Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Нормандська четвірка: що змінилося за три роки і які карти на столі

11 вересня, 07:51

Зеленюк Крістіна

Перше і основне, на чому гратиме Москва і намагатиметься перехитрити Київ, - різний підхід до трактувань пунктів Мінських домовленостей і горезвісної "формули Штайнмайєра", якої насправді не існує

Володимир Зеленський і Володимир Путін

Володимир Зеленський і Володимир Путін / Фото: Reuters

Реклама

Франція перебирає на себе лідерство в Нормандському форматі, який зі зміною влади в Україні може отримати друге дихання, навіть незважаючи на те, що до переговорів хоче приєднатися сам Дональд Трамп. У Парижі вважають, що суботній обмін ув'язненими в форматі "35 на 35" може стати першим кроком до мирного врегулювання на Донбасі. Саме тому Франція поспішає із зустріччю лідерів Нормандської четвірки. Офіційний Київ, принаймні на словах, оптимізм Парижа розділяє. А ось в Кремлі нагадують Україні про виконання досягнутих ще в 2015-2016 рр. домовленостей, включаючи закріплення в письмовому вигляді горезвісної "формули Штайнмайєра". Сайт "Сьогодні" розібрався, з чим лідери через три роки виходять на чергову зустріч в Нормандському форматі і які карти опиняться на столі.

Що таке Нормандський формат

Нормандський формат з'явився на світ 6 червня 2014 року, коли п'ятий президент Петро Порошенко за посередництва канцлера Німеччини Ангели Меркель і тодішнього президента Франції Франсуа Олланда вперше зустрівся з Володимиром Путіним у французькому містечку Бенувіль на березі Ла-Маншу. За п'ять років існування цього переговорного майданчика "четвірка" зустрічалася рівно чотири рази: власне, в Бенувілі, Мілані, Мінську і три роки тому в Берліні.

Результатом чотирьох зустрічей на найвищому рівні стали Мінський протокол, підписаний в білоруській столиці 5 вересня 2014 року, і Декларація на підтримку комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року. Були і два дорожні карти з виконання Мінського протоколу і Комплексу заходів – "план Мореля" і "формула Штайнмайєра". Свої назви вони отримали за аналогією з прізвищами їхніх авторів – відомого французького дипломата П'єра Мореля і тодішнього міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра.

Але жоден з цих документів не спрацював. Виконання перших пунктів Мінського протоколу і Комплексу заходів (припинення вогню, відведення техніки і всіх видів озброєнь, і обмін полоненими за формулою "всіх на всіх") всі ці роки гальмувала саме Росія. А горезвісні "план Мореля" і "формула Штайнмайєра" з'явилися, як елементи поетапного зняття з Росії санкцій, в обмін на взаємне і синхронне виконання Москвою і Києвом пунктів "Мінська-2".

Однак, так чи інакше, Кремль схиляв Україну до односторонніх поступок. Наприклад, "формула Штайнмайєра", за версією Росії, повинна передбачати прямий діалог Києва з проросійськими бойовиками, а виведення російських військ і найманців з Донбасу повинне відбутися тільки після проведення там місцевих виборів. Саме тому з часу останньої зустрічі лідерів Нормандської четвірки в Берліні три роки тому ситуація зайшла в глухий кут: Росія не хотіла виводити свої війська, змушуючи Київ відразу перейти до виконання політичної частини Мінська, а Київ справедливо говорив: "Спочатку безпека, потім – вибори і особливий статус для Донбасу".

Коли може відбутися зустріч

Відразу після обміну полоненими і телефонної розмови Зеленського і Путіна, увечері 8 вересня зателефонували президенти Франції і Росії. Однак подробиці розмови, які оприлюднили Єлисейський палац і Кремль, кардинально відрізнялися. У Парижі побачили можливість "найближчими тижнями скликати саміт в Нормандському форматі". У Москві, тим часом, підкреслили доцільність ретельної підготовки порядку денного чергового саміту Нормандської четвірки і опрацювання рішень, які можуть бути схвалені лідерами за підсумками такої зустрічі.

"В цьому контексті звернено увагу на необхідність виконання Києвом домовленостей, досягнутих в ході попередніх зустрічей на вищому рівні в Парижі і Берліні 2015-го і 2016 років, включаючи розведення сил і засобів на узгоджених ділянках лінії зіткнення і закріплення в письмовому вигляді "формули Штайнмайєра", – зазначили в Кремлі.

