Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Битва за виборця: як кандидати в президенти борються за явку

2 квітня, 16:10

Віталій Рябошапка

Чому для кандидатів важлива ваша явка на виборчу дільницю

На виборчій дільниці

На виборчій дільниці / Фото: AFP

Одним з ключових показників, який сформував підсумкові результати першого туру виборів президента України і за який боротимуться кандидати, які вийшли у другий тур, є явка виборців. Як вже неодноразово бувало, саме висока явка прихильників може схилити чашу терезів на бік того чи іншого кандидата.

Тим часом в першому турі нинішніх президентських виборів показники явки були вельми неоднозначні. З одного боку, виборців прийшло на дільниці більше, ніж на виборах 2014 року. З іншого – окремі регіони країни показали істотне падіння явки. Що в підсумку не забарилося позначитися на результатах кандидатів, для яких ці регіони були базовими.

Як нас заманюють на вибори

Напевно, кожен з читачів хоча б раз стикався з технологією, яку політтехнологи називають "мобілізація електорату". Якщо по-простому – це коли вас наполегливо запрошують прийти на дільницю і проголосувати. Автор цих рядків напередодні першого туру отримав дві таких "нагадувалки": за день до виборів йому зателефонували на мобільний телефон і від імені одного з кандидатів нагадали, що 31 березня відбудеться голосування. Ще одне нагадування прийшло на меседжер Facebook від команди іншого кандидата безпосередньо в день виборів. Відправник послання ненав'язливо поцікавився, чи був я вже на дільниці, і після ствердної відповіді попросив "поговорити з рідними і запросити їх проголосувати".

Як розповів сайту "Сегодня" політтехнолог, який працював під час нинішньої кампанії на одного з кандидатів і побажав залишитися інкогніто, згадані технології – стандартні і найпоширеніші. Таке нагадування формально не є порушенням виборчого законодавства: адже команди кандидатів, начебто, ні за кого не агітує. Більш того, часто "для підстраховки" в подібних повідомленнях громадян закликають "проголосувати по совісті", "за гідного кандидата" і т. д. Однак при цьому сама згадка в заклику імені одного з кандидатів дає певний позитивний результат. І нехай нікого не вводить в оману той факт, що дзвінок або послання є нібито "безадресним": насправді вони приходять тим громадянам, на голоси яких розраховує кандидат.

"У певних випадках це як стрілянина "по площах". Якщо виміри показують, що наш кандидат в тому чи іншому регіоні отримує більшість голосів, варто обдзвонювати всі номери в базі. Звісно, є ймовірність, що дзвінок буде виборцю, який підтримує опонента. Але оскільки регіон "наш", обдзвін буде на нашу користь", – розповів політтехнолог.

Стосовно бази телефонів, то часто вона формується роками, передається від виборів до виборів, а іноді просто "купується". При цьому, звісно, така база не може вважатися базою прихильників. Але нерідко штаби працюють "точковіше" і віртуозніше, напрацьовуючи бази у ході виборів. Один із способів – заповнення анкет в агітаційних наметах, в процесі "поквартирної агітації" і т. д. При цьому виборець сам, добровільно надає свої дані і попередньо підтверджує готовність підтримати кандидата.

"Зрозуміло, ми постараємося зателефонувати цій людині напередодні виборів, запросити її на дільницю і попросити привести своїх рідних і близьких", – каже політтехнолог.

Зі старих перевірених механізмів – наполегливі заклики прийти проголосувати в теле-, радіорекламі, в передвиборчій пресі, брошурах. Окремо стоять різноманітні "сітки" – складні, іноді протизаконні, але ефективні механізми залучення електорату.

"У нас "сітки" демонізовані буквально. Вважається, що це щось протизаконне, обов'язково пов'язане з підкупом виборців. Але це далеко не завжди так. Є ефективні сітки, що дають результат і працюють в рамках закону. Наприклад, нерідко є вони у депутатів-мажоритарників, якщо вони постійно працюють на округах, реально через своїх представників вирішують проблеми людей. Формується базовий електорат, який довіряє депутату і його представникам. На виборах досить прийти до людей і повести їх на ділянки", – розповів політтехнолог.

