Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні 16 січня міністр закордонних справ Павло Клімкін разом зі своїм словацьким колегою і новим головою ОБСЄ Мирославом Лайчаком вирушили в Луганську область. Раніше Мирослав Лайчак заявляв, що відвідає Сєвєродонецьк та Станицю-Луганську.
"Завтра ми відвідаємо райони поблизу лінії зіткнення. Ми будемо в Сєвєродонецьку, а також відвідаємо Станицю-Луганську. Ми також побачимо міст в Станиці-Луганській і поспілкуємося з людьми, які живуть поблизу лінії зіткнення", - сказав він на брифінгу в Києві 15 січня.
Новий глава ОБСЄ також додав, що Словаччина зацікавлена в тому, щоб Україна стала безпечною і процвітаючою країною в її кордонах, визнаних міжнародним співтовариством.
Детальніше про нового голову ОБСЄ, історіюмісії на Донбасі і пов'язаних з нею скандалах читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
.
Чотири з половиною роки роботи ОБСЄ в Україні
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММ) – місія з врегулювання збройного конфлікту на сході України, розпочала свою роботу 21 березня 2014 року в зв'язку зі зверненням уряду України в ОБСЄ, яке було підтримано всіма 57 країнами-учасницями. Це неозброєна цивільна місія, в її завдання входить неупереджено і об'єктивно спостерігати за ситуацією в Україні і звітувати по ній, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.
2 квітня 2014 роки українську місію очолив Ертугрул Апакан, який раніше займав пост постійного представника Туреччини при Організації Об'єднаних Націй (2009-2012) і заступника міністра закордонних справ Туреччини (2006-2009). Керувати українською місією його призначив тодішній керівник ОБСЄ з 2011 року Ламберто Заньєр.
Мирослав Лайчак є чинним головою ОБСЄ з 1-го січня 2019 року.
На російсько-українському кордоні Спостережна місія (СМ) ОБСЄ, яка працює на російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк, окрема від СММ, почала роботу 30 липня 2014 року, на четвертий місяць АТО. Спочатку була обмежена двома пунктами пропуску -" Гуково " і "Донецьк", розташованими в Ростовській області РФ.
За словами колишнього керівника місії ОБСЄ в Ростовській області Поля Пікара (покинув Спостережну місію в серпні 2015 року), група складалася з чотирьох спостерігачів і трьох членів адміністративного персоналу: незважаючи на всі прохання ОБСЄ розширити обсяг місії, Росія погодилася тільки на обмежений варіант.
"Не бачили" російських військ на Донбасі
Робота місії почалася зі скандалу. 28 серпня 2014 Поль Пікар заявив, що співробітники місії не зафіксували на кордоні ніякої російської військової техніки, яка перекидалася на українську територію.
"Деякі українські ЗМІ повідомляють про те, що в бік України з Росії рухається безліч військової техніки, але на своїх спостережних пунктах ми цього не спостерігаємо. Єдине озброєння, яке бачать співробітники місії ОБСЄ, – це зброя прикордонників, але її носіння становить частину їх роботи", – цитував Interfax слова Пікара.
Коли через два місяці, 24 жовтня 2014 року місія ОБСЄ вперше відзвітувала про роботу на російсько-українському кордоні, така позиція була зафіксована офіційно: через пункти пропуску "Гуково" і "Донецьк" місія жодного разу не зафіксувала перетин важкої військової техніки російсько-українського кордону. Також з цих точок не було видно, щоб російські безпілотники або вертольоти входили в український повітряний простір.
"Те, що ми бачимо, це тільки на пунктах пропуску або поблизу, коли ми дивимося на небо. На наших пунктах пропуску ОБСЄ не бачила ніяких переміщень через кордон військової техніки. Протягом дії нашого мандата ми спостерігали як літаки, безпілотники, вертольоти літали вздовж кордону, і ми відзначили їх рух. Але ніколи ми не бачили, що вони влітали в Україну, перетинали кордон", – заявив Поль Пікар на прес-конференції в Ростові-на-Дону.
У лютому 2015 року Пікар повторив, як він зазвичай завжди робив, що мова йде тільки про двох пунктах, на яких працює місія. А що відбувається на інших пунктах перетину кордону – ОБСЄ не може знати.
