"Мінськ-2": перші підсумки за місяць і перспективи на майбутнє

Сьогодні закінчується термін виконання 4-го пункту мирної угоди, яка "нормандська четвірка" погодила, а бойовики та екс-президент України Леонід Кучма – підписали 12 лютого в Мінську. Мова йде про прийняття ВР постанови з переліком територій, на які буде поширюватися "особливий режим" тимчасового порядку місцевого самоврядування за законом про особливий статус Донбасу. На останньому засіданні РНБО визначив межі таких районів. І на наступному пленарному тижні Рада може прийняти відповідну постанову. Але це технічний крок. Головна робота ще попереду, яка, за словами експертів, може зайти в глухий кут.

ВОГОНЬ.  По "Мінську-2" бойовики повинні були припинити вогонь о 00:00 15 лютого. Але вийшовши з переговорної мінського Палацу Незалежності ще 12 лютого вранці Володимир Путін тут же почав говорити про "Дебальцевському котлі". Тоді його заява не відповідало дійсності. Але, як уже писала "Сегодня", так президент РФ готував ґрунт для виправдань по захопленню Дебальцеве. "Це важливий стратегічний транспортний вузол. На вимогу Путіна час режиму припинення вогню спеціально зрушили на 8 годин, щоб у бойовиків було більше часу на захоплення Дебальцеве", – пояснювали нам джерела в українських дипколах. І навіть після настання перемир'я бойовики не зупинилися, і, за словами Петра Порошенка, 18 лютого українські підрозділи планово покинули Дебальцеве. "Під час організованого виходу загинули 19 військових, 135 отримали поранення", – заявляв президент. Хоча за інформацією його радника Юрія Бірюкова, в боях за Дебальцеве загинули 179 українських солдатів.

ЗБРОЯ І ПОЛОНЕНІ.  "Зараз, в цілому, перші два пункти мирної угоди дотримуються", – хором рапортують наші західні партнери. На ділі все інакше. За даними інформаційно-аналітичного центру АТО, за місяць дії "Мінська-2" режим припинення вогню порушувався бойовиками більше 740 разів, загинули 67 украіінскіх військових, ще 408 солдатів отримали поранення. І лише вчора в ОБСЄ почали офіційно підтверджувати, що бойовики таки порушують режим припинення вогню. Також за мінським протоколом відведення важкого озброєння мав закінчитися ще 1 березня. Але бойовики відводять свої "гармати" дуже повільно, зриваючи терміни. Зрозуміло, що першою українська сторона не буде закінчувати відвід, щоб не попастися в пастку супротивника. Та й з обміном полоненими ситуація не краща: за "Мінськом-2" сторони повинні були закінчити виконання цього пункту ще 6 березня. Обмін відбувся лише один раз 21 лютого: 59 бойовиків обміняли на 140 українських полонених. Як вдалося дізнатися "Сегодня", в найближчі тиждень-два може пройти другий раунд обміну. Зараз сторони якраз погоджують списки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПОСТАНОВА.  "Коаліціанти" підтвердили "Сегодня", що проголосують за постанову, прописане в пункті 4 "Мінська-2". Адже, в іншому випадку, ватажки так званих "ДНР" і "ЛНР допускають зрив виконання мінських угод. Але, як стало відомо "Сегодня", вони погодилися на пропозицію української сторони створити кілька робочих груп, які будуть трудитися над звтіленням у життя спірних пунктів мінського угоди. "Одна – щодо відведення важкого озброєння і обміну полоненими, друга і третя – по гуманітарній допомозі жителям Донбасу, законам, які потрібно розробити, і зміни Конституції", – сказав нам джерело, близьке до переговорного процесу. Якраз учора можливість створення робочих груп попередньо погодили віце-прем'єр Геннадій Зубко і спецпосланець ОБСЄ Хайді Тальявіні.

КОНСТИТУЦІЯ І ВИБОРИ. Правда, головна проблема навіть не в створенні цих груп. По-перше, за даними РНБО, українська влада не збирається вводити особливий порядок місцевого самоврядування на територіях, захоплених бойовиками вже після підписання Мінських домовленостей від 19 вересня 2014 року. По-друге, тимчасово підконтрольні бойовикам території отримають цей особливий статус після внесення поправок до Конституції та проведення місцевих виборів. Вже зараз ватажки так званих "ДНР" і "ЛНР" кричать про готовність обговорювати з Києвом деталі зміни Основного закону і осіннього волевиявлення. Також Кремль разом з підтримуваними ним бойовиками просять відновити роботу банківських установ на Донбасі, погрожуючи створити свої. "Про банківську систему – це фарс. Вони хочуть, щоб Україна годувала ці території, хочуть отримати повну автономію. Цього ніколи не буде", - сказало нам джерело, близьке до переговорного процесу. Також, за його словами, ніколи українська влада не сяде за один переговорний стіл з бойовиками обговорювати вибори і Конституцію. "Не буде їх і в складі робочих груп", – підсумувало джерело.

Спікер Володимир Гройсман вже заявив, що Україна готова обговорювати рішення спірних пунктів "Мінська-2" тільки з законно обраною у 2010-му владою Донбасу. Експерти ж вважають, що робочі групи створять за форматом тристоронньої контактної групи, де є представники бойовиків, Україна, РФ і ОБСЄ. "У найближчі тижні ми будемо бачити війну інтерпретацій: кожен пункт сторони будуть інтерпретувати по-своєму. Думаю, Рада проголосує постанову, прописане в пункті 4 "Мінська-2". Але жодних зобов'язань на українську сторону це не покладає. Мова йде тільки про визначення меж територій, на яких у майбутньому буде працювати особливий порядок самоврядування. А сам порядок почне діяти після припинення вогню і проведення місцевих виборів. У мене великі сумніви, що бойовики зможуть провести нормальні вибори. Та й у найближчі тижні будуть суперечки щодо формату робочих груп. Але, боюся, переговори будуть тривалими, і в більшості, безрезультатними", – сказав нам політолог Володимир Фесенко.

ПЕРСПЕКТИВИ. Обговорення всіх цих спірних моментів продовжиться в понеділок під час зустрічі Петра Порошенка і канцлера Німеччини Ангели Меркель в Берліні. Раніше "Сегодня" вже писала: якщо бойовики відмовляться виконувати умови Києва, в гру знову включатися Меркель і президент Франції Франсуа Олланд. На Заході заговорили про можливу зустріч президентів в "нормандському форматі", яку охрестили "Мінськом-3". Вона, на відміну від попередньої, може пройти на європейському майданчику в Берліні. Але за інформацією джерел в українських дипколах, більш ймовірна зустріч міністрів закордонних справ "нормандської четвірки": "Мінськ-3" можливий тільки у разі різкої ескалації конфлікту на Донбасі чи надмірного тиску Штатів". До речі роль США днями помітно посилилася: вони прийняли рішення збільшити нелетальну допомогу Україні. І хоч у розмові з "Сегодня" екс-посол США Стівен Пайфер заявив, що нам цього не достатньо, на більше Білий дім поки що не наважився. І все через переконання Німеччині: у лютому Ангелі Меркель вдалося домовитися з Бараком Обамою відкласти рішення про постачання Україні летальної зброї.

Правда, за словами Порошенка, в одному питанні до можливої майбутньої ескалації конфлікту Захід не прив'язаний: введення миротворчого контингенту відбудеться за любої погоди. Саме миротворці, а не місія ОБСЄ, зможуть забезпечити надійний режим припинення вогню і контроль за українсько-російським кордоном. Так вчора в ООН підтвердили отримання заявки від України. І мова тут не йде про європейську поліцейську місію. Як уже писала "Сегодня", голова представництва Єврокомісії в Україні Ян Томбінський говорив нам, що рішення саме за ООН, і буде воно не скоро.