Найкривавіші дні Майдану: через три роки винні не покарані

19 Лютого 2017, 07:14

Три дня лютого 2014 року увійшли в історію України як найбільш запекле протистояння за час Революції Гідності

<div id="gt-res-content">
<div id="gt-res-dir-ctr" class="trans-verified-button-small" dir="ltr"><span id="result_box" lang="uk"><span>Революція</span> <span>2013-2014</span> <span>рр</span><span>.</span> <span>забрала</span> <span>життя</span> <span>біл
Революція 2013-2014 рр. забрала життя біл

18-21 лютого 2014 року в історії Революції Гідності стали найкривавішими. Саме в ці дні на головній площі країни загинула велика частина Небесної сотні, багато хто отримав поранення. З ранку 18 лютого протестувальники попрямували до будівлі Верховної Ради, але це рух призвів до серйозного зіткнення з силовиками. Протистояння тривало весь день.

1092673

18 лютого 2014 року. Фото: Сергій Ніколаєв

До ранку 19-го лютого правоохоронці штурмували людей, але вдень мітингувальникам вдалося відстояти територію Майдану Незалежності. Переговори опозиції з Віктором Януковичем не дали ніякого результату, а силовики готувалися до зачистки. За деякими даними, на той момент на площі знаходилося близько 30 тисяч осіб. З ранку 20 лютого учасники революції зробили спробу відтіснити силовиків, що частково їм вдалося. Однак, в цей час до протистояння підключилися снайпери, які з дахів готелів "Козацький" та "Україна" вели вогонь по мітингувальникам.

1092986

В ці дні був спалений Будинок Профспілок. Фото: Сергій Супинський

У цей день ввечері Верховна Рада прийняла постанову "Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України". Цим документом дії правоохоронців були визнані незаконними, а подальше використання ними силових методів - заборонено.

1093277

20 лютого 2014 року. Мітингувальники несуть чоловіка, пораненого снайпером на вулиці Інститутській. Фото: Сергій Супинський

До початку кривавого протистояння під час революції загинули дев'ятеро людей. З 18-го по 21-е лютого 2014 року за різних обставин було вбито 80 осіб, ще 18 померли пізніше від отриманих поранень. Крім того, в зіткненнях і за територією зони конфлікту, за деякими даними, було вбито 17 силовиків. Однак, кількість жертв в різних джерелах розходиться в залежності від місця, часу і причин загибелі людей. Так, офіційні дані Міністерства охорони здоров'я – 105 (з них 94 людини померли під час зіткнень на вулиці Інститутській) загиблих за весь час революції. У той же час організація Amnesty International в своїх звітах посилається на дані Міністерства охорони здоров'я, згідно з якими в результаті протистояння загинули 106 осіб, щонайменше 13 з яких – правоохоронці. Кількість поранених учасників протистояння обчислюється тисячами.

Розслідування тривають вже три роки

25 лютого 2014 року колишній Генеральний прокурор Олег Махніцький повідомив про те, що втікач Янукович оголошений в розшук за підозрою в масових вбивствах людей з обтяжуючими обставинами. Правоохоронні органи України почали розслідувати всі обставини подій.

У листопаді 2015 року Генеральна прокуратура оприлюднила інформацію про хід розслідування і про те, що про підозру у вчиненні злочинів в ці три дні було оголошено колишньому вищому керівництву країни, главам силових відомств і т.д. (повний звіт).

1094217

Майдан після подій лютого 2014 року. Фото: Григорій Салай

На сьогоднішній день, коли після Євромайдану пройшло три роки, винні в смерті понад сто осіб так і не названі, а розслідування все ще тривають. Не так давно головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що начальнику департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергію Горбатюку знадобиться 30 років, щоб закінчити всі ці справи. Горбатюк цю інформацію спростував, заявивши, що за багатьма епізодами велику кількість обвинувальних актів направлено до суду і вже розглядається.

Два управління і перші успіхи

У жовтні 2016 року ГПУ розділила слідчу групу на два управління. Одне з них продовжило займатися розслідуванням і передачею до суду справ по Майдану, а друге - злочинами, вчиненими злочинними організаціями. Зокрема, зараз - це досудове розслідування і підготовка до передачі в суд так званої "Великої кримінальної справи" щодо Януковича і його найближчого оточення. Ця справа складається з безлічі епізодів від узурпації влади до заволодіння "Межигір'ям".

Головним досягненням управління, яке займається розслідуванням трагічних подій на Майдані, стала справа п'яти екс-співробітників "Беркута" - Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і Олега Янишевського. Їм закидають розстріл 48 людей на Майдані 20 лютого 2014 року. Ще один фігурант - екс-командир спецроти "Беркут" Дмитро Садівник, від слідства втік в Росії, де отримав громадянство.

Днями представники потерпілих представили в суді нове відео, на якому зображена стрільба на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року

Нове відео з вулиці Інститутської. Відео: Youtube/Громадське Телебачення

Януковичу оголосили про підозру

Нещодавно Святошинський районний суд Києва, який розглядає справу екс-беркутівців, допитав в якості свідка в режимі відеоконференції Віктора Януковича.
В ході допиту генпрокурор Луценко озвучив екс-президенту нове повідомлення про підозру в зраді. У ГПУ планують, що до суду ця справа буде передана вже в цьому місяці.

52_main_new.1480359487

Віктор Янукович під час допиту. Фото: AFP

Крім того, в січні 2017 року Печерський районний суд Києва надав дозвіл на заочне досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Януковича в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (Державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України) та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 (пособництво в веденні агресивної війни) КК України. Також прокуратура отримала санкцію на затримання втікача екс-президента.

Днями генпрокурор Юрій Луценко заявив, що для того, щоб у Януковича і його соратників-фігурантів розслідувань не було можливості оскаржити рішення суду по Майдану в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), Верховній Раді потрібно прийняти поправки до закону про заочне засудження. Проект вже знаходиться в парламенті.

"Саме цей закон відкриває двері для передачі вже в цьому місяці справи Януковича за звинуваченням у державній зраді. Саме цей закон відкриває двері для уточнення підозри і передачі звинувачення Януковичу, Захарченку та Якименку щодо подій на Майдані, в першу чергу по незаконному оголошенню антитерористичної операції, що призвело до застосування спецпідрозділів і загибелі понад сто людей. Нам потрібен цей закон", - зазначив Луценко.

Перші вироки і розслідування щодо пострілів в силовиків

На сьогоднішній день за злочини під час Майдану винесені вироки стосовно 35 осіб. Реальний термін позбавлення волі - 4 роки - отримав тільки один з "тітушок", розповів начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк.

"З 35 вироків реальна міра покарання застосована тільки до однієї особи – одного з "тітушок ", – заявив днями Горбатюк.

За його словами, в цілому в розслідування ведуться щодо 351 особи, з яких 48 – це високопоставлені чиновники, а до суду направлено понад 220 обвинувальних актів.

В кінці минулого року Горбатюк повідомив, що в рамках розслідувань злочинів на Майдані в розшук оголошені 70 підозрюваних: починаючи з екс-президента Януковича, закінчуючи беркутівцями та "тітушками".

Крім того, днями генпрокурор Юрій Луценко підтвердив, що Генпрокуратура розслідує кримінальне провадження щодо пострілів у силовиків під час Революції Гідності.

Ви зараз переглядаєте новину "Найкривавіші дні Майдану: через три роки винні не покарані". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Дар`я Нинько

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...