Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Одесу до 2100 року частково заллє водою: експерти про зміну клімату в Україні

28 вересня, 07:09

Арділес Катерина

Лісові пожежі, нові комахи-шкідники, проблеми з дорогами - тільки частина наслідків кліматичних змін

/ Фото: Pixabay

Реклама

Проблема зміни клімату на Землі і згубний вплив людини на екологію стали однією з найгучніших тем останніх днів. Кліматичний саміт ООН, що відбувся в США, сам по собі був значущою подією, однак світовий резонанс викликала гнівна промова юної шведської активістки Грети Тунберг, яка закликала світових лідерів звернути увагу на екологічні проблеми.

Сайт "Сьогодні" вирішив дізнатися, як зміна клімату відбивається на Україні, і чого нам варто очікувати найближчим часом.

Так, за словами координатора програми "Зміна клімату та енергетична політика" Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Оксани Алієвої, зміни клімату – це реальність і велика біда.

"У наш час середня глобальна температура ще не піднялася на 1,5 градуси. Зараз середнє підвищення температури – 0,9 градуса. І те, чого хоче кліматичне співтовариство, і те, що прописано в Паризькій угоді – це те, що ми повинні утримати глобальне потепління на рівні значно менше двох градусів, і бажано не вище 1,5 градуса. Цьому якраз також був присвячений кліматичний саміт у Нью-Йорку. Виступ Грети Тунберг був дуже емоційним, і це саме тому, що насправді зміни клімату – це дуже велика біда і криза. З 80-х років уже є наукові докази того, що зміна клімату відбувається, і її наслідки будуть незворотними і катастрофічними. Є міжурядова група з питань клімату, яка видає відповідні звіти. Але, як ми бачимо, раціональні доводи, на жаль, не працюють, люди до них не прислухаються і тому виходять вже діти .... Ми з вами бачимо, що живемо в той час, коли дорослі, які приймають відповідні рішення, поводяться як діти, закриваючи очі на факти, а діти поводяться як дорослі, приймаючи відповідальність на себе і кажучи вголос, що ми повинні вирішувати кліматичні проблеми", – зазначає Алієва.

За її словами, в Україні також відбувається зміна клімату:

"Ми бачимо зміщення саме кліматичних поясів з півдня на північ. Спостерігаємо підвищення площі степової зони України, яка стає посушливої, ведення сільського господарства там стає все складніше, адже вимагає постійного зрошення. Впровадження технологій, наприклад, крапельного зрошення, є досить дорогим і вже необхідні для цього регіону. Ми постійно спостерігаємо або нестачу води в річках, які висихають в посушливий літній період, або суворі паводки. Ми вже говоримо не тільки про карпатські регіони, а про всю Україну. Адже ми спостерігаємо, що після великих снігопадів у березні може прийти дуже різке потепління, і вся ця вода не встигає піти в грунт, а йде в русло річок і ми бачимо підтоплення багатьох територій".

За словами експерта, існують дослідження громадської організації "Екодія", які говорять, що підвищення рівня Світового океану загрожує також і Україні, а особливо її південним регіонам.

"Прибережні міста України в т.ч. і Одеса, будуть частково покриті водою до кінця цього століття, до 2100 року, це дуже близька перспектива, наші діти доживуть до цього часу. І ми будемо спостерігати, що частина українських міст на півдні просто підуть під воду. Також це стосується збільшення числа лісових пожеж та пожеж на торфовищах, які ми зараз спостерігаємо. Адже літній період стає менш прогнозованим, теплові хвилі стають все довшими і, крім збільшення частоти загорянь, ускладнюються умови для їх гасіння. І тому ми спостерігаємо, що пожежі охоплюють все більше і більше регіонів. Це ми спостерігали в Поліссі в цьому році, якщо ми говоримо про Україну. Звичайно, ми не можемо закривати очі на те, що відбувається в світі, в Амазонії, в Сибіру. Те, які обсяги лісів горіли в цьому році, і які викиди від цього потрапили в атмосферу, відповідає рівню викидів великої промисловості, яка працювала протягом року. Ми бачимо, що опиняємося в замкнутому колі, адже наслідки зміни клімату, які ми спостерігаємо, не тільки погані для людей, але вони ще більше посилюють кліматичну кризу – крім викидів антропогенних, самі стають фактором додаткового впливу на зміни клімату", – каже Алієва.

Про наслідки аномального потепління розповів сайту "Сьогодні" і голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко:

"Буває, що дороги псуються швидше, тому що суміш, яку використовують для будівництва доріг, не призначена для такої температури влітку. Через аномальну кількість опадів стара зливова каналізація не справляється, затоплює підземні переходи, як це буває у Києві. Також це, наприклад, поява нехарактерних шкідників, якихось комах, яких у нас раніше не було. Це проблема сільського господарства, коли наші рослини не стійкі до таких шкідників, аграрії до цього не готові. Це є загрозою для виробництва продуктів харчування.

