Ювілейний саміт Україна-ЄС: чого Києву очікувати від щорічної зустрічі в Брюсселі

7 Липня 2018, 09:17

ЄС прийняв політичне рішення пов'язати надання Україні нового "макрофіна" з програмою МВФ. Тому відокремити підвищення тарифів від вимог щодо отримання "макрофіна" навряд чи вийде

<p style="text-align: justify;">Фото: zn.ua</p>
Фото: zn.ua

У понеділок 9 липня Брюсселі пройде щорічний саміт Україна-ЄС. Ювілейна 20-а зустріч на найвищому рівні важлива як для Києва, так і для Брюсселя, тому, за словами експертів, другий раз поспіль без підсумкової декларації саміт вже точно не закінчиться.

В інтерв'ю сайту "Сегодня" віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе нагадала, чому торішній саміт в Києві закінчився без підсумкової декларації. Деякі країни ЄС були "проти" повторювати в документі текст преамбули Угоди про асоціацію, в якій навіть не йдеться про майбутнє членство України в ЄС, а всього лише – про визнання Євросоюзом європейських прагнень України.

Судячи зі слів українських дипломатів, які фіналізують текст підсумкової декларації саміту, поправки будуть вноситися до останнього, тому інтрига зберігається. Але майже напевно на саміті в Брюсселі ЄС оголосить про надання Україні нового пакету макрофінансової допомоги на 1 млрд євро і дасть старт консультаціям про можливість приєднання України до цифрової і енергетичної європейських спілок.

Політика закрытих дверей

Минулорічний саміт Україна-ЄС, який проходив в Києві 13 липня, закінчився для нас холодним душем. Ні для кого не було секретом, що з позицією Нідерландів, особливо після минулого в квітні 2016- го референдуму проти Асоціації з Україною, будуть проблеми. Але найменше Київ очікував, що на їхній бік стануть європейські важковаговики у вигляді Німеччини і Франції.

"Позицію Берліна і Парижа яскраво описує заяву віце-президента Європарламенту, депутата від Вільної демократичної партії Німеччини Олександра Графа Ламбсдорффа. За його словами, у країн-членів НАТО немає бажання приймати Україну в Альянс і потім вплутуватися в конфлікт з Росією", - писав сайт "Сегодня" в минулорічній статті "Підсумки саміту Україна-ЄС: з безвизом і асоціацією, але без перспективи членства в ЄС і НАТО".

В інтерв'ю сайту "Сегодня" Іванна Клімпуш-Цинцадзе сказала, що в підсумковій декларації 20-го саміту Україна сподівається побачити, принаймні, ту мову, який фігурує в Угоді про асоціацію.

"До речі, це те, чого не вдалося досягти в минулому році. Були окремі країни, які не були готові повторювати текст Угоди про асоціацію. Сподіваюся, що ми перейшли момент, коли це було неможливо з тих чи інших причин, і на цей раз отримаємо декларацію, яка підтвердить подальшу готовність країн ЄС підтримувати Україну", - сказала віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції.

Експерти в своїх оцінках щодо підсумкової декларації саміту також налаштовані оптимістично. Але не тому, що табір скептиків євроінтеграції України в Євросоюзі змінив свою думку. На цей раз і Київ, і Брюссель будуть більш гнучкими. І ось чому: Україна вже майже увійшла в передвиборну президентську кампанію, тому різкі кроки, які можуть обернутися скандалом на міжнародній арені української влади ні до чого; Євросоюз на порозі передвиборної кампанії – в травні 2019 го пройдуть вибори в Європарламент – тому зараз Європу турбують абсолютно інші питання і проблеми.

"Повторення долі торішнього саміту в Києві, який закінчився без підсумкової декларації, обернеться провалом. Як в такому випадку говорити про хороших відносинах з ЄС, якщо ми навіть декларацію не можемо погодити? Але є й інша політична сторона медалі: цей 20-й ювілейний саміт Україна-ЄС – останній перед президентськими виборами в Україні. Порошенко будує свій наратив для виборів, частково грунтуючись на темі євроінтеграції. Тому, відсутність узгодженої декларації на саміті буде вважатися йому великим мінусом. Але, думаю, на цей раз і Київ, і Брюссель стануть більш гнучкими, адже для ЄС відсутність декларації теж не дуже хороший сигнал. Взагалі у мене склалося відчуття, що декларацію узгодять в будь-якому випадку", – сказав сайту "Сегодня" старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра.

Вранці реформи, ввечері гроші

За словами експертів, на саміті в Брюсселі Євросоюз може оголосити про новий пакет макрофінансової допомоги Україні на 1 млрд євро - для цього ЄС вже пройшов всі внутрішні процедури узгодження: в середу глава Європарламенту Антоніо Таяні підписав рішення, яке в п'ятницю опублікували в Офіційному журналі ЄС.

Останній транш попереднього пакету "макрофіна" на 600 млн євро в листопаді минулого року ми втратили через невиконання 4 з 22 вимог Брюсселя, правда визначальними маркерами були всього два: скасування мораторію на експорт лісу-кругляка і введення автоматичної системи перевірки е-декларацій. Але на відміну від попередньої програми, перший транш якої ми отримали авансом, для отримання першого траншу нового "макрофіна" Україна повинна буде виконати чіткий перелік умов.

"Ми продовжимо наполягати на невиконаних заходи в ході реалізації попередньої програми – на антикорупційні заходи. Корупція – серйозна тягар для економіки України, перешкода для економічного зростання і, в кінцевому рахунку, для зростання рівня життя. Меморандум про взаєморозуміння повинен бути узгоджений з урядом України, щоб визначити, які конкретні заходи з реформування повинні бути реалізовані, щоб почали надходити виплати в рамках загального пакету", – сказав в інтерв'ю сайту "Сегодня" керівник групи підтримки України в Єврокомісії Петер Вагнер.

Як і писав сайт "Сегодня", свою вимогу про скасування мораторію на експорт лісу-кругляка ЄС, швидше за все, відкладе до кращих часів. А ось введення автоматичної системи перевірки е-декларацій обов'язково залишиться. Плюс до цього часу Єврокомісії заявляли, що отримання нового "макрофіна" ЄС пов'язує з продовженням співпраці України з МВФ. А в списку вимог Фонду залишається підвищення цін на газ для населення. Знову-таки в умовах наближення президентських і парламентських виборів для влади такий крок буде те саме що політичному "самогубства".

За словами Іванни Клімпуш-Цинцадзе, ЄС прийняв політичне рішення пов'язати надання Україні нового "макрофіна" з програмою МВФ. Тому відокремити підвищення тарифів від вимог щодо отримання "макрофіна" навряд чи вийде.

"Якщо ми знайдемо порозуміння з МВФ, необхідність підвищення тарифів може бути збалансована іншими заходами щодо прозорості газового ринку, переходу на прямі договірні відносини між постачальниками, користувачами і споживачами газу і т.д. Розмова триває, тому поки рано говорити, яке саме рішення буде прийнято", - вважає віце-прем'єр.

За словами Леоніда Літри, є ще один важливий момент, який буде обговорюватися на саміті - пропозиція Порошенко, яке він озвучив на торішньому саміті Східного партнерства (який пройшов в листопаді в Брюсселі - Авт.), про можливість приєднання України до цифрової, енергетичної і митної спілки, і Шенгенської зони.

"ЄС вже підготував звіти про доцільність приєднання України до всіх цих союзів. За попередньою інформацією, дуже хорошу оцінку отримала можливість приєднання України до цифрового союзу. За митному – немає – це невигідно самій Україні. Приєднання до Шенгенської зони неможливо через проблеми всередині самого ЄС. По енергетиці є хороші передумови, але сам ЄС гальмує цей процес, ніж Київ незадоволений. Україні залишилося закінчити анбандлінг "Нафтогазу" (поділ активів НАКу – Авт.), після чого ми будемо відповідати більшості критеріїв для вступу в енергетичний союз. На думку України, як раз цьому ЄС і перешкоджає: якщо Україна стане частиною енергетичного ринку, ЄС буде нести відповідальність і за Україну. Тобто, якщо будуть проблеми з поставками газу, це будуть вже і проблеми ЄС", – сказав сайту "Сегодня" Леонід Літра.

Ви зараз переглядаєте новину "Ювілейний саміт Україна-ЄС: чого Києву очікувати від щорічної зустрічі в Брюсселі". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Зеленюк Крістіна

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...