Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Продажі української зброї падають: експерти пояснили причини

9 вересня, 07:19

Ігор Ветров

Останні кілька років Україна продає за кордон все менше. У чому причини і що робити

"Оплот". Таїланд - єдина країна, яка 2018 року купувала наші танки

"Оплот". Таїланд - єдина країна, яка 2018 року купувала наші танки

Реклама

Держслужба експортного контролю України опублікувала дані про експорт окремих категорій озброєнь, здійснених нашою країною 2018 року. З опублікованих даних можна зробити висновок, що продажі зброї за кордон неухильно скорочуються, причому тенденція, найімовірніше, пошириться і на наступний рік. "Сьогодні" з'ясували, чому.

Що продавали

Держслужба експортного контролю відстежує передачі товарів військового та подвійного призначення за кордон, відповідно до міжнародних зобов'язань України. Щорічні звіти, що стосуються обсягів цих передач, Держслужба публікує з 2007 року. Нещодавно було оприлюднено новий звіт – за 2018 рік.

У ньому вказується, що єдиним споживачем української бронетехніки був Таїланд, куди наша країна відвантажила 13 танків "Оплот" і дві броньовані ремонтно-евакуаційні машини (БРЕМ). Але потрібно враховувати, що поставки "Оплотів" і БРЕМів становлять собою завершення давнього контракту з Таїландом, укладеного ще 2011 року.

Далі торгівля здійснювалася, що називається, "за дрібницями". Зокрема, Алжир і Казахстан замовили у нас 9 і 6 авіаційних ракет Р-27, відповідно. Досить жваво велася торгівля стрілецькою зброєю. До США були відправлені понад 5000 різних гвинтівок і карабінів, а також 177 великокаліберних кулеметів. Саудівська Аравія отримала у нас 950 протитанкових ракетних комплексів і керованих ракет до них. 20 гвинтівок купила у нас Монголія; США і Малайзія придбали по одному (!) пістолету, і ще 200 пістолетів пішли до Туреччини.

На цьому офіційні дані про експорт українського озброєння 2018 року вичерпуються. Щоправда, військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що минулого року були і інші контракти, які чомусь не знайшли відображення в офіційному звіті. Різницю можна побачити, якщо подивитися дані Регістра звичайних озброєнь ООН, які були оприлюднені на початку літа. Згідно з цими даними, крім іншого, 2018 року Україна поставила до Польщі 92 некерованих снаряди РС-80. Однак загалом кількісні показники Регістра і звіт Держслужби збігаються.

Ракети. Авіаційні ракети купують рідко і буквально в кількості кілька штук

Ракети. Авіаційні ракети купують рідко і буквально в кількості кілька штук

Чому так мало

Якщо порівняти звіти Держслужби за минулі роки, то можна побачити стійку тенденцію до зниження імпорту. Останні більш-менш масові продажі бронетехніки відбулися тільки 2016 року. Тоді, крім тайського танкового контракту, наша країна продала 25 танків Т-64БВ до Демократичної Республіки Конго, реалізовувала понад 30 БТР-3 різних модифікацій в Таїланді, поставила 5 БТР-4 до Індонезії і 108 БРДМ-2 до ОАЕ. А 2017 року поставки бронетехніки різко впали – основним покупцем, як і 2018 року, залишився тільки Таїланд. Щоправда, 2017 року США активно закуповували у нас стрілецьку зброю – на американський ринок пішло понад 15 тисяч одиниць автоматичної зброї. Ще 2000 штук автоматів і пістолетів-кулеметів придбав позаминулого року Узбекистан. Але 2018 року, як бачимо, і цей "струмочок" почав потихеньку пересихати.

Різниця особливо відчутна, якщо заглянути до історії експортних поставок ще глибше. Наприклад, ще 2015 року ми поставляли за кордон авіацію і артилерію, а в найпершому звіті Держслужби за 2007 рік в переліку обладнання значилися десятки одиниць танків, літаків, вертольотів, артилерійських систем і ракет. Значно ширшим 12 років тому було і коло клієнтів України. Серед них були Грузія, Молдова, Кенія, Нігерія, М'янма, Азербайджан, РФ, Ємен, Словаччина, Китай, Екваторіальна Гвінея, Чад і навіть Австралія.

