Бельгійський "брат-близнюк" Прип'яті: у 2008 році жителів виселили з міста, розташованого поблизу АЕС

Покинуте бельгійський селище Дул (Doel) по праву можна назвати "братом-близнюком" Чорнобиля. Кілька років тому цей населений пункт у Фландрії, неподалык від Антверпена, заснований у 1267 році, процвітав. Тут були церква, лікарня, ресторани і музей. А влітку проходив фестиваль, який збирав до 10 тисяч туристів. Але так було до 2008 року, коли влада країни попросила жителів виїхати звідси.

Офіційна версія – через розширення Антверпенского порту. Але місцеві жителі вважають, що насправді – причина в АЕС, яка знаходиться поруч з Дулом. Переселення могло статися через побоювання влади, що рано чи пізно на станції може статися серйозна аварія. У 2012 році третій реактор був зупинений, оскільки ультразвукова перевірка виявила кілька тисяч тріщин, які принаймні теоретично можуть впливати на крихкість сталі і тиск охолоджуючого агента у водяному ядерному реакторі.

Проблеми у селища почалися з 1970-х, коли дали старт будівництву АЕС. Тоді нікого не збентежило, що станція виявиться в густонаселеному районі: в радіусі 75 км від неї проживає 9 млн бельгійців і голландців. У річницю чорнобильської аварії європейські активісти нерідко приходять сюди з прапорами і транспарантами, вимагаючи відмовитися від ядерної енергії.

У рамках програми з виселення Дула, влада країни запропонувала його городянам компенсацію за будинки, які вони змушені були залишити. Багато хто погодився. Тому зараз селище, де більшість будівель, до речі, поки не розібрані, схоже на привид. Люди залишали свої оселі разом з меблями і всім, що є всередині. У підсумку Дул став притулком для художників "стріт-арт", які часто приїжджають в місто, щоб розмалювати будинки і паркани.

Селище вже встигло заробити собі славу "міста-примари", і сюди кожні вихідні з'їжджаються туристи. Тут досі працюють бар і кафе. На пустельних вулицях серед покинутих будинків можна зустріти і жителів, які залишилися. Житлові будинки можна дізнатися по відсутності слідів графітчиків , помітні таблички "Тут живуть люди". Спочатку в Дулі залишилося близько 200 осіб , які заявили свій протест проти рішень влади. Але з кожним роком їх стає все менше , і зараз там живе близько 20 сімей.

"Я купив тут будинок як дачу 20 років тому. А потім так вийшло, що в мене через суд забрали будинок і квартиру, і мені нічого не залишається, як жити тут", – розповідає нам один з жителів Дула. На питання, чи не страшно тут, відповідає: "А чого тут боятися? Тут злочинності взагалі немає. Звичайно, раніше було багато протестів проти знищення Дула і розширення порту, але зараз вони потроху сходять нанівець. Я думаю, це все через АЕС, Дул знаходиться аж надто близько".

Ми познайомилися з Ніком, який народився тут, а зараз періодично приїжджає на малу батьківщину з Антверпена. "Багато колишніх жителів приїжджають сюди на вихідні подивитися, що і як. Звичайно, важко бачити цю розруху. У нас був історичне селище. Тут стоїть вітряк XVII століття, а також старовинні будинки й сараї, багато з яких стали полотнами для незрозумілих художників", – нарікає Нік.