Військовий експерт: Війна – не місце для любителів

Після підписання Мінських домовленостей 12 лютого Україна отримала перепочинок, який може бути використаний для зміцнення армії. Проблеми з мобілізацією, що намітилися в західних областях, говорять про те, що країні потрібна професійна армія, в якій служили б мотивовані контрактники. Чи можливо це в ситуації, що склалася?

НОВА-СТАРА АРМІЯ. Державна програма реформування та розвитку Збройних сил була затверджена ще у 2005 році. Згідно з цією програмою, у 2011 році армія повинна була повністю перейти на комплектування контрактниками. Але у 2009 році дію програми було зупинено через брак коштів. 23 травня 2012 року на парламентських слуханнях, присвячених питанням оборонки, тодішній глава Радбезу Андрій Клюєв знову заговорив про контрактну армію. Він повідомив, що в "найближчі п'ять-сім років збройна агресія проти нашої країни малоймовірна", тому Україна має час для військової реформи. Клюєв анонсував розробку нової програми реформування Збройних сил на 2012-2017 роки. Ця програма була затверджена указом президента Віктора Януковича 2 вересня 2013 року.

У жовтні 2013 року було скасовано призов на строкову службу – ЗСУ повинні були комплектуватися тільки контрактниками. Відмова від призову ще не робила українську армію професійною. Потрібно було переозброїти її новою технікою, поліпшити організаційну структуру, забезпечити безперервну бойову підготовку і вирішити соціальні проблеми військовослужбовців. На все це січневою редакцією бюджету 2014 року відводилося 15,3 млрд грн. Тобто трохи менше $2 млрд за існуючим на той момент курсом – 8 грн за долар США.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Щоб зрозуміти, наскільки це мало, потрібно подивитися на показники найближчого сусіда України – Польщі. Маючи близько 40 млн населення, у Польщі контрактна армія чисельністю приблизно 115 тис. осіб (у 2013 році ЗСУ налічували 184 тис. осіб). А фінансування польської армії станом на 2012 рік становило понад $8,6 млрд.

Історія не залишила Україні часу: в лютому 2014 року почалася анексія Криму, а потім – війна на Донбасі. Армія зразка 2013 року виявилася не готова відбивати російську агресію. 13 травня в. о. президента Олександр Турчинов призупинив дію держпрограми реформування і повернув призов на строкову службу. А комплектування ЗСУ почало здійснюватися за допомогою мобілізаційних заходів.

НЕВЕСЕЛЕ СЬОГОДЕННЯ. З тих пір про професійну армію говорилося на експертному рівні, а також у рамках передвиборної кампанії. У вересні у Львові кандидат у народні депутати від "Громадянської позиції" полковник запасу Іван Апаршин заявив, що країні потрібна професійна армія: "Не кожен солдат може бути добрим військовим. Під час трьох етапів мобілізації ми побачили повну неготовність української армії. На сьогодні (вересень 2014 року. – Авт.) мобілізовано майже 100 тисяч. Але стан армії не покращився. Тому що ми призвали людей, які практично не готові воювати".

Чисельність української професійної армії координатор групи "Інформаційний опір" народний депутат Дмитро Тимчук ("Народний фронт") оцінював у 100-150 тисяч осіб. А колишній заступник міністра оборони адмірал Ігор Кабаненко докладно перерахував переваги армії, що складається з мотивованих професіоналів і добровольців, які бажають пов'язати своє життя з військовою службою: "Проблема призову полягає в тому, що це дорого, і молоді люди, які не хочуть присвятити себе армії, примусово вириваються з економіки. Один військовий професіонал переграє в бою десять примусово набраних строковиків".

Ігор Кабаненко пояснив, що за відведені півтора року строкової служби неможливо підготувати військового професіонала. Шість місяців цього терміну відводяться на "навчання", ще три – на бойове злагодження і всього 9 місяців на службу, після якої треба звільнити строковика. Адмірал також спростував стереотип, ніби професійна армія – це занадто дорого для України: "Підраховано, що примусова армія, через непрямі витрати, пов'язані з низьким рівнем підготовки, поганою мотивацією, великими втратами у випадку конфлікту і шкодою для економіки, пов'язаною з тим, що з неї виривають молоді кадри, обходиться на 27-32% дорожче від професійної армії".

Правоту Ігоря Кабаненка підтвердила оприлюднена нещодавно помічником міністра оборони Юрієм Бірюковим і представником Генштабу Олегом Бойком інформація про проблеми з проведенням четвертої хвилі мобілізації в західних областях. Наприклад, жителі Козівського району Тернопільської області, ховаючись від призову, поїхали на двох автобусах у Росію, 37% оповіщених військовозобов'язаних Івано-Франківської області покинули територію України, а 57% оповіщених військовозобов'язаних Івано-Франківщини не прибули на медкомісію.