Фактично після початку російської військової агресії 2014 році Україна лише "добивала" старі експортні контракти, майже не укладаючи нові.

"По-перше, було прийнято політично правильне рішення про припинення співпраці з Російською Федерацією, що призвело до зупинки цілої низки програм. По-друге, армії терміново знадобилося зброя – і багато, а тому всі можливості української військової промисловості були мобілізовані для розв’язання внутрішніх проблем. А ці можливості виявилися не безмежними – переорієнтація викликала тимчасове припинення експортних контрактів", – пояснив Михайло Жирохов.

За його словами, майже єдиною експортною позицією на сьогодні залишається продаж протитанкових керованих ракет розробки київського КБ "Луч". Комплекси "Скіф", "Стугна", "Корсар" і ракети до них є вкрай затребуваним на світовому ринку товаром і експортуються сотнями штук. Про це, наприклад, можуть свідчити великі закупівлі з боку Саудівської Аравії. За даними Defense Express, станом на весну 2019 року саудівці закупили 140 новеньких ПТРК "Скіф" і "Корсар", а також 840 керованих ракет до них.

Можливо, українські ПТРК потрібні саудитам не для своїх потреб, а для подальшої передачі за кордон, де Саудівська Аравія має певні інтереси. Те ж саме стосується і США, які, як уже говорилося вище, придбали у нас 177 великокаліберних кулеметів. На думку Жирохова, може йтися тільки про 12,7-мм кулемети ДШК:

"Либонь, купували їх американці не для себе".

Традиційною статтею доходу останнім часом стали поставки за кордон антикварної зброї (передусім, 7,62-мм гвинтівок "Мосіна", прийнятих на озброєння наприкінці XIX століття) за запитом приватних осіб. Тут основним покупцем знову ж є США, які протягом багатьох років скуповують десятки тисяч одиниць стрілецької зброї, що у великій кількості збереглися на українських складах..

На південь від Сахари

Той факт, що Україна все менше і менше продає зброї за кордон, підтверджується не тільки даними Регістра або звітами Держслужби експортного контролю. Так, згідно з весняним звітом Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), загалом експортні показники України за 2014-2018 роки знизилися на 47% порівняно з попереднім періодом в 2009-2013 роки. Це опустило нашу країну на 12-те місце в списку найбільших експортерів озброєнь.

"2009-2013 років Україна була найбільшим постачальником зброї до країн, що знаходяться на південь від Сахари, проте в 2014-2018 роках обсяги експорту до цього регіону впали на 79%", – уточнили в SIPRI.

Ймовірно, тенденція до зниження експорту збережеться і 2019 року. Незважаючи на інтерес закордонних партнерів до українських протитанкових ракет, з продажами, наприклад, все тієї ж бронетехніки стан справ значно гірший. Нових "танкових" контрактів наразі немає, хоча, за даними інформованих джерел, подібні угоди опрацьовуються. Нашої бронетехнікою цікавляться країни Південно-Східної Азії, Африки, а віднедавна і Латинської Америки. Але при всіх достоїнствах тієї ж "Цитаделі" зарубіжних замовників відлякує ту обставину, що цей танк практично не експлуатується всередині країни.

Втім, на думку Михайла Жирохова, незважаючи на очевидний спад, ситуація з українським експортом не виглядає безнадійною:

"Є окремі галузі, де Україна може гідно конкурувати з тією ж Росією. Але багато що залежатиме від моторності менеджерів "Укроборонпрому" і приватної ініціативи – адже вже зараз невеликі компанії поступово отримують можливість виходу на зовнішні ринки без контролю з боку державного монополіста".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, що ЗСУ чекають реформ і про те, які закони необхідно буде ухвалити Верховній Раді IХ скликання для підтримки безпеки країни. Новій владі потрібно буде розв’язати питання капеланів, нових звань і закупівель за кордоном.

А ще бійці на фронті тестують нові мобільні будиночки. Перше враження бійців – будинки не пристосовані до фронтових умов.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...