Тетяна Власенко
регіональний випусковий редактор Що ми знаємо про Грузію – країна гір, смачного вина і всесвітньо відомої мінеральної води "Боржомі". Приблизно з такими знаннями я вирушила, як виявилося, в неймовірну, вражаючу і повну відкриттів подорож.
Поїздка розпочалася c валізи і вже звичного в таких випадках аеропорту "Бориспіль". Новий термінал "D" – майже порожній, реєстрація і сам процес проходження української митниці зайняв якихось 15 хвилин, далі – затишний зал очікування і посадка в літак. На борту авіалайнера ще раз переконуюся у вірності тези про українсько-грузинську дружбу – літак заповнений повністю, жодного порожнього місця. До речі, для відвідування Грузії громадянам України віза не потрібна, що вкрай важливо, враховуючи стрімке зростання курсу валют і стали через це практично недоступні поїздки в Європу. Комфортний переліт займає близько 2,5 годин, далі – така ж швидка грузинська митниця, і все – здрастуй, Тбілісі!
Прогулянка по Тбілісі
Місто мільйона вогнів зустрів нічною бадьорою прохолодою і чарівною ілюмінацією на річці Кура. У кристально чистій воді, немов у вічності, застигли навислі над скелями дому та старовинні церкви. Вмить застигаєш від такої краси і всю подальшу дорогу не можеш відірвати очей. Втім, таких природних чудес в Грузії ми побачимо ще багато.
Гуляти по столиці Грузії можна нескінченно. Нові сучасні споруди в стилі хай-тек з прозорими стінами, як не дивно, дуже гармонійно поєднуються з будівлями ХII століття.
Втім, окрасою столиці безсумнівно є стара частина міста, яку так і називають – Старий Тбілісі. Район розташований на південному сході і розділений на дві частини річкою Кура. Вулиці тут вузькі, на дорозі, як багато століть тому, лежить бруківка.
На горі, яка підноситься над річкою, стоїть свідок багатовікової історії Тбілісі – храм Мехеті. Раніше тут височів палац місцевих царів, який, імовірно, був зведений самим Вахтангом Горгасали, засновником міста, статуя якого також розташована на горі.
Церква ж була побудована в ХII столітті і збереглася і до наших часів. Біля храму знаходиться оглядовий майданчик, звідки, як на долоні, видно весь Тбілісі.
У Тбілісі багато будинків знаходяться на обривистих скелях. Відразу виникає думка: "Напевно, там розташовані музеї чи живуть місцеві багатії..." На превеликий мій подив, виявляється, що це звичайні житлові будинки, які раніше були "комуналками", а зараз відремонтовані, проведено перепланування. Мешкають там прості грузини. Примітно, що всі фасади відреставровані за рахунок бюджету (втім, як і у всій Грузії. На це навіть йшли гроші, отримані від МВФ).
У Старому Тбілісі також можна побачити старовинні лазні. Вони діючі.
Над містом простяглася сучасна канатна дорога (побудована в 2010 році), на якій можна всього лише за пару хвилин злетіти до самої фортеці Нарікала, зведення якої датується V століттям.
Опинившись в Тбілісі, обов'язково варто піднятися на Святу гору, де розташований величезний парк атракціонів – справжній рай для дітей, втім, і дорослих. Варто зазначити, що різниця температури з "нижнім" містом становить близько 4 градусів, тобто влітку тут можна зануритися в приємну прохолоду.
Крім того, слід прогулятися по вулиці Жана Шардена, де в старовину перебували всякого роду майстерні, а зараз можна приємно провести час в численних кафе і ресторанах.
Примітно, що в Тбілісі є свій Майдан! Таку назву носить площа Вахтанга Горгасалі. Раніше тут збиралися ремісники і продавали всяке начиння. Зараз на Майдані також процвітає торгівля, проте все розташовано в сучасних міні-бутіках, які оперізують немаленький перехід. Продають виключно роботи грузинських майстрів – від кераміки та вина до картин і сережок.
Старий Тбілісі неймовірно гарний вночі. Сотні старовинних будівель запалюються мільйонами вогнів і немов потопають у річці, створюючи ілюзію подвійного міста.
Місто Сигнахі
З Тбілісі вирушаємо в крихітне містечко Сигнахі, яке розташоване в сусідній області Кахетія. Сигнахі з'явився на місці зруйнованої старої фортеці в XVIII столітті і дуже нагадує затишне європейське містечко в тій же Італії чи Греції.
Гуляючи по доглянутих вуличках і піднявшись на одну з 28 башт фортеці, можна помилуватися неповторним видом на безкрайню Алазанську долину, яка дала назву одному з найпопулярніших грузинських вин.
Сигнахі ще називають містом кохання. Тут, як і в Лас-Вегасі, можна зареєструвати шлюб в будь-який час доби, достатньо лише мати при собі паспорт і гроші. Як кажуть грузини: "наобіцяв дівчині ввечері, все – одружуйся! Навіщо чекати до ранку".
Жителі Сигнахі дуже доброзичливі, а ще – майстри на всі руки! Сувеніри виготовлять прямо у вас на очах.
Поруч із Сигнахі знаходиться село Цинандалі, де розташований маєток кахетинських князів Чавчавадзе. Саме тут працював перший в Алазанській долині винний завод. До цього вино в Кахетії виробляли по-старому: у величезних глеках-квеврі. Навколо маєтку розбитий шикарний парк, в якому можна "зникнути" на кілька годин, зовсім забувши про час.
А в самому селі продають хороше домашнє вино.
Місто Мцхета
Після затишного Сигнахи вирушаємо в одне з найдревніших міст Грузії Мцхету. Більшість пам'яток архітектури тут знаходяться під охороною ЮНЕСКО. Зокрема, в місті розташований духовний символ сучасної Грузії Кафедральний собор Светіцховелі.
Далі звивистою дорогою піднімаємося на вершину гори біля злиття річок Кури і Агарві, де на самому краю стоїть монастир Джварі – один із шедеврів архітектури по досконалості своїх форм.
Гудаурі
Грузія – дивовижна країна, де однаково можна відпочивати і влітку, і взимку. Причому різниця між цими двома порами року – всього кілька годин! Отже, з теплого Мцхета по Військовій дорозі прямуємо на гірськолижний курорт Гудаурі, який розташований в 2,5 годинах їзди від Тбілісі. По дорозі зустрічаємо безліч ремісників, які пропонують місцеві сувеніри та вироби з кераміки.
Любителям полоскотати нерви точно припаде до смаку серпантинний підйом, втім, про страх геть забуваєш, коли погляду відкривається неймовірна велич гір з усім розмаїттям гірських річок і флори. Воістину захоплює дух. Поспішайте зайняти місце біля віконця!
У Грузії дуже активно розвивається гірськолижний туризм. Снігові вершини гір, лагідне сонце, дивовижні пейзажі – все це просто створене як для активного, так і для спокійного зимового відпочинку.
Варто зазначити, що курорт Гудаурі існує досить давно, проте свій активний розвиток він отримав кілька років тому, і справедливості заради варто сказати – дуже в цьому досяг успіху – сучасні підйомники, новісінькі гірськолижні траси, величезна мережа готелів на будь-який смак і гаманець – все це Гудаурі.
Важко повірити, що таке можна було зробити всього за кілька років. Однак можна, напевно, якщо підходити до справи з любов'ю до своєї країни. А в Грузії все роблять тільки так.
Горі
Вдосталь накатавшись на лижах і надихавшись свіжим гірським повітрям, спускаємося вниз по Військовій дорозі, знову милуємося чарівливими пейзажами, і прямуємо в місто Горі, яке знамените тим, що там народився Йосип Сталін, а зараз розташований його музей. Не будемо вдаватися до історичних диспутів, нехай цим займаються фахівці, констатуємо лише факт – музей працює, відвідувачів досить багато, а самі городяни з трепетом ставляться до його збереження.
По дорозі зустрічаємо кілька поселень біженців з тимчасово окупованої Південної Осетії: однакові будиночки в кілька рядів розкинулися прямо в полі. Таких поселень в Грузії кілька десятків.
Варто сказати, що в країні працює система з розселення переселенців. Наприклад, інвестор, який бажає приватизувати санаторій або туристичну базу, зобов'язаний забезпечити людей житлом. Втім, влада теж бере у цьому активну участь – частина фінансових витрат бере на себе.
Батумі
Після огляду музею Сталіна вирушаємо на головний морський курорт країни – Батумі. Наш шлях проходить по новенькому автобану з сучасними розв'язками і тунелями. І тут мене дошкуляє вже знайоме питання – чому грузини можуть, а ми ні? І після всього побаченого знову приходить відповідь – все можна, якщо робити з любов'ю до своєї країни. А починати потрібно з викорінення корупції, яка "з'їдає" в Україні багато, в тому числі і дороги.
Кілька годин мчимо по комфортній трасі, праворуч починають з'являтися характерні для морських селищ рослини і ось воно – море! Варто відмітити, що морське узбережжя в Грузії розкинулося на багато кілометрів. Любителям спокійного відпочинку точно сподобаються невеликі села біля моря з унікальними чорними магнітними пісками, які славляться своїми цілющими властивостями для лікування серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату.
Через деякий час, вдосталь насолодившись морськими пейзажами, в'їжджаємо в Батумі. Грузини пишаються своїм головним курортом, і скажу абсолютно щиро – є чим! Суперсучасна набережна, яка розкинулася на кілька кілометрів, оточена екзотичними рослинами, здатна вмістити тисячі туристів. Готелі-хмарочоси височать над старовинними храмами, співаючі фонтани розсипаються сотнями мелодій, затишний парк налаштовує на романтичний настрій, десятки ресторанів заманюють національною кухнею... А вночі Батумі світиться мільйонами вогнів. І я знаю точно, де проведу свою літню відпустку.
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ
Грузія – держава площею 67,7 тис. кв. км, розташована в Передній Азії і на Близькому Сході, частина території омивається Чорним морем. Межує з Вірменією і Туреччиною на півдні, Азербайджаном на південному сході і Росією на півночі. Населення – 4500 тисяч осіб. Території Абхазії і Південної Осетії де-факто не контролюються грузинською владою і розцінюються як тимчасово окуповані Росією частини Грузії.
У країні панує субтропічний клімат на заході і перехідний від субтропічного до помірного на сході. На узбережжі середня температура липня +26 і м'яка зима – +6°C. У січні в гірських районах термометр може опускатися до -18°C. Сніг тут випадає на початку листопада і тримається до кінця березня. Опади часті, але помірні.
В цілому, найкращий час для відвідування Грузії – з травня, коли вже всі дерева зелені і встановлюється комфортна для подорожей погода – +20°C.
Столиця – Тбілісі.
Головні міста – Кутаїсі, Батумі, Руставі, Зугдіді, Горі, Поті.
Лікувальні та бальнеологічні курорти – Боржомі, Ахтала, Саїрме, Цхалтубо, Шові.
Гірськолижні курорти – Гудаурі, Бакуріані.
Морські курорти – Батумі, Кобулеті, Кваріаті, Мцване-Концхі.
Фото: www.ektrest.ru
Мова
Офіційна мова грузинська. Багато жителів знають російську, проте це не відноситься до молоді. Молоді грузини переважно розмовляють рідною мовою та англійською.
Валюта
Офіційною валютою Грузії є ларі. $1 = 2 ларі. Обмінників в країні багато, в тому числі і цілодобових. У більшості магазинів приймаються картки Visa і MasterCard.
Релігія
Грузія – християнська країна. Однак свобода на вільне сповідання релігійних переконань закріплена в Конституції країни.
Ціни
Вартість продуктів в Грузії приблизно така ж, як і в Україні. Житло стартує від 14 ларі на добу (приблизно 140 гривень) за хостел, двомісний номер в готелі обійдеться від 200 ларі (близько 2000 гривень).
Чашечка кави в ресторані коштує 5 ларі (50 гривень), шашлик стартує від 10 ларі (100 гривень), суп із м'ясом – 7 ларі (70 гривень), хачапурі – 8 ларі (80 гривень). Вино домашнє – від 6 ларі (60 гривень) за літр.
На вулицях багато приватних пекарень і кав'ярень. Ціни там на порядок нижчі, ніж в ресторанах. Перекусити можна гарячим лавашем (1 ларі – 10 гривень), хачапурі (2 ларі – 20 гривень).
Читайте також: Що купувати, якщо ви забрели в грузинський дворик
Як дістатися
З Києва до Тбілісі, Кутаїсі та Батумі щодня відправляються авіарейси. Також можна доїхати на автобусі, поромі, поїзді або автомобілі.
Віза
Віза до Грузії для громадян України не потрібно. Потрібен діючий закордонний паспорт. Дозволений термін перебування – до 90 днів.
P.S. Грузія будується і розвивається. У країні немає хаосу, складається враження, що скрізь і в усьому присутні злагодженість і порядок. Уряд вкладає гроші в розвиток туризму не на словах, а на ділі – всього за кілька років основні курорти країни Батумі і Гадаурі перетворилися до невпізнання і можуть складати конкуренцію по сервісу світовим. Гроші, отримані від МВФ, йдуть на ремонт доріг, реставрацію історичних пам'яток та ремонт фасадів. І не просто на словах, а на ділі (результат видно неозброєним оком). У країну заходять іноземні інвестиції, ведення бізнесу в Грузії зрозуміле і прозоре, а правила – єдині для всіх. Як символ викорінення корупції в країні з'явилися скляні будівлі, де розміщені органи влади. Країна йде вперед, і від себе можу сказати напевно – "грузинське диво" дійсно відбулося. З вірою, максимальною самовіддачею, зреченням від політичних рейтингів і любов'ю до своєї країни. Вірю, що і у нас обов'язково все вийде!
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми