Мюнхенська конференція-2018: клуб за інтересами чи центр прийняття рішень?

13 Лютого 2018, 07:40

У Мюнхені буде представлений звіт про розміщення 20-тисячної миротворчої місії ООН на Донбасі, куди повинні увійти військовослужбовці з нейтральних країн

 

<p style="text-align: justify;">На полях Мюнхенської конференції відбудуться переговори голів МЗС Нормандської четвірки. Фото: securityconference.de</p>
На полях Мюнхенської конференції відбудуться переговори голів МЗС Нормандської четвірки. Фото: securityconference.de

У п'ятницю, 16 лютого, в німецькому Мюнхені відкривається 54-та щорічна Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого. На два дні до баварської столиці з'їдуться лідери провідних світових економік, члени урядів і експерти. За словами організаторів, в центрі уваги конференції буде роль Євросоюзу як глобального актора в стосунках з РФ і США, військові конфлікти в Європі і на Близькому Сході, проблеми контролю над озброєннями і напруженість навколо КНДР.

Президент США, на відміну від Всесвітнього економічного форуму в Давосі, на Мюнхенську конференцію не приїде. Штати представлятимуть міністр оборони Джеймс Меттіс, радник Трампа з нацбезпеки Герберт Макмастер і сенатори Джон Маккейн і Роберт Коркер.

Серед запрошених гостей і Петро Порошенко, який, за словами заступника голови АП Костянтина Єлісєєва, виступить з промовою про європейську безпеку на одній з дискусійних панелей. Також на полях Мюнхенської конференції відбудеться зустріч міністрів закордонних справ Нормандської четвірки. Остання в такому ж форматі проходила на полях торішньої Мюнхенської конференції, а зустріч лідерів Нормандської четвірки – 19 жовтня 2016 року в Берліні.

США втрачають роль світового лідера

Мюнхенська конференція з безпеки бере свій початок 1963 року і була задумана як майданчик для пошуку компромісу і зниження градуса напруги в епоху "холодної війни". Не можна сказати, що через 55 років ситуація кардинально змінилася. Так, СРСР розпався, так, Берлінська стіна впала. Але, як правильно сказав 56-й держсекретар США Генрі Кіссинджер: "Ви ніколи не повинні забувати, що об'єднання Німеччини важливіше, ніж розвиток ЄС; що падіння Радянського Союзу важливіше, ніж об'єднання Німеччини, і що зростання Індії та Китаю важливіше, ніж падіння СРСР".

На думку авторів видання Politico, Мюнхенська конференція з безпеки чимось схожа на Всесвітній економічний форум в Давосі, який, зазвичай, привертає більше уваги ЗМІ. І не дивно, адже в швейцарських Альпах збираються майже "голлівудські" зірки політики та великого бізнесу. Але в Давосі, на відміну від Мюнхена, нічого не вирішується. Саме в Мюнхені в 2007 року Володимир Путін виголосив свою "легендарну" промову, яку пізніше назвали початком нової "холодної війни" і передвісницею воєн в Грузії, Україні та Сирії. "Що ж таке однополярний світ? Чим би не прикрашали цей термін, він у кінцевому підсумку означає на практиці тільки одне: це один центр влади, один центр сили, один центр прийняття рішення", – заявив тоді Путін, киваючи в бік США і НАТО. Рівно через два роки саме в Мюнхені віце-президент США Джо Байден сказав: "Настав час натиснути кнопку перезавантаження у відносинах з Росією". І це після військової агресії Росії проти Грузії.

У центрі уваги 54-ої Мюнхенської конференції з безпеки, як і минулого року, будуть Штати, їх політика і роль як наддержави і глобального гравця. Але якщо рік тому всі чекали, що Трамп особисто приїде і з мюнхенської трибуни заявить про прихильність 5-ій статті Статуту НАТО (де напад на одну країну-члена означає напад на весь Альянс), то сьогодні організатори стверджують, що США втратили роль лідера на міжнародній арені .

Автори доповіді "To the Brink – and Back?" ("На край прірви – і назад?"), яку опублікували напередодні проведення Мюнхенської конференції, пишуть, що на протязі багатьох десятиліть американські лідери позиціонували Штати головним захисником демократії та прав людини. Але після перемоги Трампа держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що дуже часто така позиція "перешкоджала просуванню інтересів самих США". І, на думку організаторів Мюнхенської конференції, якщо США розвернули свою політику на 180 градусів під гаслом "America first", то їх приклад неодмінно наслідують і інші країни. А Китай тим часом "посуває" Америку з лідируючих позицій зі своєю моделлю автократичного лідерства і капіталізму.

"Але навіть те, що Трамп, врешті-решт, погодився з "мушкетерським законом" ст. 5 НАТО ("один за всіх і всі за одного". – Авт.), викликало дебати про безпеку в багатьох країнах-союзниках. Тепер деякі держави азіатсько-Тихоокеанського регіону двічі подумають, чи продовжувати їм співпрацю з США, чи все ж краще повернутися до Китаю. Після візиту Трампа до Європи у травні 2017-го канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що "часи, коли ми повністю могли покладатися на інших, минули". За її словами, в цій ситуації сильнішу роль повинна грати Європа", – йдеться в розділі "Ерозія сьогодення: міжнародний порядок на краю?" доповіді "To the Brink – and Back?".

Але є і зворотна сторона медалі. Виступаючи на торішній Мюнхенській конференції, віце-президент США Майк Пенс натякнув європейським лідерам, що в разі військової агресії вони і самі будуть в змозі себе захистити, якщо витрачатимуть на оборонку покладені за Статутом НАТО 2% ВВП. Підвищити свої витрати на військові потреби лідери країн-членів Альянсу домовилися ще на саміті НАТО в Уельсі 2014 рокуі. Через три роки в Німеччині та Іспанії заявили, що на показник в 2% ВВП до 2024 року вони не вийдуть, коли справно платити продовжують лише п'ять країн-членів Альянсу.

_orig.png_10_orig

*Витрати країн-членів НАТО на оборонку: більше всіх витрачають США (3,6%), в десятці відстаючих – Франція, Німеччина, Угорщина, Чехія

Гонка озброєнь – хто кого?

До "ядерного апокаліпсису" рівно 2 хвилини: вперше з 1953 року Годинник судного дня знову показує 23:58. Наприкінці січня 2018 року дедалі більше загострення навколо Північної Кореї спонукало вчених Чиказького університету (саме їм належить "Бюлетень вчених-атомників", проектом якого є Годинник судного дня) пересунути стрілку на півхвилини вперед. У щорічному списку Eurasia Group "ТОП-10 ризиків-2018" загроза Північної Кореї опинилася на другому місці, причому поряд з конфліктом в кіберпросторі, прорахунками на полі бою в Сирії, поширенням бойовиків ІД з Сирії та Іраку і зростаючою напруженістю у відносинах між США і Росією.

Обговоренню останнього, за словами організаторів Мюнхенської конференції, приділять особливу увагу. За словами авторів доповіді "To the Brink – and Back?", на сьогодні найбільшу стурбованість викликає ризик розірвання Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності між США і РФ. Минулого року виповнилося рівно 30 років з тих пір, як 8 грудня 1987-го Горбачов і Рейган домовилися не проводити, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 км) і малої (від 500 до 1000 км) дальності. У підсумку, до 1991 року Росія і США ліквідували близько 2700 ракет.

Ще 2014 року США звинуватили Росію в односторонньому порушенні Договору про РСМД, яка проводила випробування забороненої крилатої ракети, а вже 2017-го розмістила в Калінінградській області оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер-М". Їх дальність польоту перевищує дозволені Договором про РСМД 500 км. Також американські і європейські аналітики неодноразово вказували, що Росія протестувала і може виставити до наземного базування крилату ракету дальністю польоту 1500 км (крилаті ракети "Калібр"). У відповідь Вашингтон погрожував вийти з Договору і почати розробку нових крилатих ракет середнього радіусу дії на базі "Томагавків" (наземні пускові установки і ракети наземного базування були знищені за Договором про РСМД).

Тільки розміщені "Іскандери" в Калінінграді з радіусом ураження до 500 км "дістануть" до Копенгагена, Стокгольма і Берліна. А ракети "Калібр" "захоплюють" майже всю Європу.

"Скасування Договору викличе серйозну кризу в системі європейської безпеки і поставить жорсткі питання про майбутнє контролю озброєнь в Європі. Новий START (СНВ – договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США і РФ від 2010 року. – Авт.) закінчується в лютому 2021 року, але може бути продовжений ще на 5 років. Однак, Конгрес США вже прийняв законодавство, яке забороняє фінансувати продовження СНВ, якщо Росія не дотримуватиметься Договору про РСМД", – йдеться в доповіді Мюнхенської конференції.

За словами екс-посла США в Україні Стівена Пайфера, є небезпека, що 2021 року договорів, які б регулювали російсько-американську гонку ядерних озброєнь, може взагалі й не бути. "Якщо США і Росія відмовляться від обмежень з нарощування ядерного потенціалу, як це вплине на режим ядерного стримування і зусилля щодо запобігання появи нових ядерних держав? Якщо дві ядерні наддержави не стануть обмежувати зростання своїх арсеналів, чи зможуть вони просити інші країни не нарощувати ядерну зброю?" – підкреслює Стівен Пайфер.

Донбас: надії на врегулювання без перспектив

Ну і, звісно ж, однією з головних тем обговорень Мюнхенської конференції з безпеки стане війна Росії проти України і шляхи її мирного врегулювання. Дослідники аналітичної організації International Crisis Group включили Україну до списку десяти кризових конфліктів і гарячих точок на планеті в 2018 року. Причому, як зазначають аналітики, "хоч втручання Росії залишається важливим чинником кризи на Донбасі, це не єдина проблема: опір України Мінським угодам зростає (хоча насправді всім відомо, що рішення закінчити війну на Донбасі в руках однієї людини. – Путіна – Авт. ).

У такій ситуації, на думку дослідників International Crisis Group, варто дати російській ініціативі щодо розміщення на Донбасі миротворців (хоча спочатку це була ідея Києва) шанс. "Наразі США грають лідируючу роль, а спецпредставник Держдепу Курт Волкер підштовхує Москву погодитися на миротворчу місію з надійнішим мандатом ...Однак ЄС не присутній на цих переговорах. ЄС повинен взяти на себе більшу роль і розглянути питання про призначення спецпредставника Євросоюзу щодо врегулювання українського конфлікту. Брюссель повинен продовжувати наполягати, щоб Москва повністю пішла з Донбасу, але паралельно закликати Київ розробити стратегію широкого консенсусу в українських політичних елітах і суспільстві про реінтеграцію окупованих територій", – вважають аналітики International Crisis Group.

Конфлікт Росії і Заходу, основним театром якого стала Україна, триває багато в чому через бажання Москви поділити світ на свої і не свої сфери впливу. І, на думку Кремля, Україна, звісно ж, повинна обов'язково підпадати під його сферу впливу. Проти цього 2014-го виступили українці, почавши захищати свою землю на Донбасі, і Захід, розгорнувши санкційну політику проти Росії. Щоправда, за останніми соцопитуваннями, щось не особливо санкції впливають на зміну політики Москви: згідно з грудневим соцопитуванням, 72% росіян вважають свою країну великою державою, тоді як 1991 року так вважали лише 31% опитаних.

"Таке сприйняття зростаючої російської сили небезпідставно, оскільки за останні роки Москві вдалося розширити свій регіональний і глобальний вплив. З точки зору Росії, у неї була низка успіхів: війна в Україні, яка розпалюється Москвою, посприяла заморожування прагнень Києва вступити до ЄС і НАТО", – пишуть автори доповіді "To the Brink – and Back?", додаючи також війну Росії в Сирії, де Москва підтвердила свою владу і військову опору на Близькому Сході, який послужив ще і випробувальним полігоном для використання модернізованої зброї і ракет дальньої дії.

Так, США зараз лідирують в переговорному процесі з Росією щодо Донбасу, але лише тому, що трирічна робота Німеччині і Франції на цьому треку результатів не принесла. Так, за неофіційною інформацією, поряд з Адміністрацією Обами Ангела Меркель також була не особливо в захваті від ідеї надання Україні летальної зброї. А коли вже Адміністрація Трампа все ж прийняла рішення на користь Києва, автори Мюнхенської доповіді написали: "Адміністрація Трампа відкинула політику епохи Обами, схваливши продаж летальної зброї Україні, щоб допомогти країні захистити себе. Але, ймовірно, це лише зацементує нинішній глухий кут".

Щоправда, говорити про те, що летальна зброя стане серйозним важелем тиску на Москву, поки не доводиться. Куди вагомішим аргументом можуть стати нові санкції проти фігурантів як відкритої, так і засекреченої частини "Кремлівської доповіді", куди потрапили чиновники російської Адміністрації президента, уряду і майже весь список Forbes. Але, як би кому в Україні не було прикро, вводитимуться ці санкції напевно, якщо розслідування таки доведе втручання Росії в президентські вибори в США, або якщо Москва спробує втрутитися у вибори Конгресу, які пройдуть восени.

Поки ж Америка, поряд з Україною, Німеччиною та Францією в форматі човникової дипломатії промацуватимуть люфт можливих поступок з боку Москви. Адже, як дав зрозуміти Курт Волкер, після президентських виборів в Росії, які відбудуться 18 березня, є невелике вікно можливостей для мирного врегулювання війни на Донбасі. Одним із шляхів такого врегулювання, який обговорюється в форматі Волкер-Сурков, і обговорюватиметься міністрами закордонних справ Нормандської четвірки на зустрічі в Мюнхені, є миротворча місія ООН.

Колишній генсек НАТО і нинішній радник українського президента Андерс Фог Расмуссен підготував звіт щодо миротворців на Донбасі, який буде представлений на Мюнхенській конференції. На його думку, мандат місії ООН повинен включати 20-тисячний контингент з країн не членів НАТО, плюс 4 тис поліцейських.

"Для миротворчої операції необхідно залучити низку європейських країн, таких як Швеція, країн, які мають досвід миротворчих операцій, таких як Бразилія, і країн, яким довіряє Росія, таких як Білорусь. Якщо вдасться досить швидко розгорнути присутність на місцях, можна було б перейти до місцевих виборів за 12 місяців, а потім залишити миротворців на період охолодження, наприклад, на два роки в цілому", – вважає співавтор звіту і експерт з ООН Колумбійського університету Ричард Гован.

Ви зараз переглядаєте новину "Мюнхенська конференція-2018: клуб за інтересами чи центр прийняття рішень?". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...