Робота за кордоном: як обманюють українських заробітчан

Через ппівроку після введення безвізу все більше людей їдуть за кордон в пошуках роботи. І не завжди їх очікування райдужних перспектив виправдовуються. Часом люди залишаються без заробленого.

Обман посередника

Трудовий мігрант Ліна Батейко приїхала до Чехії за програмою залучення фахівців. Робота для неї виявилася непрофільною – виготовлення жалюзі. Ліні, інженеру-будівельнику з 20-річним стажем, велика міжнародна компанія пообіцяла гідну, за українськими мірками, зарплату – 22,5 тис. грн на місяць.

"Я запланувала ще рік тому поїхати до Чехії працювати. Мені тут підходить клімат. Є стабільна робота на два роки", – розповідає Ліна Батейко.

Але замість стабільно високої зарплати і сприятливого клімату Ліна отримала хімічне отруєння.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Було сильне почервоніння очей, біль у печінці та стан грипу – температура то підвищиться, то знизиться. Мене постійно лихоманило. З'явилася короста", – розповідає Ліна.

За її словами, лікаря на заводі не виявилося, а без знання мови їй не вдалося звернутися до лікарні. Побоюючись за своє здоров'я, Ліна пішла з заводу, так і не отримавши повністю свою зарплату.

Журналіст "Сегодня" спробувала влаштуватися на той самий завод в місті Кадань. Це виявилося зовсім просто – не потрібні ніякі довідки і додаткові перевірки. Схема відточена роками: ви укладаєте договір, але не з роботодавцем, а з посередником.

Як виявилося, в документі, складеному чеською мовою, вказано саме його рахунок. Туди і повинні перераховувати працівнику зароблені гроші. Як тільки папери підписані, посередник на свій розсуд розпоряджається вашою зарплатою. За умови праці він не відповідає.

"Коли нас знайомили із заводом, то нас ніхто не попередив, що на виробництві використовуються хімічні засоби", – резюмує Батейко.

Тепер Ліна, кваліфікований інженер, миє офіси. При цьому вона ще залишилася винна посереднику за надану вакансію, хоча все відбувалося згідно із законом.

За словами дипломатів, є універсальна порада для тих, хто хоче убезпечити себе.

"Люди, які планують працювати в іншій країні, безпосередньо в Чехії, повинні уважно вивчати контракти перед тим, як їх підписувати. Дуже багато проблем виникає через те, що люди не читають документів", – говорить посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Недоплачують

Заробітчанин Ярослав трудиться, як і тисячі інших, в Польщі. Два роки тому він влаштувався водієм навантажувача на склад автозапчастин та каже, що умови, м'яко сказати, залишають бажати кращого. За місцевими мірками його оклад нижчий за мінімальний і становить в гривневому еквіваленті 13 тис. грн

"Ставка – 10 злотих на годину (близько 72-79 грн). Ти відпрацював 8 годин по 10 злотих. Якщо більше, тобі повинні платити 15 злотих, а у вихідні – 20. А вони платили весь час по 10", – нарікає Ярослав.

Як показує практика, невиплата грошей – поширена проблема. Часто дипломати знаходять важелі впливу і допомагають. Але тільки в тих випадках, коли українці працюють легально.

"На жаль, польські підприємці пропонують і нелегальну роботу заради більшої зарплати. Деякі наші співвітчизники погоджуються, а потім виникають проблеми з виплатою зарплати або умови праці не відповідають обіцянкам", – каже генконсул України в Польщі Олег Мандюк.

Вдома краще

Серед заробітчан є ті, хто повернувся до України втілювати в рідній країні закордонні ідеї. Наприклад, через 11 років роботи в Іспанії Василь Кіт повернувся на рідну Львівщину. Не з порожніми руками – привіз традиційні іспанські рецепти. Побудував ферму і разом з родичами зайнявся виготовленням ковбас.

"В Іспанії я потрапив в одну сім'ю, яка виготовляла сиров'ялену продукцію. Коли зібрав капітал для власної справи, я зрозумів, що потрібно повертатися додому", – розповів він.

Василь каже, що зайняв вільну нішу і тепер постачає делікатесне м'ясо в київські та львівські ресторани.

Але не всі заробітчани повертаються з таким позитивним настроєм. Наприклад, Микола Бриннік з Тернопільської області, який втратив руки на іноземному заводі, вважав, що працює легально, а виявилося, що ні. Він повернувся до України інвалідом. За словами кадрових фахівців, в Україні вже є галузі і регіони, де зарплата вже досягла 15 тис. грн. Наприклад, в Дніпрі столярам пропонують 15 тис. на місяць. Такі ж оклади – у зварювальників в Харківській області. Зарплати швачок в Україні коливаються від 12 до 20 тис. грн, причому на великих підприємствах надають ще й соцпакет.