Пріоритети ЄС на 2018-й: без України і загрози військової агресії Росії

Поки канцлер Німеччини Ангела Меркель зайнята формуванням коаліційного уряду, в ЄС наростають антибрюссельскі і проросійські настрої. Союз Польщі і Угорщини проти "брюссельської диктатури", відверте замовчування загрози російської агресії і пропаганди – все це позначається не тільки на репутації ЄС, а й на відносинах з Україною. Останнім яскравим прикладом стала стаття глави дипломатії ЄС Федеріки Могеріні "Дванадцять речей, які ми беремо з собою до 2018-го", де єврочиновниця позначила зовнішньополітичні пріоритети Брюсселя в новому році. Серед них, до обурення багатьох європейських і українських експертів, не знайшлося місця війні Росії проти України і загрозам з боку Кремля. За словами брюссельських експертів, як і в випадку з перспективою членства для України, а всі рішення в ЄС приймаються консенсусом, проти вказівки протидії російській агресії в пріоритетах на 2018-й виступили кілька країн Євросоюзу. Тому Києву варто враховувати цей фактор, вибудовуючи відносини з ЄС 2018 року.

Зовнішньополітичні пріоритети ЄС

Вперше після вступу до ЄС 2007 року Болгарія приймає піврічне головування в Раді ЄС і Україна вже запропонувала до нього свої рекомендації. У документі "Україна-Європейський Союз протягом головування Болгарії в Раді ЄС" Київ пропонує зосередитися на питаннях політичного діалогу, безпеки і оборони, фінансової допомоги, сферах юстиції та свобод, енергетики і транспорту, досліджень, інновацій та освіти.

По частині політичного діалогу ми наполягаємо на вдосконалення політики ЄС щодо невизнання анексії Криму і створення міжнародної групи друзів України з деокупації Криму, підтримки в боротьбі з російською агресією, продовження персональних і політичних санкцій проти РФ, підтримки розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі і продовження тиску на Кремль заради звільнення заручників.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

А ось Болгарія, на відміну від України, головними пріоритетами свого головування вважає підтримку "безпечної, стабільної і солідарної Європи, адже міграційна криза і терористичні акти за останні роки показали, наскільки ЄС вразливий". Одним з найважливіших питань Софія називає європейську перспективу Західних Балкан, єдиний цифровий ринок, стабільність і безпеку на тлі міграційної кризи, питання економічного зростання та спільної оборони. А чи не головна мета головування Болгарії, як говорив минулої осені прем'єр Бойко Борисов, скасування антиросійських санкцій.

Це, як і питання перспективи членства для України, завжди було предметом палких дискусій в ЄС. Чого тільки варті дебати на саміті Україна-ЄС в липні в Києві, який закінчився без підсумкової декларації через небажання європейських лідерів визнати за Україною перспективу членства. А в підсумковій декларації саміту Східного партнерства, наприклад, не знайшлося жодного слова, що засуджує Росію, лише абстрактні фрази про необхідність врегулювання триваючих і заморожених регіональних конфліктів.

Черговий скандал виник і після публікації 1 січня главою європейської дипломатії Федерікою Могеріні статті про 12 пріоритетів зовнішньої політики ЄС 2018 року. Серед основних цілей – перезапуск ЄС, починаючи з питання оборони, співробітництво з Африкою з питання міграції, європейська інтеграція балканських країн, проведення 9 травня дня Європи в ООН, загальна політика Європи стосовно Єрусалима, початок підготовки лівійської берегової охорони та інші. Україна згадується лише в дев'ятому пункті в контексті проведення саміту Східного партнерства у Брюсселі минулого листопада.

"Ми брали наших шість партнерів зі східної Європи – Україну, Грузію, Молдову, Вірменію, Азербайджан і Білорусь – після року важливих досягнень в нашій співпраці один з одним: наприклад, лібералізація візового режиму для громадян України та Грузії, які подорожують до Європейського Союзу, або Угода про всеосяжне і розширене партнерство з Вірменією", – йдеться в 9-му пункті зовнішньополітичного порядку Могеріні.

