Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Пляж, картопля, кандидат: чому віддасть перевагу виборець 21 липня

17 липня, 07:38

Віталій Рябошапка

Море і городи - головні загрози перших в історії України "літніх" парламентських виборів

/ Фото: Facebook

Реклама

Дострокові вибори вибори до парламенту України, які відбудуться 21 липня, будуть особливими для країни. І не тільки тому, що "дострокові" вони досить умовно: Верховна Рада нинішнього скликання не добере до своїх законних п'яти років повноважень всього кілька місяців. Вибори-2019 – перші "чисті" вибори народних депутатів в історії країни, які проходять влітку. І це визначає їх специфіку. Насамперед – явку виборців.

Якою вона буде, як активність громадян вплине на результати виборів, і що партії і кандидати роблять для того, щоб привести на виборчі дільниці своїх виборців, розбирався сайт "Сьогодні".

Літні президентські вибори – аншлаг на дільницях

Насправді в історії незалежної України літні вибори вже траплялися. Але орієнтуватися на відомі прецеденти, прогнозуючи поведінку виборців 21 липня, було б некоректно.

Єдині "літні" вибори президента України відбулися в червні-липні 1994 року. Це були дострокові вибори, викликані політичною кризою в країні. Перший тур відбувся 26 червня, другий, в якому зійшлися чинний на той час президент Леонід Кравчук і екс-прем'єр, майбутній глава держави Леонід Кучма – 10 липня. На той час виборчі технології в країні перебували в зародковому стані, телебачення не було так розвинене, як сьогодні, а соціальних мереж не було зовсім. Тому про повноцінні "вільні" мобілізації – в тому вигляді, в якому виборець відчуває їх на собі сьогодні, зрозуміло, не йшлося.

З іншого боку, 94-го народ за старою звичкою ще вважав участь в голосуванні мало не обов'язковим заходом. Все ще був сильний авторитет "червоних директорів" (представником яких був Кучма), здатних одним негласним розпорядженням відправляти на виборчі дільниці десятки тисяч робочих заводів. Нарешті, на виборчу активність народ стимулювала економічна і соціальна ситуація в країні: люди пов'язували майбутні поліпшення життя зі зміною влади. Все це забезпечило досить солідну явку на єдиних в історії "літніх" президентських виборах. У першому турі на дільниці прийшло 70,4% виборців, у другому – 71, 6%. (Для порівняння: на виборах президента України в березні-квітні 2019 року явка становила 62,8% в першому турі, 61,37% – у другому).

Літні парламентські – майже провал

Того ж 1994 року відбулися літні вибори до Верховної Ради України. Точніше – перевибори, коли народ обирав лише частину парламенту (тому у вступі статті нинішні літні вибори і названі першими "чистими"). 94-го вибори народних депутатів проходили за особливою системою, яка потім не застосовувалася в Україні: мажоритарною двотуровою. Щоб стати депутатом, кандидат повинен був набрати понад 50% голосів за умови, що на вибори прийдуть не менше 50% виборців. В іншому випадку на окрузі проводився другий тур виборів.

Перший тур парламентських виборів (які, як і президентські були достроковими) був проведений наприкінці березня. Але через невисоку явку в окремих округах, а переважно – через те, що кандидати не отримували більше половини голосів виборців, які прийшли на ділянку, в першому турі було обрано менше півсотні парламентаріїв. Другий тур, який відбувся на початку квітня, доукомплектував парламент, але не повністю: більше сотні округів так і залишилися без свого представника в парламенті.

Саме тому 24 липня було проведено перевибори в цих округах. Середня явка становила 51,12%. Однак в більшості округів вона була нижче 50%, тому вибори на них були визнані такими, що не відбулися. На початку серпня на цих округах відбувся другий тур виборів, однак частина з округів знову залишилася без депутатів через низьку явку. У підсумку в ході льотних виборів з 116 народних депутатів, яких потрібно було дообрати, було обрано лише 60 – підвела явка виборців.

Неважко помітити, що другий тур президентський виборів з досить пристойною явкою і перший тур провальних перевиборів до парламенту відділяли всього лише два тижні. Пояснити істотну різницю явки можна як настанням ближче до серпня "сезону відпусток", так і меншим інтересом виборців до парламентських виборів.

Коли не потрібно орієнтуватися на соцопитування

Чинне виборче законодавство, на відміну від існуючого на 1994-й, не пов'язує підсумки виборів з явкою. У мажоритарному окрузі вибори можуть бути визнані такими, що не відбулися, в двох випадках: якщо в окрузі не зареєструвався жоден кандидат (на нинішніх виборах таких прецедентів не зафіксовано. Читайте "Вибори-2019: всі округи і кандидати за мажоритаркою"). Або, якщо в окрузі зареєструвався лише один кандидат і на виборах він набрав менше 50% голосів тих, хто проголосував. Таким чином, вибори-2019 відбудуться "за будь-якої погоди". Але ось якою буде явка?

