Зробити стартовою
25,86
29,03
РУС

Досвід введення особливих режимів за кордоном: від Варшави до Оттави

Для чого Україні потрібен воєнний стан і чи приносив він користь в інших державах

Польща. За допомогою військових польські комуністи придушили опозиційний рух
Польща. За допомогою військових польські комуністи придушили опозиційний рух.

У понеділок, 26 листопада, Верховна Рада підтримала введення воєнного стану в 10 регіонах України строком на 30 днів. "Сегодня" розібрався, наскільки успішними подібні заходи були в інших країнах і для чого це потрібно нам.

Ще не війна

Приводом до введення воєнного стану послужили агресивні дії російських військових проти українських моряків в Керченській протоці. Як відомо, після незаконної анексії Криму російська сторона взяла протоку під контроль, побудувала через нього міст і практично заблокувала судноплавство в Азовському морі.

У відповідь Україна вирішила створити на Азові військово-морську базу. Для посилення цієї бази 25 листопада через Одеси до Маріуполя була відправлена корабельна група в складі двох бронекатерів "Нікополь" і "Бердянськ", а також рейдового буксира "Яни Капу".

Українська сторона мала всі підстави розраховувати на безперешкодний прохід через Керченську протоку, оскільки Крим, як і раніше, вважається частиною України. Тим більше що перший досвід проходу Керченською протоці був успішним. Нагадаємо, у вересні в Азовське море пройшли українські судна "Донбас" і "Корець", спрямовані туди для облаштування майбутньої військово-морської бази.

Однак друга спроба виявилася фатальною. Українська корабельна група була зупинена російськими прикордонними сторожовими кораблями, які таранили буксир "Яни Капу". Коли ж українські кораблі спробували піти, то в нейтральних водах їх наздогнали і з боєм захопили російські прикордонники. При цьому бронекатер "Бердянськ" отримав пошкодження і не зміг рухатися своїм ходом.

Події 25 листопада були розцінені українською стороною як акт збройної агресії, оскільки вперше українських військових атакували не "відпускники", а "офіційні" російські військові, які до того ж не особливо приховували цей факт. Як вже говорилося вище, морський бій послужив головною причиною введення воєнного стану в Україні. Другою офіційною причиною стало бажання запобігти повторенню агресивних актів з боку РФ.

У підсумку Рада підтримала введення воєнного стану на 30 днів у 10 регіонах України, що межують з РФ і Придністров'ям або розташовані уздовж морського узбережжя. А саме в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській областях, а також в Азово-Керченській акваторії. Особливий правовий режим воєнного стану, серед іншого, передбачає введення різних обмежень, аж до вилучення майна у військових цілях, обмеження свободи пересування або введення комендантської години.

Міжнародний досвід

Секретар комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Іван Винник підкреслив, що військовий стан не є оголошенням війни. В історії досить випадків, коли військовий стан в окремих державах вводився і в мирний час.

Наприклад, в грудні 1981 року військовий стан було введено в соціалістичній Польщі. Режим тривав до кінця липня 1983 року і був пов'язаний з прагненням тодішнього уряду Польщі на чолі з генералом Войцехом Ярузельським припинити діяльність опозиційної профспілки "Солідарність", очолюваного відомим політиком-демократом, екс-президентом Польщі Лехом Валенсою.

13 грудня 1981 року Войцех Ярузельський вивів на вулиці польських міст війська, а також оголосив про створення Військової ради національного порятунку, якій передавалася вся повнота влади. Страйки були заборонені (до слова, український закон про правовий режим воєнного стану також дозволяє владі встановлювати заборону на масові акції протесту), а силові структури приступили до арештів активістів "Солідарності". У ряді випадків ці дії зустрічали організовану відсіч з боку опозиціонерів. Зіткнення призводили до людських жертв.

Однак владі вдалося придушити страйковий рух – профспілка "Солідарність" була заборонена, а опозиція загнана в підпілля. Протестний рух пішов на спад, і 22 липня 1983 року військове становище в ПНР було скасовано. Але через кілька років, як ми знаємо, Польща все одно перестала бути комуністичною країною.

Ще одним прикладом можна вважати Канаду, на території якої 1970 року був введений якийсь аналог воєнного стану. В історії ці події відомі як Жовтнева криза в Квебеку, пов'язана з викраденням віце-прем'єра і міністра праці Квебека П'єра Лапорта бойовиками так званого Фронту визволення Квебеку (ФОК). У відповідь на це 12 жовтня 1970 року в рамках канадського Положення про військові заходи були задіяні війська, які повинні були надати допомогу поліції. У мирний час в Канаді це положення було використано вперше.

Відповідно до цього ж стану ФОК був оголошений поза законом. У Квебеку було затримано понад 450 осіб, проте 17 жовтня Лапорт був знайдений мертвим. Інцидент був розцінений як політичне вбивство. Це різко знизило кількість прихильників ФОК і поступово звело нанівець діяльність цієї організації.

І, нарешті, різні заворушення, що виникали на расовому ґрунті в США, також придушувалися за участю військових. Як приклад можна назвати бунт в Детройті 1967 року. Він почався в результаті поліцейського рейду на нелегальний бар, в якому знаходилися афроамериканці. Спроба їх заарештувати призвела до заворушень. Вони тривали п'ять днів і охопили все місто. У Детройті ввели комендантську годину. Для приборкання бунту були перекинуті частини 82-ї та 101-ї повітряно-десантних дивізій армії США. В результаті зіткнень загинули понад 40 осіб, поранені 467 і заарештовані 7200 осіб. Також було пошкоджено понад 2000 будівель.

Цікаво, що президент США Ліндон Джонсон дозволив використовувати війська відповідно до американського закону про повстання 1807 року, який дозволяє главі держави використовувати армію для придушення заколоту в будь-якій точці країни. Опції цього закону використовувалися тільки для приборкання бунту в Детройті.

a_248

Жовтнева криза. У Канаді воєнний стан ввели через викрадення міністра праці

Українська реальність

У всіх вищенаведених прикладах введення воєнного стану або його аналогів в різних країнах приводило до ліквідації загрози. Причиною введення воєнного стану в Україні є загроза з боку РФ. Але протягом 30 днів навряд чи ми зможемо досягти повної ліквідації цього виклику. З початку конфлікту минуло вже майже 5 років, але РФ наразі не збирається звільняти ні Донбас, ні Крим. Втім, на думку головного редактора журналу Ukrainian Defense Review Антона Михненка, воєнний стан в нашій країні переслідує й іншу мету:

"Потрібно продемонструвати Росії, що Україна готується до можливих дій з відбиття агресії не тільки в зоні ООС. Також потрібно підбадьорити резерв, сили цивільної оборони, органи місцевого самоврядування, а також інші структури в регіонах з максимальним ризиком агресії".

На думку Антона Михненка, військові також намагаються перестрахуватися:

"Вони бачать загрозу і попереджають про можливий розвиток подій. Інформації у них досить".

Крім того, це нагадування світовій спільноті про все ще актуальну проблему і недоговороздатність РФ. Однак експерти позитивно оцінюють те, що воєнний стан був введений тільки в частині країни, а початковий термін в 60 днів скоротили до місяця.

Нагадаємо, сайт "Сегодня" веде хроніку подій і реакцій на конфлікт, що загострився, в режимі онлайн: Відповідь України на агресію Росії в Азовському морі: хроніка конфлікту онлайн.

А також сайт "Сегодня" уважно стежив за ситуацією з введенням воєнного стану в Україні і описував усі деталі в режимі реального часу: Введення воєнного стану в Україні: хроніка подій онлайн.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Досвід введення особливих режимів за кордоном: від Варшави до Оттави". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Ігор Ветров

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь