У КДБ Білорусі звинуватили українського журналіста Шаройка в шпигунстві за радіоаматорами – ЗМІ

ЗМІ Білорусі опублікували інформацію про те, що український  журналіст Павло Шаройко, затриманий нещодавно в Мінську за підозрою в шпигунстві, нібито займався збором інформації про роботу радіочастот і мав розгалужену шпигунську мережу. Про це повідомляє "Беларусский партизан" з посиланням на телеканал "Білорусь 1", в ефірі якого були представлені нібито докази шпигунської діяльності українського журналіста.

Як повідомляють ЗМІ, під час обшуку в квартирі, де проживав Павло Шаройко, нібито знайдені псевдоніми ще як мінімум 16 учасників агентурної мережі. На думку білоруських контррозвідників, людей могли використовувати і "в темну", коли агент-постачальник інформації і не здогадується, кому і навіщо видає відомості.

Під час обшуку у затриманого на електронних носіях нібито виявили копії розвідувальних донесень, а також завдання від кураторів, з яких стало ясно, яка саме інформація цікавила замовників.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У КДБ РБ також заявили, що за координацію його діяльності начебто відповідав ще один нібито співробітник головного управління розвідки Міноборони України Ігор Скворцов, радник посольства України в Білорусі. Пізніше його оголосили в Білорусі персоною нон грата і вислали з країни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

• У Білорусі показали кадри з допитом затриманого українця

За даними телеканалу, Ігорю Скворцову і Павлу Шаройку було доручено надати відомості про особливості митного режиму в частині ввезення до держави технічних засобів електрозв'язку та електронно-обчислювальної техніки, наявності в прикордонних районах з Україною покриття вітчизняних операторів мобільного зв'язку, розподілу радіочастного ресурсу, стану радіоаматорства серед місцевого населення.

На 2017 рік як завдання їм нібито були визначені такі об'єкти, як Рада міністрів, МЗС Білорусі, посольство і військові об'єкти Росії в країні. Їм належало протягом року вивчити ці об'єкти, заводити і розвивати тут знайомства, починати або продовжувати отримання інформації про них.

Нагадаємо, президент Білорусі Олександр Лукашенко прокоментував ситуацію з так званими українськими шпигунами.