Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Брексіт виходить на фінішну пряму

1 березня, 08:20

Віталій Рябошапка

Мей запропонувала "дорожню карту" виходу з патової ситуації

/ Фото: AFP

До офіційно призначеної дати виходу Великої Британії з Європейського Союзу залишається менше місяця. Однак досі нікому достеменно не відомо, чи залишить Британія ЄС 29 березня, відбудеться це кількома місяцями або роками пізніше і чи відбудеться взагалі.

А віз і нині там

Сайт "Сегодня" вже неодноразово звертався до теми перипетій навколо Брексіта. Інтерес далеко не пустий: адже від того, на яких умовах відбудеться розставання Брюсселя і Лондона, залежить дуже багато чого, в тому числі для громадян нашої країни. Уже сам по собі Брексіт зрушує цілі пласти в усталеній системі економічних, політичних, соціальних відносин Євросоюзу. Неконтрольований же вихід, тобто вихід без схваленої сторонами угоди, загрожує серйозними ударами по цілих секторах економіки ЄС. Серед наслідків – в тому числі певна зміна структури ринку праці в ЄС, що може зробити безпосередній вплив на долі мільйонів українців, які працюють сьогодні в ЄС.

З моменту затвердження в листопаді минулого року прем'єр-міністром Великої Британії Терезою Мей і лідерами держав-членів ЄС проекту Угоди про вихід Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу ситуація майже не змінилася. Якщо коротко: Брюссель наполягає на Брексіт за процедурою, виписаною в угоді. Тереза ​​Мей не може знайти голоси в британському парламенті для затвердження цього документа. При цьому ключовим питанням, що не дозволяє британському уряду отримати голоси парламенту на підтримку проекту Угоди, залишається питання Північної Ірландії та митного союзу.

"Справа в тому, що в разі ратифікації Угоди в існуючому вигляді і Брексіта на умовах досягнутих домовленостей ЄС і Велика Британія повинні будуть до 2020 року укласти нову угоду про зону вільної торгівлі, – розповів сайту "Сегодня" керівник Центру проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський. – Що дозволить зберегти прозорі кордони між Північною Ірландією, що є частиною Великої Британії, і Ірландією, яка входить до ЄС. Це ключова умова Євросоюзу. Якщо ж угода про зону вільної торгівлі підписана не буде, Британія на невизначений термін залишається в митному союзі. Тобто вона, начебто, і виходить, але буде змушена з багатьох торгових питань керуватися законодавчими рішеннями ЄС. Саме такого розвитку ситуації і побоюються британські політики", – зазначив експерт.

При цьому за три місяці багато чого сталося. І неодноразові поїздки Мей на континент з марними спробами переконати ЄС піти на поступки в принципових питаннях. І голосування британського парламенту з питання довіри самій Мей. І спроби різних політичних сил провести через парламент альтернативні вирішення питання – аж до рішення про повторний референдум. Все виявилося марним, а час підтискав. Мабуть, тому раніше жорстка і принципова риторика учасників процесу поступово почала пом'якшуватися в сторону пошуку хоч якогось компромісу. І це, мабуть, єдина на сьогодні зміна. Але вона здатна вивести ситуацію з пату.

Вигідна відстрочка

У вівторок, 26 лютого, Тереза ​​Мей, яка раніше не допускала можливості перенесення дати виходу Британії, вперше відзначила такий варіант як один з можливих. Під час свого виступу в парламенті Мей запропонувала депутатам, по суті, "дорожню карту" виходу з ситуації, що зайшла в глухий кут. Парламент 502 голосами символічно підтримав покроковий механізм, озвучений Мей. Але це зовсім не означає, що така ж підтримка буде зафіксована на будь-якому з етапів розгляду.

Згідно з планом, 12 березня відбудеться чергове голосування щодо проекту Угоди про вихід Сполученого Королівства зі складу Європейського Союзу. У разі, якщо парламент знову не підтримає проект, 13 березня відбудеться голосування з приводу підтримки парламентом варіанти Brexit без угоди – так званий "жорсткий Брексіт". За великим рахунком, і перший, і другий варіант на даний момент – непрохідні..

"Ніхто не хоче виходу без договору, тому що його всі бояться – і в ЄС, і в Британії", – розповів сайту "Сегодня" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса.

Після того, як британські парламентарі "провалять" голосування за Угоду і "жорсткий Брексіт", настане черга розгляду питання відстрочки. Його обговорять також 13 березня. Сказати, якою саме буде відстрочка, сьогодні важко. Тереза ​​Мей вважає, що часу до червня буде досить, щоб знайти вихід з положення. Водночас британська опозиція наполягає на триваліших термінах.