Зміщення температурних зон, в принципі, відбувалося і раніше, але тоді це займало тисячоліття. Рослини і інші організми встигали адаптуватися, звикнути до нових умов. Зараз це все відбувається настільки швидко, що адаптуватися ми не встигаємо.

Також багато хто може спостерігати зменшення прісної води і в принципі доступу до води влітку. Пересихають річки, колодязі. В принципі води стає менше. Це загроза для сільського господарства, для маленьких міст, у яких водопостачання йде від місцевих річок.

Повністю перейти на поновлювані джерела енергії – ось те, що може зробити Україна на рівні країни. Те, що може зробити кожна людина – сприяти поширенню зелених насаджень, які не вирубувати їх бездумно, а садити їх, якщо є можливість. Якщо ви живете в приватному секторі, встановити на дах свого будинку сонячну станцію, продавати сусідам за зеленим тарифом. Це теж зменшить викиди".

На питання про те, що саме ми повинні робити, щоб хоч трохи уникнути цього в майбутньому, Оксана Алієва також зазначає, що одним з рішень є перехід на поновлювані джерела енергії. Те ж стосується енергоефективності: якщо впроваджувати технології енергозбереження, скорочувати навантаження на енергетичну систему, вона перестане викидати таку кількість парникових газів, адже не буде працювати на повну свою потужність. Це також дасть можливість поступово виводити з експлуатації відпрацьовані блоки теплових станцій, що працюють на вугіллі або газі, і поступово заміщати їх потужностями на поновлюваних джерелах енергії.

"Ми повинні зупинити вирубку лісів в Україні, повинні садити нові дерева в урбаністичних центрах. Адже це дуже добре сприяє зменшенню саме локальної температури в містах і є одним із заходів з адаптації до зміни клімату; збільшення кількості лісових насаджень позитивно впливає і на баланс викидів, адже дерева є поглиначами парникових газів. В Україні дуже важливо впровадити систему державного моніторингу і контролю за забрудненням. Сьогодні державна екологічна службі по суті скасована, вона не працює. Ми повинні отримувати доступ до реальної інформації про те, яке забруднення зараз в Україні. В урбаністичних центрах повинні розвивати саме громадський, суспільний транспорт на основі електротяги. Ми можемо говорити про розвиток трамвайного парку, про розвиток автобусів на електротязі. Також повинні не забувати про сільське господарство в Україні. Ведення екстенсивного сільського господарства при використанні великої кількості мінеральних добрив призводить до великої кількості забруднення. Також це стосується тваринництва, адже в Україні істотно скоротилося за останні 20 років поголів'я великої рогатої худоби, але стрімко зростає поголів'я птахів. А птахівництво в умовах таких мегаферми, які будують сьогодні в Україні, викликає велике забруднення на локальному рівні, саме в тому місці, де розташовані ці птахоферми, адже всі відходи цієї галузі тваринництва скидаються безпосередньо в тому місці: це стосується і пташиного посліду, і останків цих тварин, які повинні утилізуватися відповідним чином тощо", – зазначає експерт.

Коли ж ми зможемо побачити перші зміни на краще? Як говорить Оксана Алієва, на швидке поліпшення екології і клімату поки що сподіватися не варто.

"На жаль, поки ми будемо спостерігати лише погіршення ситуації. Всі країни, в т.ч. і Україна, повинні переглянути свою політику і вжити відповідних заходів. Поки в Україні цього не відбувається. При здійсненні всіх зазначених заходів ми можемо сподіватися, що ситуація не стане катастрофічною, і людство отримає шанс на існування в балансі з природою", – говорить вона.

Що стосується того, як зміни клімату впливають на здоров'я громадян, то і тут хороших новин немає.

"Візьмемо, наприклад, теплові хвилі, що набирають дуже великі масштаби за тривалістю. Вони можуть тривати кілька тижнів. Тобто, температура не опускається нижче 30-35 градусів протягом декількох тижнів. Люди похилого віку і люди з захворюванням серцево-судинної системи в таких умовах будуть страждати більше. Це також стосується людей з іншими типами захворювань. Коли ми говоримо, наприклад, про забруднення повітря, то Україна входить в першу трійку країн за рівнем смертності від забруднення повітря за даними ВООЗ. Що стосується мікропластику, який, за даними досліджень, є у всіх грунтових водах світу, то ми споживаємо цю воду, і поки немає досліджень, як же мікропластик впливатиме на здоров'я людини. Тобто це такий експеримент люди самі ставлять над собою.

У випадку охорони здоров'я в цілому дуже яскраве порівняння. Коли людина хворіє і у неї на 1,5 градуси підвищується температура, це в середньому 38,1, людина відчуває себе дуже погано. Так само і наша планета, якщо її температура підвищиться хоча б на 1,5 градуси. А зараз є великий ризик її підвищення", – каже Алієва.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...