А ось пункту про протидію російської агресії і пропаганді, як і про вихід Росії з Донбасу і повернення Україні Криму місця у зовнішньополітичній стратегії Могеріні не знайшлося. За словами експерта брюссельського Центру досліджень європейської політики Гранта Костаняна, з цього питання не було консенсусу серед країн-членів ЄС. "Немає консенсусу, як боротися з діями Росії, особливо в області енергетичної безпеки і стратегічної комунікації", – сказав сайту "Сегодня" Грант Костанян.

Директор Інституту світової політики Євген Магда додає: відсутність рішення конфлікту на Донбасі (найпотужнішого на континенті за останні 20 років) серед зовнішньополітичних пріоритетів ЄС – серйозна помилка, адже ескалація напруженості на сході України може нести загрозу стабільності багатьох країн ЄС. Водночас, за словами експерта, позиція Федеріки Могеріні, на жаль, виглядає цілком логічною.

"Ігнорування факту існування конфлікту на Донбасі, який не тільки виснажує Україну, а й загрожує стабільності ЄС, свідчить, що в Брюсселі так і не взяла верх жодна з груп. Ні прихильники business as usual з Кремлем, ні ті, хто намагається побудувати політику по відношенню до РФ на традиційних для Європи цінностях", – сказав "Сегодня" Євген Магда.

Буде боротьба з корупцією – буде безвіз

Ще в листопаді сайт "Сегодня" писав, що в проголосованих рекомендаціях Європарламенту до саміту Східного партнерства був пункт про можливе припинення безвізового режиму в разі саботажу України боротьби з корупцією. А буквально за день до саміту на зустрічі з журналістами єврокомісар з питань політики сусідства Йоханнес Хан нагадав Києву умови отримання безвізу. Мовляв, однією з головних вимог ЄС був не тільки запуск системи електронних декларацій топ-політиків і чиновників, а й їх перевірка.

За останньою інформацією, НАПК перевірило 113 з 1,5 млн зареєстрованих в системі декларацій. А останній гучний "шпигунський" скандал між ГПУ і НАБУ тільки підлив масла у вогонь, зіпсувавши репутацію України на європейській арені. В "Першому звіті за механізмом припинення безвізового режиму" Єврокомісії, опублікованому 20 грудня, говориться, що розкриття Генпрокуратурою наприкінці листопада інформації про розслідування НАБУ серйозно підриває діяльність НАБУ.

Після цього інциденту пішла реєстрація головами фракцій БПП і НФ законопроекту, який суттєво спрощував процедуру звільнення керівників антикорупційних відомств. І хоч документ вилучили з порядку денного, його, як зазначають автори звіту Єврокомісії, ще не відкликали з парламенту. "В цілому критерії візової лібералізації виконуються. Однак, з огляду на останні події, потрібні негайні дії для повної імплементації і стабільності вже проведених реформ, зокрема, в контексті антикорупційних вимог", – йдеться в звіті.

Також Єврокомісія висунула Україні шість вимог для подальшої роботи безвізу, серед яких: створення незалежного антикорупційного суду, відновлення авторитету НАПК і створення ефективної системи перевірки е-декларацій, скасування поправки електронного декларування доходів антикорупціонерів і активізація зусиль щодо боротьби з організованою злочинністю, в тому числі шляхом виділення достатніх коштів на Нацполіцію.

За словами єврокомісара з питань міграції Дімітріса Аврамопулоса, опублікований звіт зовсім не означає, що ЄС має намір забрати у України безвізовий режим. Але, як підкреслює чиновник, якщо Київ і далі підриватиме антикорупційні реформи, в Брюсселі можуть серйозно задуматися над виконанням Україною безвізових критеріїв.

"Якщо українське керівництво не поставиться серйозно до боротьби з корупцією і продовжить підривати помірний прогрес, досягнутий на цьому напрямку, ризикує втратити підтримку Заходу, що, безсумнівно, включає і лібералізацію візового режиму з ЄС", – пояснює сайту "Сегодня" Грант Костанян.

Один з європарламентарів неофіційно пояснив сайту "Сегодня", що на виконання шести описаних в звіті критеріїв Україна має рівно рік. "Наступного грудня Єврокомісія опублікує аналогічний звіт про виконання країнами безвізових вимог. І якщо прогресу не буде, Єврокомісія може почати процедуру припинення безвізового режиму. Але це процес не одного дня", – підсумував європарламентар.