Зробити стартовою
25,74
29,01
РУС

Заслужити шавасану: як розвивається йога в Україні

Йога з обігрівачами і котами, на пляжі і в повітрі – від релігійної містики до психологічного відновлення

В Україні йога з'явилася ще у 1980-х. Починали практикувати її студенти і професори, які вивчали філософські дисципліни.

"Наприкінці 80-х і початку дев'яностих наші люди загалом шукали щось невідоме. І в цьому сенсі від йоги чекали "спецефектів", – розповідає арт-директор Avatar Yoga Festival Наталя Зима. – Зараз люди стали розсудливішими, пішли від захопленої езотерики в практичнішу площину. Тепер йога приваблює тим, що в студіях, на відміну від спортивних залів, немає слоганів "швидше, вище, сильніше". Від цього в повсякденному житті вже всі дуже втомилися".

Одна з причин, чому більшість записуються на йогу, – стан розслаблення в положенні лежачи на спині – шавасана. Але щоб по-справжньому розслабити тіло, вправи потрібно виконувати правильно – задіюючи всі м'язи і дотримуючись послідовності рухів. Тому інструктори застерігають ентузіастів від фізичних травм під час домашніх занять, а священики – від травм духовних і душевних.

Йога в гамаку: американський стиль для ледачих

Максим Пушкарьов займається йогою вже понад 10 років, і 6 з них – флай-йогою. 2012 року його команда зі студії Vedalife стала першою в Україні проводити заняття з антигравітаційної йоги.

"Цей напрямок придумав американський акробат Крістофер Гаррісон, який після травми хребта шукав нові шляхи відновлення, – вводить нас в курс справи Максим. – У підвішеному стані, коли висиш на гамаку вниз головою, швидше відновлюється кровообіг і минає втома. З йогічних практик був узятий фізичний аспект – робота з тілом, адаптована під сучасні потреби людини. 2007 року флай-йога офіційно стала світовим напрямком йоги. Щоб стати інструктором, я навчався на Балі у австралійського сертифікованого тренера. Заняття мені сподобалося настільки, що з бізнесмена, який займається металопрокатом, я став інструктором і засновником студії йоги! Мені подобається працювати в цій сфері, тому що всі задіяні в ній люди звикли вирішувати справи без зайвого напруження. Багато новачків бояться гамака – не вірять, що зможуть так само. Насправді це лише додатковий інструмент, який полегшує вправу. Будь-яку позу в ньому прийняти набагато простіше, тому ми іноді жартуємо і називаємо це йогою для ледачих. Хоча на заняттях ми не тільки перекидаэмося у повітрі, а й займаємося на килимку".


"Хулігани": селфі на даху та альтернатива Єгипту

Денис Роспутний, творець фестивалю Avatar Yoga Festival, перший раз на заняття йоги потрапив 7 років тому за компанію зі своєю дівчиною.

"До цього я думав, що йога – для вагітних і гламурних дівчат, – згадує герой. – Але мені дуже сподобалося відчуття після заняття. Всього за пару годин тіло стало дуже "легким", а стан спокійним. І я продовжив займатися. Одного разу подорожуючи Пітером, я побачив на асфальті напис "побачення на даху". Це дуже надихнуло. Коли я повернувся до Києва, створив сторінку у Facebook і через неї став організовувати ранкові заняття йогою на одній з висоток столиці. Це не зовсім законно, тому була присутня атмосфера виклику і хуліганства, пару раз приїжджала поліція. Людям так подобалося прокидатися о 5-6 годині ранку, з'їжджатися на таксі і велосипедах, щоб зустрітися під цирком. І такі "сонні горобці" залазили на дах, було дуже романтично! Дехто приходив просто "відзначитися", зробити селфі на тлі міста, а потім не вставали з килимка, тому що було страшно".

2015 року команда Дениса провела перший йога табір на морі, на який приїхало всього 29 осіб. Цей проект виріс у фестиваль і 2018-го на ньому зібралося 1500 відвідувачів! Головна мета проекту – розповісти людям якомога більше про різні напрямки йоги. Для цього організатори й запрошують зарубіжних авторитетних майстрів.

"Ми не адепти певної релігії, – пояснює Денис. – Ми робимо акцент на активному здоровому способі життя, спілкуванні з однодумцями. Це значно краще, ніж їхати до Єгипту, пити дешеве пиво і розважатися з аніматорами. Ми ж проводимо чайні церемонії на світанку, а в 10 ранку можемо танцювати абсолютно тверезі. Але найприємніше наприкінці – обніматися з усіма, це найкраще визнання заслуг".

Федерація: в зал з конспектом

Владислав Очеретько має три вищі освіти: юридичну, психологічну та диплом з реабілітології. Практикувати йогу він почав 1997 року – в невеликому співтоваристві, яке організував викладач Андрій Сафронов. Сьогодні Владислав – один з інструкторів Української федерації йоги. Вона не тільки проводить практичні заняття, але вивчає і перекладає стародавні трактати, представлена ​​в 8 країнах світу – від Зеландії до Еміратів.

"Головне, чим ми займаємося, – розвінчуємо міфи про йогу, – пояснює герой. – Наприклад, більшість вважає, що для постійної практики потрібно бути вегетаріанцем. Але йога – не релігія, ніякого догмату в ній бути не може. Ми робимо огляди в своїх блогах, роз'яснюємо основні поняття сучасній людині. Йога вивчає тіло та емоції. Основна відмінність федерації – програма навчання: вона складена на кілька років, і людина може приєднатися лише на початку курсу. Є терміни і принципи, які не можна швидко пояснити. Тому наші учні іноді ведуть конспекти. Але ми не готуємо інструкторів, не ведемо курси. Сьогодні для мене йога – це практичний інструмент для роботи над собою".

Зараз ринок перенасичений пропозиціями: йога з тваринами, коли заняття проходить поруч з котиками і собачками, хот-йога, де займаються під обігрівачем для імітації спекотної атмосфери Індії.

"Словом, споживачеві є з чого вибрати. Але в нашому уявленні це все – профанація, – пояснює Владислав. – Головна відмінність хатха-йоги від гімнастики в тому, що насамперед потрібно навчитися керувати власними емоціями. Ми розробили методику, де під певний психотип підбирається спеціальний комплекс вправ. Спеціаліст може визначити характер людини навіть за формою попи! Для України найпоширеніша емоція – невдоволення. Цьому стану притаманні відповідні пози. Наприклад, незадоволена людина буде завжди сутулитися. В цьому випадку потрібно перевірити поперек. А щоб розслабити м'язи, можна використовувати жими і дихання животом".

Практика: релігія і нейронні зв'язки

Марго Хиленко вже 10 років займається йогою. Спочатку її метою було відновити тіло після дитячої травми хребта і сісти на шпагат.

"У 20 років я зрозуміла, що потрібно зайнятися своїм тілом серйозніше, – пояснює Марго. – Найголовніша відмінність йоги від спорту – що не потрібно долати біль. Спочатку я була зовсім "дерев'яна". Але гнучкість тіла розвиває гнучкість розуму, тому що під час заняття встановлюються нові нейронні зв'язки, які надалі формують наші реакції і поведінку. Спорт – це результат: вище, швидше, сильніше. А йога – це стан. І те, що ви потім можете сісти на шпагат, – всього лише побічний ефект практики. Потрібно розуміти: те, що викладають в йога-студіях, – не духовна практика. Це швидше один окремий аспект, пов'язаний з тілом, взятий зі стародавніх індійських практик. Частина учнів їдуть до Індії до Гуру й отримують закриті практики, пов'язані з розвитком свідомості. Це передбачає відходження не тільки від православної традиції віросповідання, а й взагалі від усіх релігій. Тому що в йогічній філософії Бог сприймається як щось глобальніше. Я іноді сама замислююся про отримання практики, але поки мій час присвячений доньці, яка потребує уваги. Я була в Індії, але, чесно, йога в Україні мені подобається більше. Там багато хто зрозумів, що на цьому можна заробити, і стали викладати йогу на кожному розі, без жодного врахування анатомії і біомеханіки. Починаючи займатися йогою, люди часто стають вегетаріанцями, починають пити аюрведичні чаї, але це – не показник "язичництва", як і сидіння з закритими очима, яке називається медитацією в сучасному суспільстві. Однак, для духовної практики без Гуру не обійтися".

Йога з котом: пляж і 10 днів мовчання

Ольга Яганова з Чорноморська (Одеська обл.) займатися йогою почала 7 років тому. Зараз вона сертифікований інструктор з йоги у своєму місті і щодня прокидається о 5 ранку, щоб провести заняття на морському узбережжі. До неї часто приєднуються 5-річна дочка Валерія та кіт.

"Найбільше мені подобається, що під час вправ я більше зосереджуюсь на тому, куди поставити ногу, а не думаю про гори немитого посуду, – розповідає Ольга. – На відміну від інших видів фізичної активності, в йозі головне – приділяти увагу поточному моменту. Після народження дочки я більше стала займатися вдома сама, вправляючись в тому, чому вже навчилася у студії. Коли вік Валерії дозволив, я повернулася до занять, але вже як тренер. Ми разом їхали через все місто в студію, а потім півтренування я проводила успішно, а другу половину – бігала залом за дитиною. Близькі мене не розуміють, мама взагалі вважає, що після заміжжя я мала тільки займатися дитиною і готувати чоловікові їжу. 2018-го, восени, я їздила до Києва на віпасану. Ми жили у віддаленій від міста місцевості, і 10 днів потрібно було просто мовчати. У такому випадку інформація на певний час припиняє оновлюватися, і у мозку з'являється можливість відпочити. Після віпасани я перестала жити "на автоматі". До кожного свого вчинку я стала ставитися уважніше, і це сталося не навмисно, а саме собою. Я читала в інтернеті, що "практикуючі" починають бачити ангелів і демонів за плечима людей. Але у мене нічого подібного і близько не було. Мені йога допомагає зберігати баланс: бути доброю мамою і не забувати займатися собою. В день я до 2 годин приділяю йозі, і це моя улюблена пора".

"Заняття йогою загрожують духовними проблемами"

Коли 2015 року ООН проголосив 21 червня "Всесвітнім днем ​​йоги", православні греки – Священний Синод Елладської православної церкви – виступили із заявою:

"Йога є фундаментальним вченням релігії індуїзму. Вона абсолютно несумісна з православною вірою і не має місця в житті християн".

В Україні священики радять вірянам замінити її гімнастикою.

"Всі йогічні практики мають духовний зміст, певну градацію і різні рівні. Коли досягаєш одного рівня, запропонують зайнятися "просунутішими" практиками, і в підсумку це призведе до тієї ж релігійної діяльності, – говорить чернець Києво-Печерської лаври, отець Даміан. – Йога – пантеїстична за своєю суттю. Вона пропагує, що реальність і кожна людина – це вже бог, розкрити якого дозволяють асани, з'єднані з правильним диханням. Ці практики часто призводять до змінених психічних станів, що загрожує душевними і духовними проблемами. Адже відкривши свою свідомість для всіляких енергій, всередину людини потрапляють далеко не божественні сили. Багато викладачів йоги самі не усвідомлюють, чим займаються. Хто по книгах навчався, хто – від таких "фахівців", як і вони самі. Щодо цього популярна книжка американського католика Джозефа Френгіпені. Він був інструктором кундаліні-йоги, а потім став християнином. У своїй книзі він пише: "Йога – це не просто аеробіка або гімнастика. До всієї цієї системи додаються бхаяни і кіртан – язичницькі еквіваленти православних акафістів. До індуїстських богів – також мантри, є "сакральними" формулами, як телефонні номери різних язичницьких гуру і богів. А ця енергія зовсім не від Духа Святого. Тому думати про йогу, що це просто фізкультурний рух – все одно що говорити, ніби хрещення – це просто вправа під водою".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Заслужити шавасану: як розвивається йога в Україні". Інші Новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОРЫ:

Анастасія Білоусова , Ольга Карась

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь