Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"З поверненням Росії сталася капітуляція Ради Європи": інтерв'ю з Іванною Климпуш-Цинцадзе

5 липня, 07:37

Зеленюк Крістіна

За словами віце-прем'єра з питань євроінтеграції, поведінку окремих делегацій в ПАРЄ складно пояснити

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Іванна Климпуш-Цинцадзе / Фото: "Сегодня"

В понеділок, 8 липня, в Києві відбудеться 21-й саміт Україна-ЄС. Кожного року очільники України і Європейського Союзу збираються почергово то в Брюсселі, то в Києві, щоби звірити годинники виконання Угоди про асоціацію та, можливо, надати цьому процесу додаткового імпульсу.

Проте цей саміт навряд чи стане проривним. Хоча він, як і минулорічний, все ж закінчиться з підсумковою декларацією. Але, за словами віце-прем’єрки з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, у спільному комюніке навряд чи буде визнання перспективи членства України. Єдине, чого не виключає пані Іванна, так це тез, які повторюватимуть зміст попередніх декларацій.

Те ж саме стосується і Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, проведення якої продовжує блокувати Угорщина. Все через статтю 7 освітнього закону, який Будапешт вимагає взагалі скасувати. Проте, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, ніколи в перемовинах з Україною Угорщина не виставляла чіткого переліку вимог для зняття свого вето на проведення Комісії. В інтерв`ю сайту "Сьогодні" віце-прем’єр розказала, як зросла підтримка українцями вступу до ЄС і НАТО, чи отримаємо ми другий транш макрофінансової допомоги та на який відсоток виконання Угоди про асоціацію ми зможемо вийти до кінця цього року.

- Ми на порозі саміту Україна-ЄС. ЗМІ повідомляли, що Франція, Німеччина і Нідерланди не блокуватимуть згадку про "європейські прагнення України" у підсумковій декларації. Але ж ще є Угорщина, яка вимагає від нас скасування освітнього закону. З Будапешту надходили позитивні сигнали у відповідь на заяви Володимира Зеленського. То саміт Україна-ЄС закінчиться з підсумковою декларацією, в якій будуть відображені європейські прагнення України?

- Я такої бравурної інформації не маю. І щодо Угорщині я хотіла би нагадати, що були дві рекомендації Венеціанської комісії, які Україна мала виконати з впровадження 7 статті закону про освіту. Перша стосувалася продовження терміну реалізації цієї статті до 2023 року.

- Що, до речі, Угорщину не влаштувало…

- Це рішення було ухвалене. Але ми не побачили шалених оплесків з боку Угорщини. Проте ми робили це не для Угорщини. І друга рекомендація – виведення приватних шкіл з-під дії цієї статті. Урядом проект закону про середню освіту був розроблений, де була врахована відповідна рекомендація. На жаль, ВР він ще не розглядався. За процедурою, коли приходить новий уряд, всі законопроекти попереднього відкликаються. Маю надію, що наші наступники продовжать роботу в цьому напрямку.

- То Угорщина навряд чи поступиться і ми не побачимо підсумкову декларацію з визнанням європейських прагнень України?

- Я буду дуже здивована, якщо цього разу нам вдасться побачити перспективу членства України. Єдине, думаю, у підсумковій декларації будуть фрази, які повторюватимуть зміст попередніх декларацій. Але якогось прориву я не чекаю.

-Але саміт закінчиться з декларацією?

- На даний момент виглядає, що так.

- Повернемося до Угорщини. Чи можемо ми очікувати в найближчому майбутньому засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні? Чи готова Угорщина зняти своє "вето"? Якщо так, то за які кроки з боку України?

- Жодного разу Угорщина не озвучила чіткого переліку таких кроків.

Реклама

- До речі, українські дипломати неодноразово казали, як на перемовинах їх угорські колеги їм мило посміхалися і наче було все добре, а потім виходили на камери і казали абсолютно протилежне...

- На жаль, Угорщина дозволяє собі інтерпретувати ті чи інші дії України на свій розсуд і діяти на догоду внутрішньому споживачу задля підтримки керівної політичної сили.

Ми ж допрацюємо і виконаємо рекомендації Венеціанської комісії, бо ми брали на себе таке зобов’язання. Вважаю, що це дасть нашим партнерам вагомі аргументи переконати Угорщину припинити шантажувати Комісію Україна-НАТО на найвищому рівні і все-таки перейти в конструктив. Вважаю, якщо ми ухвалимо закон про середню освіту і виконаємо рекомендації Венеціанської комісії, це дозволило б вплинути на Угорщину зсередини НАТО, щоб вона зняла своє вето на проведення Комісії.

- В грудні буде ювілейний саміт НАТО в Лондоні. Як та на якому рівні там буде представлена Україна?

- До цього часу ще невідомий формат саміту в Лондоні. Він може бути дуже вузьким і коротким, тому для України можливості участі будуть обмежені. Разом з тим під час візиту президента Зеленського до Брюсселю у мене була можливість звернутися до генсека НАТО з пропозицією, щоби питання підтримки територіальної цілісності України було одним з питань порядку денного лондонського саміту.

- В одному з недавніх інтерв`ю Дмитро Разумков (лідер партії "Слуга народу" – Ред.) заявив, що після обрання Володимира Зеленського підтримка вступу України до НАТО серед українців зросла. Ви спостерігаєте такий тренд?

- Якщо у пана Разумкова є конкретні заміри однієї соціологічної служби напередодні обрання президента Зеленського і одразу після, я була би рада побачити ці цифри. У порівнянні, скажімо, навіть з 2017 роком рівень підтримки вступу до ЄС і НАТО суттєво зріс, включно з Донбасом. Хочу вірити, що ця тенденція підтримки також відобразиться і в голосуванні людей за парламентські сили. Бо я пригадую, у нас свого часу вже була така "електоральна шизофренія", коли суспільство виступало одночасно і за інтеграцію в НАТО, і в Митний союз.

- Також не можу не запитати і про референдум щодо вступу до НАТО. Чи дійсно він потрібен Україні, та на якому етапі?

- По-перше, переважна більшість країн, які стали членами Альянсу, не проводила цей референдум. По-друге, останнім часом кілька країн проводили різні референдуми з приводу якраз зовнішньополітичних чи безпекових питань. І ми бачимо, що, на жаль, цей інструмент був сильно дискредитований саме інформаційними викривленнями і маніпуляціями.

В тренді
День захисника України: в Інституті нацпам'яті розповіли про нові традиції святкування

Зокрема, те, що відбувалося в Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію ЄС та України. Тільки потім дізналися, про росіян з російськими паспортами, які виступали ніби як групи українців в Нідерландах проти Угоди про асоціацію. І це визнають нідерландські політики, які потім взагалі скасували своє рішення про які-небудь дорадчі референдуми із зовнішніх питань. Так само Brexit. Також хочу нагадати, що якраз перед вступом Чорногорії до Альянсу трохи не стався державний переворот, в тому числі, за участі РФ.

Всі ці речі якраз свідчать про те, що маніпулювання громадською думкою є зараз дуже активним в усьому світі. Ми не є єдиними жертвами інформаційної війни і гібридних атак через інформаційний простір. По-третє, ми цей вибір євроатлантичної інтеграції зробили, починаючи з Революції Гідності, заплативши великою кількістю життів наших людей. І продовжуємо його платити щодня, боронячи Україну від агресії РФ.

Тому, я думаю, і знайшов відображення в нашій Конституції цей засадничий курс. І якщо хтось хотів називати його передвиборчим піаром, думаю, що вже нарешті всі зрозуміли, що це якраз був одним з тих запобіжників, який має трохи більшу потенційну можливість вберегти Україну від хитання, і забезпечити спадковість і послідовність української внутрішньої і зовнішньої політики України.

- Знаю, що Ваш офіс готує так звану transition book, яка має допомогти вашим наступникам забезпечити послідовність, спадковість і незмінність курсу.

- Наша історія говорить якраз про те, що під час будь-якого перезавантаження влади через зміну парламенту і президента, на жаль, спадковості як такої не було. І кожен раз наші партнери гадали, чого ж очікувати від України, як тепер себе поведе Україна? Боялися непередбачуваності України, адже то ми рухалися до Європи, потім ми були позаблоковими, потім ми дуже сильно рухалися до Європи, а потім знову були позаблоковими… Звичайно, мені би дуже хотілося, щоби ми перейшли до послідовного руху країни.

Реклама

Зрозуміло, що наша команда намагається запропонувати іншу етику взаємин для країни. Саме тому ми готуємо своєрідну книгу з аналізом і підсумком того, що нам вдалося зробити за цей час в європейській і євроатлантичній інтеграції, а також ще належить зробити.

- Давайте поговоримо про те, що сталося в ПАРЄ. На щастя для нас, скандального депутата Держдуми РФ Леоніда Слуцького не обрали віце-президентом...

- Так, насправді, це не просто щастя – це трошки роботи.

- Проте до роботи в ПАРЄ російська делегація все ж повернулася. Що, на Вашу думку, сталося?

- Капітуляція Ради Європи в ширшому сенсі. Як на мене, це заміна вівтаря цінностей на вівтар грошових знаків. Так я це відчуваю на даний момент, тому що інакше я не можу пояснити, чому делегації окремих країн повними складами, незалежно від політичної приналежності, ухвалювали таке однозначне рішення, яке де-факто нагороджує агресора за бездіяльність. Коли агресор не зробив абсолютно нічого, щоби хоча б зробити вигляд, що вони намагаються щось виконати. Хоча, знаєте, ми ще довго аналізуватимемо, що реально відбулося в ПАРЄ. Бо ці дії відбуваються одночасно з продовженням санкцій проти РФ, які пов’язані якраз з тією самою агресією РФ проти України, з окупацією Криму та Донбасу… Тобто, всі ці речі відбуваються паралельно і приймаються частково одними і тими самими країнами. Тому, навіть не всі, хто голосував у Раді Європи, до кінця усвідомили, частиною якого дійства вони реально стали.

- Мене, наприклад, обурила позиція Нідерландів, які після збиття MH17 голосують за повернення Росії.

- І після оголошення, буквально за тиждень до цього, де-факто підозр, чітких імен тих, хто стоїть і відповідальний за збиття Боїнга, таке беззастережне і безумовне повернення РФ до Ради Європи? Знаєте, мене не тільки Нідерланди здивували. Мене сильно розчарувала і занепокоїла позиція Німеччини і Франції.

Перед серйозними голосуваннями на міжнародних майданчиках в мене особисто є такі випадки за трирічну історію роботи в уряді, коли глави держав або урядів дружніх країн зверталися до нас з проханнями їх підтримати. Це є прямий контакт, щоб забезпечити підтримку. Звичайно, якщо це співпадає с нашими національними інтересами. Але намагання такого особистого контакту завжди є. Думаю, що ми не використали саме цю частину дипломатії на рівні глави держави, і це теж далося взнаки зараз. Тим більше, що були надзвичайно важливі візити президента Зеленського до Франції і Німеччини. Проте ми не почули сигналу від президента Зеленського щодо його серйозної занепокоєності тим, що ось, мовляв, тут у нас є потенційний програш. Жодного сигналу від нього з цього приводу ми не почули, якщо він дійсно порушував ці питання.

- Причому, Франція і Німеччина, які стали рушієм повернення росіян до ПАРЄ, – учасники Нормандського формату переговорів щодо Донбасу.

- Мені дуже важливо, щоби ніяких червоних ліній, які ми протягом цього часу так тяжко захищали і вибудовували, не було порушено через те, що хтось недостатньо розуміє нюанси, недостатньо готовий, або має зовсім інший порядок денний, незважаючи на декларації.

Для мене дуже велике питання, якою буде наша наступна делегація в ПАРЄ? Які народні депутати, з яким досвідом, стрижнем, рівнем патріотизму і національним інтересом представлятимуть Україну на наступній сесії?

- Багато хто каже, що безумовне повернення російської делегації до ПАРЄ – це прецедент для можливого подальшого послаблення європейських санкцій проти Росії.

- Думаю, що такого однозначного і прямолінійного зв’язку немає. Але все залежатиме від роботи України, як держави.

- Ви були у складі делегації першого закордонного візиту українського президента. Звичайно, добре, що цей візит відбувся саме до Брюсселю. Але чи побачили Ви особисто від Зеленського прихильність незмінності курсу?

- Позитивом було вже те, що я була запрошена до делегації. Зобов’язання продовження курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію були озвучені президентом. Поки робота, я так розумію, ще продовжує налагоджуватися в Офісі президента, бо реформи йдуть дуже "серйозні". Вже в шортах можна зайти, та і саму Адміністрацію перейменували. Зараз можна звернути увагу і на взаємодію з урядом. До нас було звернення від глави Офісу президента стосовно наших пропозицій щодо саміту Україна-ЄС. Ми їх підготували і надали.

- А хто у Зеленського займається міжнародною політикою, окрім Вадима Пристайка?

- Якщо я потраплю до наступного складу Верховної Ради, то підтримуватиму кандидатуру Вадима Пристайка на посаду міністра закордонних справ. В Офісі президента ніби частково ці повноваження також покладені на одного з заступників Олексія Гончарука. Також в Офісі залишилися люди, які працювали на міжнародному напрямку.

Я не хочу бити на сполох і казати, що є зрада. Проте, цікаво, що в назві одного з департаментів слово "євроінтеграція" зникло відповідно до указу нового президента. Не знаю, може, це буде прописано в положеннях або якихось посадових обов'язках людей.

Далі буде...

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...