"Якою буде відстрочка – невідомо. Якщо пройде поправка уряду – на два місяці. Якщо поправка лейбориста Ніка Боулза, то максимальна – від півроку до року. Він уже вносив цю поправку, вона провалювалася на початку лютого – не вистачило десь двадцяти голосів. Лейбористи сподіваються, що цього разу буде краще ", – зазначив Ілля Куса.

При цьому є сумніви, що двомісячна відстрочка сильно допоможе знайти компроміс, який не вдалося відшукати за попередні три місяці. Швидше, Тереза ​​Мей будує розрахунок на інше.

"ЄС не демонструє жодного бажання йти назустріч Лондону. Тобто відстрочка в два місяці навряд чи щось змінить, – говорить Петро Бурковський. – Єдине, що може змінити або якимось чином вплинути на ситуацію, – вибори до Європарламенту. Думаю, головний розрахунок британців якраз на них. У разі, якщо в Європарламенті посилиться позиція євроскептиків, а це можливо, ЄС може піти назустріч Великій Британії. Тобто британці чекають, що зміниться політична ситуація в самому ЄС і, відповідно, позиція Євросоюзу", – зазначає експерт.

Брюссель же, який раніше жорстко виступав проти перенесення Брексіта, зараз також змінив позицію. Унаслідок тих же виборів.

"У Євросоюзі розуміють, що Британія рухається в бік сценарію жорсткого Брексіта, що для європолітиків напередодні парламентських виборів не вигідно. І якщо раніше вони заперечували таку можливість, то зараз їм краще відкласти Брексіт – щоб не давати гарний пас націонал-популістам перед", – каже Ілля Куса.

Так, голова Європейської ради Дональд Туск назвав пропозицію про відстрочку "раціональним рішенням". Аналогічні висловлювання звучали з вуст і інших європейських політиків. Втім, не факт, що рішення про відстрочку (якщо воно буде прийнято британцями) отримає повну підтримку в ЄС. А оскільки в Євросоюзі рішення приймаються консенсусом, значить, не отримає жодної.

Повторити не вийде

Але, знову-таки, не факт, що 13 березня буде проголосовано і будь-яке з рішень щодо відстрочки. А це цілком реально, оскільки навіть в самій партії Терези Мей немає єдності з цього приводу. Так, напередодні сотня однопартійців Мей об'єдналися навколо ідеї перенесення Брексіта. Водночас інші виступають проти. Наприклад, останнього дня лютого міністр сільського господарства Джордж Юстес на знак протесту проти перенесення склав свої повноваження.

В такому випадку 14 березня може бути розглянутий проект лейбористів щодо відкликання заявки про вихід і проведення референдуму. Після того, як 27 лютого парламент не підтримав проект лейбористів щодо "м'якого" Брексіту (тобто виходу Британії з ЄС зі збереженням єдиного ринку і митного союзу), вимога повного скасування Брексіта буде логічним кроком з боку опозиційної партії. Проте шансів на скасування Брексіта ще менше, ніж на продовження термінів.

"По-перше, за останніми опитуваннями, менше половини громадян сприймають ідею повторного референдуму. По-друге, сама ідея дуже небезпечна, оскільки піднімає питання довіри до найвищої форми прямої демократії, якою є референдум. І, за логікою, навіть якщо рішення погане, його треба виконувати. Тому що інакше зневажаються самі засади демократії", – розповів Ілля Куса.

Але вагомішою причиною не відмовлятися від рішень референдуму 2016 року є прецедентне право Великої Британії.

"Якщо зараз йти на повторний референдум, в майбутньому всі, посилаючись на цей приклад і апелюючи до цього прецеденту, пропонуватимуть переголосовувати будь-які референдуми. Тобто не сподобаються комусь результати чергового референдуму – негайно посилатимуться на сьогоднішній приклад. Тобто в Британії це дуже чутливе питання. І там насправді багато хто не хоче його розглядати саме з тієї причини, що не бажають ставити під сумнів саму систему. Тут навіть питання не про Брексіт, а про засади системи", – говорить Ілля Куса.

Виходячи з цього, найімовірніше, відстрочка – нехай навіть мінімальна – має найбільше шансів на проходження в Британському парламенті. Просто іншого виходу в ситуації, що склалася, у британців немає.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...