Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,69
30,16
РУС

Мармур з утеплювача і краш-тести одягу: хто такі завпости в театрі і чим вони займаються

Завпост – це головний менеджер, психолог і винахідник

Фото: Олександр Яремчук, "Сегодня"

Вистава схожий на калейдоскоп дрібниць і нюансів. Адже, крім геніальної акторської гри і роботи режисера, важлива і праця людей, яких не видно на сцені. Це ті, хто відповідає за звук і світло, декорації, костюми, музику – словом, все те, без чого не створити диво спектаклю. Керує цими людьми людина, завідувач постановочною частиною, скорочено завпост. Без нього не обійдеться жоден театр, адже він повинен бути одночасно і технологом, і інженером, і художником і навіть психологом, щоб зуміти правильно управляти своєю командою. У театрах скаржаться: знайти хорошого завпоста складно, фахівці завжди в дефіциті. Його працю цінують, а до його думки – завжди прислухаються. Як правило, на цю посаду приходять після того, як попрацювали в інших професіях: машиністами сцени, декораторами, освітлювачами, звукорежисерами та ін. І тільки освоївши всі професії і зрозумівши систему роботи з самого низу, йдуть сюди. "Сегодня" поспілкувалися з завпостами українських театрів і розпитали їх про особливості "менеджерської" роботи в храмі мистецтва.

  • Початок

Миколу Дяченка з Національного академічного театру ім. Івана Франка вважають одним з кращих завпостов в Україні. Він починав з "Молодого" (Молодіжного) театру, в який прийшов в 90-х, відразу після армії. Каже, що навіть не пам'ятає, яка у нього в той момент була зарплата – важливо було "зачепитися" хоч десь. Відпрацювавши в "Молодому", він перевівся в театр Франка. Зараз в його підпорядкуванні – дев'ять цехів: три виробничих (столярно-механічний, пошивний і бутафорський), і шість обслуговують (звуковий, світловий, складальний та ін). Всього під його крилом – близько 110 осіб. Микола каже: по виробництву декорацій у них всі цикли замкнуті. Є можливість навіть самим варити основи з алюмінію, недавно придбали зварювальний апарат. А ось чого не вистачає, так це власних майтерній з виготовлення капелюхів і взуттєвої майстерні: головні убори доводиться замовляти, а взуття для вистав, як правило, купують в магазинах, а при необхідності – декорують.

  • Специфіка роботи

Робота завпоста над виставою починається з проведення технічної наради. Вона проходить, коли художник-постановник і режисер-постановник вже повністю придумали концепцію вистави, готові сценічні костюми і макет сцени в масштабі (правда, зараз їх роблять не всі), а також список реквізиту. Коли є вся ця інформація, можна починати працювати цехам.

"Ми проводимо своєрідну планерку, на якій присутні представники всіх цехів. Вони вирішують, як саме будуть готуватися, що необхідно, і за скільки часу вийде впоратися", – пояснює Микола.

Каже, заощадити і спростити роботу, наприклад, взяти одну декорацію на кілька вистав, не можна. По-перше, це задумка художника-постановника, і необхідно дотримуватися його авторських прав. По-друге, якщо якийсь спектакль поїде на гастролі – інший залишиться без декорації, а це неприпустимо.

При виробництві реквізиту необхідно враховувати безліч нюансів. І найважливіші з них стосуються саме гастролей. Це перш за все вага і габарити: завдання працівників – зробити так, щоб декорація або реквізит поміщалися в вантажний автомобіль, іноді літак, і щоб вони розбиралися так, щоб їх можна було на руках занести на сцену. Є й проблеми зі зберіганням. Наприклад, у виставі "Розбитий глек" світлова ферма, яка складається з 96 автомобільних фар, дуже тендітна, але при цьому важка. Дуже складно їй знайти місце для зберігання.

  • Свої винаходи

Дуже часто завпосту і його співробітникам доводиться ставати винахідниками. Так, щоб не тягати на сцену важкий справжній рояль, придумали поєднати електропіаніно з бутафорським корпусом. На сцені він виглядає солідно і красиво, і актор на ньому може грати, а ось проблем з монтажем і доставкою менше. Пишається Микола одним своїм винаходом:

"Якось режисер захотів, щоб у персонажа миттєво виростав лисячий хвіст, щоб підкреслити його хитрість. Ми довго ламали голову, я навіть звертався за консультацією до циркових фокусників. І придумав: сталеву лінійку обшили хутром, і закріпили на шкіряний пояс".

Декорації: "мармур" з утеплювача

Микола відразу попереджає, що відстежити шлях декорації з моменту "народження" в театрі нам не вдасться. Як правило, все починається в майстернях, де робиться каркас, а його вже потім привозять в театр і доводять до розуму. Показуючи макет сценографії вистави, каже прямо: "Все дуже просто: коли нам дають такий макет, наше завдання – збільшити його до розміру сцени". Є і свої проблеми – наприклад, нестача місця для зберігання. Зараз майстерня використовується як склад для декорацій, а це неправильно. Справа в тому, що в момент відкриття театр планувався як антрепризний: сюди приїжджали на гастролі різні театри, привозили свої декорації, потім відвозили. 

Йдучи в майстерню по численних і не найширших драбинках і сходах, фантазую, як робітники сцени, зваливши на себе статуї, машини, колодязі і каміння, тягнуть їх по сходах, щоб підготуватися до спектаклю. Але все виявляється набагато простіше: система спуску і підйому знаходиться буквально над сценою. І саме на ній по системі лебідок спускають і піднімають все необхідне.

Робочий стіл. Здається, для людей тут немає нічого неможливого

У центрі майстерні виділяється величезна заготівля статуї для нової прем'єри "Коріолан". Поки це просто шматок пінополістиролу (він щільніше звичного пінопласту), і близько місяця професійний скульптор витратить на те, щоб висікти з нього масштабну фігуру. Потім декоратори обклеять її пап'є-маше, художники розфарбують. І глядач навіть не зрозуміє, що це не масивний мармур, а шматок банального утеплювача

По-хазяйськи завпост проводить мене по своїх володіннях, показуючи, з якого спектаклю які декорації.

У кімнаті декораторів кипить робота. Причому відразу і не зрозумієш, чим саме займаються люди: вони швачки, ковалі, художники або пекарі? Ось нашивають значки на форму, за столом дівчина реставрує віяла. Тут же сохнуть каски пожежників – прототипом виступила реальна важка каска, з якої зробили копію з пап'є-маше. Сценічний варіант практично невагомий, але виглядає вражаюче. А ось для того ж "Коріолана" за ескізом художника-постановника виготовили меч – він металевий, але порожній, тому легкий.

Корабель пливе. Для одного спектаклю знадобився вітрильник

В ляльковому світі: краш-тест на собі

Про те, в чому основна різниця в роботі "людського" і "лялькового" завпоста, нам розповів Віталій Мороз, заступник директора Одеського театру ляльок, який кілька років працював завпостом. Хлопець впевнений, що цю професію потрібно вивчати з азів:

"Завпосту не можна просто прийти і зайняти посаду. Ти повинен знати всі нюанси, розуміти особливості роботи кожного цеху. Якщо щось піде не так, ти перший, хто за це відповідає. Це менеджер в театрі, якому дістаються всі шишки. Коли режисер хоче одне, і у нього грандіозні ідеї, а директор не дає на це грошей, то саме завпост повинен зуміти примирити їх і знайти максимально компромісне рішення".

В театр Віталій прийшов за рекомендацією друзів працювати машиністом сцени. Через півроку почав виготовляти ляльок, брав участь у створенні декорації. Він упевнений: в ляльковому театрі необхідно враховувати дуже багато нюансів. Наприклад, ляльки повинні бути зроблені так, щоб їх було добре видно навіть з останнього ряду. Зал в цьому театрі дуже великий, і доводиться це враховувати при підготовці до вистави. Зате можна не надто переживати за костюми для акторів.

Свій світ. Декорації повинні бути яскравими і промовистими. Фото: з особистого архіву В. Мороза

Віталій вважає, що "іграшковий" театр дає величезну можливість для творчості: з ляльками можна зробити те, що неможливо в звичайному театрі.

"Наприклад, поставити з людьми-акторами "Божественну комедію" Данте, я думаю, практично неможливо, а в нашому театрі – цілком реально. Ми можемо виготовити величезну кількість бутафорії, ляльок, і на сцені це буде виглядати і фантасмагорично, і органічно. Я ні за що не проміняю свою роботу на службу в звичайному театрі".

З найбільш комічних випадків Віталій згадує момент, коли необхідно було міняти костюми-невидимки (в них актора при певних умовах невидно на сцені) всій трупі. Між Віталієм і швачками виникла суперечка. Вони пропонували шити з бавовняної тканини, оскільки акторам в натуральному буде легше, плюс ця тканина вже була і не потрібно було додатково витрачатися.

"А я наполягав на чорному велюрі: він тягнеться, краще поглинає світло та інше. Попросив для початку зшити один бавовняний костюм на пробу для себе. І ось: йде "Попелюшка", в якій трюки і виконуються в таких костюмах, я зголосився замінити хворого статиста. Спочатку мені костюм дуже сподобався: в ньому було не так жарко, і я вже готовий був погодитися з думкою швачок. Але в момент виходу сталося страшне. Я допомагав актрисі-феї імітувати політ. Мене не було видно, а вона була у мене на плечах. Необхідно було трохи присісти, щоб вона могла спокійно спуститися. Я присідаю – і ... штани з тріском лопаються", – сміється Віталій.

У той же вечір замовив велюр для костюмів. І в черговий раз переконався, що все-все потрібно перевіряти буквально на собі. 

Створення актора. Його має бути добре видно з останнього ряду. Фото: з особистого архіву В. Мороза

Робота: любов і складнощі

Три столичних завпости розповіли про тонкощі роботи.

Руслан Березовий, завпост "Дикого театру":

"Про особливості своєї професії я перший раз задумався на гастролях у Вінниці. Спочатку мені потрібно було примудритися завантажити декорацію розміром близько 30 метрів в причіп розміром 1,5 на 3 метри. Потім, за годину до вистави, мені довелося лізти в протікає басейн в одязі, щоб заклеїти дірку. А після вистави – бігати з відрами".

Олександр Васильков, завпост театру "Актор":

"Я починав працювати в театрі на Подолі. А зараз працюю в театрі "Актор", який ділить приміщення з кінотеатром. І потрібно зробити декорації такими, щоб відразу все прибрати, і вранці міг працювати кінотеатр".

Микола Соколов, завпост театру "Золоті ворота":

"У нас немає цехів з виготовлення декорацій і костюмів, але більшість робіт ми робимо самостійно. Колектив маленький, і там, де завпост – там і завгосп. Так що відповідаю в театрі я буквально за все".

Нагадаємо, 30 березня на Софіївській площі розпочнеться 16-й фестиваль "Французька весна".

Раніше ми писали, що у Харкові у незрячих і людей з вадами слуху з'явилася можливість ходити в театри і музеї. Люди з вадами слуху тепер можуть відвідати оперу, а незрячі – "дивитися" картини в музеї.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Мармур з утеплювача і краш-тести одягу: хто такі завпости в театрі і чим вони займаються". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Лось Олена

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.