Саміт Східного партнерства: яка небезпека чекає на Україну в Брюсселі

22 Листопада 2017, 08:00

У підсумковій резолюції саміту Росію не визнають агресором, а Угорщина і Нідерланди можуть домогтися появи скандальних для України пунктів

<p style="text-align: justify;">Євросоюз схвалив український план реінтеграції ОРДЛО. Фото: avto-polis.kiev.ua</p>
Євросоюз схвалив український план реінтеграції ОРДЛО. Фото: avto-polis.kiev.ua

У п'ятницю, 24 листопада, в Брюсселі відбудеться 5-й саміт Східного партнерства. У ньому візьмуть участь делегації з 6 країн-учасниць формату: України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії та Азербайджану, і, звісно ж, Євросоюз. Українську делегацію очолить Петро Порошенко. За його словами, ми їдемо на саміт не з порожніми руками – веземо рекомендації, як поліпшити формат Східного партнерства. Багато в чому надії Києва засновані на прийнятих минулого тижня Європарламентом рекомендаціях до саміту. Однак це всього лише рекомендації, які можуть не знайти відображення в підсумковій резолюції саміту, з якою і так багато проблем. Тож настрій на цей саміт у Києва швидше такий: сподівайся на менше, щоб отримати більше.

Без Лукашенкі і Додона

Після 3-го провального Вільнюського саміту Східного партнерства, де Віктор Янукович не підписав Угоду про асоціацію, а потім Росія анексувала Крим і вторглася на Донбас, європейські лідери задумалися над модернізацією формату "Східне партнерство". Хоча експерти зазначають, що переглянути підходи до співпраці з країнами пострадянського табору ЄС варто було б ще 2008 року, після військової агресії Росії проти Грузії.

Два роки по тому, вже на 4-му саміті в Ризі 2015-го, всі європейські політики та експерти недвозначно натякали, що Східне партнерство провалилося – в п'яти країнах-учасницях є заморожені або діючі військові конфлікти, які розв'язала Росія. Стало зрозуміло, що просто так Москва не відпустить Україну, Грузію, Молдову, Вірменію, Азербайджан і Білорусь зі своєї орбіти впливу. Але, як правильно зазначають експерти, через зайву забюрократизованість і внутрішні конфлікти (міграційна криза, зростання правопопулістських настроїв, які підтримує і спонсорує Кремль) Брюссель виявився не в змозі швидко реагувати на складні виклики.

Більш того, за словами експертів, в Брюсселі повинні розуміти, що сьогоднішня ситуація в Україні – одна з найглибших криз сучасної системи міжнародних відносин. "Це не можна назвати "о, ще один заморожений конфлікт". Заморожений конфлікт може бути в Грузії, яка не межує з ЄС, яка по той бік Чорного моря. У випадку з Україною – це майстерно маніпульована гібридна війна прямо біля кордонів ЄС. І, що ще жахливіше для мене, як просто до цього ставляться європейські еліти. Одна з причин – у ЄС немає ні інструментів, ні рішучості, ні бажання цим займатися. Виступаючи з позиції "м'якої сили", ЄС безсилий перед обличчям жорстких і потужних небезпек. ЄС не вистачає "іклів", щоб "вкусити", а внутрішні конфлікти роблять його повільним і передбачуваним", – сказав в інтерв'ю сайту "Сегодня" політолог і завідувач кафедри політичних досліджень в Університеті Лазарського (Варшава) Спасімір Домарадскі.

Але сподіватися на прогресивну, проривну і жорстку відповідь Брюсселя і на цьому 5-му саміті Східного партнерства не доводиться. На це впливає дуже багато факторів. По-перше, настрої в самому ЄС. Після чергового розширення 2004-го країни так званої Старої Європи не хочуть бачити в своїх лавах нових членів. Та й зростання антиєвропейських, правопопулістських і націоналістичних настроїв у багатьох країнах змусив Брюссель змінити свою риторику. Про розширення на Захід європейські політики і чути не хочуть, що підтверджує заяву голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера: "раніше 2020 року нових членів в Євросоюзі не буде".

