Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Імовірно, завтра, 27 жовтня, до Києва знову приїде спецпредставник Держдепу по Україні Курт Волкер. Дипломат зустрінеться з президентом України Петром Порошенком, а також напевно із заступником глави Адміністрації президента Костянтином Єлісєєвим і головою МЗС Павлом Клімкіним. Подробиць порядку денного переговорів, як і точної дати візиту, ні Вашингтон, ні Київ не розголошують. Але, як повідомили джерела сайту "Сегодня" в українських дипколах, з високою часткою ймовірності зустріч відбудеться завтра в Адміністрації президента України.
Поговорять Порошенко і Волкер про зустріч спецпосланця Держдепу з помічником президента РФ Владиславом Сурковим 7 жовтня в Белграді. До цього вони, нагадаємо, зустрічалися в Мінську в серпні. З чуток, Волкера на переговори з Сурковим неодноразово запрошували до Москви, але той відмовлявся. Сурков, будучи під санкціями, нев'їзний до США і країн Євросоюзу. Тому помічник президента РФ і спецпосланець Держдепу зустрічаються на нейтральній території.
Напередодні і після першої зустрічі з Сурковим Волкер активно роздавав інтерв'ю і коментарі, був, так би мовити, дуже медіаактивним, що не сильно подобалося Кремлю. В одному з інтерв'ю політолог Суркова, директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков сказав, що "надмірна публічність здатна завдати шкоди, переговори мають на увазі компроміси, інакше в них немає сенсу". Цікаво також і те, що як раз напередодні другої зустрічі Волкера і Суркова в Белграді Верховна Рада ухвалила закон "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей". Документ продовжив дію особливого статусу Донбасу ще на рік, оскільки дія прийнятого Радою законопроекту "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" закінчувалася 20 жовтня 2017 року.
Про це, до речі, Олексій Чеснаков також говорив у своєму інтерв'ю 4 жовтня: "Якщо закон про особливий статус припинить свою дію, то весь мирний процес, починаючи від Мінських угод і резолюцій ООН, закінчуючи поточними переговорами про обмін полонених, позбавляється логіки та здорового глузду". Тож, в якомусь плані, Волкер поїхав на зустріч до Суркову з гарною підмогою, про що він написав у своєму Twitter: "Продовження спеціального статусу показує, що Україна робить жорсткі кроки для світу. Сподіваюся, тепер Росія діятиме заради миру – час закінчити конфлікт".
Також напередодні своєї другої зустрічі з Сурковим Волкер дав інтерв'ю тій же російській газеті, що і Чеснаков 4 жовтня, де озвучив кілька ключових моментів. По-перше, спецпосланець Держдепу сказав, що "єдине місце в Україні, де російськомовне населення наражається на небезпеку, – це там, де перебувають російські війська". Про це Волкер і в своєму Twitter написав. По-друге, дипломат заявив, що "нинішні санкції міцно пов'язані з Мінськими угодами і націлені на те, щоб Росія забезпечила відновлення суверенітету і територіальної цілісності України", і якщо вдасться "досягти цього за допомогою міжнародного миротворчого контингенту, а також гарантувати, що Україна пройде свою частину шляху згідно з Мінськими домовленостями, це буде великим кроком вперед".
Але саме тут і криються головні протиріччя. За словами аналітика Інституту світової політики Миколи Белескова, якщо орієнтуватися на те, що Путін минулого тижня сказав на засіданні Валдайського клубу і припустити, що ту ж ідею Сурков озвучив Волкеру в Белграді, на жодні поступки Росія не йтиме, миротворців ні на територію Донбасу, ні на кордон ніхто не пустить. "Тобто, росіяни вважають, що вони вже пішли на поступки, погодившись на саму ідею миротворців. Тепер, за їхньою логікою, черга України. Це до речі дуже нагадує ситуацію, яка склалася ще при Нуланд (Вікторія Нуланд, помічниця держсекретаря Керрі з питань Європи і Євразії. – Авт.) і Карасині (статс-секретар МЗС РФ Григорій Карасін. – Авт.). тоді у росіян була дуже схожа теза, який озвучив Сергій Іванов (тоді очолював Адміністрацію Путіна. – Авт.). Він сказав, що оскільки "республіки "відмовилися від незалежності, за яку вони "голосували" в травні 2014-го, тепер час Києву робити поступки. "Зараз ідея та ж, якщо орієнтуватися на заяви Чеснакова і Путіна. Думаю, те ж саме озвучив Волкеру і Сурков", – вважає Микола Белесков.
Як уже писав сайт "Сегодня", на засіданні Валдайського клубу, де вже 13 років поспіль Путін зашифровано озвучує пріоритети руху Росії на рік вперед, президент РФ говорив про "різанину на Донбасі". За його словами, Росія не допустить відновлення Україною контролю над кордоном до оголошення амністії бойовикам. "Якщо не вжити закон про амністію, то закриття кордону між Росією і невизнаними республіками призведе до ситуації нарівні з Сребреницею (в ході Боснійської війни 1995-го. – Авт.). Там буде влаштована різанина. Ми цього не можемо допустити, і ніколи не допустимо", – заявив Путін на засіданні клубу "Валдай" 20 жовтня.
