Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Святвечір vs святвечір: в чому полягає різниця між православним і католицьким Різдвом

24 грудня 2018, 07:00

Поліна Мординська, Дана Мітанова

Католики зберігають луску до грошей, а православні несуть до будинку дідуха

Фото: з архіву БФ "Добрий самарянин"

Фото: з архіву БФ "Добрий самарянин"

Реклама

Цього року низка зимових святкових вихідних для українців офіційно почнеться раніше. Католицьке, або Європейське, як у нас його називають, Різдво, стало червоним днем календаря. Віруючі західного обряду отримали можливість нормально відсвяткувати, а східного – ближче познайомитися з традиціями католиків. В очікуванні свята "Сегодня" з'ясував, в чому відмінність різдвяних звичаїв православних і католиків (див. інфографіку).

За словами кандидата історичних наук і викладача культурології Надії Верещагіної, Різдво – це загальнохристиянське свято. Разом з католиками і православними його, наприклад, відзначають віруючі Лютеранської та Англіканської Церков, а також протестанти.

Хоча про народження Ісуса Христа говориться в двох Євангеліях, традиція святкування спирається на розповідь від Матвія, де розповідається про те, що в ніч, коли народився Христос, волхви побачили яскраве світило, що зійшло на небі, – Віфлеємську зірку.
Втім, не чужі свята і елементи язичництва.

"Потрібно розуміти, що Різдво поєднує в собі як язичницькі, так і християнські традиції. Найдовшу ніч в році (зимове сонцестояння припадає на 21-22 грудня. – Авт.) пов'язували із закінченням старого року і народженням нового циклу", – говорить історик Владислав Водько.

--1_80

Православні: строгий піст і сніп

Різдво для православних християн в богослужбовому плані є другим за значимістю після Великодня. Святкування починається 6 січня, в Святвечір. А передує цій події 40-денний піст і молитви, мета яких, за словами священнослужителів, в чистоті душевній і тілесній зустріти народження Спасителя.

"У першій половині різдвяний піст не є строгим, благословляється куштування риби в святкові дні, крім середи і п'ятниці. Ближче до самого свята Різдва, приблизно за тиждень, уже припиняється куштування риби, і християни в більшій строгості постять", – розповів нам протоієрей Роман.

Крім того, за кілька тижнів до свята в храмах починаються різдвяні піснеспіви.

Увечері напередодні Різдва піст найсуворіший: не рекомендують приймати їжу до сходу першої, Віфлеємської, зірки. А починають вечерю на Святвечір з куті – головної страви в пісному різдвяному меню. Традиція подавати на стіл варені зерна пшениці сходить до перших століть християнства і має символічне значення, втілюючи в собі образ воскреслого Христа, який приніс себе в жертву заради людства. Щоправда, сучасні господині часто замінюють пшеницю іншими культурами.

"На півдні її готують з пшеничною крупою, а в Центральній Україні використовують рис, додаючи до нього родзинки і мед", – пояснив фахівець в області суспільствознавства й історії Владислав Водько.

А ось звичай готувати 12 пісних страв склався серед віруючих пізніше.

"12 – сакральне число у всіх релігіях світу. Це число повного завершення всіх діянь, тому 12 апостолів, 12 місяців в році і так далі", – уточнює кандидат історичних наук, викладач культурології Надія Верещагіна.

На стіл традиційно ставлять вареники, узвар, капусту, квасолю, горох, пшоно, гречку, картоплю, гриби. Втім, зараз строгих вимог до різдвяного меню немає, головне, щоб страви були пісними.

1284317

Кутя. У кожної господині – свій секрет приготування

Відлуння язичництва

За давньою українською традицією в центральних і західних областях країни на Святвечір в будинку прийнято ставити дідух – сніп із колосків вівса, пшениці, жита і льону, що залишилися після косовиці. Він стоїть протягом тижня в кутку під іконами. Щоправда, цей атрибут ніяк не пов'язаний з православним християнством.

"Це явний пережиток язичництва", – пояснює Водько.

До України традиція ставити ялинку на зимові свята прийшла з Європи лише кілька століть тому.

Також язичницьке коріння має традиція колядувати.

"Елементи язичництва збереглися в піснях. Навіть у відомих нам християнізованих версіях щедрівок зустрічаються ідеї землеробського свята, фактично – народження Нового року", – уточнює Водько.

Якщо в Україні загалом у колядників прийнято одягатися в костюми тварин, ангелів і біблійних персонажів, то в українській Бессарабії (південної частини Одеської області) болгари і гагаузи вважали за краще надягати національні костюми. Але і коза як персонаж обов'язково присутня.

"У кожного народу є свої відмінні риси, але найголовніше – привітати один одного з тим, що народився Христос. Це свято для всіх людей, і привітання з піснями – це невід'ємна частина нашої народної самосвідомості", – говорить протоієрей Роман.

Як і у католиків, 7 січня у віруючих Східного обряду прийнято ходити один до одного в гості, дарувати подарунки. Але традиція класти подарунки під ялинку в це свято у нас, мабуть, не сильно поширена. Дітвора зазвичай отримує презенти на День святого Миколая або новорічної ночі. У першому випадку їх найчастіше кладуть під подушку, в взуття або тапочки, а в другому – якраз під ялинку.

dsc_3459

Собор. У церквах проводять особливу різдвяне богослужіння. Фото: з архіву "Сегодня"

Католики: луска до грошей і особливий борщ

Для католиків Різдво – головне свято року. Майже за місяць до святкування у християн західного обряду починається Адвент – передріздвяний період (своєрідний аналог поста у православних): віруючі готуються зустрічати Різдво Христове, на час відмовляються від якоїсь дорогої їм звички, посилено моляться, сповідаються і причащаються, приділяють час благодійництву та добрим справам. В цей же час всією родиною наряджають ялинку і прикрашають будинок. За традицією в декорі присутні різдвяні вінки і омела. Саме по собі свято дуже родинне. Після появи на небі першої зірки на Святвечір за святковим столом збираються найближчі родичі – переважно ті, хто живе під одним дахом, але обов'язково залишають і місце для випадкового гостя.

"Стіл накривають білою скатертиною, під неї кладуть сіно, як символ того, що Ісус народився в яслах, – розповів нам голова національно-культурного товариства поляків в Одесі "Польська нота" Віктор Пайгертів. – Стіл накривають за кількістю членів родини і ставлять ще один прибор – для того, хто раптом опиниться поза домом, для подорожуючих, яким ні з ким зустріти Різдво. Будь-яка людина може зайти до будь-якої родини, і для неї вже стоїть прибор".

-2_05

Різдвяний декор. Будинок прикрашають ялинкою, вінками і омелою. Фото: П. Мординська

Облатки

У польських католиків прийнято цього дня в першу чергу годувати тварин – худобу в селах і домашніх вихованців в містах. Потім в родинах читають фрагмент Біблії, що описує народження Христа.

"Потім всі діляться облаткою. Це такий прісний, тонкий хліб, кожен відламує один у одного від облатки і бажає наступного року всього самого-самого найкращого, чого тільки можна побажати", – пояснює наш співрозмовник.

Для тварин облатки роблять рожевими і зеленими, а для людей – білими.

Різдвяне меню у католиків різнилося залежно від країни проживання. У Польщі, наприклад, прийнято готувати горох з капустою, голубці з грибами, солодку гречану кашу, сирники і борщ з вушками.

"Польський борщ відрізняється від українського. Для нього варять все ті ж овочі, але їх потім дістають і залишається тільки червона юшка, в якій плавають "вушка" – трикутні маленькі варенички з грибами, – пояснює Віктор Пайгерт. – Обов'язково на столі має бути риба – короп. Його луску зберігають і носять в гаманці, щоб гроші водилися.

А ось п'ють за святковим столом узвар із сухофруктів, його не прийнято готувати іншими днями.

Як розповів нам керівник польського суспільства, його родина після вечері йде до ялинки, під якою лежать подарунки від святого Миколая, а потім вирушає до костелу на Різдвяну месу. У Польщі її називають "Пастерка". Там служба починається досить пізно, близько 23:00, адже костели знаходяться в пішій доступності, а ось в Україні, наприклад, богослужіння починають раніше, о 21:00, щоб приїжджі здалеку могли безпечно повернутися додому після молитов.

Після Святвечора в родинному колі вдень 25 грудня у католиків прийнято ходити в гості до родичів, і тільки на третій день свята, 26 грудня, – навідуватися до друзів і відзначати галасливою компанією.

Шопки і яселки

Храми і площі до Різдва католики, як і православні, прикрашають вертепами, або як їх називають в Польщі – шопками. А польська дітвора влаштовує театралізовані вистави за біблійним сюжетом. Така постановка називається яселка.

"Діти роблять вистави з волхвами, Іродом, римськими легіонерами – все те ж саме, що і в вертепі, тільки називається яселка, – пояснює Віктор Пайгертів. – Яселку можуть де завгодно показувати: в школах, дитячих садках, будинках творчості, костелах – як в Україні ранок".

До слова, цього року діти учасників культурного товариства "Польська нота" показали яселку на благодійній дипломатичній ярмарці в одеському парку імені Шевченка.

-1_04

Польська яселка. Діти ставлять тематичні сценки з Біблії. Фото: П. Мординська

Поки християни чекають Різдвяну зірку

Зі свічками і багаттям

Поки християни зустрічають Різдво, у віруючих інших релігій свої свята. В ісламі, наприклад, цього року наприкінці листопада відзначили день народження основоположника ісламу пророка Мухаммеда: його шанують на 12-ту ніч місяця Раббі-Аваль за мусульманським календарем, тому дата завжди плаваюча. Як пояснили нам в Арабському культурному центрі Одеси, відзначають його виключно за бажанням, читаючи спеціальні молитви і розповіді про життя пророка. Масштабнішими святами вважаються кінець місяця Рамадан і початок паломництва до Мекки.

Вогні Хануки

В іудаїзмі з 2 по 10 грудня відзначали Хануку – свято свічок. За традицією вісім днів поспіль запалюють свічки, читають подячні молитви і влаштовують багаті бенкети. Діти грають в ханукальну дзигу і отримують солодкі і грошові дари.

hanuka

Фото: mayak.org.ua

Багаття від зими

У Північній Індії щорічно в ніч на 14 січня святкують Лорхен (Лорі). Люди розводять величезне багаття, як символ закінчення зими, а навколо виконують танці і бенкетують ніч безперервно. Вранці діти навідуються в гості до сусідів і просять "викуп" за пісні.

1545300365.3955

Фото: iylia.ru

Всі подробиці в спецтемі Новий рік та Різдво 2019

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...