"Екстремістська" справа навколо Бібліотеки української літератури в Москві: всі подробиці

4 Листопада 2015, 13:45

У Human Rights Watch вважають: російська влада вказує суспільству, що вміст книжкових полиць може довести до тюрми, як це бувало в радянські часи

<p style="text-align: justify;">Наталя Шаріна. Фото AFP</p>
Наталя Шаріна. Фото AFP

Ситуація навколо Бібліотеки української літератури в Москві та її директора Наталії Шаріної, на яку завели справу за розповсюдження "екстремістських" видань, загострюється. Крім Шариной, на допит викликали і інших співробітників бібліотеки, і в разі відмови давати свідчення їх загрожують затримати, повідомив адвокат Команди 29 Іван Павлов.

"Співробітників Бібліотеки української літератури почали висмикувати на допити до слідчих. При цьому свідкам у разі відмови давати свідчення з посиланням на ст. 51 Конституції РФ загрожують затриманням. Вчора слідчі не дозволили одному зі свідків запросити собі адвоката", – написав Павлов на своїй сторінці в Facebook.

Крім Наталії Шаріної, інші працівники бібліотеки перебувають у статусі свідків, проте адвокат впевнений, що "справа бібліотекаря" перетворюється на "справа бібліотекарів".

За що Шаріна посадили під домашній арешт

У Бібліотеці української літератури в Москві під час обшуку 28 жовтня знайшли літературу, яку визнали екстремістською. Підставою для обшуку став донос колишнього співробітника бібліотеки Сергія Сокурова, який заявив, що як "професійний читач" виявив у бібліотеці близько 200 "русофобських книг". Лист він нібито відправив по електронній пошті.

"Йшла вулицею людина, зайшла до бібліотеки, – вдумайтеся, – подивився на книжки, визначив, що вони "русофобські" – причому, книжки українські. Взяв, написав донос, і жінку заарештували. Ви це собі уявляєте? Він не був директором науково-дослідного інституту, не створювалася ніяка справа для вивчення цих книг, не було ніякої експертизи... зайшла просто людина в бібліотеку. Подивилася книжки, і директора бібліотеки заарештували", – сказав журналіст Матвій Ганапольський в інтерв'ю "Эху Москвы".

1_46

За даними російського телеканалу РЕН ТВв ході обшуків в бібліотеці були вилучені випуски газети "Час Руху", книги "Бандерівщіна", "Український визвольний рух", а також жовтневий номер дитячого журналу "Барвінок", на обкладинці якого зображені військовослужбовці з українським прапором, що їдуть на бронетранспортері. Також російські силовики вилучили з бібліотеки документи та електронні носії.

За даними ЗМІ, серед вилучених матеріалів також є видання про Голодомор 1932-33 років в Україні, книга Оксани Забужко про європейських, українських та американських дослідженнях, газети 2011 року, грамоти з подякою від Віктора Ющенка і Віктора Януковича, а також екс-прем'єра Миколи Азарова.

За версією слідства, в 2011-2015 роках Наталія Шаріна поширювала серед відвідувачів бібліотеки книги Дмитра Корчинського, визнані судом екстремістськими матеріалами і забороненими до використання.

За словами Шаріної, жодна з бібліотечних книг не значиться в списку екстремістських матеріалів, а 13 книг були підкинуті.

q

Фото: В'ячеслав Жайворонок, Youtubе

Обшук у бібліотеці, за даними організації Human Rights Watch, тривав більше 12 годин, в той же день о 7:30 ранку російські силовики обшукували і квартиру Наталії Шаріної. Про це повідомив член московської громадської спостережної комісії, який зустрічався з Шариной в Таганському ОВС Москви.

Після обшуків директора бібліотеки забрали в слідчий відділ поліції і допитували її до півночі. Як повідомляє Human Rights Watch, після цього в присутності призначеного адвоката з понятими слідчий заявив Шариной, що вона затримана на 48 годин за підозрою в порушенні ненависті з використанням службового становища.

58-річної Шариной стало погано, їй волали "швидку". Близько 1:15 лікарі діагностували у жінки гіпертонічний криз і рекомендували перевезти її до лікарні, а також забезпечити медичне спостереження наступні 24 години.

Як говориться в повідомленні Human Rights Watch з посиланням на слова самої Наталії Шаріної, слідчий заявив бригаді "швидкої", що відправить її в тюремну лікарню, але замість цього близько 03:00 її відвезли в Таганський відділ поліції, де вона провела залишок ночі без спального місця і без доступу до медичної допомоги.

У другій половині дня 29 жовтня Шаріна допитали у присутності найнятого родичами адвоката. Після цього її перевели в ізолятор тимчасового утримання в центрі Москви, поки суд не визначить подальшу запобіжний захід.

30 жовтня суд постановив відправити Наталія Шаріна під домашній арешт на 1 місяць і 28 днів, хоча захист вимагав не застосовувати до неї запобіжного заходу. "Ми долучили десятки документів, що демонструють стан здоров'я і абсурдність звинувачення, а також величезна кількість грамот і дипломів", – повідомив адвокат Команди 29 Євген Смирнов.

За два дні, які жінка провела в поліції і в ізоляторі, за словами адвоката, у неї чотири рази різко піднімався тиск. Організація Human Rights Watch відзначає, що позбавлення Наталії Шаріної медичної допомоги погіршує ситуацію з її несправедливим затриманням.

Адвокати мають намір оскаржити рішення суду про домашній арешт Шаріної. "Вона не в слідчому ізоляторі, а вдома з сім'єю. Захист оскаржуватиме домашній арешт, оскільки ми не бачимо ніяких підстав для застосування будь – нехай навіть найм'якшою запобіжного заходу. Наталя не має наміру ховатися, готова до свого захисту "по суті пред'явленого їй звинувачення", – сказав адвокат Команди 29 Іван Павлов.

У разі визнання Шариной винною в порушенні ненависті з використанням службового становища, їй загрожує до п'яти років позбавлення волі.

Правозахисники: Це посягання на особисту свободу

Затримання директора Бібліотеки української літератури в Москві Наталії Шаріної у зв'язку з утриманням матеріалів бібліотечного фонду порушує її право "поширювати всякого роду інформацію та ідеї", яке охороняється Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, зазначає Human Rights Watch. Правозахисники наполягають на тому, щоб Шаріна звільнили негайно і без жодних умов.

"Затримання бібліотечного працівника за збережені їм матеріали – це посягання не тільки на особисту свободу конкретної людини, але й удар по всім тим, кому небайдуже отримання і поширення знань, – заявив Хью Вільямсон, директор Human Rights Watch по Європі та Центральній Азії. – Російська влада фактично вказують суспільству, що вміст книжкових полиць може довести до тюрми, як це бувало в радянські часи".

779x467

Х'ю Вільямсон. Фото mittelbayerische.de

Російське законодавство про протидію екстремістської діяльності забороняє "масове поширення" матеріалів, визнаних владою "екстремістськими". Це створює для працівників бібліотек підвищений ризик потрапити під відповідну статтю, вважають правозахисники. Офіційний перелік матеріалів, заборонених як екстремістські, в даний час включає більше 3000 позицій і використовується владою для утиску незалежних груп, включаючи Меджліс кримськотатарського народу в окупованому Росією Криму, йдеться в заяві Human Rights Watch.

Глава Ради із прав людини при Президентові РФ Михайло Федотов заявив, що рада стежить за розвитком подій і підкреслив абсурдність справи, додавши, що тепер можна чекати "найближчим часом арештів кухарів в ресторанах з українською кухнею".

Правозахисники повідомили і про інші випадки втручання в роботу бібліотек. "Так, наводилися слова директора московської Першої науково-популярної бібліотеки про те, що 29 жовтня їм зателефонували з центральної бібліотечної системи і сказали прибрати з полиці академічну монографію Сергія Абашина "націоналізм в Середній Азії: у пошуках ідентичності" (2007)", – йдеться в повідомленні Human Rights Watch.

Один з московських вчителів розповів, що в останні дні директор доручила завідувачу шкільною бібліотекою перевірити фонд і про всяк випадок прибрати з полиць все "політично чутливі" книги.

У Human Rights Watch вважають, що Росія повинна припинити "чистки" бібліотек і утиск свободи інформації під приводом боротьби з екстремізмом.

"Це порочне коло. Головний обов'язок бібліотечного працівника – зберігати фонд і забезпечувати читачам доступ до широкого спектру поглядів і оцінок, але сумлінне виконання цих функцій з усією очевидністю загрожує ризиком арешту по екстремістському справі", – заявив Хью Вільямсон.

Український МЗС висловив рішучий протест через дії обшуків у Бібліотеці української літератури в Москві. У МЗС зазначили, що це єдине спеціалізована державна установа в РФ, покликане сприяти забезпеченню національно-культурних, мовних, інформаційних потреб української громади.

"Це вже не перша спроба Кремля наклеїти ярлики "русофобії" і "екстремізму" на все українське – точно так само 23 грудня 2010 і 14 січня 2011 років місцева влада "шукала" в Бібліотеці "екстремістську літературу". Ці грубі і невмотивовані дії російської влади знову підтверджують агресивну політику Російської Федерації проти України", – йдеться в повідомленні МЗС.

Українська сторона закликала російську владу припинити тиск на роботу Бібліотеки та зупинити цілеспрямовану політику знищення всього українського.

Ви зараз переглядаєте новину ""Екстремістська" справа навколо Бібліотеки української літератури в Москві: всі подробиці". Інші Світові новини дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...