Новий початок і старі виклики: іноЗМІ про вибори Ради і курс Зеленського

Позачергові вибори до Верховної Ради України 2019 року завершилися. На даний момент оброблено 99.64% протоколів, і згідно з даними Центральної виборчої комісії, на парламентських виборах-2019 перемагає партія "Слуга народу". Як і президентські вибори, парламентська кампанія привернула пильну увагу зарубіжних ЗМІ.

Що писали світові видання про результати виборів в Раду, про перспективи нової влади і про виклики, які чекають президента України Володимира Зеленського та його команду, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

"Українці вирішили відмовитися від традиційної еліти"

Видання The Independent назвало новий український парламент першим з моменту проголошення Незалежності, на який можна покладати надії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Президент Володимир Зеленський стане першим українським лідером після падіння комунізму, який отримає абсолютну більшість в парламенті", – ніби в риму відгукнулися ВВС на результати парламентських виборів в Україні-2019.

З журналістами ВВС солідарний доктор Лукаш Ясіна з Польського інституту міжнародних відносин, який в ефірі "Польського радіо 24" підкреслив, що партія "Слуга народу" може створити "перший в історії України уряд на основі однієї політичної партії".

Контроль Зеленського над абсолютною більшістю в парламенті призведе до зміни поколінь на політичній арені України, пише французьке видання France24. Журналісти називають цю ситуацію "кульмінацією приголомшливого перевороту в українській політиці", який став результатом того, що українці вирішили відмовитися від традиційної еліти.

""В Україні втома від політичної системи відчувається набагато сильніше, ніж в будь-якій іншій країні на континенті – настільки сильно, що інші партії намагалися копіювати риторику "Слуги народу". Політики зрозуміли, що українці хочуть почати все спочатку. Більшість українців, між тим, вибрали НЕ наслідувачів, а оригінал: партію протесту Зеленського", – пише німецька газета Die Welt.

А керівник української служби Deutsche Welle Бернд Йоганн звертає увагу на те, що хоча новий парламент зібрав дилетантів, це може стати новим початком для української політики.

"Майже кожен кандидат від "Слуги народу", який потрапив до парламенту, – ніхто. Їх слабкість – відсутність політичного досвіду. Але, звичайно, виборці бачать в цьому явну перевагу – нові політики внесуть свіжу кров в українську політику. В демократії ми називаємо це новим початком", – підкреслив Бернд Йоганн.

Європейський оглядач Bloomberg порівняв на цьому шляху Зеленського з Хрущовим і Лукашенком.

"В кінці (передвиборчої кампанії – ред.) він подорожував Україною і жорстко спілкувався з різними чиновниками. Цей феєрверк чимось нагадує Микиту Хрущова, який колись керував Радянською Україною, а потім і всім Радянським Союзом з таким же успіхом; або Олександра Лукашенка, диктатора сусідньої Білорусі. Але в контексті кампанії це був, мабуть, найкращий спосіб показати, що Зеленський вірний своїй обіцянці оновлень. Йому вдалося показати українцям, що, хоча він і не має наміру здаватися Путіну, він зосереджений на переговорах, а не просто покладається на підтримку Заходу. Вся ця діяльність і створила "Слузі народу" підтримку більше 40% в переважній кількості опитувань. Водночас як жодна інша партія не отримувала більше 12% ", – говориться в колонці Bloomberg.

Загроз для нової влади вистачає

"Наявність більшості в парламенті означає, що Зеленський, швидше за все, зможе отримати прем'єр-міністра за власним вибором і інші посади в Кабінеті міністрів, і відносно легко затверджені", – пише The Politico.

Тим часом, нова влада України зіткнеться з довгим списком проблем в країні, що сильно залежить від іноземної допомоги і постраждалої від багаторічної війни з сепаратистами, які підтримуються Росією, нагадує France24, приводячи цифру 13 тис. загиблих за п'ять років війни на сході країни. Яким у цій ситуації буде новий курс країни – як зовнішній, так і внутрішній?

The New York Times вважає, що "в цілому курс буде більш центристським, уряд буде балансувати між Росією і Заходом і намагатиметься зосередити свою увагу на внутрішніх справах".

Водночас, німецька газета Die Welt попереджає про небезпеки: "... Навіть якщо послідовники Зеленського є, як правило, проєвропейськи орієнтованими, багато виборців з тих, хто проголосував за " Слугу народу", проголосували за зміни, які зажадали б зближення з Росією. Багато українців втомилися від війни на сході країни. Але якщо Зеленський відмовиться від послідовної позиції свого попередника Петра Порошенка і піде на компроміс з Кремлем, то це стане загальноєвропейською проблемою. Це було б явною ознакою того, що переміщення кордонів по всій Європі веде до успіху. Путін має відчути себе заохоченим продовжувати закручувати спіраль ескалації", – читаємо в статті.

Колишній міністр у справах Європи в уряді Тоні Блера Денис Макшейн в своїй колонці для The Independent зазначає, що перемога Києва над Кремлем можлива виключно шляхом демократичних перетворень всередині країни: "... Якщо Зеленський зможе використовувати свою президентську владу і направити парламентську більшість на реформу поліції, прокуратури і судових органів, поставивши на чолі цих установ справжніх реформаторів, Україна зможе рухатися вперед", – пише Макшейн.

Нарешті, не менш важливе питання, коли Зеленський зіткнеться з усіма цими викликами віч-на-віч. На думку доктора Лукаша Ясина з Польського інституту міжнародних відносин, це питання кількох місяців.

"Є Європейський союз, який проводить в Україні власну політику, є питання жорстких відносин з Росією. Не пізніше, ніж восени з'являться перші ознаки труднощів, які змусять Зеленського ухвалювати реальні рішення. Вимоги виборців до Зеленського дуже високі, і він не повинен їх підвести, інакше нас чекає ще одна серйозна політична криза в Україні ", – поділився своїм прогнозом Ясина з "Польським радіо 24".

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що партії, які не пройшли до Верховної Ради, отримають фінансування з держбюджету.