Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Новини Сьогодні
Зробити стартовою
27,16
30,6
РУС

Тоталітарний атракціон, насильство над акторами і гроші Держкіно: що потрібно знати про фільм "Дау"

Скандальне п'ятигодинне кіно про радянського фізика створювалося 12 років в режимі реаліті-шоу

Фото: скріншот
Фото: скріншот.
Тоталітарний атракціон, насильство над акторами і гроші Держкіно: що потрібно знати про фільм "Дау" //smm.ollcdn.net/i/image_610x343/media/image/5c5/993/100/5c59931003745.jpeg //smm.ollcdn.net/i/image_150x100/media/image/5c5/993/100/5c59931003745.jpeg Україна Скандальне п'ятигодинне кіно про радянського фізика створювалося 12 років в режимі реаліті-шоу

Найгучніша подія в галузі культури на сьогодні – в Парижі стартував показ 700-годинного скандального фільму про радянського фізика "Дау". Подія дуже важлива не тільки тому, що це безпрецедентний за своїм масштабом художній проект: "Дау" включає в себе 13 фільмів і серіалів різної тривалості, а також комплекс різних заходів, зокрема, концерти та виставки. Але ще й тому, що "Дау" знімався в Харкові, причому частину бюджету виділило Держкіно України. Як створювався фільм Іллі Хржановського, чому він викликав скандал і чого очікувати глядачам від прем'єри, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".

Що таке "Дау" і хто такий Ландау

Біографічна драма режисера Іллі Хржановського, в центрі якої фігура Льва Давидовича Ландау (1908-1968) – радянського фізика-теоретика, академіка АН СРСР, лауреата Нобелівської премії з фізики 1962 року, Ленінської та трьох Сталінських премій, які вчений отримав за участь в атомному проекті. "Дау" – прізвисько Льва Давидовича, яке використовувалося в ближньому колі спілкування.

Протягом п'яти років робота всесвітньо відомого вченого була пов'язана з Україною: в 1932-1937 роках Ландау очолював теоретичний відділ Українського фізико-технічного інституту (УФТІ) в Харкові – тодішній столиці УРСР, і викладав теоретичну фізику в Харківському університеті. Саме тому Хржановський і знімав свій фільм в Харкові.

Академік Лев Ландау. Фото: вікіпедія

Сценарій фільму заснований на мемуарах Конкордії (Кори) Дробанцевої, дружини Льва Ландау, опублікованих 1999 року під назвою "Академік Ландау: Як ми жили", і архівних документах. Сценаристом виступив один з провідних російських прозаїків Володимир Сорокін, який також написав сценарій і до дебютного фільму Хржановського "4".

Академік Ландау був знаменитий не тільки науковими досягненнями, але також легендарним почуттям гумору (безліч цитат наводиться в книзі "Так говорив Ландау" племінниці Дробанцевої, Майї Бессараб), розробленою ним "теорією щастя" і розкутим особистим життям – незважаючи на шлюб, Ландау мав безліч зв'язків на стороні. Очевидно, що ця тема займає в сценарії не останнє місце.

Роль Ландау дісталася російському диригентові грецького походження Теодору Курентзісу, Кору зіграла українська актриса Радмила Щоголева, відома за шоу Андрія Данилка "СВ". Решту ролей виконали непрофесійні актори, включаючи політиків Михайла Бродського і Нестора Шуфрича, мера Харкова Михайла Добкіна, журналіста Дмитра Гордона. Також у фільмі взяли участь музиканти російської групи "Аукціон": згідно з інформацією на сайті imdb.com, Олег Гаркуша зіграв роль письменника і поета Даниїла Хармса.

Зйомки почалися в квітні 2008 року в Санкт-Петербурзі. Основна частина зйомок відбулася в Харкові, також знімали в Баку, Москві, Лондоні та Копенгагені. За даними на кінець 2008 року, бюджет фільму становив 10 млн доларів.

Як це було: парк радянського періоду

Спочатку тон газетних публікацій був оптимістичним. У суботу, 18 жовтня, о четвертій ранку в Харкові почалися зйомки фільму про видатного фізика та Нобелівського лауреата Льва Ландау, – повідомляв сайт "Сегодня" 19 жовтня 2008 року. За словами продюсера Артема Васильєва, в перші дні знімалися не найвидовищніші, але дуже складні епізоди. У кадр потрапили вулиця Полтавський Шлях, майдан Пролетарський і річка Лопань. Всього в процесі зйомок задіяли понад 35 місць на вулицях міста. У Харкові також планувалося знімати і частину московських сцен.

"Харківська архітектура унікальна, таку важко знайти в Москві. Під час зйомок перекриють рух на вулицях. Вперше в Харкові проводяться такі масштабні зйомки", – розповідав Артем Васильєв.

У суботу харків'яни, які живуть в центрі міста, прокинулися в... 30-х роках минулого століття, – писала газета "Вечірній Харків".

Вулицями їздять старі авто, на будівлях – старі вивіски, а тротуарами походжають хлопці в косоворотках і дівчата в пролетарських хустинках. Місто перетворилося на декорації.

Дубль фізінституту вже будують на місці колишнього басейну "Динамо". За словами кіношників, це найбільша декорація в СНД сьогодні – 6 тисяч кв. м. Деякі декорації розмістять на заводах, в театрах. А квартиру Ландау обладнають в одному з під'їздів Держпрому на 4-му поверсі. У цій квартирі фізика знімати не зважилися – вона в напівзруйнованому стані.

Зйомки фільму на вулицях Харкова. Фото: А. Венчука

У фільмі близько 120 ролей. Кіношники проводили "тотальний" кастинг не тільки в театрах Харкова, але і в регіонах України. За півтора року москвичі поспілкувалися з 46 тисячами харків'ян. Але досі не визначилися – поки на кожну роль в "масовці" претендують 5-7 кандидатів.

"Ми спираємося не на професійних акторів, а на особистості. Людей, які можуть транслювати свою енергетику. Тому в картині ви побачите багато абсолютно несподіваних осіб в несподіваних ролях", – заявив продюсер Артем Васильєв.

Найскладніше було в зйомках було задрапірувати в історичному центрі міста рами пластикових вікон, – цитує "Вечірній Харків" слова художниці-постановниці фільму Ольги Гуревич. По всьому місту шукали предмети радянського побуту тридцятих років – починаючи з пляшок з-під молока і закінчуючи килимами.

Зйомки поновилися після перерви влітку наступного року, – писав сайт "Сегодня" в матеріалі "Леонід Черновецький засвітиться у фільмі "Дау" 4 червня 2009 року. Спеціально для цього на житловий будинок перетворили один з корпусів Держпрому, двором інституту стала площадка ДК залізничників, а в Харківському аеропорту з'явився легендарний літак К-7, на якому, за задумом Хржановського, прилетів до міста Лев Ландау. До наших днів не збереглося жодної моделі літака К-7, машину створювали за старими кресленнями і фотографіями.

До речі кажучи, на сторінці фільму в базі imdb.com одіозний київський екс-мер не значиться в списку виконавців.

Гра в сталінську епоху затягнулася

Втім, через два роки тон публікацій про надто тривалі зйомки змінився на стриманіший. Крім того, з'ясувалися подробиці про атмосферу, яка панувала на знімальному майданчику: виявилося, що творці "Дау" практикують повне занурення в тридцяті роки – аж до нічних арештів акторів, задіяних у фільмі.

"Гра в 50-ті на зйомках фільму "Дау" затягнулася", – констатує сайт "Сегодня" 4 лютого 2011 року в матеріалі "В центрі Харкова розстрілюють ночами і пишуть анонімки".

Грандіозна декорація інституту. Фото: офіційний сайт фільму

Засекречені зйомки в центрі Харкова не стали доступними для випадкових гостей навіть зараз. Їх захищають від чужого ока близько 30 осіб охорони. Як і в 50-х, сек'юріті тут – у формі Міністерства державної безпеки. Втім, це може здатися дивним тільки сторонньому спостерігачеві. Самі мешканці знімального майданчика вже звикли до того, що всередині павільйону – все, як 60 років тому: навіть натяку на сучасність немає.

Актори-новатори вивільняють час для зйомок по-різному – хтось звільняється, хтось бере відпустку.

"При вході на майданчик ми перевдягаємося: надягаємо речі того часу, починаючи від сатинових сімейних трусів і закінчуючи важкими вовняними костюмами. Усередині забороняється користуватися будь-якими сучасними предметами. Про телефон не могло бути й мови – за це штраф. Гривні можна було поміняти на рублі випуску 1947 року й купити за них в буфеті їжу або сигарети", – розповідає харків'янин Андрій, який пропрацював на студії кілька місяців.

За словами Андрія, на місці самого плавального басейну вже два роки працюють лабораторії. Робота тут кипить навіть тоді, коли камери вимкнені. Реальні досліди ставлять самі що ні на є справжні фізики, багато хто з них відомі не тільки в Україні, але і всьому світу. Один з професорів інстиуту теоретичної експериментальної фізики (Москва) провів в Харкові два місяці, грав самого себе – брав участь в наукових експериментах.

Для наукових досліджень на студії розводять мишей і свиней. І вченим, і піддослідним тваринам в проекті є місце: або в кадрі, або – на сторінках внутрішньої газети "Известия института" за 1952 рік. Устаткування у фізиків – теж натуральне. Одна з останніх технічних новинок на студії – функціонуюча "котушка Тесла".

Фрагмент декорації – картотека. Фото: Facebook Іллі Хржановського

"На знімальному майданчику кіно і реальність перемішалися, задіяні в проекті люди не грають, вони живуть цим життям. Наприклад, до кімнати до фізика вночі можуть прийти співробітники МДБ і відвести "на розстріл", а всіх розстріляних наступного дня звільняють", – розповідає Андрій.

Що-що, а репресійний апарат 50-х років відтворений на майданчику з лякаючою точністю. У хід ідуть усі доступні інструменти залякування: починаючи від партійних зборів з доганами і закінчуючи анонімками.

"Завдяки цьому відтворюється гнітючий дух того часу. Люди, які не хочуть йти з проекту, бояться анонімок не менш, ніж дисиденти в 50-ті. Одного разу, виходячи покурити, я на власні очі бачив на друкарській машинці незакінчений донос", – розповідає Андрій.

Імениті гості – не рідкість на закритій кіностудії. У жовтні на знімальний майданчик завітав мільярдер Роман Абрамович зі своєю родиною – за чутками, він є одним із спонсорів проекту. Незважаючи на зоряний статус, і самому власнику "Челсі", і його цивільній дружині Дар'ї Жуковій довелося зняти свій одяг в обмін на вінтажний.

Згідно з інформацією в ЗМІ, зйомки фільми були завершені в листопаді 2011 року, після чого знімальна група ще чотири місяці дознімала окремі епізоди. За три роки існування декорація під назвою "Інститут" перетворилася на одну з визначних пам'яток Харкова, але в день закінчення зйомок її зламали, а на руїнах відбулася вечірка.

Постпродакшн фільму затягнувся набагато довше зйомок – перша версія "Дау" тривалістю п'ять годин було показано в Берліні тільки минулого року. Таким чином, робота над фільмом зайняла 12 років.

Секс, насильство і тоталітаризм

Скандал навколо фільму вибухнув напередодні прем'єри фільму в Парижі – 19 січня в газеті Le Monde з'явилася стаття "Дау" сіє в Парижі безлад і рублі", в якій творців фільму звинувачують в маніпуляціях на знімальному майданчику – аж до харрасмента і відвертого насильства.

Видання повідомляє, що в одному з епізодів героїня фільму після погроз агента КДБ засовує в вагіну пляшку, – цитує французьких журналістів російський сайт "Сноб". Також під час зйомок один з учасників проекту, неонацист Максим Марцинкевич разом з приятелями побив і зґвалтував американського художника Ендрю Ондрежака, який виконував роль психолога. Марцинкевич раніше очолював угруповання "Формат 18" і "Оккупай Педофіляй", а наприкінці 2018 року був засуджений до 10 років суворого режиму за розбій і хуліганство.

Також Le Monde стверджує, що учасниками проекту маніпулювали і вони перебували під постійним наглядом. За даними газети, Хржановський встановив прослушку і чекав "найсмачніших моментів".

Французький астролог Люк Біже, який зіграв в одній із серій, розповів про те, що члени знімальної групи спеціально його напоїли, щоб спровокувати на секс з однією з актрис – природно, все було знято на камеру.

The Guardian назвав проект таким, "що занурює в тоталітарний світ сталінським шоу Трумана", а GQ – "диким експериментом в історії кіно".

В історії кіно є чимало випадків використання справжнього насильства на знімальному майданчику. Є свідчення, що в знаменитій сцені фільму Бернардо Бертолуччі "Останнє танго в Парижі" актриса Марія Шнайдер була зґвалтована перед камерою. Неодноразово обговорювалася історія з спаленою заживо коровою і конем, що його на зйомках фільму Андрія Тарковського "Андрій Рубльов" скинули з дзвіниці.

Але зараз не вольниця сімдесятих, що наочно підтверджують кінокар'єри Харві Вайнштейна і Кевіна Спейсі, що безславно закінчилися. Такі звинувачення можуть боляче відгукнутися творцям "Дау".

Як було насправді?

Після статті в Le Monde учасники зйомок навідріз відмовляються спілкуватися з журналістами, але в відкритих джерелах можна знайти чимало цікавих свідчень. Так, актриса Радмила Щоголева розповідала в інтерв'ю порталу "Амнезія", що двічі йшла з проекту.

Радмила Щоголева. Фото: особистий архів актриси 

"У мене були поривання кинути все. Я кілька разів йшла з проекту. Першого разу мене повернув Ілля, а другого – я сама зрозуміла, що зобов'язана закінчити.

Прослушка? Послухайте, там просто було нормальне життя і прослушка навіть якщо і стояла, то вона включалася тільки в момент зйомок. Тобто ніхто не користувався інформацією, коли люди спілкувалися один з одним. Про це було сказано, щоб створити атмосферу тієї епохи.

Мені багато людей говорять, що це дуже відвертий фільм. Так, він дійсно такий, у мене є відверті сцени в ньому. Просто дехто турбуються, кажуть, мовляв, ти ж розумієш наших людей, вони вичавлять це, вирвуть з контексту і поститимуть потім в соцмережах. Це все дурниці!

І потім, це фільм про оголених людей. Те, що відбувається з людським тілом, – дурниця порівняно з тим, що відбувається з людською душею. Тіло – це ще один інструмент самовираження, це не сама мета
", – поділилася Радміла Щоголева.

Щоголева – виконавиця головної ролі, до неї і ставлення було особливим. А яке ставлення на знімальному майданчику було до статистів? Відповідь на це запитання дали журналісти порталу film.ru в статті "Як фільм Іллі Хржановського про великого фізика Ландау перетворився на парк радянського періоду".

Робочий момент зйомок. Праворуч – Ілля Хржановський. Фото: Facebook Олімпії Орлової

Система склалася жорстка, але дозволяє швидко виявити суть: більшість нелояльних виконавців відсівалися в перші ж кілька днів, – пише портал film.ru. Зате з решти можна було вити вірьовки – доручати їм будь-яку роботу (нехай і зовсім не за їх спеціальністю), штрафувати, кричати на них. За висловом дівчини, яка пройшла горнило "Дау", працювали там люди, "яким, загалом, не було чого втрачати". Таких і шукали – авантюристів, готових на експерименти, двожильних, які не гребують ніякою роботою. Всі інші їхали додому і потім виливали гіркоту в блогах.

"На "Дау" важко працювати людям, які звикли до традиційного кіновиробництва. Вони вважають, що є якісь кіношні методи, які їм звичні, їм здається, що вони знають, як можна, а як не можна. Але "Дау" – це спеціальна територія", – цитували журналісти слова продюсера фільму Артема Васильєва.

Фільм знятий на українські гроші

У свою чергу, журналісти ВВС задалися питанням фінансування проекту: за їхніми підрахунками, початковий бюджет в 10 млн доларів розрісся до 70 млн. За даними ВВС, основним інвестором проекту став російський підприємець Сергій Адоньєв. Завдяки журналістам також стали відомі суми, які отримав режисер фільму.

Наприклад, оренда особняка на вулиці Пікаділлі в центрі Лондона, де монтувався "Дау", обходилася в середньому в 400 тисяч фунтів на рік. Британське законодавство вимагає від трастів розкривати навіть винагороду своїх топ-менеджерів – так, бонуси режисера фільму Іллі Хржановського і виконавчого продюсера Мартіни д'Анжелан-Шатільон за 2017 рік становили в цілому 547 тисяч фунтів.

Нагадаємо, що спочатку фінансову допомогу проекту зробило міністерство культури Росії та Держкіно України, виділивши в сумі близько 1,6 млн доларів за тодішнім курсом національних валют. 2014 року Держкіно України подало позов проти продюсерів, але програло. За рішенням суду українська сторона була змушена дозволити продюсерам "Дау" продовжити термін здачі картини.

"Щодо "Дау" ми подали позов до суду минулого року і програли. Суд визначив нову дату – кінець грудня цього року. Подивимося, що станеться. Є підозра, що доведеться знову подавати до суду. Я не сумніваюся, що сам фільм "Дау" буде надзвичайно цікавим, але шкода, що він стільки років знімається. але знову-таки, це той проект, який мені дістався "у спадок" – що можу, те роблю", – розповідав голова Держкіно Пилип Іллєнко в інтерв'ю порталу "Медіаняня" в грудні 2016 року.

У підсумку продюсери виплатили Держкіно пеню за прострочені терміни здачі фільму, а сам фільм був прийнятий спеціальною комісією Держкіно на закритому перегляді в Києві навесні минулого року.

Український продюсер Юрій Мінзянов, який був присутній на показі, залишив на своїй сторінці в Facebook найзахопленіші відгуки про фільм.

"Слів, щоб передати емоції, почуття від перегляду, у мене наразі немає. Скажу тільки, що в фільмі, густо населеному всілякими персонажами, тільки два професійних актори. Решта все типажі, люди з масовки, але як вони всі грають!" – написав Мінзянов. В іншому пості він називає "Дау" найсильнішим кіновраженням року.

Втім, якщо виходити з рейтингів, то картина виходить невтішна: портал Internet Movie Data Base дав фільму 5,9 бала з 10. Для порівняння, попередній фільм Іллі Хржановського "4" – "чорнушна" драма з Сергієм Шнуровим в одній з головних ролей, удостоїлася рейтингу 6,7.

У планах прокатників фільм наразі не значиться. У будь-якому випадку, раніше грудня 2019 року ми не побачимо "Дау" в українських кінотеатрах.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини на наших сторінках Facebook, Twitter, Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Тоталітарний атракціон, насильство над акторами і гроші Держкіно: що потрібно знати про фільм "Дау"". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Росовецький Олексій

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Загрузка...