Вже не настільки категоричний був і голова ОБСЄ Ламберто Заньєр. Виступаючи 13 лютого 2015 року в Києві, він підкреслив, що не може стверджувати, що непідконтрольні Україні території зайняті саме російськими військами. Але там точно є бойовики, які потрапили на Донбас з Росії.
"Тому, якщо ви запитаєте мене, чи бачив я підрозділи російської армії, що рухаються по цій території, то я відповім: ми не побачили. Але якщо ви запитаєте мене, чи бачили ми бійців і зброю, які, схоже, прийшли з Росії, то відповідь буде позитивною ", – цитує Associated Press слова глави ОБСЄ.
Було б дивно заперечувати очевидне: після Другої мінської угоди знову спалахнули бої в околицях Донецького аеропорту і посилилися обстріли станції Дебальцеве: тільки в той день, коли Заньєр виступав ц Києві, на сході було вбито 25 осіб.
Такої ж позиції дотримувався і перший заступник глави СММ ОБСЄ Олександр Хуг, який досить довго "не бачив" на Донбасі російські війська. Напередодні звільнення зі своєї посади (31 жовтня 2018 його змінив Марк Етерінгтон), Хуг заявив в інтерв'ю виданню Foreign Policy, що ОБСЄ не побачила прямих доказів російського втручання на Донбасі.
"Що стосується того, що ми побачили на місці, ми не побачили прямих доказів (російського втручання. – Ред.). Втім, ми бачили конвої, які виїжджають і в'їжджають в Україну по ґрунтових дорогах посеред ночі в місцях, де немає офіційного перетину кордону. Ми бачили особливі види зброї, які ми в деталях описали, включаючи військове електронне озброєння. Ми також говорили з узятими в полон українською армією бранцями, які заявляють, що вони служать російської армії і при ротації беруть участь у військових діях в Україні", – заявив він.
Хуг підкреслив, що зустрічав військових з розпізнавальними знаками Росії, Іспанії та Німеччини, але їх "можна легко купити в військовому магазині".
Російські шпигуни в ОБСЄ
Це інтерв'ю викликало скандал: довелося виправдовуватися і самому єврочиновнику, і журналістам Foreign Policy. Журналісти зізналися, що підкоригували текст, а Хуг заявив, що завдання комісії – збирати інформацію, а не робити висновки.
"Те, що ОБСЄ працює двояко, це ми з вами знаємо з 2014 року. Йдеться про те, що вони укомплектовані, особливо офіцери, які працюють на окупованих територіях, в основному з числа колишніх російських силовиків, білоруських, казахських тощо. І там експатів, тобто представників країн ЄС, дуже мало. Раніше і на нашій території їх було мало, поки ми не зажадали ротації офіцерів на представників країн ЄС. Так потім на українській території ОБСЄ почали хоч більш-менш об'єктивно фіксувати результати обстрілу з боку бойовиків, про те, куди прилітають снаряди і т.д.", – розповів сайту" Сегодня "військовий експерт Олег Жданов, коментуючи скандальну заяву Олександра Хуга.
За його словами, на окупованих територіях з місією дуже щільно співпрацювали "польові командири", так що розраховувати на об'єктивність спостерігачів СММ ОБСЄ, які працюють з боку "ЛНР-ДНР", годі й говорити.
"На жаль, ми не виявляємо принциповості в питанні комплектації місії і в питанні її роботи. Тому що, коли приїжджали офіцери в формі ОБСЄ з російськими паспортами, вони починали відверто знімати позиції ЗСУ на фото. Але, як відомо, будь-який фотоапарат робить мітку GPS і автоматично фіксує координати знімка, і доходило до того, що під силою зброї їх або не пускали на наші позиції або змушували їхати. Така ситуація є", – додав Олег Жданов.
Дійсно,шпигунський скандал навколо місії ОБСЄ і російської розвідки розгорівся ще в липні 2018 року, коли в розпорядженні німецьких журналістів виявилися внутрішні документи місії, які міг "злити" спецслужбам Російської Федерації один з членів СММ.
За інформацією німецького телеканалу ARD, мова йде про близько 400 документів, датованих навесні 2016 року. Серед цих даних були плани розміщення офісів СММ ОБСЄ на Донбасі, списки співробітників місії, внутрішні звіти про інциденти на непідконтрольних українській владі територіях і навіть листування Олександра Хуга.
