Переговори в Берліні: у Києві сподіваються на миротворців, а Путін перевіряє Європу на міцність

Увечері 24 серпня в Берліні члени "Нормандської Увечері 24 серпня в Берліні члени "Нормандської четвірки", куди входять лідери України, Росії, Німеччини та Франції, обговорили ситуацію на Сході України. Правда, політичний квартет, покликаний врегулювати конфлікт на Донбасі, в цей раз зібрався без представника російської сторони. Як пізніше стало відомо, в ході зустрічі лідери країн все-таки подзвонили Володимиру Путіну, але що конкретно обговорювалося в телефонній розмові – невідомо.

Минулі переговори спочатку були анонсовані без участі Росії. Однак, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що вони будуть ретельно стежити за переговорами глав держав. Також Лавров акцентував увагу на "впливі на Київ".

"Це не "нормандський формат", а тристороння зустріч керівників Німеччини, Франції та України, – підкреслив Лавров. – Ми пильно стежимо за її підготовкою. Будемо так само уважно дивитися, чим вона завершиться. Для нас очевидна необхідність надання додаткового впливу на Київ, щоб переконати його в тому, що домовленості і зобов'язання, прийняті в Мінську 12 лютого, потрібно виконувати. "Нормандський формат" – паралельний процес, він не стосується тристоронніх відносин між Берліном, Парижем і Києвом". Поки що російська сторона не висловила якоїсь однозначної реакції після проведених переговорів.

Примітно, що лідери бойовиків вирішили повчати світових лідерів проводити політичні зустрічі. Приміром, так званий "прем'єр-міністр "ЛНР" Геннадій Ципкалов заявив, що для переговорів у Берлін має бути запрошена і російська сторона.

"Без участі Росії ці переговори можна розцінювати як односторонні, а такого роду заходи ніколи не приводили до позитивного результату. Незрозуміло, як можна вирішувати нашу долю не тільки без нашої прямої участі, а й без участі Росії", – заявив Ципкалов. Також він розповів, що в іншому випадку "ЛНР" залишає за собою право не визнати результати переговорів.

Після зустрічі з колегами президент України розповів журналістам про деталі тристороннього рандеву, на якому також обговорювалося робота міжнародних спостерігачів, які через оказії бойовиків не завжди можуть виконати свою місію з моніторингу ситуації в зоні військового конфлікту. Однією з головних тем, стала проблема невиконання Мінських домовленостей. Порошенко акцентував увагу на негайному припинення вогню, відведення важкої техніки і артилерії, а також звільнення заручників.

Однак, незважаючи на те, що де-факто Мінські угоди не виконуються, президент України Петро Порошенко, підбиваючи підсумки переговорів, заявив, що альтернативи Мінському процесу не існує. "Ми впевнені в тому, що Мінський процес, заснований на мирному плані, є абсолютно універсальним інструментом", – підкреслив Порошенко.

Разом з тим, Порошенко розповів, що головне – почати політичний процес. Він нагадав, що вніс до парламенту проект Конституції щодо реформи з децентралізації, який повністю і чітко відповідає взятим Україною на себе зобов'язаннями і який був схвалений як Конституційною Комісією в Україні, так і Венеціанською комісією.

"Ми чітко декларуємо, що на сьогоднішній день, на жаль, саме Російська Федерація і підтримувані нею бойовики представляють єдину загрозу для відновлення миру і стабільності в регіоні", – наводить слова Петра Порошенка прес-служба президента.

Досить лаконічно прокоментували минулі переговори США. "Ми вітаємо проведення зустрічі в Берліні і прихильність сторін виконанню Мінських домовленостей", – сказав представник Держдепу Джон Кірбі Також він висловив стурбованість через бойові зіткнення, що відбуваються на Донбасі.

Цікаву позицію зайняв президент Польщі Анджей Дуда, який сподівається привнести свій внесок у встановлення миру на Донбасі. 28 серпня Дуда відвідає Берлін, де обговорить можливість зміни формату переговорів.

"Я собі не уявляю, щоб у переговорах не брали участь сильні європейські держави. Але в них також могли б взяти участь і США, як світова держава, з якою Росія напевно повинна рахуватися, і сусіди України, тобто ті, хто безпосередньо зацікавлений в тому, що в цій країні відбувається", – цитує Дуду "Радіо Польща" .

В цілому, за підсумками зустрічі канцлер Німеччини зазначила, що переговори спрямовані на зміцнення "Нормандського формату" і виконання Мінських домовленостей. "Ми впевнені, що Мінські угоди мають бути фундаментом для досягнення миру в Україні", – заявила Меркель.

А вже наступного дня міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр на своїй сторінці в соцмережі заявив про те, що потрібно шукати перспективу у відносинах з Росією. "Санкції проти Росії не можуть залишатися останньою відповіддю. Нам потрібна перспектива у відносинах між Берліном і Москвою", – йдеться в повідомленні.

Експерти стверджують, що берлінська зустріч принесе велику користь для України.

"Те, що подібна зустріч пройшла в основне державне свято – символ особливої поваги і значення для України. Подібні зустрічі "без краваток" є понад результативними, ніж офіційні переговори – вони не обмежені офіційноим порядком денним, – розповідає політолог Тарас Березовець "четвірки", куди входять лідери України, Росії, Німеччини та Франції, обговорили ситуацію на Сході України. Правда, політичний квартет, покликаний врегулювати конфлікт на Донбасі, в цей раз зібрався без представника російської сторони. Як пізніше стало відомо, в ході зустрічі лідери країн все-таки подзвонили Володимиру Путіну, але що конкретно обговорювалося в телефонній розмові – невідомо.

-Керівникидержавпогодилися, щонемає альтернативиМінськимугодами , але, оскількиМінськ- 2не виконується -необхіднопідписуватиМінськ- 3 .Порошенко вжедавноговорив, що длявиконанняМінськихугодпотрібенключовиймеханізм- це введеннямиротворців.Є три варіанти-під егідою ЄС , ООН іОБСЄ.

Європейський союз відмовився вводити миротворців, миротворців ООН – заблокує Росія. Залишається під егідою ОБСЄ. Цілком можливо, що на зустрічі в Берліні обговорювали саме цей формат. Але, тема дуже делікатна і непопулярна, поки її афішувати не будуть. Друга тема переговорів – Крим. Головними двигунами цього питання були американці. Це відповідь на візит Путіна до Криму. Неофіційно він їм послав сигнал "Я готовий виводити війська з Донбасу, в обмін на визнання російського статусу Криму". Але, Захід на це не піде ніколи, це фактично знищення міжнародного права.

Можливо,вБерлінідомовилися розробитидодатковий пакетсанкційпо Криму.Ітакож обговорюваласяреакція ЗаходуіУкраїни на будівництвоКерчинськогомосту".

Разом з тим експерти припускають, що президент РФ Володимир Путін продовжує випробовувати міцність західної політики.

"Те, що Путін в черговий раз зухвало поїхав у Крим, фактично показує, що він ігнорує думку Заходу. Він намагається перевірити реакцію світової спільноти, це військово-політичні ігри", – розповідає екс-заступник глави Генштабу ЗСУ Ігор Романенко. Також, на думку Романенка незважаючи на заяви, як Росії, так і бойовиків в плані дотримання Мінських угод, не виключений черговий виток загострення військових дій на Донбасі. "Я не виключаю військових загострень до глибокої осені", – підкреслив Романенко.

У свою чергу політолог Олександр Палій коментуючи Сегодня.ua зустріч у Берліні, розповів про те, що глави держав не тільки обговорили реалії конфлікту на Сході України, а й шукають можливі точки тиску для зниження напруження.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У Європейського союзу не так багато важелів впливу на Росію. Вони можуть діяти санкціями і переговорами, поки що сторони говорять про посилення ролі ОБСЄ, – пояснює Палій. – Наприклад, недопуск спостерігачів, членів місії на різні території в зоні військового конфлікту має сприйматися як надзвичайна подія. Глави держав зараз роблять ставку на посилений контроль та моніторинг ситуації, за результатами якого посилювати санкції".

Примітно, що до переговорів різні ЗМІ писали про те, що російську сторону можуть виключити з "Нормандської четвірки", проте, як повідомляє німецька "Deutsche Welle", після проведеної зустрічі лідери України, Німеччини та Франції готові продовжувати діалог з Кремлем.

"Мета цієї розмови – зміцнити та посилити нормандський формат", – говорила Меркель. "Я впевнений, що нам не потрібні нові формати", – вторив їй Порошенко. При цьому Меркель нагадала, що напередодні лютневих мінських угод вона разом з Олландом літала спочатку до Києва, а потім – до Москви. Схоже, нинішня зустріч в Берліні теж була свого роду консультаціями перед зустріччю з участю Володимира Путіна. "Якщо ми вирішимо, що це потрібно, ми можемо зустрітися і вчотирьох", – сказала Меркель. Коли і де це може статися, невідомо. Президент України Порошенко зазначив, що для цього можуть бути використані "міжнародні заходи". Подробиць він не назвав. Один такий захід заплановано на кінець вересня – сесія Генеральної асамблеї ООН, яку планує відвідати і президент Росії", – йдеться в замітці "Deutsche Welle".

Разом з тим англомовний "Business Insider" опублікував матеріал з похмурим прогнозом для України від Петра Порошенка. Глава держави заявив, що військовий конфлікт може затягнутися на десятиліття. Щоб протистояти загрозі, наступним поколінням українців потрібно буде постійно проходить військову підготовку.

"Військова загроза на сході – реальність на найближчі десятиліття. Ця загроза не зникне в найближчому майбутньому, і кожне покоління українців повинно мати військовий досвід", – наводить слова Порошенка "Business Insider".

Про нове європейське турне українського президента пише і впливове брюссельське видання Euractive. У статті "Юнкер прийме Порошенка 27 серпня" видання проаналізувало ситуацію напередодні зустрічі. "Український лідер каже, що зустріч в Німеччині проводиться за ініціативою України.

"Ми не задоволені невиконанням головних складових зобов'язань, взятих російською стороною, зокрема, відведенням важкої зброї", – пише видання, цитуючи президента. І додає іншу версію: "Інші вважають, що зустріч у Берліні спрямована на те, щоб натиснути на Порошенка і змусити покластися на Мінські домовленості". Euractive пише про загрозу того, що Росія може почати активно тиснути на Україну, настільки – що під загрозою може опинитися вступ в дію угоди про вільну торгівлю з ЄС, яка має набути чинності з наступного року.