Невідкладна допомога по-новому: карети обладнають навігаторами, а їх водіїв навчать надавати допомогу

В Україні планують реформувати екстрену медицину – обіцяють, що швидка приїжджатиме за 4 хвилини, надавати першу допомогу зможуть навіть водії карет і кондуктори в транспорті, а в людних місцях встановлять дефібрилятори. Все це передбачає оприлюднена Міністерством охорони здоров'я концепція розвитку екстреної медичної допомоги (ЕМД), яка прийде на зміну звичній швидкій.

Суть

Реформування ЕМП розраховане на 5 років – з 2018 по 2022 рік. Її головним підсумком має стати зростання виживання пацієнтів, оскільки карети швидкої будуть на місці через 4-8 хвилин після виклику, а не 10-20 хвилин, як зараз. Також очікується економія державних коштів на лікуванні пацієнтів, оскільки своєчасно надана допомога дозволить потім менше витрачатися на відновлення здоров'я пацієнтів і виплати їм в разі настання інвалідності (наприклад, якщо людині з інсультом або інфарктом допомогти в перші хвилини, вона повністю одужає). Після місяця обговорення громадськістю документ направлять до Кабміну.

Основні нововведення ЕМП можна розділити на технічні та ті, які стосуються навчання персоналу. Технічні – це створення нової IT-інфраструктури: центральний вузол зв'язку в кожному великому місті і районі, установка на автомобілях швидкої GPS-навігаторів, закупівля нових карет, переклад приймальних покоїв в режим роботи 24/7 і перепланування їх, щоб постраждалого можна було при необхідності доставити на операційний стіл без зайвих переміщень. Це дозволить автомобілям, які знаходяться найближче, виїжджати вже через кілька секунд після виклику, а час на порятунок пацієнта скоротиться.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Організаційні новинки – це оновлення протоколів (інструкцій) для диспетчерів і мобільних бригад ЕМП. Диспетчерів навчать прийняття правильного рішення в умовах цейтноту і консультування за телефоном свідків, як надати першу допомогу потерпілому до прибуття швидкої. А виїзні бригади освоять навички її надання за стандартами розвинених країн і здадуть тести на перевірку знань і практичних навичок. Причому надання першої допомоги навчать не тільки парамедиків (екстрених медтехніків типу нинішніх фельдшерів), але і водіїв карет. МОЗ обіцяє підвищити зарплати "до рівня ринкових" тим працівникам ЕМП, які пройшли перенавчання за західними стандартами.

Паралельно з системою ЕМП збираються провести курси з навчання базової медичної допомоги пожежників, рятувальників, поліцейських, машиністів і провідників потягів, водіїв міжміських автобусів, бортпровідників, вчителів, вихователів, соцпрацівників і навіть... кондукторів громадського транспорту. А в людних місцях – на вокзалах, в супермаркетах, метро – розмістити дефібрилятори (апарати для запуску серця) і кровоспинні джгути.

Лікарі

Чинні лікарі швидкої допомоги до реформи ставляться насторожено. Побоюються, що їх знизять в статусі або змусять шукати роботу, адже за концепцією в бригаді ЕМП будуть два парамедика і медтехнік, і тільки у виняткових випадках (серйозна аварія з жертвами) додадуть так званих лікарів невідкладного стану, на яких "перевчать" нинішніх лікарів швидкої. Завідувач диспетчерським відділом Центру ЕМД та медицини катастроф Києва Анатолій Рогов вважає, що нововведення зачіпають професійну гордість лікарів:

"Нам пропонують перейти на посаду парамедика, яка нижче за статусом. Це приниження, багато хто піде, можливо, навіть поїдуть за кордон. Їх замінять фельдшери або люди, які закінчили якісь курси. Про який рівень підвищення екстреної медичної допомоги можна говорити?"

Наразі в МОЗ не коментують, якими кадрами комплектуватимуть бригади ЕМП, роз'яснили тільки, що за новою концепцією вони повинні пройти перенавчання за західними стандартами незалежно від наявності диплома лікаря чи фельдшера. Голова Комітету з охорони здоров'я ВР Ольга Богомолець, навпаки, говорить, що парамедики добре проявили себе під час нещодавніх навчань Нацгвардії, тому при належному рівні підготовки вони цілком можуть стати альтернативою там, де лікарів не вистачає, наприклад в сільській місцевості.

У МОЗ не хочуть поспішати

Економісти побоюються, що реформа ЕМП забуксує через нестачу фінансування. Так, в держбюджеті на 2018 рік на фінансування швидкої медичної допомоги виділили грошей менше на 4,5 млрд грн, або на 9%, ніж у 2017-го. При цьому ліки вже подорожчали на 14%, мінімальна зарплата зросла на 16%, а паливо подорожчало майже на 25%. Також для оновлення та розширення автопарку швидких, установку на них GPS-навігаторів, згідно з концепцією, треба більше 6 млрд грн (одна карета швидкої коштує близько 1 млн грн), на створення диспетчерських центрів в регіонах необхідно близько 400 млн грн. Ще мінімум 3 млрд грн на рік потрібно на закупівлю сучасного обладнання, в тому числі дефібриляторів і джгутів, якими МОЗ хоче забезпечити місця скупчення людей, і стільки ж – на навчання волонтерів з числа поліцейських, пожежників, учителів, працівників транспорту. Це 18-20 млрд грн на 5 років.

У МОЗ розуміють, що грошей треба багато, тому пропонують проводити реформу поступово. У 2018-2019 рр. передбачено вирішити оргпитання: привести нормативні документи щодо ЕМП у відповідність з міжнародними стандартами, почати підготовку екстрених медичних рятувальників, створити їх реєстр, розробити оновлені протоколи для диспетчерських центрів, відкрити національну гарячу лінію і інформпортал з питань ЕМП, організувати центри перекваліфікації медиків, розробити і затвердити навчальну програму для старшокласників з надання ЕМП. І лише з 2020 року планується почати поступову заміну нинішньої служби швидкої на мобільнішу ЕМП: запрацюють диспетчерські центри, автомобілі отримають GPS-навігатори тощо.