До цього додаються і протиріччя в лавах країн-учасниць Східного партнерства. Обраний рік тому президентом Молдови Ігор Додон вже встиг заявити, що на саміт не поїде. Це був свого роду реверанс у бік Москви, адже своєї проросійськості він навіть не приховує. Хоча в бесіді з сайтом "Сегодня" старший науковий співробітник Центру "Нова Європа" Леонід Літра сказав, що президент в Молдові більше грає роль "весільного генерала", а питаннями зовнішньої політики більше завідує прем'єр-міністр Павло Філіп. Але навіть в цій ситуації, як не дивно, в суперечці з Брюсселем щодо фінальних формулювань підсумкової резолюції саміту офіційний Кишинів на стороні Києва.

Чого не скажеш про Білорусь, особливо на тлі дипломатичного скандалу, що розгорівся між Києвом і Мінськом: в понеділок Білорусь оголосила персоною нон грата радника посольства України Ігоря Скворцова; у вівторок Україна відповіла дзеркально – оголосила персоною нон грата співробітника білоруського посольства. Президент Білорусі Олександр Лукашенко відмовився їхати на саміт, напевно також, як і Додон, з оглядкою на Москву, хоча вперше за багато років йому відправили офіційне запрошення. З "останнього диктатора Європи" зняли санкції, тому він сміливо міг їхати Брюсселя. Але в останній момент передумав: білоруську делегацію очолить голова МЗС Володимир Макей, який під час зустрічі з Сергієм Лавровим минулого тижня заявив, що не допустить прийняття підсумкової резолюції саміту, якщо там будуть антиросійські норми. Тому майже напевно Мінськ блокуватиме пропозиції Києва, які так чи інакше засуджуватимуть політику Кремля.

"Ми не хочемо конфліктів"

Але, судячи з настрою самого Брюсселя, можливо, Мінську нічого і блокувати не доведеться. Довгі місяці українська дипломатія працювала, щоб в підсумковій резолюції саміту Східного партнерства Росію назвали країною-агресором. У цьому нас підтримували Молдова і Грузія. Але вчора два високопосадовці ЄС, які беруть участь в підготовці до саміту, дали зрозуміти українським журналістам, що такого формулювання в підсумковій декларації не буде. За їх словами, коли йдеться про Україну, ЄС вже і так підтримує роботу Мінської групи, СММ ОБСЄ і Нормандський формат; коли йдеться про інші країни, ЄС підтримує інші формати, наприклад, щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі. Так, чиновники визнали, що лише в одній країні – в Білорусі – немає тліючого або замороженого конфлікту. Щоправда, про те, що до конфліктів в інших п'яти країнах причетна Росія, промовчали.

Європейські чиновники кілька разів повторили фразу: "Східне партнерство не спрямоване проти когось і не змушує когось вибирати між нами (ЄС – Авт.) і кимось ще (Росією – Авт.)". "Ми не хочемо конфліктів. Саміт Східного партнерства не є інструментом для вирішення конфліктів. Тому це питання (російської агресії – Авт.) не повинно бути в центрі уваги саміту", – додали єврочиновники, натякнувши, що згадки про боротьбу з російською пропагандою в підсумковій резолюції також не буде.

За два дні до саміту можна з упевненістю сказати, що в підсумковій резолюції не буде і згадки про перспективу членства для країн-учасниць Східного партнерства. У неформальній бесіді з українськими журналістами європейські чиновники сказали, що з цього питання немає консенсусу серед 28-ми країн членів ЄС. А українські експерти прямо кажуть, що формулювання про "перспективу членства" заблокували Нідерланди та Німеччина. Але, за словами українських експертів, які бачили проект резолюції саміту Східного партнерства, єдине, що вдалося узгодити (і то з боями) – формулювання "європейські прагнення" – те, що записано в преамбулі Угоди про асоціацію.

Що може отримати Україна?

За словами джерел сайту "Сегодня" в українських дипколах, на саміт Петро Порошенко поїде не з порожніми руками – з рекомендаціями, як покращити співпрацю в рамках Східного партнерства. Напередодні в нашому МЗС заявили, що Європарламент підтримав українські ініціативи щодо розвитку формату, про які Порошенко говорив з керівництвом ЄС на саміті Україна-ЄС в липні в Києві. Мова про проголосовані Європарламентом рекомендації до саміту: вже асоційованим Україні, Молдові та Грузії пропонується новий формат співпраці "Східне партнерство+". При виконанні необхідних реформ він передбачає приєднання до митного, енергетичного і цифрового союзу ЄС, Шенгенської зони, скасування плати за роумінг і спільний авіапростір.

"Але економісти вже давно говорять, що Митний союз з ЄС Україні не дуже то і вигідний. Для асоційованих України, Грузії і Молдови більше б підійшов формат "European economic area" за прикладом Норвегії та Швейцарії. Шенгенська зона... Чесно скажу, малоймовірно, що вступ України до Шенгена станеться. Наприклад, Румунія і Болгарія ще 2011-го виконали всі умови для такого вступу. Минуло шість років, але, як ми бачимо, Румунія і Болгарія не змогли приєднатися до Шенгенської зони, навіть незважаючи на виконання серйозних вимог, в тому числі, і щодо частини антикорупції. У України в цьому плані, зізнаємося, роботи непочатий край", – пише в блозі для сайту "Сегодня" "З надіями, але без прориву" Леонід Літра.

Під час візиту до Києва єврокомісар Йоханнес Хан заявив, що Україна суттєво відстає щодо антикорупції: НАПК перевірило 91 декларацію з 1,5 млн зареєстрованих; немає реальних посадок корупціонерів; ще й є постійні конфлікти між антикорупційними органами. Експерт програм зовнішньої політики Центру Разумкова В'ячеслав Голуб нагадує, що в блоці з Плану дій щодо лібералізації візового режиму "Громадський порядок і безпека" політичними умовами надання Україні безвізового режиму вказано як прийняття законодавства про запобігання та боротьбу з корупцією, створення єдиного і незалежного антикорупційного органу, так і імплементація всього цього.

"Київ недопрацьовує у власній зоні відповідальності. А в разі підтвердження фактів фальсифікацій перевірок е-декларацій (про що публічно заявляла одна зі співробітниць НАПК. – Авт.) це може загрожувати і безвізовому режиму з ЄС – головному досягненню євроінтеграції за останні роки. Адже навіть в надзвичайно прихильній до України резолюції Європарламенту (рекомендації Європарламенту, проголосовані минулого тижня. – Авт.) є пункт про можливе припинення безвізового режиму і фінансування ЄС в разі згортання попередніх досягнень євроінтеграції", – говорить сайту "Сегодня" В'ячеслав Голуб.

Україна також має бути готовою до появи в підсумковій декларації несподіваних негативних пунктів. Будапешт вже давно домагається і, судячи зі слів джерел сайту "Сегодня" в європейських дипколах, таки доб'ється появі в підсумковій резолюції заклику до України "припинити дискримінацію прав нацменшин". І, знову-таки Нідерланди, вимагають включити до підсумкової резолюції ще один скандальний для нас пункт – посилання на рішення Ради ЄС щодо ратифікації Асоціації з Україною.

"Як ви пам'ятаєте, 15 грудня минулого року Голландія наполягала, щоб Рада ЄС прийняла "додаткову угоду" до СА з Україною, в якому прописано, що документ не дає Україні право на перспективу членства, не дає право українцям на працевлаштування тощо. Тоді ця "додаткова угода" стала компромісом після консультативного референдуму в Нідерландах (в квітні 2016-го понад 60% нідерландців сказали "ні" Асоціації з Україною – Ред.), щоб Амстердам закінчив процес ратифікації СА з Україною. Нинішня наполегливість Голландії незрозуміла – адже "додаткова угода" все одно підписана: сенсу в згадці про неї немає жодного", – пише в своєму блозі для "Сегодня" Леонід Літра.

Ну, а з доброго – для України, Грузії і Молдови Євросоюз може створити окремий трастовий фонд допомоги, гроші з якого виділятимуться на економічні, соціальні та інфраструктурні проекти. Окремим пунктом це прописано в проголосованих минулого тижня рекомендаціях Європарламенту і стало певним компромісом, адже ідея "Плану Маршалла для України" лідерам ЄС не подобається.

"З 2014 року Євросоюз і так істотно збільшив фінансову допомогу Україні – 12 млрд євро було надано у вигляді макрофінансової допомоги (600 млн з яких Україна не використовувала і, по суті, вони "згоріли". – Авт.)", – сказав один з європейських чиновників, які беруть участь в підготовці до саміту.

Крім цього, в Брюсселі озвучили нову ідею: країнам-учасницям Східного партнерства ЄС готовий запропонувати Зовнішній інвестиційний план ЄС. Щоправда, подробиці – обсяги фінансування, терміни та умови отримання коштів – європейські чиновники так і не розкрили.

Ви зараз переглядаєте новину "Саміт Східного партнерства: яка небезпека чекає на Україну в Брюсселі". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...