Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Вся влада військовим: що потрібно знати про воєнний стан-2018 в Україні

26 листопада 2018, 15:59

Росовецький Олексій

Силовики отримають право конфіскувати автомобілі, закривати ЗМІ і забороняти новорічні "ялинки"

Українські прикордонники на Азовському морі поблизу Маріуполя. Фото: dpsu.gov.ua

Українські прикордонники на Азовському морі поблизу Маріуполя. Фото: dpsu.gov.ua

Увечері 25 листопада, коли вся країна насолоджувалася останніми годинами вихідних перед новим робочим тижнем, Україну вразила новина: в Азовському морі російський спецназ обстріляв, а потім захопив українські катери. Шестеро українських моряків поранені.

Внаслідок віроломного нападу росіян на українські судна  в Україні можуть оголосити військовий стан: про це на брифінгу повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов.

Цей напад на наші кораблі є нічим іншим, як актом військової агресії", – заявив Турчинов.

Рішення про введення воєнного стану-2018 ухвалюватиметься сьогодні, 26 листопада – для цього голова Верховної Ради Андрій Парубій скликав позачергове засідання Верховної Ради.

"На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України та звернення президента України, на понеділок, 26 листопада, на 16:00 я скликаю позачергову сесію (засідання. – Ред.) Верховної Ради України", – написав він на своїй сторінці в Facebook в ніч на понеділок.

Парубій підкреслив, що атака російських військових на кораблі Військово-морських сил України, яка була здійснена в неділю, порушує Статут ООН, Конвенцію ООН з морського права. 

Як вводиться військовий стан

Воєнний стан, відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану"– це особливий правовий режим, який виводиться в разі збройної агресії проти України або нападу на неї, небезпеці незалежності і територіальній цілісності держави.

Указ видає президент України, впродовж двох днів його має затвердити Верховна Рада.

Вдень 26 листопада президент України Петро Порошенко підписав указ про введення воєнного стану до 25 січня.

Відзначимо, що військовий стан-2018 не означає автоматичного скасування президентських виборів. Про це заявила перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

"Вибори будуть. Воєнний стан не означає автоматичного скасування виборів. Порошенко точно не боїться Путіна. ... Дорогі громадяни, читайте, аналізуйте і думайте", – написала Геращенко на своїй сторінці в Facebook, коментуючи заяви про те, що питання введення воєнного стану в Україні піднімалося нібито заради того, щоб скасувати вибори президента.

Які права отримують військові над цивільними

Запровадження воєнного стану передбачає обмеження конституційних прав і свобод як пересічних громадян, так і юридичних осіб. При цьому всі обмеження повинні бути ретельно прописані: що саме можна робити на час введення режиму. Також в указі обов'язково повинен бути вказаний термін, на який діятимуть обмеження .

Крім терміну, на який вводиться режим, в указі повинна бути також прописана територія, на яку він поширюється . Справа в тому, що на час дії режиму воєнного стану місцеве військове командування відтепер буде завідувати питаннями не тільки військової оборони, але ще і забезпечення правопорядку і безпеки.

Реклама

Правда, за законом це має відбуватися в тісній взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Але в разі бойових дій вся влада переходить виключно військовим.

1543184835.0888

Які можливості та права отримують при цьому військові?

- запроваджувати трудову повинність для працездатного населення . Тобто якщо ви не зайняті роботою в оборонній сфері, або її життєзабезпеченням, і не маєте броні за місцем роботи, то військові мають повне право залучити вас "до виконання робіт, що мають оборонний характер". Але згідно зі статтею 20 Закону, вам зобов'язані платити мінімальну зарплату і в цілому дотримуватися правил КЗпП;

- контролювати всю публічну інформацію, включаючи радіо, телебачення та всі інші ЗМІ . У законі це прописано як право використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та видавництва для військових потреб і проведення роз'яснювальної роботи серед військ і населення;

- вилучати для тимчасового використання майно, необхідне для потреб оборони , не тільки у органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, але також і у пересічних громадян. Правда, відповідно до статті 23 військові зобов'язані компенсувати вартість цього майна;

- запроваджувати комендантську годину (після початку комендантської години можна пересуватися по вулицях тільки при наявності спеціального дозволу), обмежувати свободу пересування як громадян, так і транспортних засобів;

- перевіряти документи, обшукувати особисті речі, багаж і автомобілі, а також як офісні, так і житлові приміщення . Крім того, військові отримують право розквартируватися в офісах і квартирах. Але згідно зі статтею 20, виселити вас не мають права, тільки "ущільнити";

В тренді
Розстріл іноземця в Києві: нові подробиці
Фото: kyiv.npu.gov.ua

- в порядку, встановленому Конституцією України та законами України, порушувати питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій , якщо вони загрожують суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності і територіальній цілісності, життю громадян;

- забороняти проведення всіх масових заходів згідно зі статтею 8, п. 8. Під це визначення підпадають не тільки політичні мітинги або демонстрації, але також естрадний концерт або новорічна "ялинка" для дітей.

- і навіть обмежувати або забороняти продаж спиртних напоїв .

Відповідь на питання, чи буде мобілізація, однозначна: мобілізації поки не буде. Про це Петро Порошенко заявив під час засідання Ради національної безпеки і оборони в ніч на 26 листопада.

"Рішення не передбачає негайної мобілізації. Але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги", – підкреслив Порошенко.

Реклама

Потрібно відзначити, що на даний момент поліція України вже переведена на посилений режим несення служби.  Про це повідомив голова Нацполіціі Сергій Князєв на засіданні РНБО в ніч на 26 листопада. За його словами, він затвердив такий план за 23 години неділі.

"Поліція переходить на посилений варіант несення служби. Ми зараз забезпечуємо охорону спільно з Національною гвардією консульських установ і посольств. Масових заворушень поки немає і забезпечимо, щоб їх не було в Україні на весь період даної ситуації", – повідомив голова Нацполіціі.

Чому військовий стан не ввели раніше

Відзначимо, що ще в кінці лютого 2014 року указ був готовий, але військовий стан не ввели: секретар РНБО, а на той час в. о. президента Олександр Турчинов назвав причину  – політичні лідери відмовилися його підтримати.

Турчинов готовий був ввести воєнний стан і навіть зібрав для цього політичних лідерів, щоб потім схвалити рішення в парламенті, але все пішло не так, як він замислив. На його думку, однією з причин виявилася скасування виборів в країні.

"27 (лютого – ред.) ввечері я дав наказ керівнику юридичного управління адміністрації підготувати відповідний указ про введення воєнного стану ... І такий указ у мене був підготовлений. І 28-го на засіданні РНБО я планував отримати підтримку цього рішення. Але указ не може працювати, поки його не затвердить Верховна Рада. Саме тому 28 лютого, щоб отримати підтримку Верховної Ради, я запросив лідерів політичних сил і фракцій, які тоді складали більшість в парламенті. У той же час більшість політичних лідерів розуміли тоді, що російська агресія може затягнутися на необмежено довгий час. І у них, напевно, були підстави вважати, що введення воєнного стану, який в тому числі призупиняє проведення будь-яких виборів ... І саме тому за це рішення проголосував лише я на засіданні РНБО", – підкреслив секретар РНБО.

Наступного разу  в Україні заговорили про можливість введення воєнного стану  в лютому 2017 року. Цю тему тоді озвучували в своїх коментарях міністр закордонних справ Павло Клімкін, спікер Верховної Ради Андрій Парубій та інші офіційні та відповідальні особи.

Зокрема, Павло Клімкін зазначив, що при необхідності військовий стан в Україні може бути введений дуже швидко .

"Питання неодноразово проговорювався. Є міркування безпеки, є міркування правового характеру. Тобто це питання постійно перебуває в стані обговорення. Якщо ситуація цього вимагатиме, це станеться дуже-дуже швидко", – заявив міністр закордонних справ 10 лютого 2017 року.

Андрій Парубій був упевнений, що коли наказ про введення воєнного стану буде підписаний президентом, Рада підтримає його без вагань.

"Якщо це питання буде ініційоване РНБО і президентом, то я вважаю, Верховна Рада без сумнівів його підтримає", – сказав спікер Ради 13 лютого 2017 року.

Нагадаємо, що в неділю 25 листопада російський прикордонний корабель "Дон" протаранив український рейдовий буксир в момент, коли той разом з двома малими броньованими артилерійськими катерами "Бердянськ" і "Нікополь", виконуючи всі норми міжнародного права, прямував з порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. По українських суднах був відкритий вогонь.

00_198

Російська ФСБ заявила, що Україна заздалегідь не погоджувала прохід і українські кораблі прямують до Керченської протоки, порушивши "державний кордон Росії", відповідно до чого Москва приймає "всі заходи щодо гарантування безпеки судноплавства і регулювання руху суден в акваторіях Чорного, Азовського морів і Керченської протоки".

Незважаючи на це, українським кораблям все-таки вдалося дістатися до Керченської протоки, яку Росія, забезпечуючи "заходи щодо гарантування безпеки", перекрила для цивільних суден.

Всі подробиці конфлікту читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня": Атака Росії на українські кораблі в Азовському морі: хроніка подій онлайн.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...