Українське питання продовжили обговорювати в понеділок, 9 вересня, міністри закордонних справ і оборони Франції і Росії на зустрічі в Москві. До речі, це була перша з 2014 року зустріч у форматі "2+2", який заморозили після анексії Криму та інтервенції Росії на Донбас. Голова французького МЗС Жан-Ів Ле Дріан, відповідаючи на запитання журналістів в Москві, заявив, що зараз необхідно скористатися позитивним кліматом для повного виконання Мінських домовленостей. Наступного дня в Києві міністр закордонних справ України Вадим Пристайко додав, що зустрічі лідерів "четвірки", яку планують провести найближчим часом, передуватимуть переговори зовнішньополітичних радників, щоб ефективніше підготувати порядок денний зустрічі лідерів в Нормандському форматі.

Яких пропозицій очікувати

За інформацією джерел сайту "Сьогодні" в українських дипколах, до майбутньої зустрічі лідерів "четвірки" сторони готують нову дорожню карту, яка допоможе імплементувати Мінські домовленості. За словами наших джерел, це можна називати умовним "Мінськом-3" або якимось апгрейдом Комплексу заходів.

"Однак концептуально ми нічого змінювати не можемо. Нагадаю, що Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей схвалений резолюцією Ради безпеки (від 17 лютого 2015 року – Авт.). До того ж, до них прив'язані санкції. Але ми можемо підписати дорожню карту, яка допоможе імплементувати Мінські домовленості. Хочете, називайте її "дорожньою картою", хочете – "формулою Штайнмайєра". Фінального документа ще немає, він формується", – сказав сайту "Сьогодні" один з українських дипломатів.

Розведення в пілотних точках. Перше, про що напевно домовиться "четвірка" на майбутній зустрічі, – це ще один обмін полоненими до кінця року і розведення сил в два етапи. Про це заявив і сам Володимир Зеленський, зустрічаючи визволених українських полонених в суботу в Борисполі: "Спочатку Золоте-Петровське, а потім – розведення по всій території і припинення вогню в повній мірі, а після – припинення вогню".

Спочатку безпека, потім політика. На майбутніх переговорах в Нормандському форматі головне не відступати від принципу: спочатку виконання Росією безпекових пунктів, а потім – вибори і особливий статус Донбасу. Тобто, спочатку Росія повинна дотримуватися режиму тиші, вивести з Донбасу своїх найманців і техніку, і віддати Україні контроль над кордоном. Тільки після цього Київ готовий обговорювати політичні моменти мирного врегулювання.

В Адміністрації Порошенка вважали, що перейти від виконання безпекових пунктів до політичної частини допоможуть миротворці. Однак поки в Києві під цим розуміли справжню місію "блакитних касок" на Донбасі, в Росії говорили, що це повинні бути "охоронці СММ ОБСЄ на лінії розмежування". Але Офіс Зеленського, схоже, ця ідея взагалі не цікавить. Принаймні, про миротворців команда Володимира Зеленського жодного разу не заявляла. Більш того, у фракції "Слуги народу" і зовсім вважають Мінські домовленості частковою капітуляцією України. Про це заявив голова парламентського комітету у закордонних справах Богдан Яременко. Однак альтернатив монобільшість Зеленського не пропонує.

Пастки Росії

Перше і основне, на чому гратиме Москва і намагатиметься перехитрити Київ, – різний підхід до трактування пунктів Мінських домовленостей і горезвісної "формули Штайнмайєра", якої насправді не існує. Про це сайту "Сьогодні" говорили колишній представник України в політичній підгрупі ТКГ Роман Безсмертний і колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

У Росії неодноразово говорили, що "формула Штайнмайєра" передбачає механізм набуття чинності закону про особливий статус Донбасу, на тимчасовій основі – в день виборів, і на постійній – після опублікування звіту ОБСЄ про їх підсумки. Однак все це, на думку Москви, має відбуватися до виведення проросійських найманців з Донбасу.

Для Росії важливо зберегти контроль над Донбасом, отримати своїх представників в українській владі після виборів, які схвалить міжнародне співтовариство. Це одна з пасток Росії. Ще одна, до якої Кремль схиляє Україну, – заміна миротворців на загони народної поліції, яка буде створена з числа українців і "правоохоронців" ОРДЛО.

"Цю ідею в Москві виношують давно, – розповів сайту "Сьогодні" один з колишніх українських переговірників в ТКГ. – За задумом Росії, ця народна поліція повинна забезпечити розведення сил спочатку в пілотних точках, а потім і по всій території".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...