Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

ПАРЄ без голосу України: бойкотувати чи працювати з Росією

1 жовтня, 17:55

Зеленюк Крістіна

Рішення не їхати на осінню сесію ПАРЄ абсолютно зрозуміле

Фото: twitter.com/pace

Фото: twitter.com/pace

Реклама

Вперше за 24 роки членства в Раді Європи (РЄ) українська делегація не бере участі в сесії Парламентської асамблеї (ПА). Київ пішов на демарш на знак протесту проти безумовного повернення російської делегації до роботи в ПАРЄ, без виконання Москвою резолюцій Організації по Криму і Донбасу. До бойкоту частково приєдналися делегації Грузії, Литви, Латвії, Естонії та Польщі. Однак проблеми це не знімає – російська делегація продовжить працювати в ПАРЄ. Виходити з Асамблеї Київ точно не збирається. Але, як довго Україна буде продовжувати бойкотувати сесії ПАРЄ члени нашої делегації поки не говорять. За словами експертів, крок української делегації зрозумілий. Але у нього є і зворотний бік медалі, який може виявитися міною уповільненої дії.

Базових принципів і цінностей більше немає?

Рівно 70 років тому в Лондоні десять європейських держав заснували Раду Європи, підписавши відповідний Статут. Хоча на сайті Організації справедливо вказується, що ідея належить Вінстону Черчиллю, який ще в вересні 1946 року закликав "побудувати Сполучені Штати Європи". За цей час кількість країн-учасниць збільшилася до 47-ми, а ось основоположні принципи і цінності, на яких формувався Рада Європи після Другої світової війни, схоже, відійшли на другий план.

Епопея з поверненням російської делегації до роботи в ПАРЄ тривала два роки. Під яким тільки соусом керівництво РЄ і окремі європейські делегації не подавали ідею повернути Москву, яку після анексії Криму та подальшої інтервенції на Донбас позбавили права голосу, участі в спостережних місіях і керівних структурах ПАРЄ. Колишній генсек Турбйорн Ягланд був частим гостем в Москві і неодноразово заявляв, що діяльність Організації під загрозою, тому що Росія не платить свої членські внески (по 30 млн євро на рік) на знак протесту проти відсторонення її делегації від роботи в ПАРЄ.

У червні 2019-го для Росії наступив дедлайн. Країну-члена РЄ, яка два роки поспіль не платить внески, могли виключити з Організації. Але керівництво РЄ та окремі парламентські делегації пішли іншим шляхом. Під приводом того, що виключення Росії з РЄ відріже росіянам шлях захисту своїх прав в ЄСПЛ, в червні ПАРЄ проголосувала резолюцію, якою внесла поправки до регламенту щодо обмеження санкцій механізму, виключивши можливість позбавляти будь-яку делегацію права голосу. Крім того, в червні на голосування на пост віце-спікера Асамблеї РФ висунула підсанкційного главу комітету Держдуми з міжнародних справ Леоніда Слуцького. Але його кандидатура не набрала необхідної більшості.

У день, коли поправками в регламент ПАРЄ повернула росіян, закривши очі на порушення Москвою основоположних норм міжнародного права, анексований Крим і війну на Донбасі, сім парламентських делегацій, включаючи українську, зачитали спільну заяву і покинули залу засідань на знак протесту.

Бойкот не дорівнює стратегія

Всі ці два роки, поки друзі Москви намагалися повернути російську делегацію в ПАРЄ, Київ не приховував, що може вийти з Асамблеї на знак протесту. У червні після скандального голосування Україна відкликала свого постпреда (тоді цей пост займав нинішній віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба) при Раді Європи для консультацій. Однак на вироблення довгострокової візії та стратегії, судячи з усього, часу не вистачило – сплутали карти дострокові парламентські вибори в Україні.

Нового постпреда при Раді Європи Володимир Зеленський досі не призначив. А про те, що Україна буде бойкотувати осінню сесію ПАРЄ, яка стартувала 30 вересня і триватиме до 4 жовтня, стало відомо 23 вересня через Facebook глави української делегації в Асамблеї Єлизавети Ясько.

При цьому 6 вересня українські парламентарії їздили до Риги на координаційну зустріч з колегами з країн Балтії, Польщі, Грузії, Швеції та Великої Британії. Підсумком стало спільне звернення до французького головування (під час якого Росію і повернули в ПАРЄ) організувати зустріч з Еммануелем Макроном.

У вівторок, 1 жовтня президент Франції виступав у Страсбурзі з нагоди 70-річчя заснування РЄ. З високої трибуни Макрон підтримав безумовне повернення росіян до роботи в Асамблеї, нагадавши, що, в іншому випадку, громадяни РФ втратили б доступу до ЄСПЛ. "Я повністю підтримую зроблений вибір, щоб Росія залишилася в РЄ. Я впевнений, що російський народ дуже близький до європейського гуманізму", – заявив президент Франції.

Але, незважаючи на велику симпатію Франції до Росії, нічого не заважає главі російської делегації в ПАРЄ, віце-спікеру Держдуми Петру Толстому відверто тролити Париж і всю ПАРЄ за те, що Асамблея вирішила винести на розгляд питання літніх протестів в Москві напередодні виборів в Мосдерждуму. Толстой різко розкритикував таку ініціативу і перевів стрілки на Париж, мовляв, там під час протестів "жовтих жилетів" французька поліція була не зовсім гуманною по відношенню до мітингуючих. Зіронізував голова російської делегації і з приводу України.

"Будемо намагатися подолати подвійні стандарти і лицемірство, яке, в певному сенсі, вкоренилося у наших партнерів за роки відсутності Росії в ПАРЄ. Що стосується української делегації, ми, звичайно, шкодуємо, що наших новообраних колег немає. Але їх відсутність – це, перш за все, помилка з боку нового керівництва українського парламенту. Вони заявили про формування нової делегації, але не подали її повноваження. Я впевнений, що делегації всіх країн (які частково або повністю бойкотують осінню сесію ПАРЄ – Авт.) будуть продовжувати працювати в ПА, і на січневій сесії за традицією, що склалася в цій організації, будуть яскраво критикувати Росію", – заявив Петро Толстой.

Установчі збори української делегації в ПАРЄ, за словами Єлизавети Ясько, відбудуться 3 жовтня. Напевно тоді і стане відомо, як довго Київ буде бойкотувати сесії Асамблеї. Українська делегація сформована, проте офіційно Київ не подав на затвердження ПАРЄ її повноваження. На це у нас є три місяці. Однак зовсім виходити з ПАРЄ, за словами глави парламентського комітету у закордонних справах Богдана Яременка, українська делегація не збирається.

"У РЄ розглядається маса рішень, які для нас важливі. Одне з них – доповідь про ситуацію з кримськими татарами, де нам не подобається, і це помітив МЗС, абсолютно неприпустиме порівняння ситуації з правами людини в Криму до окупації і після ... Друге – визнання або невизнання депутатів Держдуми, як делегатів ПАРЄ, які "обрані" від Криму. Ми очікуємо рішення з цього питання десь у січні. І зараз повернутися в Асамблею, а в січні отримати, що ті, хто "обрані" в мажоритарних округах, не можуть бути представлені в РЄ, а ті, хто кримчани, які в списках політпартій, – нічого страшного, нехай будуть ... Це б розмивало систему невизнання окупації, і це удар по національних інтересах України", – пояснив Богдан Яременко у відеозверненні в своєму Facebook.

За словами експертів, новій українській владі, незважаючи на велику до неї довіру і вміння працювати з громадськістю, варто більше пояснювати питання, які стосуються національних інтересів і мають велику стратегічну вагу. Щоб, як зазначає перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий, не вийшло так, як з "формулою Штайнмайєра", коли українській владі в медійному просторі почали приписувати готовність піти на поступки Росії. Особливо на тлі того, що Франція змінює свій підхід до Росії, коли, на думку Парижа, концепція "ніяких поступок" Москві не спрацювала.

"Рішення не їхати на осінню сесію ПАРЄ абсолютно зрозуміле. Цим ми чітко показуємо, що підривати довіру до Ради Європи, повертаючи росіян до роботи в ПАРЄ без виконання Росією резолюцій по Донбасу і Криму, абсолютно неприпустимо. Однією рукою члени Ради Європи підтримують санкції проти Росії, а іншою потурають їй у злочинах і порушеннях міжнародного права. Але у такого рішення, хоч воно і виглядає, як продумана гра, є і зворотний бік медалі, яка може спрацювати як міна уповільненої дії. У нашої делегації повинна бути стратегія, щоб не вийшло так, що прийняття російського тріумфу просто розтягнеться в часі. Адже якщо ми не будемо брати участь у першій, другій, третій сесії ПАРЄ, а на четверту приїдемо, виникне ще більше запитань. До того ж, не брати участь у формуванні порядку денного ПАРЄ – значить, віддати майданчик Росії і зашкодити національним інтересам України", – сказав сайту "Сьогодні" Сергій Солодкий.

Всі подробиці в спецтемі Демарш України в ПАРЄ

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...