Соцопитування з цього приводу дають вельми втішний прогноз. Так, наприклад, згідно з опитуванням, проведеним Фондом "Демініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 у всіх регіонах України за винятком Криму і окупованих територій Донецької і Луганської областей (опитано 2017 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%), про намір взяти участь в голосуванні заявила переважна більшість опитаних – 81%. При цьому 51% опитаних заявив, що точно піде на вибори, ще 30% сказали, що візьмуть участь "найімовірніше". В ході опитування соцгрупи Рейтинг (проведено 6-10 липня, похибка не більше 2,2%) категорично про небажання йти на вибори заявили лише 7,1% опитаних. Здавалося б, соцопитування обіцяють, якщо не рекордну, то досить пристойну явку. Однак цей прогноз розвивають самі вчені.

Як розповіла в коментарі сайту "Сьогодні" директор Фонду "Демініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, рівень явки в соцдослідженнях – якраз той показник, на який не потрібно орієнтуватися.

"Спиратися на соцдослідження саме в цьому питанні не дуже правильно. Справа в тому, що погоджуються взяти участь у соцопитуваннях, зазвичай ті, хто піде на вибори. А ті, хто точно знає, що не піде, переважно відмовляються працювати з соціологами", – зазначила Ірина Бекешкіна.

За її словами, подібна проблема з цим показником спостерігається на тільки в Україні. У Польщі соцопитування показували явку приблизно на 20% більша за ту, що в підсумку була зафіксована в ході виборів.

"Це не тому що люди обманюють, вводять в оману. Просто ті, хто не приходить на вибори, спочатку "випадають" з соцопитувань", – каже соціолог.

Прийде половина

То скільки ж людей прийде голосувати? На думку Ірини Бекешкіної, реальна явка на нинішніх парламентських виборах коливатиметься в межах 50%.

"Зараз – період відпусток, тому явка буде явно нижче, ніж на президентських виборах. Я думаю, в межах 50%", – зазначила соціолог.

При цьому, як зазначають експерти, зміниться структура населення.

"Середнього класу, інтелігенції буде менше на виборах, постраждають від цього партії, орієнтовані саме на такого виборця. А сільського населення в відсотковому співвідношенні навпаки на цих виборах буде більше. Тому партії, які мають хорошу розгалужену структуру, яка в тому числі дозволяє агітувати в сільській глибинці, будуть у виграші", – каже Ірина Бекешкіна.

Збільшиться, за її словами, порівняно з минулими виборами до парламенту і кількість тих, хто проголосував в східних регіонах країни.

"2014-го вони просто не прийшли на вибори. Зараз же, думаю, явка буде, як в середньому по країні".

А ось що стосується Західної України, то тут ситуація неоднозначна.

"З одного боку, захід голосує активніше. Але справа в тому, що населення там менше. Крім того, влітку багато хто виїжджає на сезонні роботи. Тому там буде нижче явка", – говорить експерт.

Згоден з такою думкою і голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

"Найімовірніше явка буде відсотків п'ятдесят. Липень-серпень – це взагалі найгірший час для виборів. У одних голова зайнята городами, у інших – відпочинком. Подивіться на такий показник, як зміна місця реєстрації: на відміну від президентських виборів, жодного ажіотажу не спостерігається. І, до речі, наразі я не бачу також повноцінних кампаній партій щодо залучення своїх виборців, що мене дивує. Можливо, партії залишили мобілізацію на останні дні", – сказав Олексій Кошель в коментарі сайту "Сьогодні".

Говорячи про вплив невисокої явки на результати виборів, Олексій Кошель зазначає, що вплив буде, але "не катастрофічний".

"Вважаю, політсили, орієнтовані на сільський електорат, традиційно дадуть результати трохи кращі, ніж показують соцопитування. І навпаки, партії, які розраховують на голоси міського населення, трохи просядуть. Не думаю, що вплив вимірюватиметься навіть відсотком, – скоріше частками. Але він буде", – говорить Олексій Кошель.

.Перешкодою до сильнішого впливу явки в різних регіонах на результати є, на думку голови КВУ, те, що влітку виїжджає не тільки міське населення – на відпочинок, а й сільське – на роботи, в тому числі, за кордон.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як кандидати проводять останні зустрічі з виборцями.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...