Робочі ДТЕК у Курахово включили важливий для України енергоблок, незважаючи на залпи гармат

Війна перетворила Донбас на регіон різких контрастів. Найчастіше ДОТи, бліндажі та протитанкові надовби (бетонна пірамідка) стоять прямо в полях, де вже зійшла і щосили набирається сил пшениця, посіяна восени. Тут же, серед посівів, риють і окопи.

Незважаючи на всі ці військові роботи, в шахтарському краї знаходять можливість не тільки зберегти працездатність підприємств, які годують жителів Донбасу і всієї України, але й удосконалювати їх. Одне з таких – ДТЕК-Курахівська ТЕС. Курахове Донецької області знаходиться всього в 18 км від селищ, де йдуть бої.

На околиці самого міста нещодавно впали осколки снарядів, але, на щастя, ніхто з мирних жителів не постраждав. Незважаючи на всі ці складності, на станції, що виробляє з вугілля електроенергію для країни, провели модернізацію, і, як підсумок, днями в Об'єднану енергосистему України під оплески гостей і колективу підприємства включили енергоблок №9. Після такої реконструкції в енергоблок "вдихнули" нове життя – це продовжить роботу обладнання ще на 15 років. "Скажу, що станція розпочала свою роботу в дуже непростий момент – 6 липня 1941 року. І, по суті, нинішня реконструкція теж пройшла в дуже напружений час. Були періоди, коли в місті по чотири місяці не було води, але станція робила все можливе, щоб забезпечити водою населення.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Крім того, були обстріли, але ми робили все можливе, щоб завершити реконструкцію в намічений термін, – розповів нам генеральний директор ДТЕК Енерго Всеволод Старухін. – Реконструкція блоку на Курахівській ТЕС, крім того, що дала нове життя фізично зношеного обладнання, зробила його більш економічним, дала збільшення потужності Об'єднаної енергосистеми України на 15 МВт. А адже в країні катастрофічно не вистачає електроенергії".

Як уточнили в ДПЕК, з квітня 2014 по травень нинішнього року на енергоблоці оновили основні вузли – турбіну, котел, генератор, трансформатор, встановили новий електрофільтр і сучасну систему, яка управляє робочими процесами.

"Простіше кажучи, якщо колись процесом управляли в ручному режимі, спеціальними ключами або рубильниками, то зараз режим автоматичний. Тепер машиніст блоку – це людина, яка контролює процес. Система, у якої більш чіткі настройки, сама керує процесом", – розповів "Сегодня" один з енергетиків ТЕС Георгій Чупе. На ділі центр управління новою системою – це просторе приміщення з двома величезними моніторами, на яких відображається вся інформація про роботу оновленого енергоблоку. За показниками на екранах стежать кілька робітників, які і контролюють роботу блоку, що дає електрику країні.

Центр управління енергоблоком. Енергетики контролюють процес. Фото: А. Бойко

Жителі: "Дай Бог, щоб все було спокійно"

За фактом Курахово офіційно є прифронтовій зоною. До Донецька звідси рукою подати – 52 км, до зони активних боїв – менше 20-ти. Зовні в самому місті ситуація виглядає спокійною – біля приватного сектору на луках пасуться стада корів, ті, хто не встиг зорати город раніше – роблять це зараз. Між собою місцеві жителі обговорюють абсолютно мирні проблеми: де знайти найближчу годинникову майстерню, обурюються відсутністю гарячої води через промивання опалювальної системи, сміттям на вулиці. Багато хто просто намагаються не думати, що відбувається всього в 20 км від їхніх будинків. Жителі також намагаються підтримувати один одного у важкі часи – в місті можна натрапити на оголошення типу "Не тримайте зла – тримайте кульки".

Курахівчани підтримують і переселенців, які перебираються до них з липня минулого року, після найсильніших обстрілів, і досі: у місті можна знайти будинок, в який пустять жити безкоштовно, просять тільки сплатити електроенергію. "Нам було страшно через два снаряди, які впали у наш приватний сектор, але ми розуміємо, що це дрібниці порівняно з життям тих, хто втік до нас від війни, – каже місцевий житель Антон Соловйов. – Наші курахівські діти виїжджали на час в інші області. А коли повернулися, розповідали, що хтось із їхніх ровесників якось сказав: "Буде дощ з градом". Моя дочка стрепенулася: "Як ви можете так спокійно говорити про "Град"?!. Адже вона злякалася, що мова йде про систему залпового вогню... Її, звичайно, заспокоїли, але ви розумієте, як підірвана психіка у малюків. Ще одна дитина почула, як вантажівка розвантажувала гірську породу, і подумав, що цей шум обстрілу, злякалася...". Інші намагаються просто працювати. "ТЕС – головне підприємство міста. Більшість людей працює там. Якби роботи не було, нам, напевно, було б нічого їсти, і ми б збожеволіли, думаючи про війну. Дай Бог, щоб все було спокійно", – сказала нам Ірина.

Життя в містечку. Курахівчани підтримують один одного і переселенців. Фото: А. Бойко

"Ми – це Україна"

Про те, які настрої в місті, деякі жителі Курахово відповідають іноді з небажанням.

"Якщо раніше, в середині минулого року, хтось із місцевих і підтримував зміну влади, то тепер про це не заїкаються. Ось, кажуть, що за містом у нас тепер навіть електроопори перефарбовані в жовто-сині кольори, при в'їзді в місто є рекламний щит, де великими буквами написано для всіх, хто сумнівається: "Курахове – це Україна". Якщо ж говорити простіше, то мені набагато спокійніше зараз сидіти торгувати картоплею біля свого будинку, ніж жити під обстрілами і бомбами, тому, самі розумієте, чому хочеться, щоб тут не "настав "русский мир", – говорить один з жителів Курахово Андрій, який попросив не називати його прізвища.

Інший каже так: "Був якось випадок, один іноземець сказав нам, що тутешні ландшафти чимось нагадують Францію – поля, красива природа. Тому не треба нам ніяких сепрів, нехай краще наші місця будуть залишатися схожими на Францію".