Чималу частину цих документів складали досьє на співробітників ОБСЄ: інформація про особисті контакти та родичів, де спостерігачі зустрічаються після роботи, які вважають за краще ресторани або бари, згадувалися сексуальні переваги і схильність до алкоголю – відомості, які зазвичай використовуються для вербування. На думку журналістів телеканалу, ці досьє були зібрані в ФСБ Росії.
В ОБСЄ визнали, що звинувачення у витоку інформації мали місце, і що це "важкий удар" для місії. 19 липня представник місії ОБСЄ Ірина Коробко повідомила, що починається внутрішнє розслідування через підозри в шпигунстві на користь РФ.
Бойовики залякували, обстрілювали і підривали спостерігачів
Втім, не можна сказати, щоб діяльність місії ОБСЄ на Донбасі була зовсім вже марною: спостерігачі провели величезну роботу зі збору інформації про місцезнаходження і переміщеннях російської військової техніки і важкого озброєння, включаючи танки та артилерійські гармати, на територіях, непідконтрольних Україні. Крім того, місія нехай і з небажанням, але все ж визнала присутність російських військ на Донбасі.
Також потрібно враховувати, що робота спостерігачів в зоні бойових дій пов'язана з безпосереднім ризиком для життя. Так, в квітні 2017 року автомобіль СММ ОБСЄ наїхав на міну: в результаті вибуху загинув громадянин Великої Британії Джозеф Стоун, а ще двоє співробітників місії були поранені. Трагедія сталася 23 квітня близько 10:17 під час патрулювання спостерігачів в районі населеного пункту Пришиб Луганської області.
"Одна з двох машин місії ОБСЄ зачепила колесом узбіччя дороги, після чого стався вибух. Також в результаті вибуху була контужена громадянка Німеччини Іва Гнелін. За наявною інформацією, вона допрвлена до лікарні Луганська і їй надано медичну допомогу", – повідомляв 23 квітня радник глави МВС Антон Геращенко на своїй сторінці в соцмережі.
У лютому 2017 року бойовики обстріляли беззбройних спостерігачів під Ясинува́тою у березні 2018 – під Пікузами, у травні 2018 року під Неліповським у спостерігачів прилетіла міна: тільки дивом ніхто не постраждав. Неодноразово надходили скарги на п'яних бойовиків, які по-хамськи вели себе з членами місії. Олександру Хугу навіть довелося поскаржитися екс-ватажку "ЛНР" Олександру Плотницькому, що негоже залякувати неозброєних спостерігачів, які просто виконують свою роботу.
Чого очікувати від нового голови ОБСЄ
Мирославу Лайчаку 55 років, ось уже десять років він обіймає пост міністра закордонних справ Словаччини. Народився в сім'ї русинів, крім юридичної освіти, отримав ступінь доктора філософії в Москві, в Інституті міжнародних відносин – альма-матері російської політичної і бізнес-еліти. Працював послом в Японії і Югославії, головував в ООН.
Павло Клімкін вважає: той факт, що новий голова ОБСЄ поїхав в зону бойових дій всього лише через два тижні після вступу на посаду – це хороший знак для України.
"Ніщо не дозволить краще зрозуміти, що відбувається насправді, ніж поїхати і на власні очі побачити реальний стан справ на Донбасі. Важливий сигнал підтримки з боку словацького головування в ОБСЄ", – написав міністр на своїй сторінці в Twitter.
Сам Мирослав Лайчак заявив, що Україна є одним з найбільших пріоритетів, "оскільки вона не тільки розташована в центрі всіх переговорів і процесів в рамках ОБСЄ, а й є нашим сусідом".
Потрібно відзначити, що це сусідство дуже вигідне для української економіки: Словаччина входить в топ-20 торговельних партнерів України серед країн Євросоюзу. За 10 місяців минулого року обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Словаччиною перевищив 1 млрд доларів – причому з позитивним для України сальдо.
Як підкреслив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, великий інтерес для обох країн мають проекти в енергетиці. Актуальним є взаємодія в сфері логістики та транзиту товарів, в розвитку добувної промисловості, енергоефективності, підтримки малого і середнього бізнесу, а також у розвитку регіонального співробітництва.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми