В Яготині збираються відкрити найбільший в Україні пункт тимчасового розміщення біженців

Неждані гості зі сходу. Жителі невеликого міста Яготин – в паніці: по місту ходять чутки, що до них звезуть тисячі бездомних сирійських біженців, висланих з країн Євросоюзу. Весь гамір через те, що в містечку міграційна служба завершує будівництво центру для біженців.

Так чого бояться люди? І чи виправдані побоювання?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За тим, з якими труднощами Європа приймає мігрантів, – українці досі спостерігали з боку.

Як раптом ця проблема торкнулася невеликого міста Яготин, що в ста кілометрах від Києва.

Тут збираються відкрити найбільший в Україні пункт тимчасового розміщення біженців на 250 осіб. Ці корпуси колись будували під студентський гуртожиток і медучилище. Але потім будівлі віддали міграційній службі, змінивши призначення.

Один житловий блок і кухня – майже готові. Їх добудували, в основному, за державний рахунок. Також в бюджеті передбачили гроші на харчування і проживання – 30 гривень в день на одну людину. Прийняти перших біженців – збиралися вже ось-ось.

Але надивившись новин про масові заворушення за участю мігрантів в Європі – Яготинці вирішили: в їхньому місті чужинців не буде.

Це – запізнілі громадські слухання. З Києва приїхали співробітники міграційної служби та представники ООН. Останні, щоправда, виступити перед натовпом не наважилися.

Мер міста – на боці своїх виборців.

У нових корпусах вистачило б місця двом сотням переселенців, які приїхали до Яготина. Всі вони знімають житло, як ця сім'я лікарів з Авдіївки.

Але для цього потрібно переконати європейських партнерів. Одна з умов безвізового режиму – притулки для біженців. Яготинський повинен був стати третім в країні.

В Одесі пункт прийому біженців побудували 15 років тому, в престижному районі. Звідси до моря п'ять хвилин пішки. На одній вулиці гуртожиток для гостей з-за кордону і будинки багатих одеситів.

Думки місцевих жителів тоді теж не питали. Нові сусіди спочатку поводили себе зухвало.

А зараз ні. Конфліктів жодних з мирним населенням тут немає.

Забір прикрасили місцеві умільці. На подвір'ї – ідеально чисто. А ось, власне, і саме гуртожиток. На кухні господарює камерунка Лаура.

Готує африканську страву.

Пахне, якщо чесно, не дуже. Але ніхто з сусідів не біжить скандалити. Тут поважають один одного. А ось за порогом притулку трапляється всяке.

Лаура приїхала вчитися на агронома. Сирієць Алі – щоб жити в безпеці і чесно працювати. Сім'я з Афганістану – дати освіту дочкам і лікувати молодшого сина.

Завідуюча медпунктом одна відповідає за здоров'я п'ятдесяти дорослих і двадцяти дітей з Азії та Африки. Вона не боїться заразитися якоюсь екзотичною хворобою – на відміну від супротивників притулку в Яготині.

До лікаря Магеру в одеському салоні оптики – завжди черга. Його цінують і клієнти, і колеги. Він біженець із Сирії, правда, юридичний статус ще не отримав.

Магер не вимагає матеріальної допомоги. Йому лише потрібен документ замість недійсного паспорта. Їхати з Одеси поки не планує. Хоча впевнений, що міг би знайти роботу і в Європі. Жити на допомогу вважає принизливим.

Якщо вірити статистиці, в Україні через війну в Сирії – мігрантів більше не стало. Зараз поруч з нами живуть дві з половиною тисячі біженців із сорока чотирьох країн.

Урок толерантності яготинців могли б дати в цій одеській школі.

Поки дорослі розповідають страшилки про мігрантів, діти легко знаходять спільну мову і стають друзями.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "Події тижня" на каналі "Україна".