Миротворці на Донбасі: навіщо Росія заговорила про "блакитні каски" на Сході

11 Вересня 2017, 08:00

Кремль таким чином змінює тактику по відношенню до України або продовжує гру в "нас там немає"?

<p style="text-align: justify;">Захід теж зацікавлений в миротворцях на Донбасі. Фото: архів</p>
Захід теж зацікавлений в миротворцях на Донбасі. Фото: архів

Цього тижня Петро Порошенко виступить на Генасамблеї ООН в Нью-Йорку, де знову підніме питання про можливість розгортання на Донбасі миротворчої місії. Українська делегація вже зареєструвала в ООН відповідну резолюцію. Російська ж резолюція про допуск на Донбас "блакитних касок", правда лише на лінію розмежування, підтримки в Організації об'єднаних націй не знайшла. Її РФ зареєструвала за дорученням Володимира Путіна, який 5 вересня заявив, що підтримує розміщення на Донбасі миротворців, але на своїх умовах. Експерти кажуть, що Росія, таким чином, змінює свою тактику. Інші вважають, що заява Путіна про допуск миротворців на Донбас – елемент гібридної війни про "нас там немає" і "і Росія на Донбасі лише миротворець і спостерігач". У будь-якому випадку вже цього тижня Україна в ООН має бути жорстка сутичка з Росією з питання розміщення на Донбасі "блакитних касок", враховуючи, що Москва, як постійний представник, має там право вето.

"Нас там немає". Тема з миротворцями на Донбасі обговорюється вже не перший рік, але лише недавно отримала відгук у Кремлі. Буквально через тиждень після заяви Петра Порошенка про те, що на Генасамблеї ООН він підніме питання про розгортання на Донбасі миротворчого контингенту, Володимир Путін несподівано відповів: "Наявність миротворців, навіть можна сказати не миротворців, а тих людей, які забезпечують безпеку місії ОБСЄ, вважаю цілком доречним і не бачу тут нічого поганого. Навпаки, вважаю, що це пішло б на користь вирішення проблеми на південному сході України".

Але, на думку президента РФ, розташуватися миротворчий контингент повинен виключно на лінії розмежування. Для нас це категорично неприйнятно. Через 426 км неконтрольованої ділянки кордону Росія постійно перекидає техніку, військових і так звані гумконвої в "ДНР"/"ЛНР". Зрозуміло, що Москва хоче зберегти контроль над кордоном, щоб тримати Україну на гачку постійної ескалації бойових дій, якщо Київ зробить те, що не сподобається Москві. Росія вже навіть зареєструвала відповідну резолюцію в ООН. Правда підтримки в рядах Організації вона не знайшла.

"На сьогодні практично жоден з членів Ради безпеки крім, власне, Росії, не висловився на користь їхніх ідей. Деякі просто промовчали. А переважна більшість сказала, що не бачить ніякого сенсу в роботі над саме таким форматом, який пропонує Москва", – заявив постпред України в ООН Володимир Єльченко.

Українська делегація, за словами заступника голови АП Костянтина Єлісєєва, передала на розгляд Радбезу ООН свій проект резолюції про розміщення на Донбасі миротворців. Але навіть якщо ООН і прийме таке рішення (враховуючи, що у Росії в Радбезі є право вето), до фактичного розміщення "блакитних касок" на Донбасі може пройти півроку, а то й більше. Адже потрібно не тільки результативне голосування в Радбезі, а й згода національних парламентів країн-членів ООН, час на формування бюджету місії, відправку оціночної місії на Схід України, і саму доставку обладнання, техніки і миротворців. "Головне для нас, що миротворча операція не може бути затверджена, якщо цього не підтримує країна, куди ця місія призначається. Тобто, будь-які елементи, які нас не влаштовують, звичайно, стануть бар'єром для того, щоб угода була схвалена. Тому від нас залежить дуже багато чого, і наше слово буде останнім", – пояснив Володимир Єльченко.

Відповідь Путіна по миротворцях на Донбасі це свого роду елемент гібридної війни. Адже після того, як російська резолюція не знайшла підтримки в ООН, глава МЗС РФ Сергій Лавров уточнив, що насправді мав на увазі Путін, коли говорив про миротворців на Донбасі. "Це не сили ООН, це саме місія зі сприяння охороні спостерігачів ОБСЄ. Вона знаходиться в повній відповідності з логікою Мінських домовленостей. Наша пропозиція полягає в тому, щоб спостерігачі ОБСЄ сумлінно чітко і ефективно виконували спостереження за реалізацією Мінських домовленостей, давайте віддамо їм збройну охорону, склад якої буде визначений сторонами конфлікту – Києвом, Донецьком і Луганськом (натякаючи, що ми повинні сісти за стіл переговорів з бойовиками – Авт.)", – заявив Лавров, додавши, що пропозиція України розмістити миротворців на кордоні з РФ не відповідає Мінську.

