Сьогодні, 19 серпня, православні християни святкують Преображення Господнє, Яблучний Спас.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на главу адміністративного апарату Київської Митрополії УПЦ архімандрита Віктора (КОЦАБУ), Преображення – одне з дванадцяти найбільших свят у Православній Церкві, встановлене на честь явища божественної сили Христа Спасителя своїм учням.
За словами отця Віктора, Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію Преображення описують одразу три Євангелісти – Матвій, Марк і Лука.
"Всі три синоптичні Євангелія містять схожі описи Преображення. Згідно з Євангелієм, подія Преображення відбулася напередодні голгофських страждань Христа. Господь узяв із собою трьох своїх учнів – Петра, Якова та Йоана і вирушив із ними на гору Тавор. Там Він молився, а втомлені учні заснули. Коли ж вони прокинулися, то побачили, що Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, немов сніг, і блискучим як світло. Поруч з Ним з'явились пророки Мойсей та Ілля, вони розмовляли з Ісусом. У момент Преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської", – пояснює священик.
Отець Віктор зазначає, що свято поширюється в усій Східній Церкві з VI століття під назвою Преображення Господнє.
"З 900 року його святкують у Візантії як Преображення Спасителя. Однак, більш імовірно, що свято було встановлене в IV столітті. У цей час рівноапостольна Олена, мати Костянтина Великого, звела на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього. І якийсь час Преображення було в Палестині місцевим святкуванням", – розповідає монах.
За його словами, свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення.
"Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям власні очі побачити перетворення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні були побачити Його у славі, щоб не захитатися у вірі під час випробувань", – пояснює отець Віктор .
За традицією в день свята християни приносять у храм фрукти для благословення на знак подяки Богові за Його любов, за дарування щедрого врожаю. Частина врожаю в перші століття християни жертвували у храм для звершення Таїнства Євхаристії. Стародавній звичай освячувати плоди веде початок з VIII століття.
У народній традиції Преображення називається Другим або Яблучним Спасом, оскільки в цей день освячують яблука. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плоди в Храм Господній (традиція юдейського свята Шавуот – свято Кущів).
Фото: kplavra.kiev.ua
Спеціально до цього дня яблука везли возами, і кожен більш-менш заможний чоловік вважав своїм обов'язком роздати плоди бідним і хворим.
За традицією, починаючи з цього дня дозволяється їсти яблука і фрукти, які освячують у храмах в кінці святкової Літургії.
Читайте також: