Зробити стартовою
26,19
29,83
РУС

Спецпроект "Шанувальники": чим живуть фанати Олега Винника і за що його не люблять антифанати

Як пісні співака допомагають пекти, рятують від аварій і дратують

Фото: Instagram

Вперше у спецпроекті "Шанувальники" ми говорили не тільки з фанатами, а й з противниками: шалена популярність Олега Винника в Україні до сих пір викликає безліч суперечок, сарказму і навіть хейтерства. Цитати з його інтерв'ю і пісень – завжди предмет обговорення і іноді висміювання. Перший трек "Аромат моєї мрії" виконавець записав у 2003 році разом з Володимиром Бебешком (продюсер групи "Пающіє труси"). І якщо ця пісня залишилася майже непоміченою, то новий його репертуар – пісні "Щастя", "Вовчиця", "Ніно", "Як жити без тебе", за словами культурологів, вже стали народним фольклором. Але якщо для одних він "ангел щастя" і талановитий ідол, то для інших – покровитель "вовчиць" і копіпаст Стаса Михайлова. Зараз в офіційному фан-клубі Винника "Многосчастьевск" на Facebook – 43 тисячі учасників. Всіх противників нам порахувати не вдалося, але навіть вони знають хоча б кілька рядків з пісень напам'ять. У чому секрет культу Винника, "Сьогодні" з'ясовували разом з експертами медіабізнесу. 

Експерти про проект "Винник"

  • Продюсер

"70-80% жінок за 40 відноситься до Олега Винника позитивно, – каже Генеральний продюсер холдингу ТАВР MEDIA Віталій Дроздов. – Але, незважаючи на сформоване упередження, в молодій аудиторії і серед слухачів чоловічої статі виконавець має скромні, але все ж непогані показники. Далеко не всі пісні Олега Винника потрапляють в ефір. Але за кількістю ротацій він звучить на рівні топ-артистів – ким він, власне, і є. Унікальність цього виконавця – в його розумінні своєї аудиторії. Не так багато артистів відчувають, що потрібно їх слухачеві. Він подає традиційні слов'янські мелодії в сучасній інтерпретації і піднімає теми, близькі цільовій аудиторії. Вони – про події і почуття, які відбуваються в житті його слухачів. Якість поп-музики я оцінюю не з точки зору вкладу в історію європейської музики, а як маркетинговий продукт. У цьому сенсі "Винник" – якісний проект".

  • Культуролог

"Ключові складові успіху Винника – позитивний настрій пісень, хороша фізична форма і універсальність текстів, – перераховує культуролог Сергій Русаков. – Ця ніша в українському шоу-бізнесі тривалий час була порожньою. Слухачам потрібен "фольклор" нового часу (цінності і смисли, які об'єднують людей і допомагають відчути причетність до чогось спільного). Тому пісні Олега Винника цитують навіть підлітки (спочатку жартома, а вже згодом – більш осмислено). А жінкам імпонує його образ романтика, який співає: "Мені не все одно". Саме цих слів іноді бракує в житті".

  • Медіаексперт

"Дорн, Монатік, Потап позиціонують себе в образі руйнівників системи, – пояснює медіаексперт Оксана Одаренко. – Їх творчість націлена на користувачів інтернет-середовища, так зване покоління Z – молодь з гаджетами. А Винник – тип виконавця, сформованого саме телевізійною культурою, яка до сих пір домінує в нашій країні. Він демонструє зразок пострадянської мужності – галантного чоловіка. І впізнаваний для аудиторії старшого віку".

Противники: штучний магнетизм

Оксана Андрощук, веб-дизайнер і меломан, почула вперше Олега Винника кілька років тому. Подруга показала їй концерт виконавця на YouTube.

"Винник – це естрада для усередненої аудиторії, своєрідний Зібров 2019 року, – вважає Оксана. – У нього дуже хороші піарники, але по суті це не музика, а бренд: гарненький чоловік "з вірою в серці", штучно загадковий. Таке відчуття, ніби він грає роль Олега Винника, але я не бачу в цьому природність. Особливо це помітно, коли він висловлює свою думку або коли намагається запросити на танець Настю Каменських на "Х-Факторі". Молоді люди слухають його тільки "заради приколу", як Сердючку. Але Сердючка від самого початку смішна, і її завдання – розважати. А Винник мені не подобається тим, що в його поведінці геть відсутня самоіронія. Його образ аналогічний російському Стасу Михайлову. А якщо говорити саме про музику, то всі треки Винника занадто поверхневі, в них не потрібно ні вслухатися, ні вдумуватися. Там вже все "пережували" і "поклали в голову". Мені більше імпонують виконавці формату "Pianoбой", "Скрябін", "Бумбокс". Але, чесно кажучи, я не вважаю, що у Винника є "противники". Швидше за все слухачі діляться на тих, хто слухає його заради забави, і тих, кому він щиро подобається. Одного разу ми з подругою переглянули його двогодинний концерт тільки заради спостереження за тим, як поводяться жінки на його концертах".

  • Продукт мас

"Винник – це скоріше продукт масовості, а не чогось більшого, – впевнена Марина Шнайдер, студентка журфаку. – Якщо ти серйозний виконавець, ти не будеш створювати собі образ гарненького мачо, який повинен підкорювати жіночі серця виключно зовнішнім виглядом. Хоча насправді саме на цьому і тримається весь "штучний магнетизм" Винника, адже в його піснях дуже мало естетичної та художньої цінності. У нього досить примітивні тексти. На виступи Пономарьова або Сафіни люди йдуть за відчуттям прекрасного, а не заради шоу. Глядачі їм не кричать, бо розуміють рівень цих співаків. Вони своє захоплення передають оваціями".

  • Вік 40+

Системний адміністратор Антон Борозенець часто чує пісні Винника в офісі з жіночим колективом.

"Голос у співака хороший, сильний. Але пісні і мелодії – простуваті: "Я знаю, ти в курсі, що ти в моєму смаку", "А мені добре з тобою, волосся пахне весною", – цитує Антон. – Його репертуар не змінюється і розрахований на вік 40+. Тільки вдумайтеся: "Ніно, кіно, вино – шедевр!". Мені він здається якимось занадто солодкуватим. Абсолютно немужнім".

  • Прорахунок

"Зарозумілість Винника вище, ніж рейтинг його музики в Україні, – ділиться студентка КПІ Тетяна Вдов. – Його стиль – як у учасника гарненького бойз-бенду в старості. Але його пісні дуже застаріли. Ніколи не пробачу організаторам великого київського фестивалю, що в минулому році вони зробили хедлайнером Олега Винника. Його музика не для молодіжної аудиторії. І не для фестивалю сучасної музики".

Клуб: квіти стареньким і лазерне шоу

Валерія Барон за професією бухгалтер. На перший концерт Олега Винника вона потрапила у Львові в 2014 році. І, почувши пісню "Ангел", назавжди закохалася в творчість виконавця. Зараз Валерія – засновниця офіційного фан-клубу Винника під назвою "Многосчастьевск".

"Я в турі вже 4,5 роки, – ділиться героїня. – Одного разу ми їхали в машині на концерт, і раптом втратили керування. Нам було дуже не по собі. Раптом по радіо зазвучала пісня "Ангел", і неполадки усунулися самі собою! А ще якось Олег виконав цю пісню на сцені спеціально для мене – в подарунок на день народження".

Перші поїздки Валерії були в Ужгород і Полтаву.

"Людей зацікавив мій приклад, і я вирішила об'єднати їх в фан-клуб, – продовжує Валерія. – На назву "Многосчастьевск" надихнула найпопулярніша пісня Олега Винника – "Щастя". У ній є слова: "Щастя багато не буває". Ось так фраза перетворилася в назву фан-групи. Олегу ідея теж сподобалася. Він порівняв "Многосчастьевск" з містом, яке буде рости і в якому ми будемо поля і ниви засівати добром і любов'ю. Сьогодні в мережі нас вже 42 тисячі.

Я побувала на 300 концертах, бачила, що на них ходять навіть чоловіки. З деякими я особисто розмовляла. Вони говорили, що концерти Винника для них – своєрідні майстер-класи про те, як треба спілкуватися з жінкою і як виглядати привабливо. Це не дивно, адже пісні Олега Винника – це гімн жінці, любові і моральним нормам. Діти на концерті у маестро – окрема тема: вони знають напам'ять "Наречену", "Ніно" і "Кам'яну ніч".

На думку, що фани створюють вівтар з фото і плакатів Винника, Валерія сміється – каже, гарний жарт. Інша справа – альбоми співака з автографами: у неї є колекція з усіх вийшли. А на стіні в її кімнаті – спільний портрет з артистом: 

"Це був подарунок мені від учасників фан-групи. Вони замовили його художниці, а потім Олег залишив на ньому автограф".

Розповідаючи про концертні фетиші, прихильниця зізнається: їх фан-клуб часто співає пісні в автобусі, по дорозі на виступ, та й взагалі.

"Коли радісно, ​​у важких ситуаціях, коли треба знайти відповідь на питання, – перераховує Валерія моменти, коли приходять на допомогу пісні кумира. – Така собі "Винникотерапія". Якщо хочете зрозуміти талант цього артиста, послухайте: "Не питай у неба", "Паралелі", "Хто я" і "Плачуть ікони". Рік тому відомий французький співак Поль Манондіз переспівав пісню "Вовчиця", надихнувшись творчістю маестро. Олег Винник – приклад для всіх артистів: досягнувши висот, він залишається таким же трудоголіком. Для нас він – Людина з великої літери. Артист, який любить свого глядача і вважає любов глядача вищою нагородою.

До кожного туру наш клуб готує плакати, кулі з портретами співака і прапори. Раніше їх робили своїми силами, а тепер співпрацюємо з професіоналами, які допомагають нам промальовувати і розробляти дизайн. Фан-група завжди намагається чимось здивувати і порадувати артиста. Це і різні відеоролики, і креативні букети з фруктів або морепродуктів, портрети в різних техніках (особливо здивував Олега портрет з піску). Ще ми влаштовували флешмоби і робили лазерне шоу".

"Співак активно займається благодійністю, але вважає за краще на цьому питанні не робити піар, – додає глава фан-клубу. – На його концертах завжди є запрошені учасники АТО, люди з обмеженими можливостями, діти з інтернатів. Олег з ними завжди зустрічається після концертів. У гримерку до артиста ніхто не ходить, але для зустрічей з нами місце в службовій частині залів, театрів або стадіонів завжди знайдеться. Крім того, Олегу дарують величезну кількість квітів. І після концертів в кожному місті волонтери відвозять їх у будинки для літніх людей, лікарні, інтернати".

  • Хобі і головні ролі

"Його головне захоплення – творчість, – розповідає про звички улюбленого артиста наша героїня. – Він сам пише слова, музику і робить аранжування до своїх пісень. Природно, це забирає багато часу. Величезну увага приділяє спорту: тренування у нього щодня, навіть під час турів. А ще він любить готувати українську, тайську і китайську кухні, обожнює риболовлю. Коли було більше вільного часу, захоплювався реставрацією меблів. Але це було, коли він співав у Німеччині.

Цікаво, що там же артист активно займався бодібілдінгом і навчився новому для себе лірико-драматичному діапазону під керівництвом викладача вокалу Джона Лемана. На оперних підмостках виконавець виступав під псевдонімом OLEGG, виконуючи арії тенором і баритоном. Брав участь в телепроектах і знявся в декількох німецьких фільмах. Більш того, його запрошували на кастинг фільму "Парфумер" – для проб на головну роль".

Спільне у Сердючки і Винника

Алла Шкаберда, адміністратор в турфірмі, вперше дізналася про творчість Олега Винника 10 років тому, коли працювала ведучою на заходах.

"Молодим і гостям дуже подобалися його пісні, – ділиться Алла. – Я часто запитувала у знайомих, які не люблять пісні Винника: "Чому він вам не подобається?". Відповіді були різними, але в основному говорили, що просто не подобаються тексти, зовнішність, мовляв, у нього голосу немає. Але нам же подобаються пісні Вєрки Сердючки – а голос у Данилка звичайний. Для мене образи Сердючки і Олега Винника схожі тим, що вони обидва з народу і для народу. І той, і інший – "людина-свято". Їх приємно бачити на весіллі, корпоративі, ювілеї. Олег Винник, як і Данилко, завжди прагне до того, щоб пісні відображали його особисті переживання. Він щирий у своїй творчості. Слова з пісні "Візьми мене в полон" мені відразу запали в душу. Зараз я переслуховую "Ти в курсі", "Здрастуй, наречена", "А мені добре з тобою".

"Село" і "Вино" Олега  

30-річна Катерина Дзюба працює в київському ательє.

"Його пісні як вино, – ділиться героїня. – Можна слухати помірно і смакуючи. Адже подібного співака в Україні не було. Ні Павлік, ні Пономарьов до цього не ризикнули повністю використовувати таке "чуттєве амплуа". Мабуть, на їх типаж воно просто не накладалося, а для Винника – якраз. Насправді, я знаю людей, які слухають його пісні, але бояться в цьому зізнатися! Я і сама була такою. Його прості і нехитрі тексти – щирі, відображають суть української душі "з глибинки". Сільські жителі, що влаштувалися в великих містах, намагаються забути, звідки вони. Демонстративно жартують над Винником. А нишком слухають, сміючись над собою".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Спецпроект "Шанувальники": чим живуть фанати Олега Винника і за що його не люблять антифанати". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Ольга Карась

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь