Вимоги щодо другого траншу макрофіну треба виконати до кінця вересня: інтерв'ю з Іванною Климпуш-Цинцадзе

Днями сайт "Сьогодні" опублікував першу частину інтерв'ю з віце-прем'єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе. У другій частині інтерв'ю – про виконання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом, програму макрофінансової допомоги від ЄС, перспективи Східного партнерства.

- Поговоримо про виконання Угоди про асоціацію. За Вашими прогнозами, який рівень виконання буде на кінець цього року? Бо найбільша пробуксовка йде саме по Верховній Раді.

- Не зважаючи на євроінтеграційні закони, Верховна Рада стримує виконання завдань з боку виконавчої влади.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- З огляду на дострокові вибори Верховної Ради і де-факто заблоковану роботу парламенту, чи можемо ми сказати, що до кінця цього року відсоток виконання Угоди про асоціацію буде нижче, ніж 2018-го?

- Євроінтеграційні завдання за минулий рік були виконані на 42%. Мої колеги, той же Павло Клімкін, кардинально не згодні зі мною, що я щось вимірюю у відсотках. Проте, я вважаю, якщо не вимірювати, ти не розумієш, де знаходишся, куди рухаєшся і нема стимулу прискоритися. Щокварталу від усіх міністерств ми отримуємо інформацію, ми її обробляємо, вносимо до нашої внутрішньоурядової електронної системи "Пульс угоди".

На кінець першого кварталу 2019 року було вже 32% виконання завдань на цей рік. За умови відсутності цього виборчого хайпу і де-факто блокування працездатності багатьох владних органів ми могли б зараз вийти як мінімум на 50%. І, до речі, за перший квартал 2019 року ми навіть підтягли загальне виконання Угоди за всі попередні роки, тепер це 44%. Тому якісне виконання завдань цього року дало би нам також можливість підтягти загальний відсоток виконання Угоди за всі попередні роки. Але, підозрюю, що зупинка налагодженої роботи через вибори і перезавантаження влади, звичайно, позначиться на результатах цього року.

- В грудні минулого року ми отримали перший транш в рамках нової програми макрофінансової допомоги. Для отримання другого, Україна не виконала всі вимоги, а терміни спливають. Чи є ще шанс встигнути і успішно закрити виконання цієї програми макрофіну? Чи вона вже де-факто заморожена?

- Програма не є замороженою, оскільки ми також залишаємося в програмі МВФ. Оціночна місія (яка працювала в Києві в травні – Авт.) не закінчилася рішенням (про виділення чергового траншу – Авт.) саме через те, що у нас були оголошені дострокові парламентські вибори. Але вона підтвердила, що ми рухаємося відповідно до наших спільних планів. Це дозволяє ЄС далі підтримувати оцінку і аналізувати те, як ми рухаємося щодо виконання умов макрофінансової допомоги ЄС.

Так, дійсно, не всі законопроекти Верховна Рада проголосувала. Є ще дуже невеликий шанс, він дуже примарний, щоб це скликання ВР ухвалило ці документи. Переконана, який би не був уряд, буде спроба все-таки проголосувати ці законопроекти в наступному скликанні ВР. І тоді є можливість завершити виконання всіх умов і одночасно отримати транш. Насправді все це треба закінчити приблизно до кінця вересня як максимум, інакше вже не буде можливості запозичити коштів на ринках ЄС, і ця програма макрофінансової допомоги буде просто згорнута.

- Ще в травні Х'юг Мінгареллі заявляв, що Україна не використала 8 млрд євро. За якими програмами йде, як-то кажуть, пробуксовування?

- По-перше, було спростування місії ЄС в Україні, що таких слів пан Мінгареллі не казав. На запитання каналу, який перший дав цю інформацію, була надана відповідь, що дійсно є проблема з тим, що Україна недовикористовує всі кошти. Разом з тим він не підтвердив цю суму, а цитата – це були слова іншого дипломата, який теж працює в Україні. Він послався на якийсь аналіз окремих фахівців. Тому заява безумовно дуже гучна, проте ця цифра не відповідає дійсності.

Так, у нас є проблеми. Наприклад, частина кредитних коштів, які надаються під якісь конкретні програми недовикористовуються з великої кількості причин. Дещо, до речі, також знаходиться і в царині взаємодії між урядом і парламентом. Як виявилося, у нас зараз застрягла система ратифікації угод, які були підписані, що і стримує початок використання цих коштів. Причому проблема полягає в деталях, наприклад, не визначено, хто має робити офіційний переклад текстів угод. Як би це дивно не звучало. Ми маємо серйозні баталії, я особисто проводила наради, аби узгодити позиції АП, МЗС, міністерств, народних депутатів. Тобто, є ця частина проблеми і, підозрюю, що чинною ВР вона не буде розв’язана. Треба буде шукати вихід у наступному скликанні. Проте це застряглі кошти, які виділені під нас, але не використані, бо ми цього навіть не почали робити.

Інша частина проблеми – це невміння на місцях правильно і швидко оперувати і звітувати за такими коштами. Тут треба навчання, і ми цим займаємося. Ну і третій компонент – не були використані великі кошти, надані ЄС ще за часів Януковича на розбудову пунктів перетину кордону. На жаль, ці кошти зникли. Ми довго намагалися з'ясувати, хто ж винен. Це взагалі дивовижна історія, ДФС увесь час знаходила нову людину, яка приходила з новими даними і пояснювала, куди ж ділися гроші. В результаті зараз ці невикористані кошти відраховують від наступної допомоги, яку ми отримуємо.

- Тобто, ці кошти в Україні так і не знайшли?

- Дуже сподіваюся, що наші правоохоронні структури знайдуть підстави розпочати кримінальні провадження проти тих посадовців, які в 2012-2013 рр. займалися цими проектами.

- Пропоную завершити наше інтерв'ю питанням Східного партнерства. Я була на   ювілейній конференції у Брюсселі. По-перше, чи можна очікувати повноцінного саміту СхП ще цього року? Та, по-друге, які пропозиції внесла Україна щодо апгрейду цієї політики Євросоюзу?

- Повноцінного саміту я не очікую, навіть з огляду на всі ті події, які відбуваються в окремих країнах СхП. Щодо пропозицій, ми передали наші пріоритети і в транспортній, і в освітній галузях, і щодо молодіжних обмінів. Ми сприймаємо СхП як додатковий інструмент у нашій взаємодії з ЄС. Разом з тим я не можу сказати, що з часу травневої конференції ці напрацювання якось дуже сильно зрушилися з місця. І тут важлива спільна позиція Польщі і Швеції, які є батьками-засновниками СхП з боку ЄС.

- Так, "Східне партнерство+", проте деякі позиції там взаємовиключні.

- Наразі є спільне розуміння, що Східне партнерство слід оновити, але немає спільної позиції щодо перегляду (змінилися геополітичні умови, змінилися країни-учасниці ініціативи, як і ЄС), однак немає спільної позиції щодо сутності та цілей цього оновлення. І тут маємо справу з розбіжностями як між різними країнами ЄС, так і між країнами Східного партнерства. Польща озвучила свої пропозиції до майбутнього СхП, але потрібна позиція ЄС.

Ми, у свою чергу, вели донедавна діалог з нашими грузинськими і молдавськими колегами, щоб мати якусь спільну позицію трьох країн,  які мають угоди про асоціацію з Євросоюзом (України, Молдови, Грузії). Проте, останнім часом зрушень у цьому діалозі не було.

- Ну, а на Вашу думку, що це має бути? Ми чули про спільний цифровий ринок, відміну плати за роумінг. Що ще?

- Я би більше робила акцент на логістику, освітні, наукові обміни, мобільність громадян. Інтеграція  цифрових ринків між СхП і ЄС – це складніше завдання. Я вважаю, що індивідуальний трек (діалог між Україною та ЄС) має більші шанси на успішну реалізацію. Ми вже визначили для себе інтеграцію цифрових ринків з ЄС як  пріоритет у рамках Угоди про асоціацію. Хоча  це не відміняє подальшої роботи з нашими партнерами з СхП. Але  не йдеться  про ЄС і всі шість країн СхП, ми працюємо в рамках трьох держав – України, Молдови, Грузії.

- Були також заяви про спільний митний простір, проте експерти говорили, що це, в першу чергу, невигідно самій Україні.

- На даний момент ми не ставимо для себе завдання увійти до митного союзу. Проте ми хочемо поглибити митну співпрацю. Принаймні у мене є великі сподівання на нового керівника ДФС Максима Нєфьодова. І ми для себе ставимо завдання отримати запрошення приєднатися до Конвенції про спільний транзит.