Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Війна на Донбасі: в Україні хочуть створити банк ДНК для ідентифікації загиблих бійців

1 травня 2016, 08:29

Ігор Ветров

Серед бійців залишилася згубна спадщина радянської армії, що заповнювати вкладиш «смертної» капсули - погана прикмета»

До кожного мішка з тілом бійця прикріплялися супровідні документи. Ф

До кожного мішка з тілом бійця прикріплялися супровідні документи. Ф

НарозглядіВерховноїРадизнаходитьсязаконопроект,що пропонуєстворитибазуДНКдляідентифікаціїзагиблихвійськовослужбовців.Ініціаторизаконопроектупояснюють,щотілабійцівінодібуваютьспотворені настільки,щоїхне можнавпізнатизвичайнимиметодами.Через цебагато солдатівбулипохованіабопідчужимиіменами,абовзагалінепізнаними.ЄдинийбанкДНК,якийіснує,наприклад,вамериканськійармії,допомігбивирішитипроблему,протеколийогостворятьвУкраїні-покиневідомо.

ЯК ВПІЗНАТИ ЗАГИБЛИХ.Законопроект про створення в Україні банку ДНК для генетичної ідентифікації військовослужбовців був запропонований народними депутатами з парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони. У пояснювальній записці до документа йдеться, що тіла бійців, загиблих на війні, часто неможливо розпізнати звичайними методами: "Крім того, в результаті контузій, больового шоку та інших медичних станів військовослужбовці, які потрапляють до медичних установ, не можуть повідомити про себе і ( в разі смерті. – Авт.) залишаються невідомими".

Через це, наголошується в документі, на території, де ведуться бойові дії, а також в зоні АТО "фіксуються факти масового безвісного поховання загиблих, а також поховань під чужим ім'ям". В результаті родичі не можуть дізнатися, що сталося з їх близькими, і не можуть провести похорони. А держава, в свою чергу, не може виконати свої фінансові зобов'язання перед членами сім'ї загиблого бійця. "Тому законопроект пропонує гарантувати ідентифікацію шляхом створення бази даних ДНК наших військовослужбовців, а також використання аналізу ДНК", – йдеться в пояснювальній записці.

На думку члена парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитра Тимчука, з ідентифікацією деяких загиблих військовослужбовців дійсно існують проблеми. "Один з координаторів нашої групи "Інформаційний опір" є також координатором волонтерської ініціативи "Чорний тюльпан", яка якраз і займалася вивезенням тіл загиблих військовослужбовців. Останки доставлялися в морги, потім порушувалось кримінальне провадження, і виникала необхідність у пізнанні. Для цього запрошувалися родичі. Але якщо їх не можна було знайти, то дуже важко було дати юридично обґрунтований документ про особу загиблої людини", – пояснив Тимчук. За його словами, база ДНК, куди заздалегідь заноситься генетична інформація про кожного військовослужбовця, допоможе не вдаватися до таких складних процедур. Зразки ДНК у бійця можна взяти під час проходження ним медогляду. Для аналізу досить крихітного фрагмента тіла, а достовірність такого тесту практично стовідсоткова. Зараз родичі також можуть провести тест, але це не обов'язкова процедура, і оплачувати вони її повинні з власної кишені (близько 3500 грн).

ВАЖКІ ПОШУКИ.Про те, що банк ДНК необхідний, кажуть і люди, які займалися пошуком тел військовослужбовців, які загинули під час боїв на Донбасі влітку 2014 року. Як повідомив директор Національного військово-історичного музею Владислав Таранець, до трагічних подій під Іловайськом практично ніхто не замислювався над тим, хто буде евакуювати тіла загиблих. Передачею тел медикам або в морги найчастіше займалися командири підрозділів. Тим часом, в кінці серпня 2014 року ЗСУ протягом якогось тижня втратили контроль над величезною територією – уздовж державного кордону, в районі Савур-Могили, навколо Іловайська. Скрізь йшли бої, а оскільки поля цих боїв залишилися за противником, то там же залишилися і тіла багатьох загиблих українських військовослужбовців, пояснив Владислав Таранець.

Реклама

Зайогословами,організацієюгрупдляевакуаціїтілбійцівзайнявсяначальникуправлінняЦивільно-військовогоспівробітництва(ГВС)ЗСУОлексійНоздрачов.Першатакагрупабуластворенасамемузеєм.СпівробітникиГВСзабезпечуваливхіднапідконтрольнубойовикамтериторію,апошуковігрупиповиннібулизнайтиівивезтитіла.

І без того небезпечне завдання ускладнювалася ще й тим, що до прибуття пошукових груп тіла виявлялися прикопаними місцевими жителями або похованими бійцями ЗСУ, що виходять з "котлів". "У деяких таких могил стояли стовпчики з табличкою, але прочитати написи було практично неможливо", – розповів Владислав Таранець. За його словами, людина після ураження артилерійським вогнем, великокаліберною кулею або осколками іноді перетворюється на криваве місиво: "А протягом декількох днів під впливом спеки навіть люди впізнаване тіло приходило в такий стан, що впізнати його ставало зовсім неможливо".

В тренді
Все про святкування Дня Незалежності України: спецвипуск "Сьогодні" онлайн

І тут проявилися проблеми, про які до війни практично ніхто не замислювався. "З давніх часів у всіх арміях світу були введені особисті жетони, медальйони, капсули, за якими практично завжди можна було визначити особу загиблого. У нас же залишилася згубна спадщина радянської армії, згідно з яким заповнювати вкладиш особистої "смертної" капсули вважалося поганим знаком . Залишалися тільки документи, але всі тіла, які були знайдені пошуковими групами, в складі яких працювали співробітники музею, були вже обшукали противником. Ніяких документів при них взагалі не було, за винятком випадків, коли поруч з тілами валялися їх розірвані паспорти. Тому ідентифікація тіл була утруднена, хоча іноді це вдавалося", – розповів Таранець. За його словами, під час вивезення тіл до кожного мішка кріпився супровідний документ, в якому вказувалося, що було знайдено при цій людині.

З слів директора музею можна зробити висновок, що проблема безвісних поховань все ж не така велика: "Масових поховань було небагато. Найбільше, в якому опинилося 30 тіл, а також останків загиблих військовослужбовців, виявилося під Новокатеринівкою (Старобешівський район Донецької області). В інших випадках ми знаходили по кілька тіл". На думку Владислава Таранця, є поховання, куди ще не вдалося дістатися пошуковим групам, наприклад, тому, що ці місця "рясно заміновані". Але таких не багато. "Музей зараз займається обліком загиблих військовослужбовців. Ми прийшли до висновку, що незнайдених і невстановлених тіл залишилося не так вже й багато. Близько 80 невпізнаних тіл поховано в Запоріжжі, але серед них як мінімум 30 за даними ДНК встановлено на 98%", – заявив директор музею.

Втім, він зазначив, що інформація, отримана в результаті тесту ДНК, з різних причин, не завжди доходить до родичів загиблого. Іноді родичі самі відмовлялися від тіла або не бажали здавати тест ДНК, вважаючи за краще думати, що їх боєць живий або знаходиться в полоні. "У будь-якому випадку експертиза ДНК найбільш точна і достовірна, а в таких умовах в яких ми опинилися влітку 2014 року, абсолютно незамінна", – підсумував Таранець. Відзначимо, що, за даними президента Петра Порошенка, всього за два роки війни на Донбасі загинули близько 10 тисяч осіб.

ГРОШЕЙ НЕМАЄ.Аргументуючи необхідність прийняття законопроекту, його автори привели досвід американської армії, де вже існує банк ДНК (Armed Forces Repository of Specimen Samples for the Identification of Remains). У ньому міститься біологічний матеріал всіх військовослужбовців, включаючи резервістів. Звірення біологічного матеріалу загиблого солдата з інформацією з банку даних проводить спеціальна лабораторія, яка забезпечує ідентифікацію тіла при будь-якого ступеня його пошкодження. Чи з'явиться такий репозиторій в Україні, незважаючи на вже готовий законопроект, невідомо. Причина дуже проста – немає грошей.

Як пояснив Дмитро Тимчук, комітет рекомендував прийняти документ у першому читанні, але з урахуванням зауважень, які стосуються, в тому числі, і фінансових питань. По-перше, документ не містить фінансово-економічного обґрунтування, а значить, неясно, скільки потрібно грошей на його реалізацію, а по-друге, ці витрати не передбачені бюджетом. "Міністерство оборони в цілому схвалило цей законопроект, але говорить про те, що його реалізацією повинен займатися МОЗ. Як би там не було, але для створення банку ДНК потрібна технічна база. Очевидно, необхідно обладнати якісь центри для забору біологічного матеріалу вже при військкоматах, куди приходять люди, які бажають вступити на військову службу. Організація цих центрів і тягне фінансові витрати. У будь-якому випадку поки невідомо, коли цей законопроект взагалі надійде на розгляд до сесійної зали", – підсумував Тимчук.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...