Вершителі справедливості: чому українці ризикують собою і як не піддатися бажанню влаштувати самосуд

Харків, Київ, Запоріжжя, Миколаїв, Іршава. Це неповний список міст, де за місяць сталося понад десятка гучних самосудів. 12% українців вважають це єдиним способом захисту власних прав. Такі підсумки дослідження Центру інформації про права людини.

Чому зростає запит на самосуд? Напевно, через недовіру до правоохоронних органів і судової системи. Але на народних месників теж може бути управа: від восьмисот п'ятдесяти гривень штрафу до 10 років ув'язнення. Журналісти зацікавилися, чому "вершителі справедливості" ризикують собою і як не піддатися бажанню влаштувати самосуд?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Київ завалило снігом. На Дарниці утворилася величезний затор. Хитріші водії почали об'їжджати пробку по зустрічній смузі. Спочатку займають одну смугу руху зустрічного транспорту, а потім нахабство вже зовсім бере гору над сенсом.

В результаті зустрічний напрямок руху взагалі зупиняється. Поліції ніде не видно. Вершити справедливість взявся один з водіїв.

"Водій, стояв 40 хвилин у заторі, не рухаючись, у нього здали нерви, він дістав биту і почав розповідати водіям, що не потрібно так їздити", – говорить очевидець Сергій Цокур.

А у Харкові місцеві жителі влаштували самосуд над крадієм, примотавши його до дерева скотчем. Схожий випадок був і в Чернівцях.

А ось на Харківщині квартирні злодії попалися на гарячому. Їх затримала поліція, однак місцеві відразу хочуть покарання.

Випадки, коли одні громадяни учиняють самосуд над іншими стали відбуватися частіше.

"З психологічної точки зору самосуд – це помста, помста своєму кривдникові за біль, який відчула особа. Але якщо ми говоримо про соціальний контекст, про те, що акти самосуду в Україні збільшуються, це свідчить про високий рівень недовіри до правоохоронних органів і судової системи", – говорить Ганна Маляр, експерт-криміналіст.

Люди, які прив'язали у Харкові чоловіка до дерева, публікуючи фото в соціальній мережі написали, чому вони так діяли: "Велика Панасівська зараз. Ось що буває, коли злодія щоразу відпускають з райвідділу. Терпець завжди уривається".

Едуард Багіров відомий правозахисник. Про причини самосуду розповідає з власного гіркого досвіду. Двоє його знайомих позичили у нього гроші на бізнес, а повертати не хочуть.

"Я звернувся до всіх прокурорів, до всіх начальників поліції, депутатів Київради, Верховної Ради. До генерального прокурора звертався, до міністра внутрішніх справ звертався, до всіх звернувся. І я отримую тільки відписки", – ділиться Едуард Багіров, правозахисник

Багіров переконаний, що вирішувати потрібно все законними методами. Але гроші потрібні вже зараз

"І мене в спину підштовхують органи державної влади на самосуд, щоб я взяв певний предмет і вчинив дію, за яку мене за Кримінальним кодексом посадять до в'язниці", – говорить він.

Раніше суперечка через позичені гроші стала причиною трагедії в Миколаєві. Там через борг в 40 000 доларів застрелили подружню пару.

Далекі родичі судилися через борг ще 2008 року. Суд ухвалює рішення не на користь одного з учасників процесу. Він виходить з суду ... і розстрілює з рушниці своїх позичальників.

Згодом історія стане зрозумілішою. Вбивця позичив у родичів 40 000 доларів. Через кілька років віддав половину. Ще через кілька років зателефонував родичеві і сказав, що забирає з банку 100 000 доларів і завтра розрахується з боргом. Наступного дня його пограбували. Затриманий до останнього вірив, що це саме родичі навели на нього грабіжників. Залишок боргу вирішив не віддавати. Так дійшло до суду і фатальної розв'язки.

Вони називають свою громадську організацію "Зупини" – це якщо одним словом. А якщо в двох, то "Зупини" "Лося". Активісти клеять наліпки на автомобілі тих водіїв, які порушують правила дорожнього руху.

"Чому розпочали, тому що немає сил дивитися на це, цей безлад", – говорить Сергій Болотніков, громадський активіст.

Деякі герої їхніх відео вважають діяльність активістів самосудом. Однак активісти іншої думки.

"Самосуд був би, якби ми якусь шкоду завдавали майну, я не знаю, ми доносимо інформацію до водіїв, що вони порушили", – говорить активіст.

Іноді покарати намагаються їх також.

Богдан Петренко – заступник директора Українського інституту вивчення екстремізму. Каже, що самосуд був популярним явищем у Сполучених штатах Америки в 19 столітті. Тоді люди збиралися в так звані комітети пильності і карали надто корумпованого шерифа.

"Це показує, що самосуд – не обов'язково щось погане, що самосуд може дійсно реалізовувати прагнення людей до тієї чи іншої справедливості", – говорить він.

Однак Петренко додає, що американці після того як карали шерифа, призначали нового. І саме він мав далі стежити за виконанням закону. Комітет пильності розпускався.

Страшним в самосуд є те, що людина розпочне отримувати задоволення від того, що карає інших. А справедливість у кожного своя.

"Самосуд призводить до того, що починає застосовуватися або насильство, або вбивства до тих людей, які нам не подобаються, умовно кажучи, які на нашу думку несправедливо вчинили", – говорить Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту вивчення екстремізму.

Це сталося зовсім нещодавно. В одному з київських ліцеїв серед білого дня батько учня побив учителя фізкультури. Педагог опинився на лікарняному ліжку.

Величезний резонанс. Міністр освіти пише лист міністру внутрішніх справ.

Згодом мама учня пише відповідь і розповідає про причини дій батька на своїй сторінці у соціальній мережі.

"На третьому уроці фізкультури, двічі зробивши хлопчикам зауваження покласти м'яч, зокрема й моєму синові, учитель, не контролюючи своїх емоцій, кинув баскетбольний м'яч в голову однокласника сина, схопив за шию мого сина, здавив до болю, душив! Притиснув до стіни так, що дитина скрутилася. Тряс його, крикнув неймовірно голосно на вухо", – написала вона.

Зараз обидві сторони конфлікту знайшли адвокатів і тепер чекають суду.

У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що іноді люди не йдуть правовим шляхом тому, що це тривалий процес.

"А самосуд – це швидко. Звертаються до правоохоронних, але звернення до правоохоронних органів – це історія довга. Це треба зареєструвати виробництва. Не відразу ти умовного бандита можеш посадити за ґрати", – говорить директор департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

Однак, в правоохоронних органах радять не давати волі емоціям, тому що, караючи злочинця, месник сам стає злочинцем. Юридичного терміну, такого, як самосуд, не існує ніде. У суді не будуть судити людину за вчинення самосуду, його будуть судити за ті дії, які месник зробив – вбивство або тілесні ушкодження.

"Потім вже, коли їх притягають до відповідальності, вони апелюють до того, що вони відчували брак справедливості. Захищайте свої права цивілізовано, якщо ми живемо в цивілізованій країні", – резюмував Шевченко.

Експерт-криміналіст Анна Маляр переконана, що монополія на покарання має бути тільки у держави.

"Це дійсно має зворотну сторону, це ще послаблює і без того слабкі державні інститути. Тобто, по суті, це конкуренція між державою і громадянами за можливість захищати порушені права громадян", – говорить вона.

В результаті це може призвести до ланцюгової реакції, коли люди почнуть об'єднуватися в групи і осуджувати один одного, а це крок у прірву.

Рішення проблеми самосудів експерти вважають дуже простим.

"Ефективна робота правоохоронних органів і судової системи призводить до підвищення довіри до цих інституцій і до зменшення кількості самосудів", – вважає експерт.

Раніше ми вже писали, що в Україні частіше відбуваються самосуди – громадяни, не чекаючи поліції, влаштовують розправи над порушниками закону. У Нацполіції нам розповіли, що за рік кількість "судів Лінча" наближається до сотні, і трапляються вони у всіх регіонах.