Росія згодна лише на свій гібридний варіант миротворчої місії, яка не отримає доступ до кордону, а на решті території Донбасу "блакитні каски" отримають доступ тільки там, де дозволять російські. Але перед тим, як розгортати на Донбасі навіть таку гібридну миротворчу місію, на думку Москви, Київ повинен виконати політичну частину Мінських домовленостей. Виступаючи на тому ж "Валдаї", голова російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Україна підписалася під тим, що для всіх учасників подій на Донбасі "повинна бути амністія, особливий статус, закріплений в Конституції, і вибори, які пройдуть на умовах, узгоджених між Києвом і цими територіями".
На думку експерта-міжнародника Інституту суспільно-економічних досліджень Миколи Капітоненка, це традиційна риторика російських, які весь час стоять на цій позиції: Москва вимагає від Києва виконання спершу політичної частини Мінських домовленостей, а Київ каже, що спочатку безпеку, а потім все інше. На думку експерта, поки з ідеї миротворців можна вичавлювати якусь увагу Заходу, водити когось за ніс, створювати видимість вирішення конфлікту, нею користуватимуться. Як тільки внутрішні міркування переважать, від неї відмовляться.
"Сторонам вигідний статус-кво і розмови про миротворців я розглядаю як піар. Обійти позицію Росії у нас не вийде. Москва погодиться рівно на ту місію, яка потрібна їм, або ніяку не дадуть зробити. Зрозуміти, яка місія їм потрібна, зважаючи на те, що їх влаштовує нинішній стан конфлікту (вони отримали з ситуації все, що хотіли)... Можливо, їм потрібна присутність миротворців, на яких можна буде спихнути частину відповідальності і підготувати грунт для поступового відходу з Донбасу на певних умовах. Просто в принципі миротворці ООН мають сенс або в фазі відкритої війни (коли гине багато людей і потрібно забезпечити відведення сил), або в фазі постконфліктного врегулювання (підготовка до виборів, вирішення гуманітарних питань, соціальних проблем, відновлення економічної інфраструктури). А в нашій ситуації напівзамороженому конфлікту це не особливо підходить", – сказав Микола Капітоненко
Тому в цій ситуації ні Волкер, ні тим більше Сурков, навіть якщо вони і обговорюють миротворчу місію, компромісу дійти не зможуть. Єдине, що б допомогло посилити переговорну позицію спецпосланця Держдепу, це додаткові санкції США проти РФ. На думку Миколи Белескова, вони змогли б стати елементом тиску на Росію, оскільки інструмент переконання росіян не працює. "До нині чинних санкцій Росія пристосувалася, нафта – 57 $/барель, бюджет вони в принципі збалансували, соціалку скоротили. І в цьому списку санкцій режимі вони можуть жити ще довго. Елементом тиску на Росію може бути ухвалений влітку санкційний закон, повний потенціал якого Трамп не використовує. Там є положення, що в Сенаті можуть зробити відкриті слухання щодо статків росіян за кордоном. Якщо б, нарешті, це оголосили, навіть без прийняття якихось заходів, просто б натякнули, що ми можемо ввести санкції, це б уже стало великим елементом тиску на Росію. Але навряд чи Трамп піде на це, тому Волкер – заручник ситуації", – вважає Микола Белесков.
Кілька днів тому в Daily Beast вийшла стаття під назвою "Конгрес: Трамп не імплементує російські санкції – і він не скаже нам чому". Автор зазначає, що Адміністрація Трампа пропустила дедлайн 1 жовтня, відведений законом для введення додаткових санкцій проти Росії. І, як зазначають самі американські законодавці, у Конгресу немає важелів тиску на Адміністрацію в цьому питанні. "Згідно із законом до 1 жовтня Адміністрація повинна була оприлюднити рекомендації про те, як застосовувати санкції проти РФ. Ці рекомендації повинні були включати список російських осіб і організацій в оборонному секторі і розвідці", – йдеться в статті.
Тож, судячи з усього, Адміністрація Трампа не розширить санкції проти Росії. До того ж, на думку Миколи Капітоненка, у американців і так досить сильні переговорні позиції проти росіян щодо будь-якого питання і посилювати їх немає особливої необхідності. "Звісно, можна підсилити позиції додатковими санкціями або розмовами про них. Але навіщо? Це має сенс, якщо ви точно знаєте, чого ви хочете домогтися від опонента. Але ні Волкер, ні Трамп точно не знають, чого вони хочуть від Кремля. Ні, у них є загальні міркування, щоб РФ допомогла натиснути на Північну Корею, але це не вирішить проблему, навіть якщо Москва це зробить. Ще, може, щодо Сирії у США до Росії є якісь побажання. але за великим рахунком вони не знають, чого вони хочуть від Кремля. А вже тим більше не знають, чого вони хочуть від Кремля щодо України. Вашингтон влаштовує ситуація, коли Росія загнала себе до пастки, тому вони чекатимуть", – підсумував Капітоненко.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми