Нове загострення на Донбасі пов'язано з переговорами в Мінську і вимогами бойовиків – експерти

Сьогодні-завтра в столиці Білорусі представники України, РФ та ОБСЄ знову спробують домовитися про мир на Донбасі. На 5-6 травня в Мінську заплановано зустріч тристоронньої контактної групи з бойовиками. Результатом стане створення 4-х робочих підгруп, які повинні вирішити гуманітарну, економічну, політичну і військову проблеми регіону. Переговори пройдуть на тлі суттєвого загострення військового протистояння: кількість обстрілів позицій української армії вийшла на рівень, який був до підписання "Мінська-2" 12 лютого.

НЕ ПЕРЕМИР'Я. Так, 3 травня бойовики обстріляли ЗСУ 95 разів. У хід пішли навіть заборонені "Мінськом-2" "Гради", якими бойовики накрили Авдіївку. За словами спікера АП з питань АТО Олександра Мотузяника, за добу (3-4 травня. — Авт.) двоє українських військових загинуло, п'ятеро поранені. У Пісках, Широкиному, Опитному, Авдіївці, в районі донецького аеропорту з початку травня бої стали інтенсивнішими. "2 травня бойовики двічі обстріляли позиції сил АТО з важкої артилерії в районі Карлівки. Українські військові відбили спробу штурму Мар'їнки, — зазначили в прес-центрі АТО. — У районі села Мирне проросійські угруповання використовували 120-мм міномети". Під час мінометного обстрілу Пісків дісталося і спостерігачам ОБСЄ. "Чотири міни приземлилися, коли спостерігачі наближалися до свого пункту. Той же патруль ОБСЄ потрапив під перехресний вогонь в Авдіївці — бойовики стріляли з 152-мм артилерії", — додали в прес-центрі АТО. А 4 травня, з опівночі і до 18 години, бойовики порушили режим дотримання припинення вогню 17 разів.

Постраждав і Донецьк, який не обстрілювали вже близько місяця: у ніч на 3 травня снаряди розривалися в житлових кварталах Київського району і мікрорайоні Путіловка. Частково зруйнована котельня, яка забезпечувала гарячою водою 25 будинків, і супермаркет шахти ім. Засядька біля цирку в центрі міста. "Не треба бути військовим експертом, щоб зрозуміти, що обстріл Донецька вівся з-за меж міста, з тієї техніки, яку бойовики нібито відводять, — розповідає "Сегодня" мешканка Київського району Інна. — Бойовики стріляють по нас, адже своїх рідних вони вже давно вивезли, а ми для них просто живий щит". А в Луганській області стали знову гинути мирні. "Унаслідок обстрілу бойовиками шахти "Пролетарська" Новотошківського району загинула місцева мешканка", — додали в прес-центрі АТО.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ШИРОКИНЕ. Не припиняються суперечки і навколо гучної пропозиції про демілітаризацію Широкиного під Маріуполем. Місцеві жителі категорично проти. Адже це означає відведення військових формувань. Але вірити на слово бойовикам, що своїх військових і техніку вони відведуть, більше не доводиться. І слідом за Широкиним, за словами жителів Маріуполя, візьмуться за їхнє місто. Наприклад, у Широкиному 3 травня бойовики дев'ять разів обстріляли позиції українських військових, поранивши двох наших хлопців. Після цього в АП заявили, що демілітаризація Широкиного неможлива.

ЗУСТРІЧ У МІНСЬКУ. На думку політолога Олександра Палія, грубо порушуючи виконання "Мінська-2", РФ перевіряє, наскільки далеко можна зайти, щоб не отримати нові санкції. І все це напередодні переговорів у Мінську. Вчора прес-секретар екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер підтвердила, що "сьогодні в Мінську відбудеться зустріч тристоронньої контактної групи — Хайді Тальявіні, Леоніда Кучми, Азамата Кульмухаметова (представника РФ. — Авт.)". А вже завтра вони сядуть за стіл переговорів з бойовиками, щоб домовитися про 4 підгрупи. Вони потрібні для переходу до виконання політчастини "Мінська-2": проведення місцевих виборів на незаконно окупованій бойовиками частині Донбасу, зняття економічної блокади з регіону та вирішення гуманітарних проблем. Про перехід до реалізації політчастини домовилися лідери "нормандської четвірки" в ході останньої телефонної розмови. Зрозуміло, що це в першу чергу вигідно РФ і бойовикам. Але на тлі безперервних обстрілів позицій ЗСУ і загибелі наших хлопців під час уявного перемир'я до виконання політчастини домовленостей українська влада не перейде. "Ці робочі підгрупи потрібні РФ, щоб затягувати переговори, впливати на наших переговірників і заговорювати виконання своїх зобов'язань", — вважає Палій.

"Ймовірні локальні наступи. Далі — питання відкрите"

Володимир Фесенко, політолог:

Створення робочих підгруп, відповідно до "Мінську-2", можливе було тільки після повного припинення вогню. Цього не сталося. Але під тиском європейців Україна погодилася на створення підгруп. Позиція української сторони відома. Склад підгруп повинен повторювати структуру тристоронньої контактної групи: Україна, РФ, ОБСЄ. Тобто ніяких прямих переговорів з бойовиками. Якщо сепаратисти погодяться, це і буде означати початок переговорів про виконання політчастини "Мінська-2". Але те, що відбулося в останні дні (ескалація військових дій. — Авт.), показало: поки не буде припинений вогонь і відведено важке озброєння, будь-які переговори про політчастину угоди носитимуть дипломатичний характер.

Зараз обидві сторони готові до замороження конфлікту. На яких умовах? Україна пропонує миротворців. "Солдати" ООН стануть гарантією припинення прямого зіткнення, як у Широкиному. У чому проблема Широкиного? Кожна зі сторін боїться, що село займе супротивник. А якщо спірні пункти (Широкине, Піски та інші) займуть миротворці, формально проблема вирішена. РФ хоче примусити Україну і європейців, у тому числі через загрозу військового протистояння, реалізувати їхню модель: щоб Україна взяла на утримання дві сепаратистські республіки зі збереженням їх суверенітету формально в складі України. Думаю, зараз ймовірні локальні наступи. Далі питання відкрите. Якщо Путін піде ва-банк, ризик повномасштабного наступу є. Але після 9 травня — ВВП не буде псувати імідж під час урочистості.

"Бойовики навчають своє поповнення"

Олексій Арестович, військовий експерт

На думку експерта, загострення бойових дій пов'язано зі швидким наступом бойовиків. "Бойовики вже на низькому старті, ось періодично і зриваються. Крім того, вони тренують поповнення і перевіряють свою боєготовність. Це стандартний комплекс заходів, який виконується перед великим наступом, а він намічений після 9 травня", — зазначив Арестович.

Експерт додав, що демілітаризувати Широкине в цій ситуації — невигідно. "Якщо його демілітаризувати, він пробуде таким три хвилини, а потім туди зайдуть бойовики і росіяни. Вони обов'язково порушать договір, отримають панівну позицію на маріупольському напрямку і створять безпосередню загрозу Маріуполю. Доведеться вести бої вже на околицях Маріуполя і піддавати обстрілам місто. Зараз у Широкиному ми контролюємо ситуацію і не даємо обстрілювати місто", — резюмував Олексій Арестович.

Мітинг у Маріуполі: "Ні кроку назад"

Проти демілітаризації Широкиного виступили і маріупольці. У неділю кілька тисяч осіб мітингували в центрі міста на площі "поваленого Леніна". Спочатку вони традиційно заспівали гімн України і помолилися за мир у країні. В руках у людей були українські прапори і плакати з написами "Маріуполь. Україна. Мир" і "Демілітаризації Широкиного — НІ. Донецьку, Луганську, Навоазовську — ТАК!". За словами нардепа від "Самопомочі" Семена Семенченка, який також був присутній на мітингу, люди прийняли звернення до президента та секретаря РНБО під назвою "Ні кроку назад" з проханням не допустити демілітаризації Широкиного. В іншому випадку, на думку маріупольців, бойовики почнуть обстрілювати їхнє місто.