А ось старі, "радянські" методи "залучення" електорату сьогодні практично не працюють. Насамперед мається на увазі "добровільно-примусова" явка, яку забезпечували директори заводів, підприємств, установ.

"Прийти-то вони, може, і прийдуть – на тих ділянках, де це легко проконтролювати. Але проголосувати цілком можуть "в піку" керівництву, видавши зовсім не той результат, на який розраховували", – зазначив політтехнолог.

При цьому, на думку співрозмовника, найефективнішим мобілізаційним механізмом є якісна "відбудова" кандидата в ході кампанії. Гасло "голосуй, а то програєш" в різних варіаціях залишається класикою жанру. І від того, наскільки активно і якісно в ході кампанії кандидат зможе донести його до своїх виборців, залежить його результат.

Явка більше, але не скрізь

Проте привести на дільниці людей вдається не завжди. Так сталося і в першому турі нинішніх виборів в окремих регіонах. Напередодні виборів соціологічні опитування прогнозували досить високу явку. Так, наприклад, згідно з опитуванням Фонду "Демініціативи" імені Ілька Кучеріва та КМІС, проведеного 20-26 березня, 85% опитаних громадян повідомили, що мають намір взяти участь у виборах. З них 62% заявили, що впевнені в цьому, 23% сказали, що "прийдуть найімовірніше".

При цьому, за даними ЦВК, явка на виборах на 20:00 31 березня становила 62,8%. Загалом це непоганий показник. Наприклад, явка 2014 року становила 59,48%. Тобто на цих виборах на дільниці прийшло навіть більше громадян, ніж п'ять років тому. Однак, наприклад, явка на виборах 2004 року (у першому турі) була 74,54%, в першому турі на виборах-1999 – 70,15%.

Як розповіла в коментарі сайту "Сегодня" координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, загалом офіційні дані ЦВК відповідають даним паралельного підрахунку голосів, проведеного ОПОРОЮ.

"За даними паралельного підрахунку ОПОРИ, явка становить 63,2% (при ймовірній похибці 0,7%). Водночас явка очікувалася ще вище. Принаймні, за даними соціологічних опитувань, понад 70% громадян планували прийти в день голосування на дільниці", – зазначила Ольга Айвазовська.

Крім того, серйозне падіння явки, порівняно з попередніми виборами, продемонструвала ціла низка областей. Наприклад, в Івано-Франківській області падіння явки, порівняно з президентськими виборами 2014 року, становило близько 12% (73,95% 2014-го, 61,96% 2019-го). У Тернопільській області зафіксовано падіння явки понад 10%, у Львівській – понад 9%, Рівненській – близько 6%. Як видно, явка знизилася переважно в західних регіонах. Водночас на сході і півдні країни – в Харківській, Запорізькій, Одеській областях – явка зросла. Наприклад, в Харківській – з 47,9% 2014 року до 64,53% нинішнього.

Зросла вона і в Херсонській області – з 51,42% до 57,65%. Однак цей регіон, поряд з Чернівецькою (явка 56,1%) і Закарпатською (47%) областями, продемонстрував найбільшу пасивність виборців.

Загалом, за даними ОПОРИ, в регіональному розрізі динаміка явки виглядає так: 2019 року Центральна Україна – 65,4% (2014 року – 63%), Схід – 63,1% (2014 року – 48%), Південь – 60,5% (2014 року – 48%), Захід – 63,5% (2014 року – 70%).

Чому народ не прийшов голосувати

Експерти сайту "Сегодня" називають різні причини падіння явки в окремих регіонах.

"Зменшення явки пов'язано як з трудовою міграцією, так і з обставинами політичного порядку. І тільки від тактики і стратегії кампанії залежить, наскільки їм вдасться мобілізувати додатково своїх прихильників напередодні другого туру виборів", – зазначає Ольга Айвазовська.

Народний депутат України з Ужгорода Роберт Горват також пов'язує низьку явку, зокрема, в Закарпатській області з трудовою міграцією.

"Якщо ви пройдетеся сьогодні домівками, в кожній другій родині батько на заробітках, син на навчанні або теж на заробітках. Під час виборів 2014 року у нас ще не було безвізу, а зараз є. І тому дуже багато людей із Західної України працюють за кордоном", – розповів Роберт Горват.

На його думку, до другого туру ситуація навряд чи зміниться. Люди не приїдуть спеціально для того, щоб проголосувати, тому що це досить дорого.

"Уявіть собі, що людині потрібно витратити 500-700 доларів, щоб приїхати, проголосувати, повернутися знову на роботу. Дуже мало людей приїжджали спеціально на вибори. А на консульський облік вони не стають, тому що їдуть тільки на три місяці. Тому і не голосують взагалі. І мені складно уявити, що до другого туру щось зміниться, що люди масово приїдуть, щоб проголосувати. Але такі речі неможливо прогнозувати", – зазначив народний депутат.

У свою чергу, голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що причина низької явки в окремих регіонах України – не тільки трудова міграція.

"Якщо говорити по регіонах, то ми бачимо невисокі показники явки в Херсонській, Чернівецькій, Закарпатській областях. І я б не списував це тільки на велику кількість трудових мігрантів. Насамперед ми можемо пояснити низьку явку слабким впливом кандидатів на пост президента України до цих регіонів. Тобто, зазвичай, традиційно кандидати зосереджуються на великих містах, містах-мільйонниках. І менш активно працюють в малих областях. Наприклад, за нашими даними, всього 7 кандидатів з 39 під час виборчої кампанії відвідали Закарпаття", – розповів Олексій Кошель.

Голова КВУ при цьому зазначив, що українська політична практика в цьому плані відрізняється від європейської. Наприклад, в тій же Німеччині норма, коли лідер партії приїжджає до міст з населенням 50 тисяч. Другою причиною низького інтересу виборців, на думку Олексія Кошеля, стало те, що кандидати не зуміли донести до людей меседж, що вони знають проблеми конкретних регіонів і готові їх вирішувати.

"Виборці просто не побачили в програмах тез, які могли б зацікавити саме ці регіони. У нас взагалі у більшості кандидатів були відсутні розширені програми, багато програм, зареєстрованих на сайті ЦВК, – це просто формальність. Але в тому ж Закарпатті, Чернівецькій області виборці хотіли б якщо не побачити в програмах, то почути тези кандидатів з питань подвійного громадянства, подальшого спрощення перетину державного кордону. Херсонщина хотіла б побачити тези про вирішення проблем, характерних для неї як аграрного регіону і регіону, що межує з окупованим Кримом", – розповів Олексій Кошель.

На думку голови КВУ, на активність виборців вплинув "телевізійний" формат виборів і політична дискусія низької якості.

"Виборців не переконали, що кандидати дійсно стурбовані актуальними проблемами громадян, які проживають в цих регіонах і налаштовані їх вирішувати. Більшість кандидатів обмежили свої посили до виборців загальними обіцянками. Це було змагання обіцянок, в якому багато виборців не знайшли своїх конкретних інтересів", – сказав Олексій Кошель.

Нарешті, ще одним фактором, що вплинув як на ефективність агітації, так і на явку, на думку голови КВУ, виявилася слабкість партійних структур, які просто не працюють належним чином і не можуть мобілізувати електорат.

Що можна встигнути за три тижні

На думку Олексія Кошеля, мобілізація свого електорату стане ключовим завданням у другому турі як для Володимира Зеленського, так і для Петра Порошенка.

"Думаю, штаби обох кандидатів дуже активно працюватимуть в цьому напрямку. Потенціал розширення електоральної бази є. Ми маємо приклади в українській виборчій історії, коли кандидати отримували рекордні показники в "своїх" регіонах. Той же Ющенко в деяких західних областях мав 90%+ підтримки при дуже високій явці, Янукович – в східних. І це давало результат загалом. Тобто, думаю, залучення своїх виборців, мобілізація буде головним завданням і для Зеленського, і для Порошенка", – сказав Олексій Кошель.

За його словами, щоб досягти в цьому напрямку результату, кандидатам важливо змінити окремі послання до виборців, більше зосередитися на регіональних проблемах конкретних регіонів, на конкретних питаннях, актуальних для окремих соціальних груп. Мобілізувати електорат за три тижні, що залишилися до другого туру виборів, – складне, але здійсненне завдання.

Нагадаємо, сайт "Сегодня" веде хроніку виборів президента, стежить за результатами, заявами кандидатів, і т.п.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...