Катерина Степаненко
редактор За останні два роки в Україні ухвалили низку законів і правил – які, на думку феміністок, сприяють успішній самореалізації жінок. Серед них – закони про криміналізацію домашнього насильства і про право жінок навчатися у військових закладах, про скасування списку заборонених професій і про новий правопис фемінітивів в українській мові. Завдяки цьому відпала необхідність епатувати публіку топлес, як це робили Femen. Говорити про свої проблеми жінкам стало легше в тому числі завдяки просвітницькій діяльності некомерційних організацій. Але на цьому українські феміністки не зупиняються: вони намагаються впливати на інші сфери життя суспільства, які, на їхню думку, сприяють розвитку демократії і які в нашій країні неідеальні в плані гендерної рівності.
Позиція: від бодіпозитиву до учасниці мітингів
Дарина Мізіна – одна з активісток проекту "Гендер в деталях", до якого приєдналася восени 2016-го. Зараз вона бере участь в акціях і працює журналістом: пише про тему гендерної рівності.
"Фемінізм прийшов в моє життя близько трьох років тому, – ділиться з "Сьогодні" Дарина. – Все почалося з реклами американського бодіпозитивного бренду білизни. Я покликала людей, і спрацювали алгоритми соцмереж, підкинувши безліч схожих акаунтів. Тож "фемінізму" було не уникнути. Спочатку я читала блоги американських активісток і plus-size моделей. Потім дізналася про українські ресурси – "Повага", The Devochki, Update, WOMO.
Я часто зустрічаюся з "побутовим сексизмом", і вважаю, що боротьба з ним – одна з особливостей сучасного фемінізму. Цей сексизм проявляється в небажаних дотиках і зауваженнях незнайомих чоловіків (catcalling), заграваннях і сексистських жартах під час спілкування з героями матеріалів. Ніколи не забуду, як прийшла брати коментар до магазину мисливської зброї, а один з продавців почав досить агресивно жартувати про те, що скаже ім'я, тільки якщо я поїду з ним "до санаторію"! Його друзі при цьому голосно сміялися. Жодному не спало на думку, що це переходить межі, я ж не фліртувати прийшла. А один з викладачів в моєму інституті якось говорив, що інтерв'ю – найкращий жанр для журналісток. Тому що так вони можуть знайти собі чоловіка! Подібних історій – безліч.
Феміністки попередніх хвиль завоювали юридичне затвердження прав жінок на голосування, участь у політичному житті, медицину і т.д. (і то, не у всіх країнах світу). А сучасні активістки звертають увагу на свідомість суспільства. Намагаються змінити сам дискримінаційний побут.
Я не можу говорити за всіх сучасних жінок. Але мою феміністську позицію можна описати одним реченням: жінка нікому нічого не винна. Вона сама вирішує, ким їй бути, що одягнути, з ким спати, чи виходити заміж і чи народжувати дітей. Феміністок часто представляють як "самотніх бездітних жінок". Це абсолютна неправда: серед феміністок безліч заміжніх жінок і жінок з дітьми. Просто феміністки заводять родини не тому, що це "жіноче призначення". А тому, що їм комфортно у відносинах.
Одне з важливих бажань сучасної жінки – бути почутою. Є скарги, що зараз чоловіки не знають, як доглядати за жінками, тому що будь-кого можуть звинуватити в домаганнях. Моя порада дуже проста: запитайте саму жінку, комфортні їй ваші компліменти або пропозиції зустрітися. Адекватна комунікація – запорука здорових відносин.
А про нові українські фемінітиви я не думаю. Я вживаю їх кожен день. Вони були в українській мові задовго до "розквіту" фемінізму і нового правопису. А всім, хто розповідають про їх "незручність", раджу практикуватися. Колись і слово комп'ютер здавалося людям дивним і незвичайним.
Для мене найболючіші питання – домашнього насильства. А також, як людині, яка постійно займається комунікацією і 24/7 перебуває в медійному просторі – питання сексуальної об'єктивізації жінок і сексистське представлення жінок в ЗМІ".
Почуття: можна сказати "ні"
Ярослава Татмурзінова – на власному досвіді пройшла багато випробувань пов'язаних з прийняттям жіночої ідентичності, намагалася довести світові свою важливість і домогтися визнання. Але тільки після того, як усвідомила цінність і красу своїх внутрішніх якостей – домоглася бажаного. В рамках свого проекту Vidchuvai вона допомагає іншим жінкам методом холодинаміки (наука про реалізацію свого "вищого Я" через опрацювання мислеформ за допомогою медитацій. – Авт.) так само досягти внутрішньої гармонії.
"Зараз дуже модно досягати успіху і прагнути до престижу, – ділиться Ярослава. – Але ми забули про те, що головне досягнення – це відчувати щастя і почуватися комфортно з самим собою незалежно від матеріального достатку. Мені хотілося донести прекрасній половині людства ідею про те, що не потрібно дорікати собі за почуття. Потрібно приймати абсолютно всі свої переживання. Не блокувати відчуття і емоції. Я вважаю, що вони є найточнішим індикатором бажань нашої душі. Стосовно фемінізму, я повністю усвідомлюю необхідність його виникнення. Але вважаю, що на сьогодні він став занадто категоричним і одностороннім в деяких проявах. У моєму сприйнятті світу рівність між правами чоловіків і жінок існує і без обговорення і акцентування уваги.
Жінки можуть змінити світ через себе, поліпшити його методами любові і добра. І ця любов, насамперед, повинна проявитися по відношенню до себе. Саме з цього і починаються зміни. Я дуже радію, коли отримую відгуки, що жінки позбуваються ненависних робіт, припиняють над собою тортури у вигляді блокування емоцій, дозволяють собі сказати "ні" і не беруться за те, що не хочуть робити. "Фемінітиви" не визначають мої права. Все починається з усвідомлення своєї цінності для себе самої, ось що важливо! І тільки коли ми це самі зрозуміємо – це визнає світ".
Рівність: обговорюють за кавою
На відміну від світової спільноти, український "фемінізм" функціонує в рамках вирішення практичних проблем. І не завжди йдеться про обмеження прав жінок: частіше йдеться про створення нового комфортного простору з рівними правами для кожного члена суспільства. Тож українкам, які зіткнулися з будь-якими проявами дискримінації або бажаючим дізнатися більше про гендерну рівність, є куди звертатися: центрів в нашій країні вистачає.
- Так, посольство жінок-підприємниць формує нову культуру ведення бізнесу серед молоді. І стимулює жінок займатися власною справою на прикладах успішних керівниць фірмами міжнародного рівня.
- Всеукраїнське об'єднання жінок-депутатів об'єднує зусилля прекрасної половини, спрямовані на розвиток культури, наукової та екологічної діяльності, а також правових відносин на основі гендерної рівності.
- "Відкрите суспільство" цілеспрямовано впроваджує політику дотримання прав людини і займається стратегічним проектуванням, спрямованим на збільшення кількості жінок у політиці.
- "Ділові українські жінки" на чолі з Наталією Нетовкіною ведуть активну діяльність і сприяють розкриттю творчого потенціалу жінок "За ранковою кавою".
- "Жіночий консорціум України" працює над проектами з гендерної рівності. Проводить профілактичну і інформаційну роботу, поширює ненасильницькі цінності.
- "Ла Страда Україна" працює для забезпечення гендерної рівності, запобігання всім видам гендерного насильства, зокрема насильству в родині, сприяє впровадженню міжнародних стандартів прав людини в усі сфери життя суспільства і держави.
- Ліга захисту прав жінок "Гармонія рівних" намагається викорінити стереотипи і побудувати рівноправне суспільство, де не буде місця домашньому і гендерно зумовленому насильству.
- STUDENA займається втіленням культурно-просвітницьких та правозахисних проектів. Основні напрямки діяльності – соціальна адаптація військових, гендерна рівність, культура та освіта, правозахист.
- "Сучасна жінка" активно займається розвитком жіночого руху і розвитком гендерної культури в Східній Україні.
- А центр "Жіночі перспективи" сприяє конкурентоспроможності на ринку праці.
Сексуальність і протиріччя
30-річна Аріна Стаценко дає приватні консультації та допомагає жінкам налагодити родинні відносини.
"Я не можу себе назвати феміністкою, – заявляє вона. – Тому що в нашому суспільстві, як тільки ми собі даємо визначення, нас починають обмежувати жорсткі рамки. І за кожен крок вліво або вправо – жорсткий попит. Я вважаю, що фемінізм – це насамперед філософія, відношення до життя з позиції жіночності. А жіночій природі в принципі суперечить жорстокість. Багато психологічних досліджень показують: жінка діє, покладаючись на інтуїцію і емоції, а от чоловікам властиві чіткість і дисципліна. Тому фемінізм повинен розкривати тему правильного використання жіночої енергії, а не говорити про рівність – яка ні на фізичному, ні на психоемоційному рівні неможлива! Наприклад, згідно з ведичною філософією, жінка отримує багато кармічних привілеїв, вибираючи прізвище чоловіка. Адже ми навіть не замислюємося, які наслідки можливі, якщо ми заборонимо чоловікам відкривати перед нами двері або допомагати з важкими сумками. Вони почуватимуться просто непотрібними імпотентами! І зганятимуть свою образу на жінках слабших.
Сексизм – це культура поведінки і самосприйняття. Новий кліп Майлі Сайрус (в роботі Mother's Daughter, яка вийшла 02.07, порушується тема ставлення жінки до свого тіла. – Авт.) охрестили "гімном фемінізму". А адже 2017-го Емму Вотсон хейтили за фото у Vanity Fair з привідкритими грудьми. Сучасний фемінізм ґрунтується на суперечливих принципах. І проблема якраз в нерозумінні жінками свого призначення. Я вважаю, що завдання кожної феміністки – зробити себе щасливою повноцінною особистістю і навчитися піклуватися про інших. А не відстоювати свої інтереси на маршах, з кулаками і криками, підтримуючи все підряд модні ідеї. Почуття, що там збираються люди не для досягнення мети, а заради провокації, щоб залучити якомога більше уваги до свого болю. Так вони перестають почуватися самотніми. Але я відчуваю величезну повагу до діяльності тих організацій, які дають конкретні поради жінкам, які потрапили в біду, надають психологічну та юридичну допомогу. Ці служби звертаються відразу за адресою – до уряду. Щоб "просувати" закони і підтримувати ті ідеали, які відстоювали перші феміністки".
Заяви: ЛГБТ і "заробітчани"
Сучасний фемінізм ставить перед собою безліч завдань. Чи то справа раніше, коли жінкам потрібно було лише домогтися визнання їх права голосу! Зараз в світі – новий виток боротьби за гендерну рівність, яке письменниця Кіра Кохрейн назвала "4 хвилею". І ключову роль в новій хвилі грає інтернет, завдяки якому оперативно шикуються феміністичні спільноти.
У сучасному феміністичному русі беруть участь і чоловіки. Яскравий приклад такої кампанії – ініціатива ООН #HeForShe, спрямована на те, щоб привернути увагу чоловіків і хлопчиків як захисників і поборників гендерної рівності. В Україні її підтримали 1700 осіб, серед них – Pianoбой і його син, Майкл Щур і Ярослава Кравченко.
Деякі експерти вважають, що саме поняття фемінізм вже неактуально: на зміну йому прийшла боротьба за гендерну рівність в повсякденності і право вільного вибору. Саме тому безліч українських феміністок вийшли на марш Київ Прайд 23 червня. В якому, до речі, вперше пройшла і колона військових.
Ще одну акцію українки провели в Варшаві за ініціативою Оксани Брюховецької, щоб привернути увагу до проблем трудових мігранток з України. Акція стала досить резонансною, адже увагу поляків привертали плакатами, на яких були зображені жінки – прибиральниці, доглядальниці, посудомийниці, збиральниці ягід – і написом: "Я українка". І ця подача викликала багато критики: авторів акції звинуватили в "нав'язуванні стереотипів".
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, що жінки в Україні заробляють на чверть менше чоловіків. Зараз Україна готується вступити до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми