Рейди в пошуках призовників: чому поліція і військкомати затримують юнаків і що думають правозахисники

9 Листопада 2017, 06:55

Останнім часом стало відомо про два випадки рейдів в розважальних закладах Києва і Львова

<p style="text-align: justify;">Призовники. Фото: А. Пасютіна</p>
Призовники. Фото: А. Пасютіна

В Україні призовна кампанія осені 2017 року ознаменувалася низкою скандалів. Перший розгорівся в Києві, коли під час обшуку в нічному клубі були затримані і доставлені до військкоматів 32 особи. Цією історією вже займаються юристи. Зацікавив обшук в Києві і омбудсмена. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська наголошує, що конституційний обов'язок із захисту Батьківщини потрібно виконувати, але діяти при цьому законним чином. Проте, пізніше подібна історія повторилася і у Львові.

Обшуки в Києві

В ніч з 28 на 29 жовтня поліція нагрянула з обшуком до київського нічного клубу Jugendhub. Як стало відомо пізніше, підставою стало кримінальне провадження за ч. 1 ст. 317 (організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) Кримінального кодексу України.

В ході обшуку правоохоронці затримали 17 осіб, у яких були наркотичні речовини. Але на цьому історія не закінчилася. Разом з поліцією до клубу нагрянули представники військового комісаріату. У підсумку, до військкомату тієї ночі надіслали 32 особи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Як стверджують юристи, які представляють інтереси учасників подій в столичному нічному клубі, їх затримання проводилося незаконно. Зокрема, представники військового комісаріату не мали права затримувати цих людей, вважає партнер Практики управління конфліктами компанії Juscutum Ксенія Проконова.

"Є чіткий порядок здійснення призову. Подивіться уважно Постанову Кабінету міністрів України №352 і Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу". Військкомат не має права затримувати людей. Ні у військкомату, ні у поліції немає жодного папірця про затримання цих людей, наприклад, за 208-ою УПК. Тобто, банальне незаконне утримання", – зазначає вона.

Крім того, юрист підкреслює, що співпраця між поліцією і військкоматом можлива, але тільки з приводу тих людей, які отримали повістки і не з'явилися. Але в такому випадку розшукують конкретних людей, а не просто всіх, хто теоретично мав би служити.

.png_31

Занепокоєння подіями в Києві висловила і омбудсмен Валерія Лутковська. За її словами, необхідність виконання конституційного обов'язку щодо захисту України не заперечується, але все повинно відбувається з дотриманням законів України.

"Я б хотіла розділити цю ситуацію на дві складові. Перша – це дії Національної поліції під час обшуку клубу. Вони діяли на підставі постанови суду і у них було, принаймні, одна законна підстава для проведення обшуку. Відповідно до Кримінально-процесуального Кодексу, в разі, коли йдеться про обшук приміщення, обшуку підлягають і ті, хто перебуває в приміщенні. Інше питання – це питання як це було зроблено, питання щодо того, чи не була застосована надмірна сила, – зазначає Лутковська. – Друга частина – частина відносно того, яким чином доставляли і утримували цих людей у військкоматі. Я відразу обмовлюся, що розумію, що це конституційний обов'язок кожного – захищати свою країну. І це не заперечується. Але все повинно відбуватися відповідно до закону.

Закон на сьогодні не передбачає ніяким чином можливості для військкоматів зібрати людей насильно до автобуса, доставити їх без поліції до розподільного пункту і утримувати в цьому розподільчому пункті невизначений час. Підстав для такого затримання не було. Вважаю, що в цьому випадку дії були незаконними. Закон передбачає абсолютно інший порядок дій. Так, дійсно, військкомат має право людину, яка підлягає призову, але не з'являється на заклик, оголосити через органи Національної поліції в розшук. І органи Національної поліції, які знаходять людину, мають право доставити її до військкомату. Але – органи поліції. Військкомат жодним чином не мав права робити це самостійно. Більш того, утримувати в розподільному пункті також не мали жодного права".

За словами Лутковської, реакція офісу омбудсмена буде у вигляді подання на ім'я міністра оборони щодо неприпустимості такої ситуації і таких дій. З іншого боку – звернення до прокуратури з тим, щоб до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості в зв'язку з затриманням цих людей в нічному клубі.

У прес-службі Київського міського військового комісаріату пояснили ситуацію, що склалася. За їхніми даними, за результатами проведення 2-3-х етапів оповіщення через житлово-експлуатаційні організації та поштою, до призовних дільниць районів з'явилося тільки майже 4% призовників. У підсумку, з метою недопущення зриву виконання указу президента про призов на строкову військову службу, в КМДА прийняли рішення, згідно з яким поліція зобов'язана за зверненням військових комісаріатів або органів місцевого самоврядування проводити розшук, затримання і доставку до військових комісаріатів громадян, які ухиляються від несення військової служби.

"О 02:00 годині 28.10.2017 року представниками Шевченківського районного в м. Києві військового комісаріату у взаємодії з поліцією було організовано і проведено захід з розшуку призовників-ухильників (в одному з нічних клубів столиці). У підсумку, о 4 годині ранку на збірний пункт Київського міського військового комісаріату було доставлено 32 призовники", – йдеться в повідомленні.

За результатами перевірки зазначених осіб, у збірному пункті Київського військкомату залишилися 15 призовників, які ухилялися від призову до армії і не прибули до військових комісаріатів. Їм були вручені повістки. Також повідомляється, що погодилися заночувати у військкоматі 10 осіб, решта з повістками вирушили додому.

При цьому, як зазначає адвокат Ксенія Проконова, у поліції було право обшукати приміщення, але не людей. Представники військкомату в цій ситуації не могли затримувати людей і перевіряти їх на предмет неявки до військкомату.

"Військкомат визнав, що вони брали участь у спільній операції з поліцією для того, щоб знайти так званих "ухильників". Чому "так званих"? Тому що факт ухилення від призову і військової служби підтверджується постановою про адміністративне правопорушення або вироком суду, – говорить Проконова. – "Ухильників" – це жаргонне слово. Мовою військових і іже з ними означає тих, хто не отримував повістки, отримував, але він не прийшов, і взагалі всіх, хто добровільно на перший поклик не прибув до військкомату. Представники військкомату не мають права затримувати людей і перевіряти їх на предмет неявки до військкомату. Проте, відвідувачів Jugendhub затримували і доставляли до військкомату саме вони, а не представники поліції".

Так, як зазначає керуючий партнер юридичної компанії "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко, призов на військову службу в Україні регулюється законом "Про військовий обов'язок і військову службу". Останні зміни до нього були внесені в травні 2017 року. Згідно з цими змінами, місцева влада та роботодавці тепер наділені повноваженнями повідомляти чоловіків призовного віку про призов до армії і вручати їм повістки. Але ситуація в Jugendhub викликає низку протиріч.

"Так, згідно з чинним законодавством України, для призову на військову службу повинна прийти повістка, оформлена відповідним чином, в якій буде вказано місце і час проходження медкомісії. Якщо громадянин України отримав повістку і проігнорував її, то військовий комісаріат може подати до Національної поліції України заяву про вчинення злочину за ст. 335 Кримінального кодексу України, а саме ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Далі поліцією це заява вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Потім справа передається до суду, і суддя може винести рішення про притягнення ухильника до відповідальності, покаранням за що буде обмеження волі на строк до трьох років", – говорить він.

Згідно з чинним законодавством, якщо громадянин України ухиляється від отримання повістки або не повідомив до військового комісаріату про зміну свого місця проживання, то такі дії караються в адміністративному порядку – спочатку штрафом від 85 до 119 гривень, а в разі повторення такого адміністративного правопорушення протягом року – штрафом від 170 до 255 гривень, зазначає Касьяненко.

Схожа історія повторилася і у Львові

У ніч на суботу, 4 листопада, схожа ситуація повторилася і у Львові. За інформацією очевидців,близько 20 військових і кілька поліцейських заблокували популярний серед молоді провулок Крива Липа, де розташовано багато розважальних закладів, і почали перевірку документів.

Проведення облави підтвердив керівник Західного регіонального медіа-центру Міноборони Олександр Поронюк.

"Військові виконують не особисті заходи, а ті, що стосуються нацбезпеки, зараз проходить призов на службу і багато добровільно прийшли і виконують свій обов'язок, а іншим треба дати для цього стимул. Тому, щоб вчасно провести заходи, організовуються такі заходи для вручення повісток. Законодавством це не дуже врегульовано, але можу сказати, що нікому наручники не одягали", – заявив Поронюк.

Як заявив заступник начальника Управління зв'язків з громадськістю Збройних сил України Юзеф Венскович, рейд у Львові з виявлення осіб, які ухиляються від строкової служби, пройшов без примусових затримань.. За словами Венсковича, поліція проводила свій рейд, а представники військового комісаріату вручили в цей час повістки ухильникам.

"Зараз в Україні проходить чергова призовна кампанія. Як стало відомо, у Львові представники військового комісаріату вручили повістки тим, хто ухилявся від призову. Ніякого примусового затримання не було", – сказав Венскович.

Він підкреслив, що, згідно з чинним законодавством, організація призовної кампанії в першу чергу покладається на місцеві органи влади.

"Кожен громадянин зобов'язаний з початком призовної кампанії в 10-денний термін прибути на призовну дільницю для з'ясування своїх облікових даних. Якщо він цього не зробив, призовна комісія приймає рішення про оприлюднення та застосування щодо цього призовника адміністративної або кримінальної відповідальності, – зазначив Венскович. – Як мені відомо, у Львові Нацполіція проводила свій рейд з перевірки документів в рамках операції "Мігрант", і під час цього рейду співробітники військового комісаріату вручили повістки громадянам, які ухилялися від військової служби".

Як заявив військовий комісар Львівської області Олександр Тищенко, представники районних військкоматів Львова не проводили облав по нічним клубам, а діяли в рамках закону.

"Наші співробітники прибули до нічного клубу після того, як від поліції надійшла інформація про те, що під час перевірки вони виявили юнака, який ухиляється від призову на строкову службу", – сказав він, підкресливши, що такі дії є звичайною практикою, оскільки військові передають до поліції дані щодо "ухильників", і якщо кого-небудь з них виявлять – відразу інформують військкомат.

"Якщо кого-небудь затримують за порушення правил дорожнього руху, і він проходить по нашій базі, то поліція нас відразу інформує. У цьому випадку поліція проводила заходи в рамках операції "Мігрант", в клубі знайшла одного юнака з нашої бази, і ми прибули на місце після їх інформації", – сказав він.

За його словами, військові діяли в рамках закону, оскільки після оголошення призову всі молоді люди призовного віку повинні прибути до районного військового комісаріату протягом 10 днів, незважаючи на те, отримали вони повістки чи ні. Якщо вони не з'явилися, то підпадають під норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, підкреслив Тищенко.

Так, за його інформацією, того вечора повістки вручили 12 юнакам.

При цьому, голова Національної поліції Сергій Князєв заявив, що поліція не влаштовує облави на призовників для їх примусової доставки до військкоматів. За словами Князєва, інформація про облави на призовників, які влаштовуються правоохоронцями, не відповідає дійсності і є провокацією. Він додав, що правоохоронцям "є чим зайнятися", а поліція ніколи не втручається в справи Збройних сил.

1_02

За словами адвоката Ксенії Проконової, в подібних ситуаціях поліція може шукати певних людей за запитом військкомату, але не перевіряти всіх підряд.

"Військкомат має право звертатися до поліції з окремими запитами з пошуку тих, хто ухиляється від призову/несення військової служби. Тобто, шукати можна певних людей, а не перевіряти всіх, як це було в Jugendhub і Кривій липі. У випадку з Jugendhub людей без яких би то не було процесуальних документів та оформлення тримали близько доби", – зазначає вона.

Нагадаємо, що осінній призов на строкову військову службу стартував 5 жовтня і триватиме до 28 листопада. Як повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України, цього разу планується набрати 10 460 призовників. Цього року до лав Збройних сил планується призвати – 6 360 осіб, до Національної гвардії України – 3 500, до Державної спеціальної служби транспорту – 600 осіб. До участі в АТО покликані на строкову службу українці не залучатимуться, запевняють у Генштабі.

Ви зараз переглядаєте новину "Рейди в пошуках призовників: чому поліція і військкомати затримують юнаків і що думають правозахисники". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Дар`я Нинько

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...