Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

ТОП-5 реформаторів, які залишилися в українській владі

6 січня 2016, 07:32

Анастасія Пасютіна

В українську владу прийшло покоління держслужбовців, які реалізують нові ідеї

Cреди ентузіастів, які прийшли у владу, залишається багато оптимістів, які продовжують займатися реформами. Фото: AFP.

Cреди ентузіастів, які прийшли у владу, залишається багато оптимістів, які продовжують займатися реформами. Фото: AFP.

Після євромайдан в українську владу прийшло багато нових людей, які до цього не мали ніякого відношення до держапарату – менеджери, бізнесмени, банкіри, волонтери.

Раніше "Сегодня.ua" вже писав про тих з них,хто, не витримавши напору системи, подав у відставку.

Тепер же ми пропонуємо вашій увазі підбірку ентузіастів, які досі продовжують трудитися в держапараті.

1914719_157441077905_5279400_n

Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації президента

На держслужбі:

У 90-х програміст Дмитро Шимків ініціював створення однієї з перших університетських комп'ютерних мереж у країні. У 2009 році очолив український департамент "Майкрософт" і вивів його з кризи, а в грудні 2013-го взяв відпустку за свій рахунок і вийшов на Євромайдан. Через півроку Шимків вже сидів у кріслі заступника глави Адміністрації президента. За версією ІнвестГазети, в 2013 році Шимків посів 10-те місце в рейтингу 100 кращих топ-менеджерів України. Його основна мета – впроваджувати на держслужбі інноваційні технології.

"Зараз Адміністрація президента переведена на електронний документообіг, боремося з паперовою тяганиною і в міністерствах... Уже зробили електронний документообіг, запустили програму вивчення англійської мови для співробітників адміністрації. Запровадили 3G Інтернет. Діє один з важливих інструментів демократії – електронні петиції. Створили кабінет для стратегічних нарад і оперативного реагування з безліччю аналітичних аудіо- і відеосистем, можливістю доступу до будь-якої інформації", – розповів про результати своєї роботи на держслужбі Шимків в інтерв'ю газеті "Факти".

Втім, він зізнається, що спокуса все кинути і піти виникає часто:

"Були моменти, коли руки опускалися... Дуже важко витримати бюрократичний опір. Але кожен з нас ставить собі питання: скільки ще я готовий виносити це знущання над моєю особистістю? Чи готовий я і далі терпіти цю метушню, замість того щоб займатися більш інтелектуальними речами? Я дуже часто задаю собі ці питання... Чи можу я піти? Так можу. Але якщо піду я, другий, третій, то хто залишиться? Так що я видихаю і – як на гірку з рюкзаком...".

10998305_814102648637846_9161495527907874145_n

Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі

Реклама

На держслужбі: з лютого 2015 року

Максим Нефьодов проміняв на крісло держслужбовця престижну посаду інвестбанкіра. До призначення в уряд він був керуючим партнером в ICON Private Equity, одному з найбільших гравців на ринку прямих інвестицій Росії і СНД, який інвестує в швидкозростаючі компанії в сфері фінансів, телекомунікацій, медіа та високих технологій.

Крім того, раніше Нефьодов працював у компанії Golden Gate Business, а також був директором інвестиційно-банківського департаменту інвесткомпанії Dragon Capital.

"Моє рішення прийти на держслужбу було цілком усвідомленим. Я розумів, що після Майдану саме по собі нічого доброго не відбудеться. Сама собою країна не зміниться, і тоді для людей мого покоління, освіти та професії тут просто не буде місця. Тому для мене це було цілком усвідомлене патріотичне рішення – кинути свій офіс на Софійській площі, паркувальне місце і всі блага, які припускає робота інвестбанкіра, і прийти на держслужбу", – пояснював своє рішення Максим.

Своєму досвіду він вже десять місяців знаходить застосування на держслужбі в Мінекономрозвитку, де він курирує реформу держзакупівель і популяризує пілотний проект ProZorro, що дозволяє проводити державні тендери в режимі онлайн, без корупції і відкатів.

"Я відповідаю за три основні блоки. Це держзакупівлі, технічне регулювання і регулювання зовнішньоекономічної діяльності, плюс нещодавно на мене повісили роботу з донорами, міжнародними фінансовими організаціями та координацію технічної допомоги. В принципі, я ні з однією з цих сфер раніше щільно не перетинався. Але це не перешкода, тому що мій досвід цілком релевантний для цих функцій – всю свою кар'єру я займався управліннями змін. Зараз час для таких людей як ми, які можуть викорчувати більшу частину зла, що було налаштоване за 23 роки, закласти основу для чогось більш корисного, і дати дорогу тим, хто вже буде на цьому фундаменті щось будувати", – заявляв Нефьодов.

11811496_1015281681835733_1804261197935858431_n

Олександр Стародубцев, керівник департаменту державних закупівель Мінекономрозвитку

В тренді
МОЗ створить Офіс пацієнта: що це таке

На держслужбі: з березня 2015 року

До того, як очолити департамент держзакупівель, Олександр Стародубцев працював на фінансовому ринку і займався цінними паперами. Крім того, як активіст Євромайдану він виступав з яскравою громадянською позицією, ставши співзасновником освітнього проекту "Відкритий університет Майдану". Стародубцев також – один із творців системи електронних торгів ProZorro.

"Система держзакупівель широко відома своєю неефективністю – вона незручна для закупівельників, загороджувальні для продавців і має купу дірок для зловживань. Неможливо створити систему, яка не дозволить красти – але цілком можна створити систему, яка радикально полегшить участь продавцям, прискорить бюрократичні процедури і зробить їх прозорими для публіки. Чим більше світла, тим важче жити корупціонерам", – коментував важливість призначення Стародубцева Макс Нефьодов у себе на Фейсбук.

Перед Стародубцевим стоїть завдання реорганізувати систему держзакупівель, здійснювати роботу з приєднання до WTO GPA – однієї з кращих світових систем держзакупівель, а також підвищити прозорість системи.

Реклама

Буквально минулого тижня діяльність команди Мінекономрозвитку принесла свої результати: минулого тижня, в ніч на 25 грудня, коли Верховна Рада приймала бюджет-2016, депутати також підтримали законопроект 3559, який поширює Систему електронних державних закупівель ProZorro на все тепер вже публічні закупівлі України. Як зазначив Макс Нефедов, це важливий крок на шляху боротьби з корупцією в держапараті.

1512414_10202841231493916_129034941_n

Владислав Рашкован, заступник голови НБУ

На держслужбі: з квітня 2014 року

Владислав Рашкован прийшов в НБУ, щоб реформувати українську банківську систему. До цього, будучи успішним банкіром, він входив до правління банку UniCredit і керував процесом приєднання до нього Укрсоцбанку.

"Зміни роблять люди. Від того, які люди працюють в інститутах влади, залежить успіх самих реформ". Таку гіпотезу Владислав Рашкован сформулював для себе, коли йшов на держслужбу. Її доказом на практиці він займається досі.

У його функції входить проект розробки та впровадження стратегії реформування банківської системи до 2020 року, включаючи внутрішню трансформацію НБУ як інституту та регулятора. Стратегія буде ґрунтуватися на баченні глобальних брендів розвитку фінансових ринків до 2020 року, сценарних варіантах макропрогнозу для України і стратегічних орієнтирах, вимірюваних KPIs.

"Минулого Національний банк можна було б представити у вигляді трикутника. У його чолі керівник, внизу – рядові співробітники, що чітко демонструє ієрархічну структуру. А ми намагаємося вибудувати швидше матричну структуру, де відстань між главою і конкретним виконавцем значно зменшується. Крім того, дуже важливо, щоб за кожну функцію регулятора був відповідальна людина: будь то монетарна політика, кредитування або HR. Думаю, що наступним кроком буде побудова кола – де всі співробітники тримаються однаково і немає нікого, хто більш наближений до центру... Головне концептуальну зміну – співробітники перестають чекати рішення зверху, вони самі пропонують його", – розповів Рашкован в інтерв'ю Platforma. Якщо раніше він співпрацював з Національним банком як банкіра, то тепер взаємодіє з банкірами в якості регулятора.

10431668_386862294831712_9009899736057544050_n

Василь Будик, радник заступника міністра оборони

На держслужбі: з вересня 2014 року.

Підприємець з Горлівки, громадянин Грузії Василь Будик був одним з перших, хто потрапив у полон на Сході України – за те, що підтримував активістів Майдану. У полоні у лідера горлівських бойовиків Ігоря Безлер по прізвиську Біс він провів довгих 88 днів. У перші ж години після звільнення Будик допоміг визволити іншої людини, і поступово це стало його роботою. Вже через два місяці тому він став радником заступника міністра оборони України, і тепер сам веде переговори і допомагає звільняти військовополонених.

Сам Будик стверджував, що в Міноборони прийшов не відразу після звільнення з полону: "Справа в тому, що до того, як сталася трагедія під Іловайськ, не було так багато полонених. Коли ж утворився котел, і людей масово треба було витягати, забирати з оточення, – згодився мій досвід. Один з напрямків роботи було виведення з оточення невеликих груп наших військових, які не захотіли здаватися в полон і складати зброю. Вони просто між собою порадилися і прийняли рішення: краще смерть, ніж полон".

Крім державної служби, Василь Будик є президентом благодійної організації "Волонтери" і допомагає військовим в зоні бойових дій.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...