Незважаючи на всі протиріччя і лукавість заяв Росії, її згодою на миротворців вже встигли зрадіти в Парижі і Берліні. Глава французького МЗС Жан-Ів Ле Дріан заявив, що Франція з великим інтересом ознайомилася з ініціативою Росії по оон-івському контингенту, але вимагає ґрунтовного вивчення. А ось Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель не тільки позитивно відгукнувся про згоду Путіна на миротворців, а й припустив, що це могло б стати першим кроком до зняття санкцій з Росії. В офісі канцлера Меркель звинуватили Габріеля в самодіяльності і були більш стриманими в своїх заявах, привітавши згоду Росії, але підкресливши при цьому, що "блакитні каски" повинні бути розміщені по всій території окупованого Росією Донбасу, включаючи кордон.

Росія свою політику не змінить. На 27-му Економічному форумі в польській Криниці-Здруй, де був кореспондент "Сегодня", західні експерти обговорювали можливість розгортання на Донбасі миротворчої місії і згоди на це Росії. Всі аналітики сходяться на думці, що це лише гра Росії в "нас там немає" і "ми на Донбасі виконуємо роль миротворця". По суті, Росія зараз домагається реалізації придністровсько-абхазько-осетинського сценарію: визнання незалежності ОРДЛО, а введенням миротворчого контингенту (кістяк якого, на думку Росії, становитимуть росіяни) сформувати грунт для створення там своєї військової бази як свого часу в Придністров'ї.

На одній з дискусійних панелей в рамках Економічного форуму в Криниці "Гібридна війна Російської Федерації проти України, Польщі та країн Балтії. Як протистояти?" стався випадок, який наочно демонструє ставлення Росії до України. Коли член польського Сейму Малгожата Гошівська заявила, що відповідь Заходу на розв'язану Росією війну в Грузії в 2008 році і Україні в 2014 році була слабкою, два московських професори, що сиділи в першому ряду, несподівано обізвали присутніх "бандерівцями", а українців – "в конституційному перевороті".

"Ось це якраз і показує, що люди "сидять" на зарплаті. Це класичний приклад, як працює російська пропаганда", – сказала глава правління WOT Fund Association For Free Russia Анастасія Сергєєва. За її словами, якщо бюджет російського пропагандистського каналу Russia Today умовно $ 300 млн, то для того, щоб йому протидіяти, Заходу потрібно відкрити такий же контрпропагандистська канал, але бюджетом в $ 600 млн. "І будьте впевнені, що люди, які роблять на RT це за $ 300 млн, перейдуть до вас на роботу навіть за $ 500 млн. Але ви повинні бути впевнені в тому, що у Росії не знайдеться ще $ 300 млн зверху", – додала Сергєєва.

Дійсно, Росія вкладає величезні суми грошей в пропаганду, особливо в Європі. Так в ході ще однієї дискусійної панелі професор Georg-August-University (Німеччина) Пітер Шульце прямо заявив, що українці повинні забути про Крим, визнавши його де-факто російським, а по Донбасу піти на поступки, тому що Німеччина хоче повернутися до business as usual з Росією. А після слів білоруського експерта Арсенія Сивицького про те, що Росія агресор і окупант, який в 2008-му напав на Грузію, окупувавши Абхазію і Південну Осетію, і в 2014 році зробив те ж саме в Україні, модератор, керівник Центру британських досліджень Інституту Європи РАН Олена Ананьєва відповіла, що їй не подобаються слова "анексія" і "агресія".

"Я вас (звертаючись на адресу Арсенія Сивицього – Авт.) попрошу не використовувати слова "агресія", "окупація" і "анексія". Ще невідомо, хто агресор. Може Саакашвілі, який першим обстріляв Південну Осетію в 2008-му", – додала Ананьєва.

Сподіватися на те, що найближчим часом Росія змінить свою поведінку і погодиться на той же миротворчий контингент на Донбасі на умовах України, поки не доводиться. За словами політичного експерта, доцента НТУУ "Київського політехнічного інституту ім. І Сікорського" Євгена Магди, російсько-українські відносини втратили потенціал добросусідства надовго. Але це не привід для того, щоб не проводити реформи. Все більше експертів і західних політиків вже давно натякають, що Україна пора переходити від образу жертви, до статусу успішної держави. Так, дійсно, поки РФ не зацікавлена у врегулюванні ситуації на Донбасі. Але і масштабна ескалація, на думку радника з національної безпеки канцелярії президента Латвії Яніса Кажоціньша Путіну зараз ні до чого. На його думку, Кремль домагається скасування санкцій, тому будь-яка конфронтація із Заходом, яка може вилитися в додаткові санкції, йому не вигідна.

У той же час експерти ще раз підкреслюють, що Україні варто сконцентруватися на проведенні реформ і, нарешті, показати Заходу результат. Як уже повідомляв "Сегодня", в рамках другого дня Економічного форуму в Криниці колишній прем'єр Литви, а нині депутат Сейму Андрюс Кубілюс презентував учасникам План Маршалла для України. Документом пропонується інвестувати по $ 5 млрд на рік в українські інфраструктуру, децентралізацію і малий і середній бізнес. Але натомість Україна повинна продемонструвати рішучий прогрес у реформах та боротьбі з корупцією.

Ви зараз переглядаєте новину "Миротворці на Донбасі: навіщо Росія заговорила про "блакитні каски" на Сході". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...