Штаб ООС нагородив воєнкора "Сьогодні" за самовіддану працю на передовій Донбасу

Вчора на горі Карачун поблизу Слов'янська командувач ОС генерал-лейтенант Сергій Наєв нагородив заохочувальними відзнаками та почесними грамотами репортерів українських ЗМІ, які з перших днів разом з бійцями висвітлюють хід проведення операції. Сергій Наєв особливо виділив роботу і команди новин "Сьогодні" телеканалу "Україна", яка постійно знаходиться в найгарячіших точках Донбасу. 

Олександр Махов, спеціальний кореспондент

"Для мене робота на фронті – це дуже особиста історія. Мені довелося виїхати влітку 2014-го з Луганська, коли він опинився в окупації. З тих пір я постійно їжджу на фронт військовим кореспондентом. У 2015-2016 роках служив в мотопіхотному батальйоні. Після демобілізації повернувся на передову вже з мікрофоном. Я вірю в перемогу і мрію повернутися додому, в Луганськ".

Даниїл Городецький, оператор

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"На фронт почав їздити, оскільки сам родом з Донбасу і всі події там сприймаю особисто. Переконаний, висвітлювати їх – наш обов'язок. Сьогодні люди забувають, що війна все ще поруч і неминуче вплине на життя наших дітей. Я усвідомлюю ризики, працюючи на передовій, – ми з колегами потрапляли під обстріли. Було страшно, але після кардинально переоцінюєш всі свої проблеми".

Олексій Кашпоровський, спеціальний кореспондент

"У зоні ООС я вперше опинився 4 роки тому. Це було відрядження до Маріуполя. Перша зйомка в Широкиному мене шокувала: руїни і стрілянина здавалися декорацією бойовика. Тоді я був переконаний, що потрібно показувати, як бійці протистоять бойовикам. Але вже сьогодні нам доводиться нагадувати, що єдине, що відмежовує нас від бойовиків, – це наша армія".

Олександр Хлинін, оператор

"Ми намагаємося показати, яких зусиль докладають хлопці на передовій, щоб в країні нарешті запанував мир. Їх відвага заслуговує поваги та вдячності. Важливо, щоб країна знала особи, імена своїх захисників. Хоча у нас в руках не зброя, а камера і мікрофон, напис "ПРЕСА" не завжди рятує. Прикривають військові – вони поруч, їм віриш, що все буде гаразд".

Костянтин Царенок, оператор

"У країні відбуваються історичні події, про які писатимуть у підручниках. Стояти осторонь не можна. Хочу потім розповідати онукам, що теж доклав зусиль, щоб Україна стала такою, якою вона тоді вже буде. Наша робота на фронті важлива, і ми усвідомлюємо цю відповідальність – бути провідниками між двома світами – мирним і тим, який все ще під кулями".

Віталій Лазебник, фотокореспондент

Фотокореспонденту газети "Сьогодні" Віталію Лазебнику довелося змінити камеру на снайперську гвинтівку і піти добровольцем на фронт ще в серпні 2014 року. "Моя спеціальність "фотограф військової преси". Щоб на фронт потрапити, довелося міняти спеціальність на стрілка", – згадує Віталій. Спочатку його визначили в 95-у бригаду, але незабаром перевели у 8-й батальйон Нацгвардії снайпером, де він і провоював рік. Закинула доля Віталія і в Дебальцевський котел, з якого наш боєць повернувся неушкодженим. "Там артилерія противника крила так щільно, що на один квадратний метр доводилося по три снаряди, – розповідає Віталій. – Після того як танк знищив нашу вантажівку, я разом із заступником комвозводу прикривав медиків, які допомагали пораненим прямо на дорозі. Але наш батальйон вибрався без втрат".

Сергій Ніколаєв, фотокореспондент

Не зміг не вирушити на Донбас і фотограф газети "Сьогодні" Сергій Ніколаєв.

Його фоторепортажі з найгарячіших точок планети – від Ірану до Сомалі – завжди ставали предметом захоплення і бурхливого обговорення колег в редакції. На жаль, в лютому 2015 року Сергій Ніколаєв загинув в рідній Україні – близько селища Піски під Донецьком, потрапивши під обстріл.

Нагадаємо, раніше показали знімки, на які потрібно дивитися тричі. До переліку потрапило фото і українського фотокореспондента.