Робочі руки з Африки і Близького Сходу: скоро Україну почнуть штурмувати біженці

9 Вересня 2018, 06:40

Експерти: якщо розробити чітке законодавство, інтеграція біженців допоможе країні

Робочі руки з Африки і Близького Сходу: скоро Україну почнуть штурмувати біженці

Палаючі Близький Схід і Африка – постійне джерело головного болю для світової спільноти. Нелегальні мігранти від безвиході долають величезні відстані і ризикують життям, аби потрапити до Європи. Так, нещодавно в Нігері врятували 400 мігрантів від загибелі поблизу кордону з Алжиром, повідомило французьке інформагентство: вони загубилися в пустелі майже без води, їжі і документів. Їх виявили, коли прочісували дороги біля кордону.

Влада давно знає ділянки в Сахарі, де пролягають шляхи мігрантів із Західної Африки в Європу. Головне – пробитися до моря, а потім – до берегів Італії. Для старту ідеально підходять лівійські порти. І, як повідомляв телеканал CNN, в Лівії злочинці активно користуються безвихіддю біженців: продають їх на ринках рабів. Люди без документів – легка здобич, особливо в регіоні, якому до правового і мирного після недавніх війн ще далеко. І ця далека від нас, на перший погляд, проблема може в недалекому майбутньому торкнутися і України
.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Нестабільний регіон: мафія на Близькому Сході

Обурені країни світу зажадали від лівійського уряду негайно розібратися з дикими торгами, де людей продають з молотка. Але там відповіли, що країна переживає важкі часи і потребує підтримки Заходу - іншими словами, зажадали грошей, не обіцяючи, втім, що проблему дійсно вдасться вирішити. За тим же самим (підтримкою європейців) їдуть і сотні тисяч мігрантів з Нігерії, Кот-д'Івуару, Еритреї.

"Лівія - ключова транзитна країна, вона в стані розрухи, - пояснює Олександр Богомолов, президент Центру близькосхідних досліджень. - Там практично немає уряду, єдиної влади і відповідальності, а країною керує декількома озброєними угрупованнями".

Вірніше, урядів два: один користується регіональної підтримкою, другий підтримало міжнародне співтовариство і намагається з ним скооперуватися, але успіхів поки негусто.


При Муаммарі Каддафі, за словами Олександра Богомолова, домовленість з ЄС зі скрипом, але працювала: Лівія за гроші Євросоюзу містила фільтраційні центри, де відсівали легітимних біженців від економічних мігрантів.

"Основна маса народу не була тими, хто на підставі Конвенції про статус біженців мав шанси потрапити в Європу, - пояснює експерт-міжнародник. - Через Середземномор'я йде потік людей, що жили в повній убогості".

Коли регіон накрила розруха, збільшеними потоками мігрантів почала користуватися міжнародна мафія, що базується переважно в Лівії - причому цілком ймовірно, за словами Богомолова, що до неї причетна і сама лівійська влада. Неурядові організації намагаються рятувати потенційних жертв работоргівців, а Європа - розподілити мігрантів за квотами, і повернути хоча б частину по країнах походження - туди, де все хоч відносно спокійно. Але конструктивно співпрацювати поки ні з ким.

blok1

Лівія. Через її порти налагоджена схема відправки нелегалів

Незаконні послуги завжди дороги. І африканці, які нелегально біжать від злиднів, вимушено продають самі себе, довіряючи бандитам.

"З них беруть великі гроші за переправлення, документи. Адже якщо легально в Європу можна долетіти за $ 300, то вони за $ 1000 ризикують життям, пливучи на гумовому човні, - пояснює Олександр Богомолов. - А якщо грошей не вистачає, потрапляють в залежність від "помічників" - їх використовують як рабів в Лівії і сусідніх країнах".

До того вже були передумови: на околицях Тріполі і раніше, за словами сходознавця, існували "ринки праці", де стояла черга людей, готових за копійки найнятися на будь-яку тяжку, навіть небезпечну для життя працю. Тепер зловживання тяжким становищем цих людей досягло страшних масштабів.

"У Лівії геть відсутні традиції демократії, культура досягнення компромісів. Багато надій покладають на вибори (президентські вибори в Лівії пройдуть 10 грудня 2018 року. - Ред.). Але вони можуть стати черговим приводом для громадянської війни, - каже Богомолов. - Поліпшень в найближчій перспективі, думаю, не побачимо".

До того ж - Сирія, де поки РФ і Іран намагаються відновити хиткий режим Башара Асада, негативно налаштованого до більшості населення, що залишилося.

"Складається ситуація набагато гірша, ніж вихідна, яка привела до громадянської війни, вона вибухонебезпечна. А мільйони біженців "зависли": гарантій безпеки після повернення додому у них немає, - описує стан в гарячій точці Богомолов. - Дестабілізація - надовго".

І невідомо, в коридор для кого і чого може перетворитися ще й Сирія.

falshka2

На нашому кордоні. Ловлять кілька сот порушників на рік

Раби і Міссісіпі

Що говорити про Лівію, якщо в США з рабством покінчили лише 5 років тому! Останнім його скасував штат Міссісіпі. 13-у поправку до Конституції, яка заборонила рабство, Конгрес США ратифікував в 1865 році, і її прийняли 27 з тодішніх 36 штатів. Решта розтягнули задоволення. У 1976 році сподобився штат Кентуккі, а Міссісіпі, як випадково виявив професор Ранджан Батра, ні! Влада штату свого часу ратифікувала поправку, але чомусь не відправила копію підтверджуючого документа в Федеральний реєстр США, і її не затвердили. Професор підняв громадськість, зв'язався з адміністрацією штату. Ті направили документи в Національний архів, і лише в лютому 2013-го Федеральний реєстр підтвердив, що в Міссісіпі нарешті всі вільні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Кольорова Україна: через 10 років потіснимося

В останні роки населення України все більше скорочується, каже заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександр Гладун. А територія у нас велика, і робочі руки потрібні буквально як повітря - підприємства страждають від нестачі простих різноробочих, не те що кваліфікованих кадрів.

Порожніми вакансії, втім, будуть неволго.

"До нас поїдуть мігранти з третіх країн. Основний потік, на мій погляд, піде з держав Кавказу, колишніх азіатських республік СРСР і Афганістану", - перераховує демограф.

Такий прогноз, за його словами, цілком укладається в схему демографічних процесів. У світовому масштабі є два глобальних напрямки міграції: з півдня на північ (Латинська Америка - в США, Африка - в Європу) і зі сходу на захід (поляки - в Великобританію і Німеччину, німці - в Штати, українці - в Польщі і Чехії) .

"Кордони на планеті практично розмиті для робочої сили. Її переміщення ніякі закони довше, ніж на рік-два, не загальмують", - упевнений учений.

Кілька років тому Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціологічних досліджень НАН, заявляв, що до 2025 року центральні і північні області України (Чернігівську, Сумську, Кіровоградську, Луганську) вже заселять мігранти. Розрахунки показували, що до 2025-го дефіцит робочої сили стане колосальним, і в Україні стануть залучати мігрантів переважно з Африки і Південно-Східної Азії - інтегруючи в суспільство і навчаючи української мови.

"Але ці прогнози ми робили до 2013 року. Зараз економічна ситуація така, що навіть після її поліпшення повинно пройти декілька років, перш ніж Україна стане цікава мігрантам", - вважає Позняк.

Від темпів економічного зростання дійсно залежить багато чого. Але, в той же час, склад населення України стабільно змінюється, і чисельність контингентів, які формують робочу силу, за словами Позняка, зменшиться в будь-якому випадку. При тому, що кількість людей, які потребують соцзабезпечення, обов'язково буде зростати.

"Тільки міграція допоможе нам поліпшити ситуацію в країні", - вважає експерт.

Але міграція ця повинна бути контрольована, а міграційне законодавство - дуже чітким.

"Україна і для транзиту, і для проживання дуже цікава жителям третіх країн, - переконаний експерт з міжнародних питань і сходознавець Андрій Бузаров. - Ми вже економічно наближені до ЄС, підписали угоду про асоціацію, отримали безвізовий режим".

Але яка різниця, скажімо, нігерійцю, що у нас з ВВП і інвестиційним кліматом, якщо еміграція для нього - питання фізичного виживання, єдиний шанс втекти зі своєї убогої, охопленої війнами країни? Поки вчені роблять прогнози, вони просто приїжджають - влаштовуються на роботу і намагаються обжитися в нових для себе умовах.

"За останні пару років у нас в райцентрі чорношкірих стало помітно більше, - каже Марина Рясненко з Обухова (Київська область). - Орендують житло в старих приватних секторах. Вже ціла африканська футбольна команда набралася".

Європейці вже зіткнулися з неконтрольованими потоками біженців, каже Олександр Гладун. Етнічний склад країн змінюється, африканці, азіати селяться там цілими анклавами, привносять свою культуру, ментальність. До того ж, деякі приїжджі погано адаптуються до нових умов, і це викликає внутрішнє напруження в соціумі.

"Якщо не розробити правильну міграційну політику (стримування або адаптації), в Україні будуть ті ж проблеми, - вважає Гладун. - У 1-2 поколінні переселенців асиміляції ще не відбудеться, але вони повинні прийняти наші правила".

А ось міняти законодавство, щоб у ньому з'явилися посібники для біженців або спрощене отримання посвідки на проживання, поки не треба, впевнений Олексій Позняк:

"Ми зацікавлені не в мисливцях за пільгами, а в працівниках".

Як би там не було, Україна не зможе стояти осторонь від світових міграційних процесів, кажуть експерти. І попереджають: мігранти за років 50 можуть навіть змінити вигляд України, якщо країна не захистить себе законодавчо і не підготує для прибулих прості і зрозумілі умови життя і праці.

blok4

Афроукраїнців. Грають на міському спортмайданчику Обухова. Фото: Т. Негода

Ціна питання: 700 євро за мігранта

Суспільство в Євросоюзі розкололося на тих, хто сприймає мігрантів вкрай вороже, і тих, хто налаштований толерантно. Перші переконані, що чужаки загрожують цілісності ЄС, другі - що до людей треба бути м'якше, тим більше, що вони втекли не від хорошого життя.

"На державному рівні домінує позиція: всі країни Євросоюзу повинні ставитися до мігрантів однаково толерантно, - розповідає експерт-міжнародник Андрій Бузаров. - Але Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина згодні навіть на штрафні санкції і конфлікт з Брюсселем, аби не пускати переселенців до себе".

Це, за словами експерта, важлива проблема сьогоднішньої внутрішньої і зовнішньої політики ЄС. Франція, Німеччина відчувають гострий дефіцит кадрів і розраховують на африканців і азіатів як на робочу силу: місцеві не поспішають йти в чорнороби. Але далеко не всі мігранти, навіть не мають ніяких дипломів, готові братися за важку працю: багато хто їде в Європу, щоб просто пересидіти рік-два, і осідають, користуючись пільгами і соцстрахуванням.

"ЄС став заручником власної системи: він не відмовляє мігрантам, але не в змозі інтегрувати їх у суспільство, - вважає Бузаров. - У африканців і азіатів проблема з адаптацією до європейського укладу життя, немає освіти і дозволів на роботу. Тому багато хто йде в кримінал, пропагують радикальний іслам".

При цьому, в залежності від статусу і термінів перебування в Європі, мігрант обходиться платникам податків в 400-700 євро на місяць.

Але ця ситуація в ЄС дає Україні шанс навчитися на чужих помилках. І, розробляючи закони, врахувати промахи європейських сусідів.

blok2_01

Наметоий "квартал" Парижа

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

В Африці: життя на контрасті

Ірина Пилат - дружина нігерійського лікаря, проживає з сім'єю в Лагосі (найбільше місто Нігерії). За її словами, у багатьох місцевих дійсно є нав'язлива ідея виїхати в Європу. Країна розвинена погано, заробити, якщо немає освіти, можливості майже немає. Достойно - тим більше. А освіта платна, починаючи з дитсадка.

"І необов'язкова, тому багато хто зовсім безграмотні, - розповідає Ірина. - Вони працюють з 15 років помічниками по будинку, нянями за $ 50-100 на місяць. При цьому освічена людина, співробітник банку, наприклад, отримує $ 1000".

Прірва між багатими і бідними дуже велика. Ті, у кого є фінансова можливість, виїжджають: народжувати в США або Канаду (коштує $ 10 тис.), на навчання.

"Дістають запрошення від ВНЗ, отримують по ньому візу і так пробираються в Європу. Всі хочуть подружитися якось з європейцями (як шанс зачепитися)", - розповідає Ірина.

Найбідніші не виїжджають - захмарно дорого. Вони-то і йдуть пішки через пустелі до Лівії.

А Україну, за її словами, дуже добре знають завдяки студентам українських вузів і вважають наш рівень життя цілком нормальним.

"Ілюзій щодо еміграції ні у кого немає. Люди розуміють, що в Європі вони нікому не потрібні і з роботою буде складно, - каже українка. - Але все одно краще там, ніж удома: як мінімум буде електрика і їжа, а тут ніякої цивілізації і голод буває. Медицина приватна. Є й державні лікарні, але туди, я чула, йдуть хіба що вмирати".

У країнах Африки різні уявлення про Європу та світ взагалі.

"Але спільне бачення - це місце, де щасливо живуть забезпечені люди", - каже мандрівник Орест Зуб, який відвідав 12 країн Чорного континенту.

blok3_01

Мандрівник. Орест Зуб має намір об'їхати всі країни Африки. Фото: з архіву О. Зуба

На кордоні пильнують

ЄС визнає, що Україна не є країною - постачальником незаконних мігрантів, каже речник Держприкордонслужби Олег Слободян. Він посилається на дані агентства ЄС з безпеки зовнішніх кордонів "Фронтекс" за 2014 рік: всього 0,2% загального числа мігрантів потрапили в Європу через кордони України і Білорусі, їх нам повертають за угодою про реадмісію.

Багатьох ловлять ще на кордоні: у 2017 році ДПСУ зафіксувала 111 африканців і 607 азіатів на "зеленому кордоні".

"Намагалися перетнути кордон поза пунктами пропуску, через собачі стежки, за допомогою місцевих жителів", - пояснює Слободян.

У такій незаконній міграції, як правило, задіяні транскордонні злочинні канали кількох країн, криміналітет і навіть правоохоронці.

"Буває ще міграція по каналах легального в'їзду: возз'єднання сімей, організація ділових відносин, навчання, - розповідає Слободян. - Представляються студентами вузів, а на перевірку - довідки липові або навіть вузів таких немає".

Зазвичай "студенти", за його словами, відсиджуються в Україні пару місяців і рухають далі. Але іноді надходять сигнали, що залишаються, порушивши міграційні правила.

Ви зараз переглядаєте новину "Робочі руки з Африки і Близького Сходу: скоро Україну почнуть штурмувати біженці". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Тетяна Негода

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...