Саміт Україна-ЄС: чи визнає Брюссель нашу перспективу членства, незважаючи на думку Росії

8 Травня 2018, 07:39

Відсутність декларації на торішньому саміті Україна-ЄС стала певним компромісом для закінчення процесу ратифікації Угоди про асоціацію

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr">Україна може розраховувати на додаткові 50 млн євро допомоги. Фото: AFP</div>
</div>
Україна може розраховувати на додаткові 50 млн євро допомоги. Фото: AFP

Черговий саміт Україна-ЄС відбудеться імовірно 9 липня Брюсселі напередодні саміту НАТО (11-12 липня), куди вже офіційно запросили українську делегацію на чолі з Петром Порошенком. Проведення щорічних самітів прописано в нашій Угоді про асоціацію (СА), тому на перший погляд можна сказати, що майбутня зустріч в Брюсселі стане лише звіркою годинників. Але ми ж пам'ятаємо, чим закінчився минулорічний саміт в Києві: скандалом, без підсумкової декларації, в якій Київ сподівався побачити визнання Євросоюзом європейських прагнень України. З'ясування відносин на найвищому рівні тривало і на саміті Східного партнерства в минулому листопаді, тому не складно припустити, що цей стане каменем спотикання і на цьому саміті Україна-ЄС. Щоправда, і до Києва у Брюсселя є маса запитань: починаючи від порушення торгових норм Угоди про асоціацію, закінчуючи виконанням реформ, особливо в сфері антикорупції.

Спочатку реформи, потім гроші

Першим про дату саміту Україна-ЄС, який цього року відбудеться в Брюсселі, написав у своєму Twitter журналіст Радіо Свобода Рікард Йозвяк: "Саміт Україна-ЄС попередньо призначений на 9 липня в Брюсселі...".

_1

Пізніше цю ж інформацію сайту "Сегодня" підтвердили і українські дипломати, які готують наш порядок денний. З упевненістю можна сказати, що сторони підіб'ють підсумки роботи за рік і поговорять про головне на сьогодні – виконання Україною реформ в сфері антикорупції. Тут і створення Антикорупційного суду, і запуск автоматичної системи перевірки е-декларацій. Тим більше, що в недавньому інтерв'ю німецькому виданню Focus Петро Порошенко заявив: "Ми хочемо прискорити створення незалежного Антикорупційного суду. Упевнений, що це вдасться зробити в першій половині року, можливо, вже в травні".

У першому читанні відповідний законопроект Верховна Рада прийняла ще 1 березня. Але в МВФ і Світовому банку, посилаючись на висновки Венеціанської комісії, пригрозили заморозити фінансову допомогу Україні, якщо представники міжнародних донорів не зможуть впливати на відбір суддів Антикорупційного суду, блокуючи призначення нечесних на руку кандидатів. У бесіді з сайтом "Сегодня" депутати не взялися прогнозувати, яким виявиться текст проекту на виході – все залежатиме від рішення залу і тих поправок, які можуть внести з голосу. Долю законопроекту нардепи повинні вирішити найближчими пленарними тижнями до кінця травня, щоб запустити процес створення суду до саміту Україна-ЄС.

Від цього, а також від впровадження автоматичної системи е-декларацій залежить ще один пакет фінансової допомоги ЄС, який Брюссель пов'язав з продовженням співпраці України з МВФ, – новий пакет макрофінансової допомоги на 1 млрд євро. У статті "З новим траншем: що Україна повинна зробити для отримання мільярдів від ЄС і МВФ" сайт "Сегодня" вже писав, що цей новий "макрофін" прийшов на зміну попередній програмі фінансування на 1,8 млрд євро. Як відомо, третій транш на 600 млн євро з попередньої програми ми так і не отримали – Київ не виконав 4 з 22 рекомендацій Брюсселя. Щоправда, визначальними маркерами були всього два: скасування мораторію на експорт лісу-кругляка і введення автоматичної системи перевірки електронних декларацій.

Судячи з чуток в українському та європейському політикумі, ЄС готовий закрити очі на проблему з лісом-кругляком (хоч мораторій на експорт і суперечить умовам зони вільної торгівлі з ЄС). Але оскільки новий "макрофін" пов'язали ще і з програмою кредитування МВФ, перелік рекомендацій поповнило умова підвищення цін на газ, як для промисловості (що вже відбулося з 1 травня), так і для населення (уряд напередодні чергових парламентських виборів відмовляється йти на такий крок).

За словами голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадія Максака, від виконання Києвом вимог ЄС щодо антикорупції залежатиме весь "клімат" саміту Україна-ЄС в Брюсселі.

"Це як червоні прапорці для нас. Адже в ЄС відчувають, яка йде гра: спочатку обіцяли скасувати е-декларації щодо антикорупціонерів, але не скасовуємо; обіцяли залучити представників Венеціанської комісії до підготовки законопроекту про Антикорупційний суд і врахувати їх рекомендації, але до сих пір цього не зробили. З іншого боку, у нас вже є безвіз і ратифікована СА і, як уже говорив Петро Порошенко, ми хочемо приєднатися до енергетичного, цифровому і митного союзу ЄС (складові "Східного партнерства+" – Авт.). Тому зараз варто працювати за цими практичнішими і конкретнішими напрямками", – сказав сайту "Сегодня" Геннадій Максак.

До того ж, до липневого саміту Україні потрібно встигнути виконати ще три вимоги ЄС, про які єврокомісар Йоханнес Хан написав у своїй колонці для сайту "Сегодня": забезпечити ефективну і незалежну роботу НКРЕКП і бізнес-омбудсмена, і скасувати е-декларації для антикорупційних активістів. Якщо Київ це виконає, то зможе розраховувати на додаткові 50 млн євро в рамках нового Зовнішнього інвестиційного плану ЄС. Так, за словами експертів, порівняно з обсягом інвестицій, яких дійсно потребує Україна, це крапля в морі. Адже, за словами Геннадія Максака, лише на реформу державної служби ЄС виділяє 90 млн євро. Але з іншого боку це перший крок до можливої реалізації амбітнішого плану фінансової допомоги Україні – "Плану Маршалла" або Інвестиційного плану, який передбачає за 5 млрд євро щорічних інвестицій в реальний сектор економіки.

"У своїй статті єврокомісар Хан також писав, що ці гроші дозволять створити інвестиційний клімат для залучення додаткових приватних 500 млн євро. Але навіть 500 млн євро не ті гроші, на які розраховує Україна, і тут є кілька бар'єрів, які насамперед пов'язані з прозорістю і ефективністю використання вже наданих Україні грошей. Зокрема, хто буде в умовній комісії з української сторони щодо використання євросоюзівських фондів. Адже ці моменти не раз показували, що там можуть бути якісь корупційні складові, в яких ЄС не хоче брати участь", – сказав сайту "Сегодня" старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра.

Перспектива членства – дубль три  

Так, можливо, амбітніша фінансова допомога Україні ще не знаходить вагомої підтримки в Євросоюзі. Це пов'язано з неготовністю самого Брюсселя, але багато в чому – з небажанням Києва продемонструвати рішучі реформи і здатність ефективно використовувати вже наявні євросоюзівські гранти та фонди. Чого тільки вартий гучний скандал з реконструкцією десяти КПП на західному кордоні. Наприкінці лютого ЄС офіційно підтвердив, що закриває цю програму, а невикористані кошти нам доведеться повернути. Так що не варто дивуватися, якщо на липневому саміті в Брюсселі нам скажуть: "Покажіть, що можете освоїти вже наявну допомогу Євросоюзу, а вже потім претендуйте на нову".

Щоправда, не тільки реформи і гроші стануть головними питаннями на порядку денному чергового саміту Україна-ЄС. Інтрига майбутньої зустрічі в Брюсселі на найвищому рівні – чи вдасться лідерам узгодити підсумкову декларацію. Адже минулорічний липневий саміт в Києві вдруге в історії українсько-європейських відносин закінчився без такої. У статті "Підсумки саміту Україна-ЄС: з безвізом і асоціацією, але без перспективи членства в ЄС і НАТО" сайт "Сегодня" писав, що Київ наполягав на включенні до підсумкової декларації визнання Євросоюзом європейської перспективи України (а, по суті, перспективи членства в найближчому майбутньому). Але, як писали тоді європейські ЗМІ, таке формулювання заблокували Німеччина, Франція і Нідерланди.

За словами Геннадія Максака, ми повинні розуміти, що відсутність декларації на торішньому саміті стала певним компромісом для закінчення процесу ратифікації СА, над яким тяжів референдум в Нідерландах, який відбувся в квітні 2016-го, коли понад 60% тих, хто проголосував, висловилися проти ратифікації СА з Україною. У липні 2017 року Рада ЄС таки завершила процедуру ратифікації, але для цього прийняла свого роду доповнення. Документ складався з п'яти пунктів, головний з яких – СА не дає Україні право на членство в ЕС.

1525700136.6825

Нідерландський референдум, на результати якого, до речі, вплинула Росія, зіграв свою роль і в умовах ратифікації СА з Україною, і у відсутності підсумкової декларації торішнього саміту Україна-ЄС. За словами Леоніда Літри, можна припустити, що і на цьому саміті наша делегація наполягатиме на визнанні Євросоюзом перспективи членства України.

"У квітні було засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС (18-19 квітня в Страсбурзі – Авт.). Там депутати прийняли рішення про те, що бажано, щоб саміт Україна-ЄС визнав європейську перспективу України. Це дуже сильний сигнал. Крім того , в преамбулі СА чітко записано, що СА не є кінцевою метою відносин Україна-ЄС. Це вже другий аргумент. З іншого боку у нас є відоме рішення ЄС грудня 2016 року, коли Брюссель, щоб пом'якшити риторику Нідерландів і закінчити процес ратифікації СА, прийняв рішення, котре серед іншого говорить, що СА не дає Україні право на членство в ЄС. Тому не складно припустити, що Голландія, посилаючись на це рішення, спробує відмовити Україні", – вважає старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра.

Але якщо позиція Нідерландів пояснюється результатами референдуму (в який нехай і втрутилася Росія, що й призвело до такого результату), як тоді пояснити позицію Німеччини і Франції, які на саміті Східного партнерства у листопаді минулого року заблокували формулювання про європейську перспективу України, Грузії і Молдови в підсумковій декларації? Тоді багато авторитетних європейських аналітиків побачили в цьому тінь Росії, мовляв, Брюссель не хоче зайвий раз провокувати Москву. Адже в підсумковій декларації саміту Східного партнерства так і записали: "Східне партнерство не спрямоване проти когось (в даному випадку, проти Росії – Авт.)".

Щоправда, за словами Леоніда Літри, неготовність Брюсселя визнати за Україною перспективу членства може бути пов'язана з майбутніми виборами до Європарламенту 2019 року.

"Сьогоднішній склад європейського істеблішменту не хоче влазити в такі чутливі моменти на фініші своєї каденції. Та й у України, думаю, є більше очікувань вже від наступного складу органів ЄС. Практика показала, що, наприклад, з Дональдом Туском (головою Європейської ради – Авт.) у нас склалися дуже добрі відносини. Але вони не переходили в практичнішу складову. Я маю на увазі визнання перспективи членства. Хоча Туск (на торішньому саміті Україна-ЄС в Києві – Авт.) говорив, що визнає за Україною перспективу членства, але він особисто, а не ЄС офіційно", – підсумував Леонід Літра.

Ви зараз переглядаєте новину "Саміт Україна-ЄС: чи визнає Брюссель нашу перспективу членства, незважаючи на думку Росії". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...