Угода про асоціацію Україна-ЄС набула чинності: як зміниться життя українців

1 Вересня 2017, 07:14

Подешевшають їжа і взуття, але можуть виникнути труднощі з законами


Цієї п'ятниці остаточно набуде чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. "Сегодня" дізналася, як документ, який багато експертів і політиків називають історичним, вже вплинув на нашу країну і що ще зміниться з 1 вересня.

СХВАЛЕННЯ. Економічну частину угоди президент ЄС і Україна підписали ще 27 червня 2014 року. Однак довгий час документ залишався не ратифікованим. А в квітні минулого року в Нідерландах відбувся консультативний референдум, на якому більше 60% тих, хто голосував, виступили проти затвердження Угоди. До кінця 2016 року було розроблено компромісний документ, в якому містилися додаткові умови для ратифікації документа Нідерландами. Зокрема, Угода не повинна була передбачати автоматичного членства України в ЄС, надання нам гарантій безпеки, права на участь в оборонних союзах і права на працевлаштування українців в Європі. В результаті два місяці тому Рада ЄС затвердила Угоду, тим самим остаточно завершивши її ратифікацію.

"Процес ратифікації практично завершено усіма 28 країнами – членами ЄС. З 1 вересня договір вийде на заключну стадію своєї реалізації", – заявив тоді голова представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі.

ПОЛІПШЕННЯ НЕ ВІДРАЗУ. Угода вплине практично на всі сфери життя в країні. Наприклад, за рахунок поступового зниження ввізних мит (максимальний перехідний період в цій частині документа становить 10 років) в Україні повинні подешевшати європейські товари. Насамперед – техніка, взуття та продукти харчування.

А ось з автомобілями з Європи буде складніше: щодо Угоди ми можемо підвищувати мита або навіть вводити нові, якщо ввезення авто з-за кордону шкодитиме вітчизняним виробникам. Крім того, протягом наступних декількох років ми повинні будемо перейти на європейські стандарти продукції. Насамперед відповідати доведеться дитячим іграшкам, ліфтам, холодильникам і морозильним камерам – вже до 2025 року ці товари повинні бути зовсім "як у Європі".

Нарешті, документ вимагає серйозних поліпшень у сфері енергетики. Наприклад, в Україні повинні з'явитися вільні ринки електрики і газопостачання. За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, необхідні закони для цього вже ухвалені: один – ще торік, а другий – буквально півтора місяці тому. "На ринку газу ухвалений закон, який гарантує рівний доступ будь-яким учасникам ринку на право займатися газопостачанням і безперешкодний доступ до всього газогосподарства. Стосовно електрики – тут та сама ситуація, але там просто гігантська кількість підзаконних актів, і встановлений дворічний перехідний період, який потрібен, щоб всі ці документи запрацювали", – розповів він.

РИЗИКИ. Економіст Іван Нікітченко зазначає, що економічна частина Угоди працює вже майже три роки і з 1 вересня навряд чи щось кардинально зміниться. За його словами, потрібно чекати закінчення перехідних періодів. "Але варто звернути увагу на те, що норми ратифікованих міжнародних договорів найголовніше, ніж наші. Наприклад, є норми, які змінюють термін дії тих чи інших документів і порядок їх роботи. У нас було три роки, щоб гармонізувати все це, але питання вирішене тільки частково. Є ймовірність, що з 1 вересня в деяких сферах з'явиться плутанина: хтось трактуватиме норми за нашими законам, інші – за європейськими".

Квоти Євросоюзу: сировина проти продукції

Одним з найважливіших пунктів співпраці між Україною і ЄС, прописаної в Угоді, є питання квот. Наприклад, ще в червні Європарламент підтримав збільшення квот на низку сільськогосподарських продуктів з України – кукурудзу (з 400 тис. тонн до 1050 тис. тонн), ячмінь (з 250 тис. тонн до 600 тис. тонн), мед (з 5 тис. тонн до 8 тис.). Однак, за словами економіста Олександра Охріменка, в цьому питанні не все гладко. ЄС деякі квоти вибирає буквально за кілька місяців, а інші практично ігнорує.

"Пшеницю вибирають повністю, як і ячмінь з кукурудзою. А квоту кондитерських виробів в 2000 тонн використовували всього на 2%. Пов'язано це з тим, що Європа з руками готова відірвати сировину, а ось готову продукцію купує не так активно – там звикли до своїх брендів. Ну а щоб розкрутити торгову марку на ЄС, потрібні мільярди гривень", – резюмує економіст.

Ви зараз переглядаєте новину "Угода про асоціацію Україна-ЄС набула чинності: як зміниться життя українців". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Ілля Требор

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...