Скандал з законом про освіту: чому обурилася Угорщина і що робити Україні

27 Вересня 2017, 07:20

Заяви уряду Угорщини значною мірою орієнтовані на жителів цієї країни, вважають політичні експерти

<p style="text-align: justify;">Норми нового закону України "Про освіту" викликали невдоволення низки сусідніх країн. Фото: pixabay.com</p>
Норми нового закону України "Про освіту" викликали невдоволення низки сусідніх країн. Фото: pixabay.com

Уряд Угорщини різко виступив проти підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту". Угорщина, як і низка сусідніх з Україною країн, і раніше критикувала деякі норми нового закону, але зараз у зовнішньополітичному відомстві цієї країни заявили, що блокуватимуть всі ініціативи України в міжнародних організаціях. Втім, на думку політичних експертів, такі меседжі розраховані, насамперед, на "внутрішній ринок" – жителів Угорщини.

Невдоволення низки сусідніх країн викликають деякі норми нового закону, які, на їхню думку, обмежують права їх меншин в Україні. Зокрема, йдеться про те, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах або групах в комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

У Міністерстві освіти і науки України стверджують, що ця норма не завадить представникам національних меншин вивчати іншу мову. Більш того, міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Проте, реакція на підписання закону була різкою – в угорському МЗС його назвали "соромом і ганьбою" і заявили, що Угорщина блокуватиме всі ініціативи України в міжнародних організаціях, особливо в ЄС. На думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, такі заяви – це шантаж.

"Наскільки це буде дієво – я маю великі сумніви, тому що звучить це досить дивно від політиків, які, насправді, – євроскептики, які своєю поведінкою ставлять багато з того, що робить ЄС, під сумнів. Їх не можна назвати стовпами політики ЄС. Тому, коли вони шантажують Україну, лякаючи тим, що вони заважатимуть зближенню з ЄС, це виглядає дивно", – говорить Бала.

Як зазначає Бала, заяви уряду Угорщини спрямовані, насамперед, на внутрішній ринок – для підтримки електорату і для демонстрації йому того, як вони піклуються про інтереси своїх громадян за межами країни. Крім того, експерт не виключає, що в цьому питанні на представників Угорщини могли вплинути в Росії.

З тим, що заяви уряду Угорщини значною мірою орієнтовані на жителів цієї країни, згоден і професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. При цьому експерт зазначає, що Угорщина традиційно приділяє багато уваги угорцям і їх правам за кордоном.

"В Угорщині зараз при владі перебуває правоконсервативна партія Орбана (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. – Авт.), яка досить антидемократична і націоналістична. Зараз в Угорщині є навіть проблема з внутрішньої демократією, яка критикується ЄС. І для них, в даному випадку, критика дотримання прав угорців за кордоном – це частина їхньої політики, і це відноситься не тільки до України", – каже Гарань.

Однак, ситуація, що склалася, дійсно може ускладнити відносини з Україною. При цьому закон "Про освіту" – це не стільки причина, а привід, вважає Гарань. І в ситуації з Україною все залежатиме від того, наскільки інші країни прислухатимуться до аргументації Угорщини, зазначив політолог.

Україні ж, в свою чергу, слід вживати заходів, щоб донести свою позицію партнерам і роз'яснити їм норми закону. На думку Віталія Бали, Україні потрібно отримати висновок Венеціанської комісії, який підтвердить, що норми нового закону не порушують міжнародні зобов'язання. І цей висновок, нехай він носить тільки рекомендаційний характер, потрібно отримати якомога швидше і поширити його, вважає Бала.

"З точки зору того розголосу, яку намагаються зробити, він буде, на мою думку, вагомим аргументом для того, щоб показати, що представники влади Угорщини не зовсім праві, і те, що вони говорять, не відповідає дійсності", – говорить Бала.

Крім того, на думку експерта, українським політикам варто утриматися від різких публічних заяв у відповідь.

При цьому, як зазначає Гарань, багато ще залежатиме від імплементації закону – можливо, в ньому потрібно було передбачити перехідний період.

Тим часом, міністр освіти і науки Лілія Гриневич сьогодні, 27 вересня, зустрінеться з міністром освіти Румунії, а 19 жовтня – з міністром, який відповідає за освіту в Угорщині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Нагадаємо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто жорстко розкритикував підписання президентом України закону "Про освіту". Він також заявив, що Порошенко своїм рішенням зробив величезний крок назад в європейських прагненнях України.

"Досі Петро Порошенко говорив про європейську Україну. Але ви можете забути про це практично з цього моменту, враховуючи, що Угорщина блокуватиме всі ініціативи, які будуть вигідні Україні в усіх міжнародних організаціях, особливо в ЄС", – заявив угорський дипломат.

Сіярто також додав, що на засіданні Ради ООН з прав людини Угорщина накладе вето на будь-яку мову або позицію ЄС, яка не засуджуватиме Україну з достатньою силою і рішучістю.

Реформу освіти, основою якої є закон "Про освіту", Верховна Рада прийняла 5 вересня. 25 вересня відповідний закон підписав президент України Петро Порошенко.

Ви зараз переглядаєте новину "Скандал з законом про освіту: чому обурилася Угорщина і що робити Україні". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Дар`я Нинько

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...