Про аварійність Київського міського будинку вчителя говорять уже давно. Останній капітальний ремонт проводився 1974 року. Зовнішні фасади, внутрішнє оздоблення, комунікації – все це за роки експлуатації прийшло в непридатність. Кілька років тому у архітектурного пам'ятника почав осипатися купол – шматки скла падали прямо на дорогу. Тоді почали черговий аварійний ремонт, який, однак, не вирішив проблему – будівля потребує повної реставрації.
Сайт "Сегодня" звернувся до міської влади за роз'ясненням – чому пам'ятник архітектури, історії і культури перебуває в такому стані. Разом з нами інспектувати Будинок вчителя вирушила директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Олена Фіданян. Саме на балансі її відомства перебуває будівля.
Стеля у будинку постійно протікає, один із залів закритий через аварійність
- Якщо Київ не хоче втратити цей пам'ятник архітектури, потрібно проводити повну реставрацію. Тріщини на фасаді Будинку вчителя видно вже неозброєним поглядом звичайним перехожим – і це тільки на зовнішній стороні. Дивіться, це скло колись робилося за принципом склопакетів, – Фіданян вказує на купол. – Але в ті часи склопакети були недосконалими. І зараз залізо затискачів, які їх тримали, вже проржавіло, склопакети розійшлися. Дощ потрапляє на іржу, вона починає стікати між шибками, а вимити їх зсередини неможливо. Доторкнешся до одного склопакета – впаде весь купол. Купол необхідно повністю замінити.
Рішення про проведення реставрації в Київській міській державній адміністрації прийняли ще п'ять років тому – в квітні 2012-го голова КМДА Олександр Попов підписав відповідне розпорядження. Реставрацію хотіли провести поетапно: спочатку відновити фасад, дворові інженерні мережі та внутрішній дворик, потім – огорожу, вхідну групу та купол, облагородити територію і впровадити енергозберігаючі технології. На все це пообіцяли виділити 50 млн грн.
НДеякі з тріщин, за словами дирекції Будинку вчителя, вже стали наскрізними
За фактом же замість реставрації гроші виділялися на поточні ремонти і проектну документацію. Як раніше повідомляла сайту "Сегодня" колишній заступник директора з адміністративної та господарської частини Будинку вчителя Олександра Гетьман, 2013 року проектна та кошторисна документація обійшлася в майже 2 млн грн, 2015-го її знову коректували. В цілому документація обійшлася місту в 5 млн грн. Все це – без закриття пам'ятника архітектури, що руйнується. Більш того, 2015-2016 років аварійні приміщення Будинку вчителя здали в оренду ще на кілька років.
За довгі роки архітектурний пам'ятник в центрі Києва хотіли отримати багато хто. На початку 90-х тут починалася бізнес-імперія колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. На перших столичних комісіонках, організованих ним в Будинку вчителя, він щодня "піднімав" по 20-50 тис. доларів на день. У 2000-х він переключився на банківську діяльність, але з будинку не пішов – відкрив ресторан. Разом зі зникненням мера згорнувся і бізнес. Ресторан зараз теж не функціонує, від нього залишилися тільки колони і кухонні витяжки.
Колони – це все, що залишилося від ресторану колишнього київського градоначальника
- Яка частина Будинку вчителя сьогодні реально належить вчителям?
- Близько 20%. Навіть співробітників нікуди посадити – педагогів, які працюють в Будинку вчителя. Немає можливості зробити методичний кабінет, кабінет-архів педагогічної творчості. З одного боку, наші експонати представлені в Цюріху, а ось колекцію колажів і дитячих малюнків я змушена зберігати в своєму кабінеті, як і цукрову мініатюру нашого будинку, виконану ірландськими скульпторами Бренданом Джемісоном і Марком Ревелсом, – нарікає директор Будинку вчителя Руслана Рудковська.
Всі зафарбовані приміщення перебувають в оренді
Офіційно в столичному Будинку вчителя дев'ять орендарів. Четверо з них (ДП "Київський хореографічний коледж", Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського та Педагогічний музей України НАПУ, Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України) орендують квадратні метри за символічну плату в 1 грн/рік
Одне з приміщень, що здаються в оренду під танцювальну студію
Решта орендованих приміщень – під танцювальними студіями. Це клуб спортивного бального танцю "Ювента" орендує 257 кв. м і ГО "Центр вчителів бального спортивного танцю". При цьому основним орендарем є Дмитро Євгенович Кайгородов. Йому з його дружиною належать ТОВ "Культурний центр "Кияночка" і "Хореографічна гімназія "Кияночка", які орендують в цілому близько 400 кв. м. під танцювальні майстерні. А ще – вищевказаний ДП "Київський хореографічний коледж", який орендує 474 кв. м площі за 2 грн/рік. Але і це не все.
- За одними з трьох дверей центрального входу Кайгородов обладнав буфет, – розповідає Олена Фіданян. – Витяжку зробив. Хозблок у вхідній групі Будинку вчителя! На іншому поверсі Будинку вчителя (в одному із залів), тими ж орендарями, зроблено повне перепланування, де розміщений другий госпблок з ванною і бойлерною. Все це з письмового дозволу Міністерства культури. До речі, лист, яке дозволяє зробити перепланування історичної будівлі, було надано приблизно через місяць після запитання документів.
На фото – витяжка госпблоку, що належить Дмитру Кайгородову
- Заднім числом, виходить?
- Можливо, але щоб це стверджувати, потрібні докази. Просто нас насторожила затримка з наданням цього листа. Коли Руслана Андріївна прийшла на свою посаду, нам багато чого стало зрозумілим. Наприклад, орендовані приміщення. Ми були в шоці від того, що для вчителів Києва в Будинку вчителя практично немає місця. Вийшли з великою перевіркою в ході якої і знайшли буфети, перебудовані приміщення. У відповідь нам почали приносити різні папірці – папірець, підписаний цими, папірець, підписаний тими. Такі собі індульгенції, які десятиліттями, крок за кроком, відбирали простір у вчителів.
В цьому будинку багато скелетів у шафі. Вийшло так, що новий керівник прийшла до установи, якої немає. Це будинок-міраж. Для вчителів він не існує. Новому директору потрібно втілювати концепцію, з якою вона перемогла у відкритому конкурсі, через рік – відзвітувати про зміни. А які зміни, якщо ми загрузли у з'ясуванні, скільки 13-х кімнат в Будинку вчителя і на яку з них хочуть оформити чергову пільгову оренду, в ремонті даху, що протікає? Притому формально дах відремонтували рік тому, але ми не змогли знайти гарантійні зобов'язання фірми, яка зробила ремонт.
Стелі, що постійно протікають, – одна з хронічних проблем Будинку вчителя
- А можна притягнути до кримінальної відповідальності когось із попереднього керівництва?
- А за що? Оренда оформлена з дотриманням усіх законів. Ми не даємо згоду на оформлення нової – і це викликає невдоволення у одного з орендарів
- Тобто ви вже повідомили орендарям, що плануєте закривати будинок? Як вони це сприйняли?
- Офіційно ще не повідомляли. Чекаємо завершення проектних робіт. Але, природно, чутки завжди випереджають офіційні дії. Особливої радості у орендарів можливість закриття Будинку вчителя на реконструкцію не викликає. Але ж ніхто з них не несе відповідальність за стан Будинку вчителя – її несемо ми. Уже зараз в будівлі опечатані два кабінети, закритий балкон в конференц-залі. У Молодіжному залі через об'ємні елементи ліпнини, що знаходяться прямо над сценою, йдуть тріщини. Але ми не можемо закрити орендовані приміщення, хоча і бачимо, що там ситуація не краща. Але ж там вчиться величезна кількість дітей, яких орендарі щодня наражають на небезпеку.
У місцях, де протікає дах, знаходиться проводка
- Коли почалася вся ця історія з орендою?
- У 90-ті. Багато хто починав працювати викладачами, а потім йшли на свої хліба і оформляли оренду. Спочатку бралися невеликі кімнати, потім орендувалися зали. На сьогодні всі ось ці зали, які ви бачите, перебувають в оренді. Оренда і за гривню, і за дуже малими ставками.
- А для дітей це платно або безкоштовно?
- Вони учні приватної установи. Звичайно, платно.
- А скільки приблизно дітей?
- Дітей багато, але сьогодні питання не в їх кількості. Сьогодні у нас викликає найбільшу тривогу, що діти навчаються в аварійному приміщенні. Днями ми попередили всіх орендарів, що вони несуть персональну відповідальність за безпеку і здоров'я їх вихованців в зв'язку з аварійністю приміщення.
Деякі кабінети вже закриті через штукатурку, що обвалилася
- Водночас деякі договори оренди закінчуються тільки 2019-го – як бути з ними?
- Якщо чесно, ми поки що не говорили на цю тему з юристами. Але після завершення робіт над проектом ми працюватимемо над оформленням документів, які регламентують це питання. Для нас сьогодні дуже важливо, що ми маємо підтримку трьох комісій Київради (з питань освіти, власності та бюджетної) в питанні необхідності реконструкції Будинку вчителя. Члени комісії з питань освіти, науки, молоді та спорту і представники кожної фракції Київради особисто вже обійшли всі приміщення.
Водночас орендарі вже сьогодні дають зрозуміти, що виїжджати не збираються. "У нас оренда ще три роки – ми б хотіли цей час використовувати. Ми можемо зібратися – нас там багато, орендарів: "Ювента", "Гранд Дует" – для них це теж болюче питання. Боротимемося! Я збираю батьків, яких у нас 1,5 тис. осіб – Катеринчуків, Суркісів, всіх-всіх. Доктора наук, народні артисти!" – попереджає Дмитро Кайгородов в телефонній бесіді з журналістом сайту "Сегодня".
Окремо стоїть питання "невеликого сарайчика", що раптово виник на території біля Будинку вчителя і фігурує в реєстрах як "нежитлове приміщення площею 90,9 кв. м на вул. Володимирській, 57б". Ще 2001 року цю будівля під склади і реконструкцію передали в оренду ТОВ "Юніор-спорт". Компанія реконструкцію провела, збільшивши при цьому площа "складів" до 307,8 кв. м. Як повідомляють в Департаменті комунальної власності м. Києва, 2012 року ця будівля була викуплена за 1 639 200.
- У нас є окрема папка, як з'явилася ця споруда. Було рішення Київради. Починалося все з гаража і сарайчика.
- Ви можете його знести або відремонтувати при необхідності?
- Ні. Все, що ми зробили, це огородили аварійною стрічкою, щоб туди ніхто не ходив.
У внутрішній частині двору руйнуються балкони
- Виходить, земля ваша, а приміщення ви зачепити не можете? І до експлуатації воно не введено?
- Ні. Візуально – там немає каналізації і внутрішніх робіт.
- А що тоді там планувалося побудувати?
- Схоже на громадське харчування. А що планували – дуже важко сказати.
- Господарі зайти туди не намагаються?
- Ні, офіційно ніхто не приходив. Але як говорить охорона, іноді хтось підходить і цікавиться. Найстрашніше, що воно руйнується, – говорить директор Будинку вчителя.
- Держава не хоче забрати собі Будинок вчителя?
- Можливо, держава і хотіла б, оскільки це знакове приміщення, де знаходився перший уряд. До нас не було жодних звернень, – стверджує директор Департаменту освіти КМДА. – Але місто сьогодні віддавати Будинок вчителя не збирається. У міста є гроші, воно хоче реставрувати і змінити його внутрішньо. Зовні – ні, а внутрішньо – так.
Свої плани на Будинок вчителя в зв'язку зі столітньою річницею початку Української революції 1917-1921 рр. є і у держави. Так, на нараді щодо підготовки та проведення урочистих заходів під головуванням віце-прем'єра Павла Розенка, Київської міськадміністрації за участю Мінкульту доручили розробити план-графік проведення ремонтних робіт в будівлі. Щоправда, тільки для розширення експозиції Музею української революції та відновлення меморіального кабінету першого голови уряду Української Народної Республіки Володимира Винниченка.
- Який бюджет всієї реконструкції сьогодні?
- Нам поки що не називали точну цифру. Питань багато. Ми не знаємо, що побачать будівельники, коли почнуться роботи, що сьогодні в будівлі можна буде зберегти, а що підлягає повній заміні, – пояснює Фіданян.
Зараз в розпорядженні дирекції є лише передпроектні пропозиції, на підставі яких створюватиметься детальний проект. За словами Олени Фіданян, основою реконструкції буде повернення деяких задумок архітектора Павла Альошина. Почнуть з цокольного приміщення, де зараз перебувають орендарі.
- Ми в усьому дотримуватимемося логістики. Біля центрального входу замість роздягалень зробимо амфітеатр, а гардероб перенесемо до іншого місця. Збережемо колони, відкриємо зашиту стіну – вона була задумана архітектором Альошиним саме відкритою. Звідси можна буде пройти до внутрішнього дворика або піднятися сходами до актової зали з боку гримерок. Відкриємо малий конференц-зал, конференц-зал, зал урочистих церемоній. Тобто зберемо всі приміщення для проведення заходів на одному поверсі.
Зробимо наукові інкубатори для педагогів і технопарк – ми поки так це називаємо. Оснастимо Будинок вчителя чотирма ліфтами – по два біля кожного входу. Два з них будуть панорамними, інші – звичайними. Сьогодні в Будинку вчителя немає архітектурної доступності для жодної людини з особливими потребами. Ми розповідаємо, що потрібно створювати архітектурну доступність для дітей у школах і садках, але жоден педагог з особливими потребами сюди не зайде.
Підвал перешикуємо під технічні приміщення, які можна буде напхати технікою. Там же організуємо приміщення для технічного персоналу, майстерню і видавництво. У Будинку вчителя сьогодні немає свого видавництва – втім, як бачите, він взагалі мало що має.
Опустимо на цокольний поверх музейні архіви, де можна буде зберігати експонати і літературні джерела. Один з поверхів відведемо під музейний простір. Також хочемо організувати в Будинку вчителя кав'ярню з хорошою кондитерською. І найголовніше – ми проведемо обговорення проекту з вчителям і Профспілкою. Саме вони повинні вирішувати, яким, в майбутньому, бачать свій професійний центр – Будинок вчителя.
Олена Фіданян показала нам, як виглядатиме будинок після реставрації
- Ви говорите, що роботи з реставрації будівлі планують почати вже цієї осені?
- Так, так нам повідомляє замовник будівництва – КП "Житлоінвестбуд-УКБ". Але для того, щоб почати роботи, треба звільнити приміщення. За один день ніхто не виїде. Для цього треба знайти і підготувати інші приміщення, для того, щоб перевезти туди експонати, речі, документацію...
Але Будинок вчителя не може чекати. Ми розуміємо, що завдання у нас не проста: реставрувати пам'ятник архітектури і вдихнути в нього нове життя. Він повинен стати центром педагогічних новацій, місцем зустрічей з цікавими людьми, місцем відпочинку і водночас естетичного і професійного насичення для педагогів.
Чого ми очікуємо? Того, що прийде день – і ми з вами пройшовши через чудовий внутрішній дворик (де гратиме струнний квартет), піднімемося на оглядовому ліфті під купол, де вчителі милуються зоряним небом і доводять теорему Ферма.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми