Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Вбивство Павла Шеремета: що відомо зараз

20 липня, 07:03

Ігор Рец

За три роки було багато важливих анонсів і гучних заяв, але імена вбивць як і раніше невідомі

20 липня 2016 в самому центрі Києва прогримів вибух. Автомобіль, що належав головному редактору "Української правди" Олені Притулі вибухнув на перехресті вул.Хмельницького і Франка. У машині в момент вибуху був тільки водій – журналіст і цивільний чоловік Притули Павло Шеремет. Від вибуху бомби, розташованої під днищем автомобіля він загинув на місці. Як заявили в полиці "Азов", журналіст того ранку їхав висвітлювати їхню акцію протесту

2016: що встигли зробити за перший рік після вбивства

У день вбивства основною версією слідства була професійна діяльність журналіста. Цю версію озвучив радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк, додавши, що розглядається в тому числі і озвучена Антоном Геращенком версія про російський слід і версія про вбивство на грунті особистих конфліктів. "Така версія завжди присутня, оскільки ми не можемо виключати нічого", – говорив Шкіряк. Про професійну діяльність, як про причину вбивства, говорили і в Європі. Зокрема, в керівництві Європарламенті після інциденту заявили про "тривожну атаку на свободу преси в регіоні". У представництві міжнародної правозахисної організації Amnesty International заявили, що "людину вбили за її роботу, за її талант" і що "комусь до зарізу потрібно заткнути рот правді" (відзначимо, Павло Шеремет, незважаючи на досвід роботи в Росії, відрізнявся проукраїнською позицією і активно критикував режим Володимира Путіна і агресію РФ).

Вже 22 липня, через дві доби після інциденту, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що особи людей, які заклали бомбу, потрапили на відеозаписи вуличних камер. Зокрема, генпрокурор повідомив, що "вбивця був не один, і частину цієї групи ми вже бачимо на відео", але фотороботи підозрюваних не публікувались. 

На брифінгу в Чернігові, через 5 днів після інциденту, Луценко заявив, що фотороботи підозрюваних з'являться, коли в генпрокуратурі "будуть готові до публічної частини", і що будь-який витік "тільки шкодить" самому розслідуванню.

У серпні 2016 в мережу "злили" відео з камер спостереження, на яких можна розгледіти обличчя осіб, які заклали бомбу. У тому ж місяці глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе заявила про тривалу рутинну роботу, відсутність "проривів" у розслідуванні і зазначила, що виступає" категорично проти того, щоб про деталі, які є в розслідуванні, хтось говорив". 

2017: Серія резонансних і схожих вбивств

В кінці 2016 рішенням Кабміну Хатія Деканоїдзе була звільнена з посади голови Нацполіції, на її місце був призначений Сергій Князєв. На початку 2017 міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив, що тільки правоохоронці можуть оприлюднити факти про хід розслідування вбивства.

"На наступному тижні відбудеться брифінг міністра і керівників слідчої групи по ходу розслідування. Ніхто інший не володіє результатами слідства і не уповноважений слідством до оприлюднення фактів і підсумків цього розслідування", – написав Аваков, відповідаючи на запитання користувачів на своїй сторінці в Facebook. На анонсованому брифінгу громадськості повідомили, що автомобіль був підірваний протипіхотною міною спрямованої дії МОН-50, закріпленою за допомогою магнітів під днище авто. Тоді ж МВС опублікувало відеозаписи, на яких добре видно обличчя ймовірних підозрюваних у вбивстві журналіста.

Новий глава Нацполіції Сергій Князєв у травні 2017 заявив, що "слідство ще не вийшло на фінішну пряму", і допустив, що в розслідуванні могли бути допущені помилки. Майже через тиждень генпрокурор Юрій Луценко повідомив пресі, що упущено важливе відео з камер спостереження

А у 2017 році в Україні сталася ціла серія резонансних вбивств. У березні в Києві розстріляли екс-депутата держдуми РФ Дениса Вороненкова. Радник Арсена Авакова Антон Геращенко поставив це вбивства в один ряд з підривом машини Павла Шеремета, заявивши, що метою кілера було "залякування росіян, які спробують втекти з РФ". Крім того, у 2017 сталася серія вбивств, які за способом виконання нагадували вбивство Шеремета: у Маріуполі підірвали авто полковника СБУ Олександра Хаберюша, 27 червня в Солом'янському районі Києва підірвали співробітника Головного управління контррозвідки Міноборони Максима Шаповала, у вересні на Бессарабці в Києвіпідірвали автомобіль добровольця Тимура Махаурі.

У вересні 2017 суд засекретив справу про вбивство Шеремета за клопотанням слідчих.

2018: Продовження вже секретного розслідування

У лютому 2018 Президент України Петро Порошенко заявив, що "готовий робити все необхідне для прозорості і ефективності процесу розслідування резонансного вбивства". В другу річницю підриву автомобіля 20 липня 2018 у Генпрокуратурі заявили про проведення безлічі слідчих дій, в тому числі, із залученням ФБР.

"На даному етапі відпрацьовується чотири основні версії щодо мотивів вчинення вбивства Павла Шеремета: професійна журналістська діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація обстановки в Україні і помилка об'єктом (підірваний автомобіль належав Олені Притулі)", – написав спікер генпрокуратури Андрій Лисенко та додав, що до розслідування залучалися фахівці ФБР. Через 2 тижні після цього повідомлення стало відомо, що слідчі Генеральної прокуратури не побачили в керованому підриві автомобіля в центрі Києва ознак терористичного акту.

Обсяг вибухівки (350-700 грамів в тротиловому еквіваленті) не вважали достатнім для ураження багатьох цілей, а характер кріплення бомби вказував на її спрямований характер ураження: "Спосіб кріплення пристрою, спрямованість вибухової хвилі та її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб", – йдеться в поясненнях.

У грудні 2018 президент України Петро Порошенко заявив, що готовий на будь-які кроки, щоб знайти вбивць Шеремета, або "хоча б додати прозорості розслідуванню. За день до Нового 2019 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що коло підозрюваних у справі Шеремета звузилося в десятки разів. Насправді - "з декількох тисяч до декількох сотень".

В кінці 2018 у генпрокуратурі визнали, що правоохоронна система "поки не дала результатів". У той же час генпрокурор закликав "не чекає чудес в окремо взятій країні"

2019: Що можуть розповісти в Генпрокуратурі в третю річницю теракту

25 травня 2019 генеральний прокурор змінює прогноз на оптимістичний і повідомляє в інтерв'ю Лізі про серйозний прогрес у справі.

"Минулого тижня я провів заслуховування цієї справи. У нас є серйозний прогрес. Ми бачимо певних осіб. Коли відбудуться певні процесуальні дії, я скажу про це. Але я дуже задоволений результатом, який отримала Нацполіція і прокурори. Більше нічого сказати не міг", – повідомив Луценко.

20 липня 209 – третя річниця підриву автомобіля Павла Шеремета. Імена вбивць і замовників досі невідомі, а заяви про успіх поки, на жаль, залишаються тільки заявами. Ми звернулися в ГПУ із запитом, в яких просили розкрити важливі питання, які могли б внести ясність, як просувається розслідування зараз. Зокрема, нас цікавило, чи встановлені підозрювані у справі, які версії і мотиви розглядаються, і як в ГПУ ставляться до сумнівів деяких організацій в якості слідства.

У відповіді на запит нам нагадали, що визначальним для публічної інформації є те, що вона повинна бути "заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень в процесі виконання своїх зобов'язань", і про те, що "закон не передбачає надання пояснень і коментарів, в т.ч. з питань оцінки діям третіх осіб з урахуванням конкретних обставин".

В інформації про хід слідства нам відмовили, посилаючись на всю ту ж таємницю слідства, зазначивши, що відомості "можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого і прокурора". Такого дозволу, судячи з усього, дано не було.

Нам повторили раніше озвучену інформацію про те, що вибух класифікується як "умисне вбивство з ознаками кримінального провадження, передбаченого п.5.ч.2.ст.115 КК України". Дана класифікація, згідно із Кримінальним кодексом позначає "Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".

Проте, в ГПУ нам розкрили ймовірні мотиви вбивць, серед яких, (незважаючи на заявлене звуження кола підозрюваних в десятки разів) все ті ж версії, що звучали в перші місяці після вбивства:

  • Професійна діяльність потерпілого за межами України і в Україні;
  • Дестабілізація ситуації в країні;
  • Конфліктні ситуації в особистому житті потерпілого;
  • Помилка в об'єкті злочину.

Також нам повідомили, що "хід досудового розслідування триває", і перебуває "під постійним контролем Генерального прокурора України".

Повнішої інформації нам не надали, посилаючись на те, що запитувана інформація відноситься до інформації з обмеженим доступом. Нижче публікуємо повний відповідь

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...